Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тацій, Рогожин, Гончаренко - Історія держави і...doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
4.51 Mб
Скачать

1 Хрестоматія з історії держави і права України. — т. 2. — с. 500—502. 402

Косьлнов Г. Незгодні: Українська інтелігенція • русі опору 1960—1980-х років. — К. 1995 — С. 15.

403

»-«-

Розділ 6. Держала і право України в період десталіниици

2. Суспільно-політичний лад

§ 2. Суспільно-політичний лад

№. начною мірою залікувавши рани війни, відновивши на-|,^ родне господарство, радянські люди створили необхідні 7» умови для подальшого руху вперед у масштабах, які пе-

Р-Л ревершували довоєнні. Підтвердивши правильність роз-• витку радянської економіки на шляху соціалізму, XX з'їзд КПРС накреслив програму створення єдиного народ­ногосподарського комплексу, який би охоплював усі ланки суспіль­ного виробництва, розподілу й обміну на території усієї країни. Умовами успішного виконання цієї програми були безперервний технічний прогрес, швидке зростання продуктивності праці, по­дальший розвиток усіх галузей промисловості, підвищення мате­ріального І культурного рівня радянського народу. Передбачалося, що виконання цієї програми стане великим кроком уперед на шля­ху розв'язання головного економічного завдання СРСР — в істори­чно стислий строк наздогнати і перегнати найбільш розвинуті краї­ни з виробництва продукції на душу населення. 50-ті роки, особли­во період після 1956 р., були найрезультативнішими в розвитку народного господарства за весь час існування радянської влади. У ці роки виявилося прагнення змінити пріоритети економічного розвитку. Більше уваги зверталося на галузі, пов'язані зі сферою споживання, задоволенням насущних потреб людини. Щоб збіль­шити хлібні запаси у країні, майже 1 млн її громадян працювали на освоєнні цілинних земель. Тільки у 1954—1955 рр. українці створи­ли у Казахстані 54 зернових радгоспи. Не зайвим буде додати, що участь України в піднятті цілини коштувало їй чимало витрат1.

Україна разом з усім Союзом РСР вступила в епоху науково-технічної революції. Розвиток галузей економіки, був досить гармо­нійним, забезпечувалася кредитно-грошова збалансованість. Темпи зростання були вищими ніж усі попередні. Наприкінці .їО-х років у народному господарстві була одержана найбільша сума прибутків Уперше національний дохід перевершив рівень 1928 р. Успіхи нау­ки і техніки дали змогу досягти стратегічного паритету, приступи­ти до освоєння космічного простору. У 1957 р. в СРСР було виведе-

1 ЗП УРСР. — 1956 — М 11—12. — Ст. 118; Украинска* Социалнстическая Респуб-лика. Оішиклсш.-лическиГі слравочник — С. 129, Гордеев Б. В. Социально-зкономи-ческое и политическое развитие Украйни в 50—60-х годах // Страницьі истории Украйни — Запорожье, 1993. — С. 28.

404

на на орбіту перший штучний супутник Землі, у створенні якого брала участь й Україна.

XXI з'їзд КПРС (1959 р.) констатував, що соціалізм одержав у нашій країні повну і остаточну перемогу, став реальністю. На XXII з'їзді КПРС (1961 р.) була затверджена нова, третя програма партії. Проте не слід забувати, що у другій половині 50-х — першій поло­вині 60-х років соціалізм в СРСР, як і раніше, будувався за сталін­ською моделлю. І ні М. Хрущов, ні інші керівники партії та держа­ви не мали сумніву в її правильності. Завдання розроблення теорії соціалізму, створення нових економічних структур не ставилося. Досить сказати, що при обговоренні проекту програми партії в Україні було висловлено 48 тис. пропозицій та зауважень, але се­ред них не було жодної пропозиції замінити командну економіку ринковою1. Отже, соціалізм справді було побудовано, але то був державний (або казармений, чи воєнно-комуністичний) соціалізм, який уявляв собі Сталін і який може бути лише в екстремальних умовах.

У промисловості, як завжди, переважала група А, а в ній — воєнні галузі. Сільське господарство хронічно відставало, його ста­новище було підлеглим щодо промисловості. Економіка була розба-лансованою, розвивалася переважно екстенсивним шляхом, мала мілітаристський та затратний характер. Соціальна сфера була за­пущеною. Безпосередній виробник так і не став господарем вироб­ництва. Перебуваючи у полоні сталінської моделі соціалізму, про­довжуючи лінію XVIII та XIX з'їздів партії, керівництво держави не здійснювало ґрунтовного наукового аналізу економічних показ­ників, М. Хрущов всіляко підтримував утопічне завдання безпосе­реднього переходу, «стрибка» в комунізм. Це нереальне завдання було закладене в третю програму партії. М. Хрущов навіть по­обіцяв, що у 1980 р. усі радянські люди житимуть при комунізмі. Такі волюнтаристські настанови створювали хибне уявлення про простий і легкий рух до нього.

XX з'їзд КПРС у боротьбі з наслідками культу особи заклав нові демократичні — підвалини під зовнішню політику Союзу РСР. Саме з'їзд визначив як довгострокову стратегічну зовнішньопо­літичну лінію — настанову на мирне співіснування держав з різни­ми соціально-політичними режимами. Звідси витікає животворна

запобігання війнам у сучасну епоху. З'їзд відкинув сподівання Сталіна на світову революцію і обґрунтував рух компартії до влади жирним шляхом. Подібні програмні засади і заснована на них зов-