- •§ 1. Перемога Лютневої революції.
- •§ 1. Перемога Лютневої революції
- •§ 2. Тимчасовий уряд та його органи в Україні
- •§ 2. Тимчасовий уряд та його органи в Україні
- •§ 2. Тимчасовий уряд та його органи в Україні
- •§ 2. Тимчасовий уряд та його органи в Україні
- •3. Законодавство Тимчасового уряду
- •§ 3. Законодавство Тимчасового уряду
- •1 Великая Октябрьская социалистическая революция на Украйно — т. 1. — с 482. 831, 837, 840, 861
- •1 Скрипилі'я е. А. ВсероссиАское учредительное собрание — м, 1982, — с. 84 - История советского государства и права: в 3-х кн. — м., 1968 — Кн 1 — с. 71.
- •3. Законодавство Тимчасового уряОу
- •1 Очерки розвитий народного хазяйства Украинской сср. — м.. 1954. — с. 127—128. Зо
- •1 История русекои икшіомической мисли. — м.. 1964. — т. 3. Ч. 1. — с. 299.
- •3. Законодавство Тимчасового уряОц
- •1 Старцев в. Н. Внутренняя политика Временного правительства. — с. 214.
- •7 Сафронова и. П. Государство и право России в период с февраля до 25 октября 1917 г — X. 1965 — с. 65—€6.
- •§ 3, Законодавство Тимчасового уряду
- •3. Законодавство Тимчасового уряду
- •1 Скрипилев е. А. Тюремная политика и тюромног законодательство Временного правительства — м , 1968 — с. 59.
- •§ 4. Утворення Центральної Ради
- •§ 4. Боротьба за національно державне
- •4. Утворення Центральної Ради
- •1 Копиленко о, л. Політико-правові ідеї м. Грушевськош і проблеми сучисноі роабу- дови української державності. — о.. 1993. — с 22
- •2 Ниннм'їсіїмі Іі Відродження нами* н 3 ч. — к, Відень, 1920. — 4.1 — с. 87.
- •4. Утворення Центральної Ради
- •§ 4. Утворення Центральної Ради
- •§ 1. «Перша» Українська Народна Республіка:
- •1 Хрестоматія а історії держави і права України — т 2. — с. 21. 50
- •1. «//Ерша» Ухраїхська Народна Республіка: Оержикчий лад і право
- •§ 1. 'Перша» Українська Народна Республіка: державний лад і право
- •1 Грищенко а. П. Політичні сили у боротьбі за владу на Україні (кінець н'17 — поча ток 1919 рр). — к, 1993. — с 17
- •2 Копиленко о. Л., Копиленко м. Л. Держава і право України 1917—1920.— с. 18—19.
- •1 Томенко о.. Япевський д. Перший уряд демократичної України — к.. 1992. — с 24—25.
- •1. 'Перша' Українська Народна Республіка: державний лад і право
- •1. 'Перша- Українська Народна Республіка: державний лад і прало
- •1 Гриценко а. П. Політичні сили у боротьбі з* владу на Україні (кінець 1917 — початок 1919 рр) — с 5.
- •1. «Перша» Українська Народна Республіка: держалний лад і право
- •1 Українська Центральна і'ада Документи і матеріали — т. 1. — с 270. 62
- •§ 1. «Перша» Украінп.Ка Народна Республіка: державний лад і прало
- •§ 1. *Першам Українська Народна Республіка: державний лад і прало
- •1 1917 Піл на Киевщине — с. 300.
- •1 Дорошенко д. Історія України 1917. 192(1 у 2 ч. — Ужгород. 19.(2 — с. 270—271.
- •1 Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. — т. 2. — с. 330—335. 70
- •§ 1. 'Перша- Українська Народна Республіка: державний лад і право
- •§ 2. Українська держава (період гетьманства)
- •§ 2. Українська держава (період
- •2. Українська держава (період гетьманства)
- •§ 2. Українська держава (період гетьманства)
- •2. Українська держава (перин) гетьманства)
- •1 Законодательньїе акти УкрашіскоЙ Держави 1918 гоя Апрель-июнь. — о., 1918. — с. 31—32.
- •1 Скоропадський п. Спомини. — с. 84.
- •3. «Друга» Українська Народна Республіка (період Директорії)
- •§ 3. «Друга» Українська Народна Республіка (період Директорії)
- •1 Дарошенко д. Історія України 1917—1920 — ч 2 — с 422
- •2 Пааленко ю., Хромов ю, Українська державність у 1917—1919 рр. Історико-гене- тичний аиаліл к. 1995. — с. 198—199
- •3. 'Друга» Українська Народна Республіка (період Директорії)
- •3. «Друга» Українська Народна Республіка (період Директорії)
- •3. «Друга» Українська Народна Республіка (період Директорії)
- •5 3. «Друга» Українська Народна Республіка (період Директорії)
- •1 Життя Поділля. — 1919 — 21, 23 берез. 94
- •1 Життя Поділля. — 1919 — 22, 23 берез.
- •2. Українська національна державність (листопад 1917—1920 рр )
- •3. 'Друга» Українська Народна Республіка (період Директорії)
- •1 Життя Поділля — 1919. — 21 берез
- •1 Громада (Кам'янець-іІодільський). — 1919. — 19 черв.
- •3. 'Друга» Українсько Народна Республіка (період Директори)
- •§ 3. 'Друга- Українська Народна Республіка (період Директори)
- •1 Українська революція Документи. 1919—1920. — Нью-Йорк. 1984 — т. 2. — с 376
- •3. «Друга» Українська Народна Республіка (період Директорії.)
- •3. «Друга» Українська Народна Республіка (період Директорії)
- •§ 3. «Друга» Українська Народна Республіка (період Директорії)
- •4. Західно-Украінська Народна Республіка
- •§ 4. Західно-Україиська Народна Республіка
- •1 Історія України / Кер. Авт. Кал. Ю. Зайцев — л . 1996. — с. 240.
- •2 Діло. — 1918 — 20 жовт.
