Порядок розрахунку преміальної частини фонду оплати праці готелю

Групи працівників	Плановий розмір основної заробітної плати, грн.	Плановий розмір премій на рік у розрахунку до основної заробітної плати
		%	грн.
Адміністративно- уп­375равлінський персонал, служба маркетингу та продажу, фінансова служба		15–20
Служба управління номерним фондом, господарського забезпечення та обслуговування готелю		15–20
Відділ матеріально-технічного постачання		10–20
Виробничий (опера­ційний) персонал ЗРГ та інших підрозділів (бізнес-центру, оздоровчого центру тощо)		10–20
Інженерно-технічна служба		10–20
Допоміжний персонал (служба безпеки, авто­мобіль­не господар­ство)		10–15
Разом

Кінцевим етапом виконання цього розділу дипломного проекту є узагальнення попередніх розрахунків чисельності працівників, фонду оплати праці, в тому числі розміру основної і додаткової (преміальної частини) заробітної плати персоналу підприємства, середньої місячної і річної заробітної плати одного працюючого на плановий рік по формі, наведеній у таблиці 5.19.

Таблиця 5.19.

План з праці готельного підприємства на 2014 рік

Показники	Одиниці виміру	У розра­хунку на
		місяць	рік
Планова чисельність працівників, усього	осіб
Фонд основної заробітної плати^1	грн.
Фонд додаткової заробітної плати^2	грн.
Фонд оплати праці, усього	грн.
Середня заробітна плата у розрахунку на одного працюючого	грн.

Примітка до табл. 5.19:

1. За посадовими окладами і тарифними ставками, включаючи доплати і надбавки.

2. Преміальна частина заробітної плати.

Середня заробітна плата у розрахунку на одного працюючого, як один з головних показників конкурентоспроможності проектованого підприємства порівнюється з середнім галузевим показником, що склався на ринку послуг гостинності, та з аналогічними показниками головних конкурентів, робиться висновок про конкурентні переваги (недоліки) проектованого підприємства, приймаються відповідні рішення.

5.5. Планування операційних витрат підприємства

В план операційних витрат готельного підприємства рекомендується включити всі види витрат, спрямованих на створення умов для тимчасового проживання гостей та наданням їм усіх складових основних і додаткових послуг. До плану операційних витрат не включають витрати, які не відносяться до експлуатації готелю та його виробничих підрозділів (витрати на поточний і капітальний ремонт нежитлових будівель і споруд, що входять до складу валових витрат готелю, “Фінансові витрати”, “Витрати від участі в капіталі”, “Надзвичайні витрати”, витрати на утримання об’єктів невиробничої сфери).

Конкретний склад і структура операційних витрат готельного підприємства, аналогічно іншим суб'єктам підприємницької діяльності, регу­люються законодавчими актами та положеннями (стандартами) бух­галтерського обліку, до яких відносяться: Положення 3 «Звіт про фінансові результати» і Положення 16 «Витрати». Поточні витрати готельного підприємства класифікують за видами діяльності, економічними елементами та галузями економіки. В процесі дипломного проектування планується основна операційна діяльність, а також інші види операційної діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Витрати операційної діяльності готельного підприємства складаються з таких видів витрат:

• виробнича собівартість реалізованих основних і додаткових послуг;

• виробнича собівартість продукції і закупних товарів ЗРГ;

• адміністративні витрати;

• витрати на збут послуг;

• інші загальні господарські витрати.

В процесі дипломного проектування операційних витрат за калькуляційними статтями та виробничої собівартості послуг слід враховувати, що, згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік», кожне підприємство чи заклад з метою організації управлінського обліку має право самостійно визначати перелік та склад калькуляційних статей вит­рат своєї діяльності.

Пунктом 11 Положення бухгалтерського обліку (ПБО) 16 визначено, що перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості готельних послуг встановлюються самим підприємством з урахуванням методичних рекомендацій з її формування у споріднених галузях, якими встановлено склад і класифікацію витрат (пп. 3.1.13 п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затвердженими наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 р. № 157, наприклад, Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства, затвердженими наказом Держбуду України від 06.03.2002 р. № 47 (за текстом – Методичні рекомендації № 47) з врахуванням змін і доповнень.

