Динаміка основних показників розвитку готельного господарства міста л у 2006–2011 рр.
|
Роки |
Надано послуг, ліжко / діб |
Кількість готелів, одиниць |
Одноразова місткість, ліжко-місць |
Коефіцієнт завантаження, % |
Кількість туристів, осіб |
|
Т |
У |
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
|
2006 |
411068 |
54 |
5511 |
20 |
212822 |
|
2007 |
520667 |
63 |
5581 |
26 |
217527 |
|
2008 |
572110 |
63 |
5636 |
28 |
258460 |
|
2009 |
454724 |
70 |
5954 |
21 |
193787 |
|
2010 |
555382 |
73 |
6339 |
24 |
248018 |
|
2011 |
603738 |
83 |
6844 |
21 |
273237 |
Крок 3: Будуємо матрицю парних кореляцій за допомогою функції КОРРЕЛ (рис. 1).
|
|
У |
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
|
У |
1,000 |
0,697 |
0,620 |
0,499 |
0,887 |
|
Х1 |
|
1,000 |
0,954 |
-0,164 |
0,547 |
|
Х2 |
|
|
1,000 |
-0,336 |
0,600 |
|
Х3 |
|
|
|
1,000 |
0,311 |
|
Х4 |
|
|
|
|
1,000 |
Рис. 1. Матриця парних кореляцій впливу обраних факторних ознак на результативну ознаку (кількість наданих ліжко / діб)
Перед тим, як заповнити матрицю в Excel будується її макет, що має вигляд як рис. 1, але без значень коефіцієнтів кореляції.
Послідовні етапи проведення розрахунків в Excel для заповнення останнього стовпчика матриці парних кореляцій наведено нижче. Зауважимо, що попередні стовпчики заповнюються аналогічно.
Отже, спочатку становимося на порожню чарунку, де має бути значення коефіцієнта кореляції між Y та Х4, та викликаємо у полі головного меню «Вставка» підменю «Функция…»:
Виділивши підменю «Функция…» натискаємо клавішу «Enter» та у порожній чарунці на перетині Y та Х4 (на яку було наведено курсор з самого початку) з’явиться знак «=» (дорівнює). Водночас на екрані з’явиться вікно для пошуку необхідної функції.
Курсором або за допомогою мишки знаходимо необхідну для розрахунків функцію (у нашому випадку це функція КОРРЕЛ).
Виділивши функцію КОРРЕЛ (тобто помітивши її за допомогою курсору або мишки), в кінці вікна «Мастер функций» побачимо інформацію про те, що необхідно для реалізації цієї функції.
Для продовження дій натискаємо клавішу «ОК». Після цього на екрані має з’явитися вікно «Аргументы функции», у порожні чарунки масивів якого потрібно внести дані про те, де саме знаходиться вхідна інформація про фактори, між якими необхідно визначити кореляцію.
Після заповнення даних про масиви потрібно натиснути клавішу «ОК» у вікні «Аргументы функции». У результаті отримуємо значення коефіцієнта кореляції у порожній чарунці, на яку на самому початку було наведено курсор (тобто у нашому випадку – на перетині Y та Х4):
При цьому вгорі робочого вікна висвітиться функція, за якою проводився розрахунок. У нашому випадку це:
.
Парну кореляцію ознаки Х4 з іншими факторними ознаками можна розрахувати провівши всі вище описані дії або у ручному режимі ввівши у відповідні чарунки формулу розрахунку з вхідними даними. Так, для визначення кореляції між Х4 та Х1 треба підвести курсор до порожньої чарунки, що знаходиться на перетині цих факторів і ввести:
та натиснути
клавішу «Enter»;
між Х4 та Х2:
і натиснути клавішу «Enter»;
між Х4 та Х3:
і натиснути клавішу «Enter»;
між Х4 та Х4:
і натиснути клавішу «Enter».
У результаті всіх вищеописаних дій отримаємо повністю заповнену матрицю парних кореляцій:
Крок 4: Визначення щільності зв’язку (табл. 3).
Таблиця 3