- •4. Західно-Украінська Народна Республіка
- •1 Кульчицькип в. С, Тищик б. Й. Історія держави і права України — к, 2001. — с. 170.
- •2 Макарчук с. А. Українська республіка галичан. — л., 1997. — с. 42
- •3 Литвин м. Р., Наумепко к. Є. Історія зунр — с. 29.
- •4. Західно-Украінська Народна Республіка
- •1 Західнп-Украінська Народна Республіка 1918—1923. Історія. Кер. Авт. Кол. Й віди ред. О. Карпенко — Івано-Франківськ. 2000. — с. 110—112.
- •4. Західно-Ухраїмська Народна Республіка
- •1 Стахій м. Західна Україна та політика Польщі Росії і Заходу (1772—1918) — Скректои. 1958. — т. 3. — с. 53,
- •1 Кугутяк м Галичина: сторінки історії Нарис суспільно-політичного руху (XIX ст. — 1939 р) — Івано-Франківськ. 1993 — с. 144—145
- •§ 4. Західно-Українська Народна Республіка
- •4. ЗахіОко-Українська Народна Республіка
- •4. Західно-Українська Народна Республіка
- •1 Субтельний о. Україна Історія. — к, 1991 — с. 325 130
- •§ 4. Запдно-Украінська Народна Республіка
- •4. ІіахіОно-Українська Народна Республіка
- •1. Державне будівництво на основі рішень і та II Всеукраїнських з'идів Рад
- •§ 1. Державне будівництво на основі рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад
- •1 Наше Отечество. Опьіт политической истории в 2 т. — м, 1991. — т. 1. — с. 390. *Вкммичгмко в. Заповіт борцям за визволення. — с. 15—18. 107.
- •1. Державне будівництво на основі рішень / та II Всеукраїнських з'їздів Рад
- •1 Історія України Нове бачення — к, 1996 — т. 2. — с 144—148 140
- •§ 1. Державне будівництво на основі рішень / та II Всеукраїнських л'глбів Рад
- •1 Королівський с. М Перша Всеукраїнська селянська конференція. — X., 195в. — с. 12—13.
- •1. Державне будівництво на основі рішень / ти II Усеукраїнських з'цдів Рад
- •1 Вичоградская с. П., Рогожин а. Й. Всеукраиискиїі Центральний Исполнительиьій Комитет Советов в первьіе годи СоветскоЙ пласти (1917—1920 гг). — X, 1977- — с. 22—27
- •§ 1. Державне будівництво на основі рішень / та 11 Всеукраїнських їіздів Рад
- •§ 2. Радянське державне будівництво в Україні
- •2. Радянські державне будівництво в Україні
- •2. Радянське державне будівництво в Україні
- •1 Хрестоматия по истории отечественмого государства и права: Сб. Документом — с 33—34
- •1 Тригуб п. 11. Количество. Состав и деятельиость Советов робочих, крестьяіккнх її красмоармейских дсііутатои на Украшіг в лериод гражданской войни // История ссср — 1983. — к« 6. — с. 128.
- •§ 2. Радянське державне буїішництво в Україні
- •3. Розвиток федеративних зв'язків
- •§ 3. Розвиток федеративних зв'язків усрр
- •3. Ромитик федеративних зв'язків
- •1 Су усср. — 1919. — X» 14 — Ст 157; іл 17. — Ст. 185
- •2 Су усср. — 1919. — х« 9. — Ст. 115.
- •3 Курицин в. М. Государственное сотрудничество между Украинской сср и рсфср в 1917—1922 гг — м. 1978.
- •§ 3. Розвиток федеративних зв'язків
- •1 Нальчицький с. В,, Коваль м. В., Лебедсва ю. Т. Історія України — к., 1998. — с 84—83.
- •§ 3. Розвиток федеративних зв'язків
- •4. Будівництво радянських іїройншс сил
- •§ 4. Будівництво радянських збройних сил
- •4. Будівництво радянських збройних сил
- •5. Органи упралління народним господарством
- •§ 5. Оргаїїи управління народним господарством
- •§ 6. Органи захисту більшовицького радянського режиму
- •§ 6. Органи захисту більшовицького радянського режиму
- •1 Из историм миліший Советской Украйни. — к., 1995.
- •2 Михайленко п. П., Кондратьія я. Ю. Історія міліції України у Документах і ма теріалах. — т. 1. — с. 108, 112—113, 115, 118.
- •3 Рогожин а. Й. Правоохранитсльние органи усср в псрвьіе годм Советской власти (1917—1920 гт). — X.. 1981. — с 35—38.
- •1'Илііл 1. Держала і прало в роки громадянської війни і воі-нмої інтервенції
- •7. Становлення радянського права
- •§ 7. Становлення радянського права
- •1 История государства и праоа Украинской сср. — т. II. — с. 38—53. 90—110. 180
- •7. Становлення радянського прала
- •1 Су усср. — 1919. — 7л 3. — Ст. 23; История госуларства и права Украинской сср — к„ 1976. — с. 169—175.
- •§ 7. Становлення радянського права
- •1 Зу усрр. — 1919. — м* 2 — Ст. 75.
- •7. Становлення радянського права
- •§ 7, Становлення радянського права
- •1 Зу усрр. — 1920. — і
- •1 Хрестоматія з історії держави і права України. — т. 2. — с 163—164. 192
- •7. Становлення радянського право
- •§ 7. Становлення радянського права
- •1 Зу усрр. — 1919. — і* 37. — Ст. 443
- •§ 1. Становище України на початку 20-х років.
- •1, Нова економічна політика та її законодавче оформлення
- •1 Зу усрр. — 1924. — м* 39 — Ст. 253.
- •1 Оигіиклоік-лия государства и права / Под ред п Стучка. — м., 1925. — Том 2. —
- •§ 2. Державний лад України на початку 20-х років
- •§ 2. Державний лад України на початку 20-х років
- •2. Державний лад України на початку 20-х років
- •1 Ша «рхивов вучк. Гпу, нквд, кгб. — 1994 -м1.-с 12—23.