Під час виконання дипломного проекту студенту пропонується розробити такі планові показники операційних витрат підприємства:

• планові операційні витрати за калькуляційними статтями;

• річну суму операційних витрат.

Зведений план операційних витрат готелю та його структурних підрозділів розраховується за наступними операційними статтями витрат:

1. Матеріальні витрати: транспортні витрати, витрати на спеціальний одяг, малоцінні та швидкозношувані предмети; засоби гігієни, медикаменти; витрати на прання і прасування білизни, які становлять приблизно 8-10% доходу від реалізації послуг.

Розмір витрат планується на підставі відповідних норм або розробленої технічної документації. Наприклад, витрати на спецодяг залежать від встановлених на підприємстві термінів використання одягу для визначених професій робітників.

2. Витрати на оплату праці: основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати переносять з плану по праці

.3. Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) - сплачується суб’єктами господарювання – фізичними та юридичними особами, що мають найманих працівників. Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-V1 від 08. 07.2010, ЄСВ включає відрахування на загальне обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; відрахування на державне соціальне страхування на випадок безробіття; на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; медичне страхування; відрахування на інші соціальні заходи.

Для готельних підприємств (включаючи їх структурні підрозділи) встановлено 12-тий рівень ризику підприємницької діяльності та ставку ЄСВ в розмірі 36,92% загального фонду оплати праці. Крім того, сплачується 33,2% від суми лікарняних (оплата перших 5-ти днів тимчасової непрацездатності, здійснювана за рахунок роботодавця, що складає в середньому 0,05 – 0,07% фонду основної заробітної плати).

4. Витрати на амортизацію основних засобів і нематеріальних активів – розраховуються відповідно до положень Податкового Кодексу України.

5. Витрати на ресурсне забезпечення, в тому числі на опалення приміщень, на електроенергію, на водопостачання та каналізацію плануються відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» із змінами та доповненнями, постановами Кабінету Міністрів України та Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Для прикладу в таблиці 5.20 проілюстровано порядок розрахунку витрат на ресурсне забезпечення готельного підприємства за роздрібними тарифами на електроенергію для споживачів (крім населення), а також тарифами на опалення та тарифами за умовну одиницю витрат води з урахуванням ПДВ, які введені в дію з 1 листопада 2011 року в місті Києві для юридичних осіб.

В процесі дипломного проектування слід виходити з того, що комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на неопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями, виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами.

6. Витрати на утримання та експлуатацію виробничого обладнання, утримання ліфтів, обслуговування виробничих приладів та устаткування включають витрати на технічне обслуговування та ремонт обладнання, ліфтів, ремонт електроприладів, витрати на ремонтні матеріали і запасні деталі, малоцінний інструмент тощо. Вони в середньому складають 5 – 7% доходу від реалізації послуг готелю.

Таблиця 5.20

Розрахунок витрат на ресурсне забезпечення

готельного підприємства

Види витрат	Обсяг витрат у нату­ральних показниках*	Тарифи за умовну одиницю, грн.	Поточні витрати за рік, тис. грн.
1	2	3	4=2·3/1000
Витрати елект­ро­енергії, кВт/год		1,054
Витрати на опа­лення, Гіга/ккал		960,73
Витрати води, куб. м		6,024

Примітка до табл. 5.20:

* Обсяг витрат у нату­ральних показниках розраховуються у архітектурно-будівельному розділі.

7. Витрати на поточний та капітальний ремонт основних засобів (в частині, що списується на операційні витрати підприємства) – розраховуються на основі плану проведення ремонтних робіт та кошторисно-технічної документації в межах річної суми амортизаційних відрахувань.

8. Витрати на телефонізацію та радіофікацію готелю плануються на підставі діючої абонентської плати готелю за ці послуги. Середній рівень витрат по цій статті складає 0,3 – 0,5% доходу від реалізації послуг готелю.

9. Витрати на оплату послуг сторонніх організацій плануються в розмірі 2,0 – 2,5% доходу готелю. Це втрати на вивезення та утилізацію побутових відходів; технічне обслуговування охоронної сигналізації; обслуговування обчислювальної техніки; очищення вентиляційних каналів; дезінфекцію та дератизацію приміщень; ремонт та обслуговування побутових приладів (холодильників, пилососів, телевізорів, прасок, електричних чайників тощо).

