Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тацій, Рогожин, Гончаренко - Історія держави і...doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
4.51 Mб
Скачать

1. 'Перша' Українська Народна Республіка: державний лад і право

о рган влади в Україні, виступає у тісні державно-правові відносини з вищим «органом» влади всеросійської республіки. Генеральний Секретаріат «розробляє по всіх секретаріатах ті норми, які повинні визначати межі компетенції кожного секретарства й усього секре­таріату в цілому»1.

26 жовтня 1917 р. Генеральний Секретаріат надіслав до Пет­рограда меморандум, в якому підкреслив, що сам Тимчасовий уряд, всупереч його ж Інструкції, «не тільки не звертається до адмініст­рації України через Генеральний Секретаріат, але навіть приписує своїм органам дотримуватися старого порядку у зносинах з цент­ральним урядом». Подібні дії Тимчасового уряду, як зазначалося у меморандумі, «не тільки не сприяють організації влади у країні, але й просто викликають її дезорганізацію». Тому Генеральний Се­кретаріат вважав за необхідне вжити низку заходів, щоб усунути непорозуміння у взаємовідносинах між секретаріатом і Тимчасовим урядом.

Українських лідерів турбувала і суто внутрішня проблема, яка полягала у прагненні розподілити «сфери впливу» між Гене­ральним Секретаріатом і самою Центральною Радою. 22 серпня 1917 р. пленум Центральної Ради прийняв резолюцію з питань став­лення до Інструкції Тимчасового уряду, одним з пунктів якої дору­чав «Малій Раді і Генеральному Секретаріату розробити статут, який би визначав взаємовідносини між Українською Центральною Радою і її Генеральним Секретаріатом»2.

Після проголошення УНР ця проблема стає першочерговою, хоча вона так і не була розв'язана. У підсумку Центральна Рада як законодавчий орган і Генеральний Секретаріат як орган виконав­чий займалися одними й тими ж самими питаннями, щодо яких •іімалися то постанови, то закони. Наприклад, протягом грудня 1917 р. і Центральна Рада, і Генеральний Секретаріат розглянули проблеми ціноутворення 19 грудня уряд видав* постанову «Про ціни на державний спирт», а парламент ухвалив закон «Про за­твердження тарифів на вантажі».

Досить яскраво ця ситуація виявилася у випадку з Генераль­ним секретарством земельних справ. Так, протягом вересня Гене­ральний Секретаріат неодноразово обговорював питання, що стосу­ються його діяльності, зокрема питання «Про створення при секре­тарстві земельних справ продовольчого відділу» (11 вересня), «Про встановлення третьої посади товариша Генерального Секретаря зе-

22—23.

1 1917 год на Киевщиие. — К.. 1928. — С. 514. * Вісті з Української Центральної Ради 1917

Розділ 2. Українська національна державність (листопад І917—1920 рр.)

§ І. 'Перша' Українська Народна Республіка: державний лад і прано

мєльних справ для здійснення продовольчої справи» (20 вересня), затвердження положення про секретарство земельних справ (21 ве­ресня). Однак через деякий час у «сферу впливу» Генерального Се­кретаріату вже активно втручається Центральна Рада, яка 15 лис­топада приймає постанову «Про розширення компетенції Гене­рального секретарством земельних справ».

Подібна правова невизначеність характерна і для двох наступ­них універсалів, що обмежувалися тільки загальними положеннями і містили конкретні доручення Центральній Раді, уряду й окремим секретарствам.

Втім, у тих умовах значно більшої шкоди українській справі завдали не протистояння «гілок влади», а партійні чвари й супере­чки між політичними силами, які реально виливали на державне будівництво. 11. Христюк писав, .«окрема, про фракцію УГІРС у Цен­тральній Раді, яка постійно була незадоволена політикою «ееерів-сько-еедеківського Генерального Секретаріату».

