Матеріали для самоконтролю та самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Визначення та класифікація надзвичайних ситуацій за походженням, масштабами, швидкістю розвитку.

2. Природні катастрофи: повені, землетруси, зсуви, селі тощо, навести приклади, екологічні і медичні наслідки.

3. Техногенні катастрофи: хімічні катастрофи. Навести приклади, їхні наслідки.

4. Токсичні харчові катастрофи (хвороба Мінамата, ітай-ітай, хвороби Юшо (Японія), Ю-Генг (Тайвань) та інші.

5. Причини виникнення смогу (м. Лондон, Лос-Анджелес), парникового ефекту та озонової діри.

6. Чернівецька хімічна хвороба, основні синдроми.

7. Ядерні аварії та катастрофи. Медичні і екологічні наслідки аварії на ЧАЕС.

8. Поняття про різночасові максимально допустимі концентрації та аварійні ГДК.

9. Природна радіоактивність повітря, води, грунту, рослинного і тваринного світу і організму людини.

10. Фонове опромінення людини.

11. Рівні забруднення атомними електростанціями об'єктів довкілля в тому числі допустимі рівні.

12. Першочергова програма санітарно – гігієнічних заходів після аварії на ЧАЕС.

13. Стохастичні та нестохастичні наслідки опромінення персоналу та населення внаслідок аварії на ЧАЕС.

Контрольні тести

1. До надзвичайних ситуацій природного походження належать:

а) аварії; б) бурі; в) військові; г) землетруси; д) епідемії.

2. До надзвичайних ситуацій антропогенного (техногенного) походження належать: а) аварії; б) неврожаї; в) епідемії; г) тероризм; д) промислові аварії.

3. Смог Лондонського типу називають: а) чорний смог; б) білий смог; в) сухий смог; г) нефос; д) фотохімічний туман.

4. У 1976 р. у м. Севезо (Італія) на хімічному заводі виникла аварія, внаслідок чого стався викид в атмосферу: а) синільної кислоти; б) хлору; в) аміаку; г) тетрахлордибензодіоксину; д) метилізоціонату.

5. Хвороба Мінамата виникла внаслідок отруєння: а) свинцем; б) кадмієм; в) ртуттю; г) метилртуттю; д)поліхлорованими дифенілами.

6. Хронічне отруєння кадмієм, що надходить із харчовими продуктами, передусім рисом називають: а) хвороба Мінамата; б) хвороба Кешана; в) хвороба ітай-ітай; г) хвороба Юшо; д) хвороба Прасада.

7. Назвіть, які групи ефектів може викликати іонізуюче випромінювання:

а) генетичні; б) детерміністичні ефекти; в) катаракта кришталика ока; г) стохастичні; д) ймовірні.

8. Штучний радіаційний фон збільшує природний фон на ... %.

а) 0,1 - 0,2: б) 0,2 - 0,3; в) 0.3 - 0.4; г) 0,4 - 0,5; д) 0,5 - 0,6; е) 1,0 - 3,0.

9. Первинне космічне випромінювання складається з:

а) протонів; б) альфа-випромінювання; в) ядер атомів літію; г) ядер атомів берилію; д) гамма-випромінювання; е) бета-випромінювання.

10.Вторинне космічне випромінювання складається з:

а)електронів; б) нейтронів; в) мезонів; г) фотонів; д) ядер атомів урану; е) ядер атомів плутонію.

11.Найбільше К⁴⁰знаходиться в :

а) м’язах; б) головному мозку; в) печінці; г) легенях; д) жировій тканині; е) кістковій тканині.

12. Найбільше радію знаходиться в:

а) кістковій тканині; б) печінці; в) легенях; г) м'язах; д) нирках; е) яйниках.

13. Sr⁹⁰нагромаджується в таких органах:

а) печінці; б) м'язах; в) селезінці; г) щитоподібній залозі; д) шкірі; е) кістках.