- •3, Україна і утвором нм Союлу рср
- •§ 3. Україна і утвореним Союзу рср
- •1 Зу усрр — 1921 — № і. — Ст 25
- •§ 3. Україна і утворення Союзу рср
- •1 Історія України: курс лекцій. — к., 1992. — Кн. 2. — с. 218.
- •1 Страхов н. Н. Федераііия и Конфедерацим в истории Советского государстм // Национальний вопрос в ссср в совремемньїх условиях — Баку, 1990. — с. 109— 112.
- •3 История Советской Конституции // с6 док 1917—1957. — м, 1958. — с. 125. 214
- •3. Україна і утворених Союзу рср
- •1 Оброзовакие Союза Советских Сациалисімческих Респувлик. — м., 1972. — с297—
- •1 Обрааование Союза Советских Социалистических Республик. — с. 299.
- •§ 4. Перебудова державного апарату усрр у зв'язку з утворенням срср
- •§ 4. Перебудова державного апарату усрр у зв'язку з утворенням срср
- •1 Образование Союаа Советскиж Социалистических Республик — с. 411—ш.
- •§ 4. Перебудова державною апарату усрр у ув'язку з утворенням срср
- •§ 4, Перебудова державного апарату усрр у .М'ялку л утворенням срср
- •1 Зу усрр — 1924 — м 43. — Ст. 273. 224
- •§ 4. Перебудова державного апарату усрр у звлзку з утворенням срср
- •1 Рибалка 1. К., Довгопол в. М. Історія Української рср. Епоха соціалізму. — к, 1982. — с. 178.
- •2 Зу усрр. — 1924. — № 34. — с. 235. 226
- •1 Зу усрр — 1927. — м 47—48. — Ст 212. 228
- •4. Перебудова державного апарату усрр у зв'язку з утворенням срср
- •4. Перебудова державного апарату усрр у м'яіку і утяоренням срср
- •§ 4. Перебудова державного апарату усрр у зв'язку з утворенням срср
- •1 Шаповал ю.. Пристайко в., Золотарьов в. Чк—гпу—нквд в Україні: особи, факти, документи — к. 1997 — с. 9.
- •2 Семсненхо в. И. Слепая верность: из истории Всеукршшской чк // Провинциаль- иая ЧеКа. — X,, 1994. — с 27—28.
- •§ 4. Перебудова державного апарату усрр у зв'язку з утворенням срср
- •1 Зу усрр — 1923. — № 29. — Ст. 430, 435.
- •§ 4. Перебудова державного апарату усрр у зв'язку з утворенням срср
- •1 Гунчак т. Україна перша половина XX століття. — с 189.
- •2 Колісник в. П. Національно-етнічні відносини в Україні: теоритичні засади т« конституційно-правові аспекти — с. 216.
- •§ 5. Зміни « Конституції Української січ1
- •§ 5. Зміни в Конституції Української срр
- •5. Зміни в Конституції Української срр
- •1 Слюсаремко а, г. Томенхо м. В. Історія української конституції. — к, 1993. — сі 27
- •§ 6. Основні риси прана
- •3 Там само. — 1922 — м 34. — Ст. 530.
- •4 Там само — 1922. — м 31. — Ст. 492
- •1 Су усср. — 1822. — м 55 — Ст 780
- •1 Там само, — 1922. — іл 55. — Приложемие к ст. 780.
- •6. Основні риси права
- •1 Див. Докладніше: Фукс с. Л. Советское право в период от перехода к новой зконо- мнческой политики до начала настумления социалинма по всему фронту (1921— 1929 гг). — X. 1965 — с 25—26.
- •2 Канторович я. А. (х-новиьіе ндеи ґражданского права. — X . 1928. — с. 34. 248
- •1 Там само — 1928. — № 18. — Ст 167.
- •1 Там само — 1926. — № 67—69. — Ст. 441.
- •1 Стьмдьі Советов в документах: Сб. Док.: в 3 т. 1917—1936 гг. — м, 1960. — ті — с. 110—111
- •2 Су усрр — 1922 — к» 26 — Ст 388
- •1 Су усср. — 1922 — м 51. — Ст. 750
- •6. Основні риси права
- •1 Див. Докладніше: Берлач а. Організаційно-правові проблеми становлення орендних земельних відносин в Україні: історія і сучасність // Право України 1999. — №2. — с. 15—16.
- •1 Зу усрр — 1927. — м 40—41. — Ст. 180.
- •1 Вшршавский к. М Трудовое право ссср — Летшград. 1924. — с. 16—17.
- •§ 6. Основні риси права
- •6 Основні риси право
- •§ 6. Основні риси права
- •§ 6. Основні риси прала
- •1 Зу усср. — 1925. — л» 94—9». — Ст. 523.
- •2 Там само — 1925. — м 94—95. — Ст. 524.
- •3 Бсхтерев б„ Кеселер м., Утсвский б. Исправительно-трудовое дело в вопрогах и ответах. — м, 1930. — с. 14
- •6. Основні риси права
- •1 Су усср — 1922 — м» 49. — Ст 729 264
- •§ 1. Зміни в суспільїіо-скономічному та політичному ладі
- •1 Сафронояа і, п. Голодомор в Україні на початку 30-х рокін XX сторіччя // Вісник Академії правових наук України. — 2003. — № 1. — с. Сів.
- •1 Історія України Курс лекцій — Кн. 2 — с. 238—237.
- •1 Ртбалка 1 к., Доягомкл в. М. Історія Української рср. — с 230, 344.
- •1 Орленко 1. В. До питання про систему і діяльність у 30-х роках органів сулу і прокуратури України // Вісник Східноукраїнського Державного університету. — 2000. — № 2. — с 70.
- •2, Зміни в державному ладі України
- •§ 2. Зміни в державному ладі України
- •2. Зміни в державному ладі України
- •1 Гончаренко в, д. Всеукраинский с-ьезд Сонетом рабочих, крестьянских и красноар- иейских депутате — верховний орган власти усср в 1917—1937 гг. — к, 1990. — с 47.
- •2 Румянцсл в. А Правовой статус членоп Всеукраимского цик // Проблеми соц. За- конности — 1987 — X» 19. — с. 30.
