Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тацій, Рогожин, Гончаренко - Історія держави і...doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
4.51 Mб
Скачать

§ 4. Запдно-Украінська Народна Республіка

У країни і окупацією західноукраїнських регіонів Польщею, Руму­нією, Чехословаччиною.

Історія боротьби за державне відродження свідчить, що успіх міг бути досягнутий у важкий період 1917—1921 рр. тільки за умо­ви згуртованості народу, його солідарності. На жаль, цього не ста­лося. Протистояння соціальних, національних і політичних прошар­ків, груп і партій, які так чи інакше виступали за державне відро­дження України на тому чи іншому етапі боротьби, набуло гострих форм, що гальмувало розбудову української національної держави і у підсумку призвело до кризи.

Тільки опора на власні сили могла привести до перемоги. А вона, у свою чергу, передусім потребувала злагоди в Україні. Безперечно, досягти ідеальної, повної злагоди в умовах громадян­ської війни та іноземної інтервенції було неможливо. 1 все ж демок­ратам, прихильникам державного відродження України для забез­печення злагоди слід було докладати більше зусиль, насамперед у сфері соціально-економічної політики. Окремим лідерам партій необхідно було більше думати про долю України, а не про задово­лення власних амбіцій. Іншим чинником, що спричинив значні тру­днощі, була переоцінка іноземних сил як опори у боротьбі за неза­лежність України. Усі іноземні сили, які залучалися до справи збе­реження самостійності України, в результаті, переслідували власні інтереси, дуже часто протилежні інтересам народу України.

Зазначені внутрішні і зовнішні чинники і визначили характер кожного з етапів державного відродження України у 1917—1921 рр.

Прорахунки національних демократів, а також допомога ро­сійських більшовиків своїм однопартійцям в Україні полегшили прихід до влади у східній частині Україні у грудні 1917 р. більшо­вицького уряду й у підсумку — створення УРРС і встановлення ра­дянської влади на більшій частині України.

Поряд з гіркотою поразки цей період (1917—1921 рр.) для українського народу є періодом і певних досягнень. Зросла націо­нальна самосвідомість. Значна частина українського народу впев-іись у власних силах. Тому хоча за ці роки і не відбулася пере­можна соціально-иолітична революція, однак безперечно, що націо­нальна революція у свідомості, почуттях народу здійснилася, і це був великий крок уперед, крок до справжньої державності.

133

4. ІіахіОно-Українська Народна Республіка

в на Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. А 24 серпня 1991 р. Верховна Рада України проголосила Акт про незалежність республіки. Аналізом цих епохальних подій та перших кроків з реалізації Акта про незалежність України, на­самперед історії прийняття нової Конституції республіки, завер­шується другий том підручника з історії держави і права України

ЧАСТИНА ДРУГА

Вступ

Друга частина другого тому підручника а історії держави і права України здебільшого присвячена радянській державно-пра­вовій моделі, яка існувала тут протягом багатьох десятиліть.

Внаслідок боротьби різних політичних сил на більшій частині України встановилася більшовицька радянська влада з її тоталіта­рним режимом. Ця частина української території увійшла до скла­ду Союзу РСР, а західна її частина опинилася під владою Польщі, Чехословаччини та Румунії.

У роки другої світової війни і після її завершення Західна Україна (Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття) була возз'єднана з Українською РСР. У складі Союзу РСР Україна не набула належного економічного, національного, державно-правово­го і культурного розвитку. Ще в перші роки радянської влади акти­вно руйнувалися політичний плюралізм, інші елементи демократії у державному ладі. Водночас формувалася однопартійна більшови­цька державно-правова система, складалася командно-адміністра­тивна система управління, яка неминуче вела до встановлення то­талітарного режиму. Не вистачало терпіння при вирішенні соціаль­но-економічних проблем, жорстокість брала верх над розумом.

І все ж у нас немає підстав вбачати у понад 70-річному пе­ріоді радянської влади тільки погане. Слід пам'ятати, що за ці роки Радянський Союз став однією з провідних країн світу. Однак у ре­зультаті деформованого соціально-економічного та політичного роз­витку врешті-решт глибока криза охопила СРСР.

16 липня 1990 р., ще до розпаду СРСР, був зроблений важли­вий крок у будівництві незалежної Української держави — Верхо-

134

135