14. Депо нагромадження І¹³¹:

а) печінка; б) селезінка; в) мязи; г) щитоподібна залоза; д) кістки; е) шкіра.

15.Потужність природного радіаційного фону в Україні становить (мкР/год);

а) 0,5 – 1,0; б) 1,0 - 5,0; в) 5,0 - 10,0; г) 10,0 - 15,0; д) 15,0 - 20,0; е) 4,0 – 20.

16. Основні радіонукліди, що забруднили грунт Чорнобильської зони в перші дні аварії: а) йод; б) цезій; в) стронцій; г) барій; д) уран; е) родон.

17.До соматичних патологій дії іонізуючого випромінювання на організм відносяться:

а) канцерогенез; б) лейкемія; в) тератогенез; г) імпотенція; д) гостра променева хвороба; е) хронічна променева хвороба.

18.До соматостохастичних патологій дії іонізуючого випромінювання на організм відносяться:

а) скорочення тривалості життя; б) безпліддя; в) тератогенез г) хромосомні аберації; д) катаракта; е) опіки шкіри.

Контрольні задачі

1. Однорічним дітям в першу добу після аварії на ЧАЕС призначили КІ в таблетках по 0,04 г щоденно після прийняття їжі разом з киселем, чаєм і водою протягом 7 діб. Дайте оцінку ступеня захисту.

2. Десятирічним учням міста Прип’ять 26.04.1986 р. призначили КІ в таблетках по 0,125 г щоденно після прийняття їжі протягом 7 діб. Дайте оцінку ступеня захисту.

3. Десятирічним дітям міста Чорнобиля 26.04.1986 р. з профілактичною метою призначили 5 % водно-спиртову йодну настоянку по 3-5 крапель на склянку молока після їжі 3 рази на день протягом 7 діб. Чи правильні рекомендації лікаря?

4. Дитині робітниці ЧАЕС віком 5 міс 26.04.1986 р з профілактичною метою лікар-радіолог призначив 5 % водно-спиртову йодну настоянку по 1-2 краплі на 100 мл молока після їжі 3 рази на день протягом 7 діб. Чи правильні рекомендації лікаря?

5. Оператор ЧАЕС завагітніла за даними гінеколога на початку квітня. З профілактичною метою 26.04.1986 р. в Києві їй призначили приймати одноразово на добу по 0,125 г йодистого калію і по 0,75 г калію трихлорату після їжі, запиваючи чаєм, киселем, молоком (екологічно чистим) протягом 7 діб. Чи буде ефективною профілактика для дитини і матері?

Тестові завдання

1. В радіологічну лабораторію поступили для експертизи харчові продукти, рівень вмісту стронцію в яких дорівнює: молоко – 2 Бк/л; м'ясо і риба – в межах природних рівнів; картопля – 5 Бк/кг; вода газована – 1 Бк/л. Дайте рекомендації щодо можливості реалізації цих продуктів

A. картоплю утилізувати; B. молоко утилізувати;

C. всі продукти можна використати в їжу;

D. можна реалізувати тільки молоко;

E. можна реалізувати молоко і картоплю.

2. При ліквідації аварії на ЧАЕС в військовослужбовця констатована легкого ступеню променева хвороба і опіки шкіри рук. До якого роду наслідків відноситься захворювання цього військовослужбовця

A. детерміністичні; B. недетерміністичні;

C. соматостохастичні; D. еврістичні; E. вторинні.

3. Всім контингентам населення, що проживають в зоні Чорнобильської АЕС, після аварії було рекомендовано уживати препарати йоду. З якою метою була надана ця рекомендація?

A. з метою витіснити в щитоподібній залозі радіоактивного йоду звичайним;

B. з метою стимуляції імунної системи;

C. з метою стимуляції обмінних процесів;

D. з метою дослідження антибактеріального ефекту;

E. профілактики остеопорозу.

4. Ліквідаторам аварії на ЧАЕС при роботі на зруйнованому реакторі слід роздати прилади індивідуального дозиметричного контролю. В розпорядженні відповідального за дозиметрією є дозиметр КІД-2, універсальний бета-гама радіометр-інтенсиметр, радіометр ТІСС, сцинтиляційний радіометр СРП, радіометр “Припять”. Який з вищенаведених приладів слід видати кожному ліквідатору?