- •4 Там само — 1936. -№6- Ст. 24.
- •2 Там само — 1930 — м 23. — Ст 225.
- •3 Там само. — № 23. — Ст. 225. « Тем само. — № 31. — Ст. 244
- •2. Зміни в державному ладі України
- •1 Сз усср — 1930. — м 35 — Ст 181 280
- •2. Зміни в державному ладх України
- •2 Орлснко в. 1. До питання про систему і діяльність у 30-х роках органів суду і прокуратури України // Вісник Східноукраїнського Державного унілерситету 2000. — № 2 — с. 70
- •§ 2. Зміни в державному ладі України
- •§ 3. Конституція урср 1937 р
- •§ 3. Конституція урср 1937 р.
- •1 Волкогонов д а, Триумф и трагедия иолитический портрет и. В Сталіни». — м, 1989 — Кн 1 — ч. 2 — с 198
- •§ 4. Перебудова державних органів уі'ср на основі Конституції 1937 р.
- •§ 4. Перебудова державних органів урср на основі Конституції 1937 р.
- •1 Вторая сессия Верховного Совета ссср 10—21 негуста 1938 к Стенограф, отчет. — м, 1938 — с, 782.
- •§ 4. Перебудова державних органів урср на основ» Конституції /937 р.
- •1 Венько о. П. Державно-правові аспекти політичного терору в Україні (1917— 1953 рр.). — с. 20.
- •2 Історія України — с. 295. 2»2
- •§ 5. Державність Західної України в 20—30-х роках
- •§ 5. Державність Західної України
- •1 Векш м„ Задорожний в. Велич і трагедія Карпатської України. — Ужгород, 1993. — с 25—26.
- •1 Жуковський а., Субтельний о. Нарис історії України — л , 1992. — с 116.
- •5. Державність Західно! України я 20—30-х роках
- •§ 6, Основні риси розвитку прала
- •§ 6. Основні риси розвитку права
- •1'О.Іділ 3. Держава і право України к період тпотсштарно-репрі'сивиого режиму
- •1 Сз ссср — 1930. -№8- Ст. 98. 300
- •6. Основні риси розвитку права
- •1 Зу усрр. — 1931 — м 6 — Ст 51.
- •2 Сз усср — 1931. — м 6 — Ст. 51.
- •1 Сз усср. — 1932. — № 14—15. — Ст 110
- •1 Сз усср. — 1932. — *а 31—32. — Ст. 108.
- •1 Сп ссср. — 1939. — мі. — Ст. 1.
- •3 Ведомости Верховного Советв ссср. — 1940. — м 201
- •1 Зу усрр. — 1930. — *й 11. — Ст. 108.
- •2 Історія України. / За ред в а Смолія — с 283.
- •6. Основні риси розвитку права
- •1 Історія України / За рея. В. А. Смолія — с. 284—285 * сз ссср. — 1930 — № 24 — Ст 255
- •1 Зу усрр. — 1933. — № 22. — Ст. 279 312
- •§ 6. Основні риси розвитку права
- •1 Реабілітація репресованих, законодавство та судова практика — с. 99.
- •2 Сз усср. — 1934. — м 28. — Ст. 289
- •3 Там само. — 1934. — м* 19. — Ст. 158.
- •1 Там само — 1940 — /л 28
- •1 Історія адвокатури України — к. 1992. — с 32.
- •1 Політологічний енциклопедичний словник / Відповід ред. Ю с. Шемшучснкп в дБабкін — к, 1997. — с. 353.
- •2 Табанник д. В. Феномен тоталітарно-репресивного суспільства в Україні (кінець 20-х — 50-ті роки) — к, 1996.
- •§ 1. Перебудова державного механізму иа початку війни
- •1 Хрестоматія з історії держави і права України у 2-х т. / За ред. В. Д. Гончаренка. Т 2 — к. 2000 — с. 392—395.
- •1. Перебудова державного механізму на початку війни
- •1. Перебудова державного мехишзму на початку війни
- •1 Билемко с. В. На охране тьіла странм. Истребнтельмьіе батальоньї и полки в Велика Огечественной войме 1941 — 1945 гг — м . 1988 — с 25—26
- •1 Хрестоматія з історії держави і права України. — т. 2. — с. 395—398. 330
- •1. Перебудова державною механізму на початку війни
- •§ 2. Спроби підноялення української ішцюшммни державності
- •§ 2. Спроби иідиок и-ііия української національної державності
- •2. Спроби відмовлення української національної державності
- •1 Українське державне правління (удп) // Мала енциклопедія етнодержаволнавст- ва — к. 1996 — с. 408—410.
- •2 Косик в. Україна і Німеччина у другій світовій війні. — Париж, Нью-Йорк, л, 1993. — с 504—505.; Хрестоматія з історії держави і права України — т. 2. — с. 400—403
- •3. Окупаційний режим загарбників
- •§ 3. Окупаційний режим загарбників
- •1 Городиський 3 Українська Національна Раде. С. 104—107; Історія застерігає трофейні документи — к, 1986 — с. 231—233.
- •§ 4. Рух опору проти загарбників
- •§ 5. Відновлення радянської «лади в Україні
- •§ 5. Відновлення радянської влади в Україні
- •2 Сергійчук в оуи-упа в роки війни Нові документи і матеріали. — к.. 1996, — с 171
- •1 Украимская сср в Великой Огечсствеїгаой войме Советского Союаа 1841—1945 гг — к, 1975. — т. 3. — с. 172.
- •§ 5. Вгдноляення радянської «лади в Україні
- •5. Нідпсмлсння радянської аміди в Україні
- •1 Михайлепко II. II., Кондратьеш я. Ю. Історія міліції украпім у документах і матеріалах у 3 т. — к, 1997 — т. 2 — с 354—380; к. 2000 — т. 3. — с 553—581
- •§ 7. Основні ріпи права
- •7. Основні риси права
- •§ 7. Основні риси права
- •7. Основні риси права
- •1. Соціально-економічний лад
- •§ 1. Соціальпо-скономічний лад
- •1 Шлполал ю. 1. Мороз перед «відлигою» // Історія України. Нове бачення. — т. 2. — 1м6. — с. 330, Катрин в. П. Украйна в послевоенньїе годи (1945—1950) // Страмом нстории Украйни — 1993. — с 11.