І все ж незважаючи на всі проблеми і помилки, Центральна Рада зробила важливий крок у напрямі формування державного механізму, ухваливши 25 листопада 1917 р. закон про порядок ви­дання нових законів, відповідно до якого залишалися «в силі до прийдучих змін законодавчим порядком усі державні уряди й установи, які зоставалися на території Української Народної Рес­публіки по день 7 листопада 1917 р.». Цей акт фактично заклав правові основи державного будівництва. Видані ще до жовтневого перевороту універсали й декларації мали здебільшого політичний і пропагандистський характер. Вони були розраховані на тривалий переговорний процес з російським центром щодо кожного генераль­ного секретаря, кожного конкретного повноваження. Проте жовтне­ві події в Петрограді докорінно змінили ситуацій» і поставили Цент­ральну Раду перед необхідністю терміново будувати повноцінну державу.

Як відомо, в аналогічній ситуації більшовики ламали стару державну машину. Лідери Центральної Ради, навпаки, прагнули пристосувати її до потреб національного самовизначення. Наприк­лад, відповідно до спеціального закону, ухваленого Центральною Радою 9 грудня 1917 р., функції Головної скарбниці та Українсько­го Державного Банку виконували Київська губернська скарбниця та Київська контора Держбанку.

Варто звернути увагу й на таку деталь. Одні інституції почи­нали діяти ще до того, як у відповідний спосіб «легалізувалися». Так, посада Генерального контролера існувала ще в першому скла­ді Генерального Секретаріату, тоді як тільки 23 березня 1918 р.

56

Його канцелярія подає на розгляд Центральної Ради проект закону «Про тимчасову організацію державного контролю». Створення ж деяких інших інституцій, навпаки, декларувалося значно раніше, ніж до них доходили руки. Ще в жовтні 1917 р. Декларація Гене­рального Секретаріату передбачила організацію «економічного ко­мітету» для керівництва постачанням і розподілом продовольства, сирих матеріалів і палива та водночас для регулювання усієї про­мисловості і торгівлі. Однак ця ідея стала реалізовуватися лише в останній місяць існування Центральної Ради, коли 31 березня 1918 р. вона одержала проект закону «Про вищу Економічну Раду УНР».

Реформування державного механізму провадилося Централь­ною Радою майже до останніх днів її існування. Так. 20 квітня 1918 р. було підготовлено законопроект, згідно а яким замість ліквідовано­го відомства Генерального писаря для управління справами Ради Міністрів засновувалася посада керуючого справами Ради Народ­них Міністрів. У цій новій ролі колишній Генеральний писар, а те­пер — керуючий справами уряду лише «завідував усім діловодст­вом» і керував апаратними відділами: юридичним, редакційно-ви­давничим і публікаційним, господарським. При Центральній Раді планувалося утворити кодифікаційний відділ.

Місцева влада і місцеве самоврядування. Загальні принципи місцевої влади вперше окреслив ще до утворення УНР М. Грушев-ський, який розробив таку схему: «Щоб не було ніякої тісноти від власті людям, щоб вона не коверзувала людьми, не накидала їм своєї волі, не має бути іншої власті, тільки з вибору народного! Це називається устроєм демократичним — щоб народ сам собою упра­вляв»1.

І Універсал ще зберігав існуючу систему місцевого самовря­дування і тільки ставив питання про українізацію і переорієнтацію на Центральну Раду. В. Винниченко з цього приводу писав: «Кожне село, кожна волость, кожна управа повітова чи земська, яка стоїть за інтереси українського народу, повинна мати найтісніші організа­ційні зносини з Центральною Радою. Там, де через якісь причини влада зосталась у руках людей, ворожих до українства, припису­ємо нашим громадянам провести широку, дужу організацію та ос-відомлення народу й тоді перевибрати адміністрацію»2.

IV Універсал взагалі зобов'язав «правительство додати до по­мочі місцевим самоврядуванням ради робітничо-селянських і сол-

1 Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть — К, 1917. — С. 10. } Винниченко В. Відродження нації — Ч. 1. — С 222, 223.

57

Розділ 2 Українська національна державність (листопад 1917—1920 рр.)