A. дозиметр КІД-2;

B. універсальний бета-гама радіометр-інтенсиметр;

C. радіометр ТІСС; D. сцинтиляційний радіометр СРП;

E. радіометр “Припять.

5. Внаслідок аварії на ЧАЕС населення, що проживає на забруднених територіях, отримує внутрішнє опромінення тіла, окремих органів і тканин від інкорпорованих з пилом, повітрям, водою і харчовими продуктами радіонуклідів. Які величини регламентують можливий вплив радіонуклідів в даному випадку?

A. допустимі рівні; B. допустиме забруднення поверхні;

C. ліміти доз; D. гранично-допустимі викиди.

6. Для працюючих на Чорнобильській АЕС слід встановити допустимі надходження радіонуклідів за рік в організм, що не перевищує ліміт дози. Який вік враховується для встановлення цього нормативу?

A. референтний; B. дитячий і підлітковий;

C. дитячий; D. підлітковий;

E. пенсійний.

Перелік питань для підготовки студентів до

підсумкового модульного контролю

Модуль: „Гігієна та екологія”.

Змістовий модуль 1. Вступ до гігієни та екології. Гігієна та екологія як науки. Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду.

1. Гігієна як наука, її мета, зміст, задачі, методи дослідження, зв'язок з іншими науками.

2. Профілактика та її різновиди. Профілактичні пріоритети в медицині, значення знань гігієни для лікаря, зокрема лікаря-стоматолога. Взаємозв'язок лікувального і профілактичного напрямку в медицині.

3. Вплив природних факторів і соціальних умов на організм людини і здоров'я населення. Здоров'я населення як соціально-гігієнічна проблема.

4. Методи гігієнічних досліджень навколишнього середовища та його впливу на організм людини і здоров'я населення в цілому. Специфічні методи гігієни.

5. Основні етапи розвитку гігієни. Роль М. Петтенкофера, С.П. Доброславіна, В.А. Субботіна та інших вчених у формуванні гігієни як науки.

6. Розвиток гігієни в Україні та найвидатніші її представники.

7. Задачі гігієнічної науки та санітарної практики у вирішенні соціально-гігієнічних проблем в умовах науково-технічного прогресу.

Змістовий модуль 2. Гігієнічне значення клімату, погоди та їх вплив на здоров'я населення. Гігієна навколишнього середовища. Гігієна населених місць та житла. Гігієна води та водопостачання. Гігієна грунту.

1. Сонячна радіація, її гігієнічне значення.

2. Основні види біологічної дії різних складових сонячного спектру, сонячне "голодування" та його профілактика. Гіперінсоляція та її профілактикатика.

3. Біологічна дія інфрачервоного і видимого випромінювання Сонця. Методи та одиниці вимірювання.

4. Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру. Методи та одиниці вимірювання ультрафіолетової радіації.

5. Характеристика основних штучних джерел ультрафіолетової радіації. Застосування їх для профілактики "світлового голодування" і захворювань.

6. Механізм та оптимум пігментоутворюючої, загальностимулюючої, вітаміноутворюючої та бактерицидної дії ультрафіолетової радіації.

7. Теплообмін організму з навколишнім середовищем. Шляхи віддачі тепла організмом при різних температурних умовах, вологості та швидкості руху повітря.

8. Гігієнічне значення температури повітря і радіаційної температури.

9. Гігієнічне значення вологості повітря. Методика вимірювання абсолютної та відносної вологості повітря закритих приміщень. Поняття про фізіологічний дефіцит вологості.