- •1 Волкогочов д. Семь вождей — м. 1997. — Кн. 1. — с. 237.
- •3 Шапоеал д. И. Мороя перед «відлигою» // Історія України. Нове бачення — т. 2. — с. 355. 336
- •1 Відомості вр урср. — 1947. — ар*ва України. — т 2. — с. 460
- •1. Соціально-економічний лад
- •1 Довідник. — с. 497
- •2 Грабовеький с. Станрояні с . Шкляр л. Нариси з історії державотворення — с 378, 379.
- •1 Катрин. В. Н Украйна а послевоенньїе годм (1948—1950) // Стриницьі истории Украйни — 1993 — с. 422
- •1 Історія України: курс лекцій. — т. 2. — с. 356.
- •1. Соціально-економічний лад
- •2. Державний лад
- •§ 2. Державний лад
- •2. Державний лад
- •1 Відомості Верховної Ради урср. — 1946. — м 56. — Ст. 52; Хрестоматія з історії держави і права України. — т. 2. — с. 468—469.
- •2 Барах в. К. Україна після Сталіна Нариси історії. 1953—1985. — л., 1992. — с. 19
- •§ 3. Основні риси права
- •§ 3. Основні риси права
- •§ 3. Основні риси права
- •1 Зп урср. — 1949. — 168 388
- •§ 3. Основні риси права
- •1 Ведомости вс ссср. — 1949. — м 26.
- •2 Щоправда, дехто з авторів, суперечачи самому собі, вважає .Залучення до праці че рез призов ненасильницькою формою поповнення робочої сили (Катрин в, п. Украйна в послеаоенньїе годьі — с. 9).
- •1 Сп ссср. — 1946 — № 18. — Ст 149.
- •§ 3. Основні риси права
- •1 Зп усср — 1950. — № 14 — Ст. 38, 39.
- •3. Основні риси права
- •5. Основні риси права
- •1 Хрестоматія з історії держави і права України. — т. 2. — с. 476.
- •2 Миронекко а. //. Иолитико-правовьіе предлисаиия сталинских репресиий — с. 5
- •1 Соломок л. Советская юстиция при Сталине / Пер англ — м, 1998 — с. 432— 436
- •§ 1. Десталінізація
- •§ 1. Десталінізація
- •1 Хрестоматія з історії держави і права України. — т. 2. — с. 500—502. 402
- •2. Суспільно-політичний лад
- •§ 2. Суспільно-політичний лад
- •1 Шляхами віків: довідник я історії України. — к . 1993. — с. 248
- •§ 2. Суспільно-політичний лад
- •§ 3. Україна у складі Союзу рср
- •§ 3. Україна у складі Союзу рср
- •1 Хрестоматія з історії держави і права України. — т. 2. — с. 495—496.
- •2 Відомості Верховної Ради урср. — 1954. -№«!- Ст. 80
- •4. Державний лад
- •§ 4. Державний лад
- •1 Ведомости Верховного Совета ссср. — 1957 — №і — Ст. 63, Хрестоматія з історії держави і права України. — т. 2. — с. 511.
- •4. Державний лад
- •1 Ва/ікогохов д. Семь вождей. — с. 343. 414
- •§ 4. Державний лад
- •1 Ведомости вс усср. — 1959. — *а 32. — Ст. 170. 416
- •§ 4, Державний лад
- •1 Кожукало і. 17., Шаповал ю. І і ті тяжкі повоєнні роки. У км Про минуле заради майбутнього. — 1989. — с 145.
- •2 Зп урср. — 1955. — м 11—12. — с. 58
- •3 Відомості Верховної Ради урср — 1962. — № 11 — с. 143, 144 * Там само — 1956. -Мв,- Ст. 97
- •4. Державний лад
- •§ 4. Державний лад
- •4. Державний лад
- •§ 5, Основні риги прала
- •§ 5. Основні риси прана
- •1 Сп усср. — 1962 — к» 2 — Ст 31.
- •3 Баран в. К. Україна після Сталіна. — с. 34.
- •§ 5. Основні риси права
- •1 Ведомости вс ссср. — 1953. — № 8 — Ст 193.
- •2 Відомості вр урср — 1956. -Мі- Ст. 126
- •1 Всяомости вс ссср. — 1956 -№5.- Ст. 135.
- •§ 5. Основні риси права
- •5. Основні риси права
- •5. Основні риси права
- •§ 5. Основні риси права
- •§ 5. Основні риси права
- •§ 5. Основні риси права
- •§ 5. Оснояні риси права
- •1 Касьянов г. В. Вказ праця // Історія України. Нове бачення. — т. 2. — с. 364
- •1 Летописец пораження или победьі |Иитервью с в с Куком| // Моск новости — 1998 — № 39.
- •§ 1. Авторитарна комаидііо-адміністративиа
- •1 Історія України / Керів. Авт. Кол. Ю. Зайцев. — л., 1996. — с. 352.
- •2 Володимир Щербицькин спогади сучасників / За ред. В. Ф. Возіанови. В. К. Вруб- левського, ю. Н. Єлмгава, б. В Іпаненка. — к.. 2003 — с 7
- •3 Тимохиик м. С. Іі величність — книга Історія видавничо! справи Київського університету 1834 — 1999 Моногр / Перед* в в Скопенкв — к, 1999 — с 239
- •1 Іірайчевський м Конспект історії України — к., 1993. — с. 183.
- •1 Зубкова е. Ю. Ог 60-х к 70-м: влагть, общество. Человек // История Отсчсствз: люди, идеи. Решения Очерки истории Советгкого гпсударства / Сост. В. А. Коало». — н. 1991. — с. 353—354.
