Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тацій, Рогожин, Гончаренко - Історія держави і...doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
4.51 Mб
Скачать

1 Сафронояа і, п. Голодомор в Україні на початку 30-х рокін XX сторіччя // Вісник Академії правових наук України. — 2003. — № 1. — с. Сів.

Ш

І. Зміни й суспільно-економічному та політичному ладі

н их верств — дворянства, старого офіцерства, духівництва. Розпо­чався наступ і на приватновласницькі елементи, які отримали пев­ний розвиток в умовах нової економічної політики. Так, приватно­власницький сектор з кінця 20-х років неухильно зменшувався. Якщо в 1928—1929 рр. в Україні налічувалося 595 дрібних капіта­лістичних підприємств, шо давали 2 % валової продукції, то в 1932 р. іх вже не було зовсім. Майже повністю було витіснено приватника з торгівлі. Основна маса ремісників, кустарів об'єдналася в коопе­ративи, а селяни — в колгоспи

Щоб обгрунтувати ці зміни, Комуністична партія дедалі з більшою силою проводила пагубну ідею поляризації соціальних сил, невпинного загострення класової боротьби. X з'їзд КП(б)У, на­приклад, цілком і повністю схвалив тези ЦК ВКП(б), у тому числі про «систематичне продовження і посилення курсу на боротьбу з капіталістичними елементами (куркуль, непман і т. п.)»1.

Коопероване селянство становило відтепер переважну части­ну сільського населення. Селяни-одноосібники й некооперовані кус­тарі та ремісники складали всього 5,5 % Виник і новий прошарок робітничого класу на селі у вигляді робітників МТС, механізаторів та працівників радгоспів.

Бурхливий розвиток промисловості супроводжувався зрос­танням лав робітничого класу. Наприкінці 30-х років кількість ро­бітників вже досягала 6,2 млн.2 Робітничий клас поповнювався ви­хідцями з різних верств населення, але основним резервом його зростання було селянство.

Тяжких втрат зазнала українська інтелігенція. Постраждав насамперед старий інженерний корпус промисловості України, осо­бливо після «шахтинської справи». Багаторічні безжальні пере­слідування фахівців з дореволюційними дипломами, таврування їх як «буржуазних спеціалістів», «гучні» судові процеси над українсь­кими інженерно-технічними працівниками призвели до майже ціл­ковитого знищення цього нечисленного прошарку технічної інте-агенції.

Місце досвідчених кадрів зайняли «висуванці» з числа робіт­ників або спеціалісти, поспіхом підготовлені на курсах «червоних директорів», у технікумах і вечірніх університетах.

Не уникнула цієї участі і творча інтелігенція. У 1932 р. Сталін зажадав «припинення українізації» й учинив справжній погром у сере.ювищі гворчої Іятелігі кцН республіки Багато наука ці* і мит-

1 Історія України Курс лекцій — Кн. 2 — с. 238—237.

1 Ртбалка 1 к., Доягомкл в. М. Історія Української рср. — с 230, 344.

Розділ 3, Держава і право України « період тоталітарно-репресивного режиму

ц ів України зазнало утисків, загинуло в таборах або на засланні. Причому репресіям були піддані не тільки митці старої формації, ай представники нової інтелігенції. Більшість їх загинула в 1930— 1934 і 1937—1938 рр., коли жорстока розправа досягала найбільшо­го розмаху.

Докорінні зміни відбувалися в 30-ті роки і в розвитку політич­ної системи, реорганізація якої сприяла утвердженню і зміцненню сталінського тоталітарного, репресивного режиму1.

Опанувавши апаратом влади, Сталін та його прибічники ство­рили таку державну організацію, яка позбавила робітничий клас і основну масу членів партії (крім апарату) реальної політичної вла­ди, насаджувала під виглядом диктатури пролетаріату апаратну диктатуру, систему вождизму. Комуністичною партією, усім меха­нізмом управління СРСР керували Сталін і його найближче оточен­ня, на місцях — місцеві партійні лідери. Відбувалося повне обюрок­рачування політичної системи. За статутом ВКП(б) 1939 р. партко-ми установ, підприємств, МТС, колгоспів отримали право контролю за діяльністю адміністрації. Відбувалося зрощення партійного апа­рату з державним, військовим, господарським, з верхівкою громад­ських, наукових, творчих організацій. Привласнивши право розпо­ділу й перерозподілу кадрів, партійні органи створювали умови для формування нової кадрової «номенклатури», яка у поєднанні зі службою безпеки, армією та засобами масової інформації була го­ловним важелем влади й опору тоталітарної системи.