10. Гігієнічне значення руху повітря в приміщенні та населеному пуункті. "Роза вітрів", її використання з гігієнічною метою.

11. Мікроклімат, його параметри та різновиди. Методика визначення мікроклімату закритих приміщень.

12. Гігієнічні вимоги до мікроклімату житлових і громадських приміщень, вплив на організм і методи оцінки.

13. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, пов'язані з дією переохолоджуючого мікроклімату, їх профілактика.

14. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, що спричинені дією перегріваючого мікроклімату на організм, заходи їх профілактики.

15. Атмосферний тиск, його зміни та їх вплив на організм людини. Профілактика гірської та висотної хвороби.

16. Вплив підвищеного атмосферного тиску на організм людини. Використання підвищеного тиску в медичній практиці (гіпербарична оксигенація).

17. Погода. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Медичні класифікації погоди.

18. Клімат і фактори, що його формують та характеризують. Характеристика і класифікація клімату з гігієнічних позицій. Особливості клімату в умовах тропіків, півночі, високогір'я, пустель.

19. Акліматизація, фази акліматизації. Особливості акліматизації в північних та південних регіонах.

20. Роль соціально-економічних умов життя, праці та відпочинку, умов побуту та харчування, загартування, одягу в процесі акліматизації.

21. Хімічний склад атмосферного повітря, гігієнічне значення окремих його складових.

22. Джерела забруднення атмосферного повітря. Вплив забрудненого повітря на здоров'я населення та санітарні умови життя. Санітарна охорона атмосферного повітря.

23. Електричний стан повітряного середовища. Іонізація повітря, її види, вплив на організїм. Іонізація повітря як показник його санітарного стану.

24. Гігієнічне значення води, вплив якості води та умов водопостачання на здоров'я населення, санітарні умови життя.

25. Інфекційні захворювання, що передаються через воду, їх класифікація. Особливості водних епідемій і спалахів, їх профілактика.

26. Гігієнічне значення фтору питної води. Карієс, ендемічний флюороз умови їх виникнення та заходи профілактики.

27. Показники органолептичних властивостей води, їх гігієнічне значення і використання при санітарному обстеженні джерел водопостачання.

28. Захворювання, спричинені особливостями макро- та мікроелементного складу води.

29. Бактеріологічні та хімічні показники забруднення питної води.

30. Нормування якісного складу води як один із шляхів попередження захворювань населення, пов'язаних з водним фактором.

31. Держстандарти на воду централізованих систем господарсько-питного водопостачання.

32. Атмосферні, підземні та поверхневі води, умови формування їх складу, порівняльна гігієнічна характеристика.

33. Джерела забруднення води водойм і процеси самоочищення води. Показники забруднення та самоочищення води водойм.

34. Науково-технічний прогрес і проблема забруднення водойм хімічними речовинами. Санітарна охорона водойм.

35. Порівняльна гігієнічна характеристика централізованого і децентралізованого водопостачання.

36. Зони санітарної охорони джерел водопостачання, їх значення в поліпшенні якості води.

37. Методи кондиціювання води з метою поліпшення. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезараження води.

38. Фторування води як гігієнічна проблема. Взаємодія стоматологічної та санітарно-гігієнічної служби в питаннях, пов'язаних з впровадженням реалізацією фторування води та вивченням його протикарієсної ефективності.

39. Гігієнічне значення грунту. Джерела забруднення ґрунту та його самоочищення. Забруднення ґрунту агрохімікатами, заходи його попередження.

40. Рідкі та тверді відходи населених міст, їх санітарне і епідемії значення. Сучасні проблеми очистки населених місць.

41. Гігієнічне значення природного освітлення. Вплив освітлення на функції зору, стан центральної нервової системи, працездатність.

42. Методи гігієнічної оцінки природного освітлення, показники, ои ка результатів.

43. Гігієнічні вимоги до штучного освітлення приміщень. Світлові поняття та одиниці (люмен, кандела, люкс, кд/м²).