- •2. Правовий статус уі'ср як союзної республіки
- •§ 2. Правовий статус урсі* п. Союзної республіки
- •2. Правовий статус уиср як союзної республіки
- •2 Українська державність у XX столітті: Історико-політолопчний аналіз / о. Дерга-
- •3. Державний апарат
- •§ 3. Державний апарат
- •§ 3. Державний апарат
- •§ 3. Державний апарат
- •1 Ведомости Верховного Совета ссср. — 1978. — м 49. — Ст. 797. 466
- •3. Державний шкіриш
- •3. Державний апарат
- •1 Ведомости Верховного Соеета ссср. — 19вб. — *а зо — Ст. 594. Г Відомості Верховної Ради урср. — 1968. — м 51. — Ст 346.
- •3 Коржихина т. П. История государственньїх учреждений ссср. — м., 1986. — с.352
- •1 В*домости Верховного Совета ссср. — 1979. — м 49. — Ст 846
- •§ 4. Основні риси права
- •4. Основні риси права
- •4. Основні риси права
- •1 Відомості Верховної Ради урср. — 1969. — № 26. — Ст. 204. 478
- •1 Відомості Верховної Ради урср — 1972. — м 24. — Ст. 200. 482
- •§ 4. Основні риси права
- •4. Основні риси права
- •4. Основні риси права
- •7. Держава і право України у 60-х — 80-х роках
- •§ 1. Соціально-скономічіїа і політична ситуація
- •1. Соціально-економічна і політична ситуація
- •1 Відомості Верховної Ради урср. — 1990 — X» 34 — Ст. 499. 494
- •1. Соціольно-ехономічна і політична ситуація
- •1 Соціально-економічна і політична ситуація
- •2. Реформа державного апарату
- •§ 2. Реформа державного апарату
- •1 Новое законодательство ссср — м. 1991. — Вьіп. 3. — с 119.
- •§ 2. Реформа державного апарат;/
- •2. Реформа державного апарату
- •§ 3. Зміни н законодавстві
- •3. Зміни я лаконодавстві
- •1 Зуб и. В. Реформа трудового законодательстаа в условиях переходи к рим* зкономике // Сов. Гос-во и право. 1991. — X» 2. — с. 46.
- •3. Зміни в законодавстві
- •§ 4. Зміни в статусі урсі' як союзної республіки
- •4. Зміни « статусі урср як сою.Іної ртпіі/йдіки
- •1 Відомості Верхопноі Ради у рср. — 1990. № 33. — Ст. 459, Ні 43. — Статті 585, 586
- •2 Основи політології: Конспект лекцій для студектів усіх спеціальностей. — л., 1994. — с 34
- •3 Ведоиости с-ьеза народних депутатов ссср и Верховного Совета ссср. — 1991 мі— Статті 2. З, 87.
- •§ 1. Утворення української національної державності (1991—1995 рр.)
- •§ 1 Утворення української національної державності (}у91-і995 рр.)
- •1 Див. Малр Проблеми развиткя гражданского законодательства и методологи* преподавания гражданско-правояьіх дисішплмн // Матер науч -практ семима-ра —X.. 1093
- •§ 2. Розроблення і прийняття нової Конституції України 1996 р.
- •§ 2. Розроблення і прийняття нової Конституції України 1996 р.
- •§ 2. Розроблення
- •§ 2. Розроблення і прийняття нової Конституції України 1996 р.
- •1 Коментар до Конституції України — с. 155—158 546
- •§ 2. Розроблення і прийняття нової Конституції України 1996 р.
- •1 Тодьїка ю н (Хновьі конституционного строя Украиньї — X., 1999 — с 212—231 *-нм 54»
- •§ 2. Розроблення і прийняття ново) Констиглуціі Укріпим 1996 р
- •1991, Травень
- •2 Липня
- •3 Липня
§ 2. Тимчасовий уряд та його органи в Україні
рів, багатьох з них було заарештовано. Тимчасовий уряд видав 4 березня 1917 р. з цього приводу постанову, згідно з якою губернатори та віце-губернатори звільнялися з посад, а їхні обов'язки покладалися на голів губернських земських управ — губернських комісарів. Обов'язки повітових управителів цією самою постановою покладалися на повітових комісарів — голів повітових земських управ.
Голів земських управ було обрано ще до революції на основі антидемократичного царського закону. За своєю соціальною суттю це були переважно обуржуазнені поміщики. Більшість комісарів належала до октябристів і кадетів. Нерідко вони зберігали на місцях старий державний апарат і його діячів, за винятком найбільш скомпрометованих прибічників царизму. Губернські та повітові комісари вживали чимало заходів, щоб припинити подальший розвиток революції та демократії, не допустити розширення національно-визвольного руху. Про це свідчать, наприклад, численні донесення губернських і повітових комісарів в Україні Тимчасовому уряду, міністерству внутрішніх справ та іншим органам центральної влади.
Зміцнити свою владу на місцях буржуазія намагалася через органи земського і міського самоврядування. Були сформовані волосні земства — зібрання й управи та дільничні міські управління І районні думи). Останні створювалися в містах з населенням не ме-е 150 тис. осіб. Вони допомагали міській думі управляти госпо-
ством в окремих районах міста. Шляхом демократизації виборів у земські та міські установи було розширено їх склад. Цим буржуа-
зміцнила своє керівне становище в земствах і думах. Проте і трудящі, особливо у містах, розширили своє представництво в думах і земствах, як це було наприкінці березня у Луганську.
Значну увагу Тимчасовий уряд приділяв формуванню охоронного апарату. Проблема його організації для подолання револю-
:ого руху та лівоекстремістських проявів, котрі під час Лютневої революції виходили далеко за межі звичайної демократичної революції, була однією з найскладніших проблем, з якою довелося зіткнутися Тимчасовому уряду. Існувала й реальна загроза контрреволюційного військового перевороту та встановлення реакційної військової диктатури, що також могло призвести до ліквідації демократії.
