Зміни в порожнині рота при отруєннях промисловими отрутами

Ртуть. У порожнині рота спостерігаються розрихлення і кровоточивість ясен, металевий присмак, відчуття притуплення зубів, посилене слиновиділення. Трофічні розлади характеризуються появою ртутних стоматитів і гінгівітів з утворенням по краях ясен ціанотичної облямівки в результаті відкладення сірчистої ртуті. У важких випадках стоматити і гінгівіти протікають як гнійний пародонтоз. Патологічні зміни в яснах починаються передусім у каріозних зубах, а також біля зубів мудрості і останніх корінних зубів. Поступово процес переходить на сусідні ділянки слизової оболонки щік, стають помітними відбитки зубів. Сірувато-білий наліт на шийках зубів має неприємний запах.

Свинець. Первинними ознаками отруєння є анемія, блідо-сірий колір обличчя і свинцева облямівка на яснах, що є вузькою смужкою сіро-фіолетового кольору, що йде по краю ясен, переважно над передніми зубами. Вона виникає унаслідок імпрегнації ясен сірчистим свинцем і є показником носійства свинцю. Облямівка має діагностичне значення лише за наявності інших ознак свинцевого отруєння. При регулярному чищенні зубів свинцева облямівка буває слабо вираженою. При хронічному отруєнні свинцем спостерігається своєрідний неприємний запах з рота унаслідок виділення свинцю слинними залозами. Часто при цьому буває слинотеча, солодкуватий, металевий присмак в роті.

Фосфор. При хронічних отруєннях на перший план виступають зміни в кістковій системі, що виражаються у втраті солей кальцію, порозності і ламкості кісток. Найчастіше страждають щелепи, особливо нижня, більше омивана слиною, що містить фосфор; наявність каріозних зубів сприяє швидшому розвитку отруєння. Хвороба починається зазвичай із запальних явищ, ясна набухають, з'являються інтенсивні зубні болі, зуби розхитуються і випадають, утворюються гнійні нориці і розвивається фосфорний некроз нижньої щелепи, іноді з відторгненням секвестрів. Запах з порожнини рота неприємний, спостерігається гарячковий стан, зменшення маси тіла, ознаки загального виснаження, пародонтоз.

Фтор. У виробничих умовах зустрічається не чистий фтор, а фторид водню, в який він перетворюється в повітрі. Фторид водню сильно подразнює слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів. На зубах з'являється жовто-коричнева пігментація, відкладення фтору в кістках і зубах, може розвинутися флюороз. У робочих суперфосфатних заводів спостерігається стирання зубів.

Неорганічні кислоти. Під впливом неорганічних кислот відбувається декальцинування зубів з виникненням кислотного некрозу на верхніх і нижніх фронтальних зубах. Ранні ознаки його можуть з'явитися через декілька місяців роботи і виражаються у втраті природного блиску і кольору емалі, стертою поверхнею передніх зубів, відчутті оскомини, зменшенні твердості зубів, появі ерозій на емалі й зубному болі. Спочатку зуби стають чутливими до температури і хімічних подразників, що з часом зникає. Руйнування зубів прогресує, починаючи з ріжучого краю у напрямку до шийки зубів і кореня, поступово зуби зникають. Одночасно вражається слизова оболонка порожнини рота, розвиваються гінгівіт і стоматит. До процесу можуть залучатися лунки зубів, що приводить до їх розхитування і випадання.

Аналогічні ураження зубів спостерігаються у робітників, що зайняті виробництвом, де є мінеральні добрива, контакт з оксидами азоту і парами азотної кислоти. Спостерігається також патологія тканин пародонту, представлена переважно гінгівітом катаральної форми, набряклість, гіперемія і кровоточивість ясен, відкладення зубного каміння.

Кадмій. Хронічні отруєння кадмієм супроводжуються деякими патологічними змінами в порожнині рота. В області шийок зубів може з'явитися жовтувате кільцеподібне фарбування ясен (кадмієве кільце). Це пов'язують з відкладенням сірчистого кадмію, який утворюється в результаті взаємодії кадмію з сірководнем ротової порожнини.

Оксиди азоту. При хронічних отруєннях спостерігається руйнування зубів, перш за все різців, на яких з'являється зеленкуватий наліт.