44. Методика гігієнічної оцінки штучного освітлення приміщень різного призначення, показники його, оцінка результатів.

45. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення. Види та системи штучного освітлення. Освітлювальна арматура та її гігієнічна оцінка

46. Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Природна та штучна вентиляція. Показники інтенсивності вентиляції (об'єм вентиляції, кратність повітрообміну).

47. Антракометричний метод розрахунку об'єму вентиляції. Витяжна, припливна, припливно-витяжна вентиляція. Кондиціонування повітря.

48. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема. Гігієнічна характеристика умов життя в сучасних великих містах.

49. Містобудівництво як соціально-гігієнічна проблема. Основні принципи містобудівництва.

50. Гігієнічні вимоги до планування, забудови та озеленення населених міст. Загальні шляхи поліпшення умов мешкання населення в сучасних населених пунктах.

51. Шум як фактор навколишнього середовища, гігієнічне визначення та фізичні характеристики (енергетична, частотна, часова). Вплив шуму на організм людини.

Змістовий модуль 3. Гігієна харчування.

1. Харчування як соціально-гігієнічна проблема. Основні функції харчування.

2. Значення харчування для фізичного розвитку та здоров'я. Раціональне харчування та умови, що його забезпечують.

3. "Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії" (1999 р.), принципові положення.

4. Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні, потреби організму в них, основні їх джерела.

5. Фізіолого-гігієнічне значення жирів у харчуванні, потреби в них. Харчові жири тваринного і рослинного походження, їх харчова та біологічна цінність.

6. Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні, потреби в них, основні їх джерела.

7. Мінеральні елементи (кальцій, залізо, фосфор та інші), їх фізіолого-гігієнічне значення, потреби в них.

8. Мікро- та макроелементози, їх профілактика. Основні джерела макро-та мікроелементів.

9. Роль вітамінів А, В₁ В₂, В₆, РР, С, Е у харчуванні, потреби організму в них, їх джерела. Значення медичного контролю за споживанням вітамі­нів у профілактиці гіпо - та гіпервітамінозів.

10. Авітамінози, гіповітамінози та гіпервітамінози, їх профілактика. Заходи по збереженню вітаміну С при кулінарній обробці їжі. Методи ранньої діагностики гіповітамінозів.

11. Режим харчування, його складові, наукове обгрунтування для різних груп населення та при різних умовах праці.

12. Захворювання, що спричиняються нераціональним харчуванням, їх профілактика.

13. Методи гігієнічної оцінки адекватності харчування. Поняття про харчовий статус.

14. Методика медико-гігієнічного вивчення харчування окремої людини та організованих колективів.

15. Кількісна та якісна повноцінність харчування. Поняття про збалансованість раціону. Методика оцінки харчового раціону за меню -розкладкою.

16. Харчові отруєння, класифікація, заходи їх профілактики.

17. Харчові токсикоінфекції, етіологія, патогенез, умови виникнення, заходи профілактики.

18. Харчові токсикози мікробного походження, етіологія, патогенез, умови виникнення, заходи профілактики.

19. Ботулізм, етіологія та патогенез, заходи профілактики.

20. Стафілококові токсикози, етіологія, патогенез, умови виникнення, заходи профілактики.

21. Харчові отруєння продуктами, отруйними за своєю природою і продуктами, які набули отруйних властивостей при певних умовах, заходи профілактики.

22. Харчові отруєння домішками хімічних речовин до продуктів харчування, заходи профілактики.

23. Методика розслідування харчових отруєнь. Роль лікаря в діагностиці і розслідуванні причин харчових отруєнь.

Змістовий модуль 4. Гігієна дітей і підлітків.

1. Медико-гігієнічне обслуговування дітей та підлітків. Акселерація у сучасних умовах, гігієнічні проблеми, пов'язані з нею.

2. Методи дослідження і оцінки здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища.

3. Гігієнічні вимоги до планування, обладнання та утримання сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей та підлітків.