Десятимільйонна слабодисциплінована армія, значна частина якої перебувала під впливом більшовицької агітації, не могла бути використана для боротьби з контрреволюцією. Уряд міг покладатися, але не завжди надійно, як засвідчила практика, лише на дуже
23
Розділ 1. Устрій і право України після перемоги Лютневої революції
2. Тимчасовий уряд та його органи в Україні
обмежене число добірних військових частин, не припускаючи можливості звернення безпосередньо до широких солдатських мас. Був розширений центральний апарат військового міністерства, витрати на утримання якого подвоїлися. Дедалі реальнішою ставала більшовицька загроза. Солдатські маси — переважно селяни, одягнені в солдатські шинелі, — в умовах війни легко піддавалися більшовицькій агітації.
Необхідно було терміново створити нові спеціальні органи охорони буржуазно-демократичного ладу. Це питання виникло ще під час переговорів між делегаціями виконкому Петроградської Ради і Тимчасового комітету Державної думи з питання про програму майбутнього Тимчасового уряду. Тим більше, що озброєні робітники і повсталі війська розпочали ліквідацію поліції та жандармерії. Вони захоплювали й громили поліцейські дільниці, арештовували ненависних вартових старого ладу, секретних агентів політичної поліції — провокаторів.
Ліквідація поліції та жандармерії відбувалася і в Україні1. їхні керівники, маневруючи, намагалися врятувати від повного розгрому ці чужі народові органи. Так, поліцмейстер Києва після одержання звістки про перемогу революції в Петрограді й утворення буржуазного Тимчасового уряду на загальних зборах поліцейських міста закликав їх підкоритися новій владі. У Катеринославі начальник губернського жандармського управління видав наказ аналогічного змісту. Проте злам старої поліції революційними масами був ґрунтовним і глибшим, ніж це було потрібно буржуазії.
Тимчасовий уряд не міг не зважати на настрої трудящих. Він санкціонував ліквідацію найодіозніших установ царського карального апарату — жандармерії та поліції: 6 березня 1917 р. було ліквідовано корпус жандармів, а 10 березня — департамент поліції. Почалось формування народної міліції. У складі міністерства внутрішніх справ замість департаменту поліції створювалося Головне управління у справах міліції. Водночас Тимчасовий уряд надав своїм губернським комісарам право вирішувати питання про прийняття на службу в міліцію осіб «достойних з числа колишніх членів поліції та корпусу жандармів». Як наслідок, в Одесі, наприклад, у квітні 1917 р. з числа таких колишніх працівників відбували службу в міліції 4 пристави, 9 поліцейських, 46 околодочних наглядачів, 121 городовий, 100 канцеляристів. Народну міліцію у Бахмуті очолював колишній повітовий управитель. Представники інтелігенції обіймали посади міських і дільничних комісарів поліції.
Л, 1980. —
1 Старцєв В. И. Внутренняя политика Временного правительства. С. 172—173.
24
Отже, на місцях діяла народна міліція, підпорядкована комісарам Тимчасового уряду, та робітнича міліція, підпорядкована
Радам.
В Україні чиновники Тимчасового уряду неодноразово використовували загони народної міліції для придушення виступів селянства, що свідчило про спроби Тимчасового уряду перетворити народну міліцію на інструмент своєї каральної політики. Проте зупинити подальший розвиток революції у країні вони вже не могли.
Тимчасовий уряд намагався зберегти в основному стару судову систему. Головну причину недоліків судоустрою та судочинства він вбачав у відступі від буржуазної судової реформи 1864 р. і вважав за необхідне очистити судові статути від різних нашарувань пізніших контрреформ. Проте розмах революції не дозволив Тимчасовому урядові обмежитися тільки цим. Йому довелося підтвердити ліквідацію фактично зруйнованих революцією тих судових установ царизму, які були ненависні народові, — верховного кримінального суду, особливих присутствій з участю станових представників при Сенаті та судових палатах, військово-польових судів. Проте після червневої кризи 12 липня 1917 р. військово-польові суди були відновлені Тимчасовим урядом під назвою «військово-революційних» з правом виносити смертні вироки. Такі суди влітку 1917 р. діяли у Києві, Житомирі, Вінниці, Кременчуку та інших містах прифронтової смуги. Більше того, за наказом О. Керенського комісія з представників воєнного міністерства і міністерства юстиції підготувала законопроект про військово-революційні суди в тилу, за яким допускалося застосування смертної кари також у тилових умовах1.
Основну форму дореволюційної судової організації — окружної юстиції — Тимчасовий уряд залишив майже без змін, лише дещо розширив її компетенцію. Окружні суди навіть перетворилися в органи реєстрації спілок і товариств. Зміни у становищі засідателів полягали у скасуванні для них майнового цензу й допущенні до складу присяжних засідателів військових чинів, учителів церков-но-приходських і народних шкіл та деяких інших категорій населення, які раніше були позбавлені цього права. Інші обмеження збереглися (не допускалася участь жінок, обмежувалася участь солдатів і робітників).
Значної демократизації зазнала мирова юстиція. Розширилася система мирових судів — вони впроваджувалися у більшості губерній європейської частини Росії. В Україні мирові суди, ліквідо-
• Революционное движение в России в августе 1917 г. Разгром корниловского мяте-жа: Документи и материальї. — М., 1959. — С. 626.
25
Розділ 1. Устрій і право України після перемоги Лютневої революції
вані (за винятком Одеси і Харкова) на основі судово-адміністративної контрреформи 1889 р., тепер були відновлені. Збільшилася також частка мирової юстиції. Постановою Тимчасового уряду від 4 травня 1917 р. «Про тимчасовий устрій місцевого суду» розширювалася кримінальна й цивільна підсудність мирового суду. Тепер тут могли розглядатися цивільні позови до 1000 крб., а також кримінальні справи, за якими покарання перевищувало півтора роки тюремного ув'язнення. Отже, мирові суди заступили земських начальників у сфері виконання останніми судових функцій, а також волосні суди, повітових членів окружного суду і міських суддів. Замість одноособого мирового судді створювалася колегія у складі голови — мирового судді та двох членів суду. Щоб бути обраними в мирові судді і членами мирового суду треба було мати середню освіту і три роки попередньої державної служби.