10. Податки, збори та інші обов’язкові платежі, що входять до собівартості послуг, в тому числі:

- збір за першу реєстрацію транспортного засобу. Витрати плануються за ставками збору, затвердженими Податковим Кодексом України, які коливається від 3 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна, який має загальний об’єм до 1000 куб. сантиметрів, до 60 гривень, якщо загальний об’єму циліндрів двигуна понад 6 500 куб. сантиметрів;

- плата за землю - базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового Кодексу України, а також площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Коефіцієнти індексації ставок плати за землю застосовуються у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення, а також у населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних.

- збір за деякі види підприємницької діяльності. Платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи  підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують у встановленому ПКУ порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах:

а) на території міста Києва та обласних центрів  від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати;

б) на території міста Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів  від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;

в) на території інших населених пунктів  до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

У разі якщо пункти продажу товарів (надання послуг) розташовані в курортній місцевості або на території, прилеглій до митниці, інших пунктів переміщення через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бюджетів яких спрямовуються кошти від сплати збору, можуть прийняти рішення щодо збільшення ставки збору, встановленої ПКУ, але не більш як 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

- збір за місця для паркування транспортних засобів. Відповідно до статті 266 Податкового кодексу України, ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року. При визначенні ставки збору сільські, селищні та міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність;

11. Інші витрати включають витрати на збут послуг, на інкасацію виторгу, на підготовку та підвищення професійної кваліфікації кадрів, витрати на підготовку до осінньо-зимового періоду, на проведення протипожежних заходів, на проведення заходів з техніки безпеки та витрати на інші роботи, пов’язані з охороною та поліпшенням умов праці тощо і складають в середньому 2,5% -3% до чистого доходу підприємства.

12. Витрати, пов’язані з фінансовою діяльністю, можуть бути лише у підприємств, які прогнозують залучення кредитних ресурсів як плату за кредит. Розмір витрат за цією статтею дорівнює розміру процентів, що сплачуються за кредит, а також вартість придбання цінних паперів, в тому числі акцій інших підприємств з метою отримання дивідендів.

Розмір витрат за окремими статтями планується на підставі відповідних норм або розробленої технічної документації. Наприклад, витрати на спецодяг залежать від встановлених на підприємстві термінів використання одягу для визначених професій робітників. Витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу та інші адміністративні витрати включають до окремого кошторису в межах лімітів, які встановлюються власником готельного підприємства.

За тими видами витрат, за якими не існує встановлених нормативів, розрахунки здійснюються на основі даних, що склалися в аналогічних підприємствах на регіональному ринку послуг гостинності.

Операційні витрати, пов’язані з наданням послуг ЗРГ, а також з експлуатацією інших відокремлених підсобних підрозділів (пральної, хімчистки, перукарні та ін.) розраховуються за окремими кошторисами (приклад складання кошторису операційних витрат власної пральної готелю наведено у додатку 5.Б.). Зазначені кошториси та розрахунки покладають в основу зведеного кошторису операційних витрат готельного підприємства (табл.. 5.21 ).

Всі витрати об’єкта проектування необхідно поділити на умовно-постійні (ПВ) та умовно-змінні (ЗВ) (таблиця 5.21).

До умовно-постійних належать амортизаційні відрахування, оплата праці за посадовими окладами з компенсаційними доплатами і стимулюючими надбавками та єдиний соціальний внесок на цю частину фонду оплати праці, витрати на плановий ремонт номерного фонду, витрати на утримання та експлуатацію виробничого обладнання, утримання ліфтів, обслуговування виробничих приладів та устаткувань податки, збори та інші обов’язкові платежі, що входять до собівартості послуг, витрати на оплату послуг сторонніх організацій, абонентна плата за телефон, радіо, телебачення, інші витрати, крім витрат на збут послуг та на інкасацію виторгу (умовно – 50% загальної суми по статті «Інші витрати).

Таблиця 5.21

Зведений кошторис операційних витрат готелю*** на 50 номерів,