4. Гігієнічні вимоги до навчально-виховного процесу в сучасних установах для дітей та підлітків. Профілактика захворювань, пов’язаних з умовами перебування дітей та підлітків в навчально-виховних установах.

Змістовий модуль 5. Гігієна праці.

1. Праця як соціально-гігієнічна проблема. Поняття про роботу і працю. Фізична і розумова праця.

2. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома. Основи профілактики перевтоми.

3. Важкість та перенапруженість праці, критерії, що їх характеризують, використання для регламентації умов праці.

4. Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація виробничих шкідливостей.

5. Основні принципи профілактики професійних захворювань. Шкідливі фактори у роботі лікаря стоматолога та зубного техніка.

6. Мікроклімат на виробництві. Захворювання, що спричинені дією несприятливих мікрокліматичних умов на організм. Загальні принципи нормування мікроклімату у виробничих приміщеннях.

7. Вимушене положення тіла і перенапруження окремих груп м'язів професійна шкідливість. Профілактика захворювань, що спричиняються вимушеним положенням тіла у роботі лікаря-стоматолога та зубного техніка

8. Пил як виробнича шкідливість, джерела його утворення, дія пилу організм в залежності від складу, концентрації, дисперсності, форми пилевих частинок. Профілактика шкідливої дії пилу на організм в умовах зуботехнічних лабораторій стоматологічних поліклінік.

9. Шум як виробнича шкідливість, його фізична характеристика, вплив на організм людини. Загальні принципи нормування шуму на виробництві, зокрема на робочому місці стоматолога в умовах стоматологічної і поліклініки (кабінету).

10. Профілактика "шумової" хвороби та інших захворювань, що викликаються дією чинників хвильової природи на організм в умовах лікувально- профілактичних закладів, зокрема стоматологічного профілю.

11. Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм, заходи профілактики, зокрема на робочому місці лікаря-стоматолога.

12. Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, що спричиняється їх дією. Методика розслідування професійних отруєнь, заходи їх профілактики. Виробничі отрути в роботі лікаря-стоматолога та зубного техніка.

Змістовий модуль 6. Гігієна лікувально-профілактичних закладів. Радіаційна гігієна.

1. Значення гігієнічних умов в лікувально-профілактичних та стоматологічних закладах для ефективного лікування хворих та праці персоналу.

2. Гігієнічні заходи по створенню оптимальних умов для перебування хворих у лікарнях і поліклініках.

3. Гігієнічні вимоги до розміщення стоматологічної поліклініки в населеному пункті. Вимоги до земельної ділянки та її планування. Зонування ділянки.

4. Значення внутрішнього планування лікарняних закладів і відділень для забезпечення гігієнічних умов перебування хворих і праці персоналу.

5. Гігієнічна характеристика палатної секції, вимоги до набору приміщень, призначення кожного з них.

6. Гігієнічні вимоги планування, облаштування та експлуатації терапевтичного відділення стоматологічних поліклінік.

7. Гігієнічні вимоги до планування, утримання та експлуатації рентгенологічного відділення стоматологічної поліклініки.

8. Гігієнічні вимоги до планування, облаштування і утримання операційного блоку стоматологічної поліклініки.

9. Гігієнічна характеристика праці та професійної діяльності лікарів-стоматологів різного профілю та зубних техніків.

10. Поняття про іонізуюче випромінювання, дози і одиниці їх вимірювання. Якісна та кількісна характеристика іонізуючих випромінювань та їх джерел.

11. Умови, що визначають радіаційну небезпеку при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.

12. Особливості радіаційної небезпеки і захисту персоналу при роботі з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань в лікувально-профілактичних закладах.

13. Особливості радіаційної безпеки і захисту персоналу при роботі з закритими джерелами іонізуючих випромінювань.

14. Забезпечення захисту персоналу рентгенівських відділень (кабінетів). Радіаційний контроль, його види. Заходи захисту від надмірного рентгенівського опромінення.