Законом Тимчасового уряду від ЗО травня 1917 р. створювалися суди для розгляду адміністративних справ. Згідно з цим законом у кожний повіт призначався адміністративний суддя. В губернських та обласних містах були сформовані особливі адміністративні відділення, й у Сенаті вищою інстанцією для адміністративних суддів став перший департамент. Вони розглядали конфлікти між державними органами, комісарами уряду та громадськими установами.
Вагомим демократичним, але тимчасовим заходом було санкціонування урядом так званих тимчасових судів, що створювалися з перших днів революції на основі самодіяльності мас. Такі суди керувалися революційною совістю та власною правосвідомістю. Тимчасовий уряд вжив відповідних заходів, щоб їхня діяльність здійснювалася в межах російської законності. Він поставив діяльність тимчасових судів під контроль мирових суддів. 6 березня 1917 р. було розроблено інструкцію про тимчасові суди. Вони утворювалися у складі мирового судді, який виконував функції головуючого, і двох членів суду: одного представника від робітників і одного — від солдатів. Тимчасовим судам надавалося право розглядати справи про злочини, спрямовані проти особистої безпеки та майнових прав громадян, порядку і спокою.
На практиці тимчасові суди розглядали також інші кримінальні, а в деяких місцях і цивільні справи. Вони виконували і функції нагляду: стежили за обґрунтованістю та правильністю тримання арештованих під вартою. Судочинство в цих судах було усним та гласним, їхні вироки не підлягали оскарженню і виконувались негайно; вони могли бути скасовані лише міністром юстиції в порядку нагляду.
26
2. Тимчасовий уряд та його органи в Україні
Суди, створені революційною творчістю народних мас, існували й в Україні. Так, у Макіївці представники шахтарів обіймали посади суддів. У Луганську при Раді бойових дружин для боротьби з провокаторами та зрадниками було утворено революційний трибунал. Судові функції іноді виконували безпосередньо Ради. Наприклад, Дружківська Рада робітничих депутатів систематично здійснювала судові функції. Катеринославський губернський комісар у травні 1917 р. у донесенні міністру внутрішніх справ Тимчасового уряду повідомляв про утворення тимчасових судів у Бахмутському повіті. Такі суди діяли в Катеринославській, Херсонській та інших губерніях України.
У травні Тимчасовий уряд оголосив про розпуск судових установ, утворених населенням за власною ініціативою. Після липневої демонстрації він ліквідував усі тимчасові суди.
Отже, Тимчасовий уряд зберіг частину царських судів. Старі прокурорські чини здебільшого теж залишилися на своїх місцях. Водночас слід підкреслити, що період після перемоги Лютневої революції позначений низкою демократичних перетворень, розширенням окремих прав і свобод громадян країни, хоча, як вже зазначалося, не все (і далеко не послідовно) було зроблено в цьому напрямі.
Липнева криза викликала глибокі зміни у політичному ладі Росії, що відбилося і на політичній ситуації в Україні. 2 липня 1917 р. група міністрів-кадетів подала у відставку. За кадетами пішов у відставку глава Тимчасового уряду князь Г. Львов; міністром-голо-вою став О. Керенський.
Не впевнений у міцності своєї влади, Тимчасовий уряд маневрував і намагався залучити трудящих на свій бік обіцянками нових реформ. 24 липня 1917 р. було сформовано другий коаліційний уряд. Він виступив зі зверненням до населення, в якому закликав до «священного єднання» між класами і погрожував боротися з противниками існуючого ладу як зліва, так і справа.
У зв'язку з цими подіями було намічено новий курс більшовицької партії, спрямований на підготовку повалення влади буржуазії та встановлення диктатури пролетаріату. РСДРП(б) визначила курс на збройне повстання. Більшовицькі організації України розгорнули діяльність щодо виконання рішень VI з'їзду партії.
Тимчасовий уряд ухвалив низку постанов про наділення військового міністра і міністра внутрішніх справ надзвичайними повноваженнями у боротьбі з більшовицьким, а також національно-визвольним рухом. Для мобілізації своїх сил Тимчасовий уряд скликав 12—15 серпня 1917 р. у Москві Державну нараду. ЦК РСДРП(б) розцінив цю нараду як змову проти народу. Були організовані
27
Розділ І. Устрій і право України після перемоги Лютневої революції
с трайки та мітинги протесту. У політичному страйку 12 серпня у Києві брали участь 22 тис. робітників. Мітинги і страйки відбулися також н інших містах і районах України.
Верхівка буржуазії та військові кола не були задоволені політикою Тимчасового уряду, вважаючи її недостатньо рішучою. Лідером цих сил став верховний головнокомандувач генерал Корнілов. 25 серпня він зчинив заколот з метою встановлення в країні військової диктатури. Трудящі України та Росії виступили проти диктатури єдиним фронтом. Вони знешкоджували контрреволюціонерів в місцевих гарнізонах, ліквідовували окремі вогнища заколоту, запобігали спробам об'єднання контрреволюційних сил.
За таких умов розпочалася нова, найгостріша і тривала урядова криза. У пошуках виходу з неї в правлячих колах Росії вирішили тимчасово передати владу «раді п'ятисот» (директорії). З метою заспокоєння народу директорія 1 вересня 1917 р. проголосила Росію республікою. При цьому були піддані репресіям ліві революційні організації та їх члени.
Конференція фабрикантів та заводчиків півдня Росії в телеграмі воєнному міністру від 20 вересня 1917 р., повідомляючи про арешт робітниками на деяких заводах Харкова адміністрації за відмову підвищити зарплату, констатувала безсилля та бездіяльність влади. З Переяслава, де у вересні «команда одужуючих» заарештувала начальника міліції, повідомляли: «...всі посадові особи Тимчасового уряду погрожують, що складуть повноваження, віддавши хід подій озброєному натовпу». «Місцева влада безсильна» — повідомляли а Ровенського, Могильовського та Ямпільського повітів. Про безсилість міліції в Ольгопольському повіті, про втечу міліціонерів зі служби доповідав 22 жовтня 1917 р. товариш прокурора Вінницького окружного суду1.