15. Основні види променевих уражень організму, умови їх виникнення. Заходи профілактики.

16. Гігієнічні аспекти Чорнобильської катастрофи та ліквідації її наслідків.

Змістовий модуль 7. Особиста гігієна.

1. Гігієнічні засади здорового способу життя. Особиста гігієна в сучасних умовах.

2. Гігієна тіла та порожнини рота. Засоби гігієни порожнини рота та їх гігієнічна оцінка. Гігієнічний індекс зубів.

3. Гігієна одягу та взуття.

4. Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування.

5. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну.

6. Гігієна розумової праці.

Змістовий модуль 8. Гігієна надзвичайних станів.

1. Роль і місце санітарно-гігієнічних заходів у загальній системі медичного забезпечення при надзвичайних ситуаціях.

2. Гігієна польового розміщення формувань, види розміщення. Типи польових жител, їх гігієнічна характеристика. Обов’язки медичної служби.

3. Організація харчування особового складу формувань у польових умовах, пункти харчування. Задачі медичної служби по контролю за харчуванням формувань в обстановці надзвичайних станів.

4. Організація харчування формувань в умовах катастроф. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання, вимоги, яким вони повинні відповідати.

5. Організація водопостачання формувань у польових умовах. Проведення розвідки вододжерел. Оцінка якості води в польових умовах. Вимоги до якості води у польових умовах, норми польового водопостачання.

6. Пункти водопостачання, пункти водозабору, гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації. Методи і табельні засоби очистки і знезараження води у польових умовах.

7. Гігієна праці особового складу формувань при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій.

8. Характеристика шкідливих факторів, що визначають умови праці ліквідаторів катастроф. Профілактика їх несприятливої дії.

Змістовий модуль 8'. Тропічна гігієна (для іноземних студентів).

1. Поняття про “тропічні хвороби’’. Особливості їх профілактики.

2. Гігієнічна характеристика природнокліматичних умов у країнах тропічного поясу.

3. Вплив природних факторів на здоров’я населення країн тропічного поясу.

4. Вплив соціально-економічних умов на здоров’я населення країн, що розвиваються.

5. Специфіка професійної діяльності лікаря лікувального профілю, зокрема лікаря стоматолога, у країнах тропічного поясу.

6. Особливості патології населення у країнах тропічного поясу, їх профілактика.

7. Особливості регуляції температури тіла і водно-електролітного балансу в умовах перегрівання. Профілактика перегрівання.

8. Профілактика теплової лихоманки.

9. Вплив перегріваючого клімату на функції органів і систем організму. Профілактика негативних наслідків для здоров’я.

10. Особливості особистої гігієни в умовах жаркого клімату.

11. Вплив клімату тропічного поясу на умови праці, побут і здоров’я населення.

12. Акліматизація в умовах жаркого клімату.

13. Вплив факторів навколишнього середовища у розповсюдженні інфекцій та інвазій у країнах тропічного поясу. Значення санітарного благоустрою населених міст.

14. Стан водопостачання у країнах, що розвиваються, заходи щодо його поліпшення.

15. Гігієнічна характеристика джерел водопостачання у країнах тропі­чного поясу.

16. Місцеві джерела водопостачання, їх роль у розповсюдженні інфекцій та інвазій. Методика проведення санітарного нагляду, знезараження води у колодязях, санація колодязів.

17. Потреби організму в основних харчових речовинах в умовах жаркого клімату.

18. Якісна адекватність харчування в умовах жаркого клімату.

19. Особливості режиму харчування в умовах жаркого клімату.

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ РОБІТ ТА ЗАВДАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Гігієна навколишнього середовища. Гігієна води та водопостачання. Гігієна грунту. Гігієна населених місць та житла.

1. Вимірювати показники мікроклімату закритих приміщень (темперури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури); давати гігієнічну оцінку.

2. Визначати стан природного освітлення закритих приміщень (світловий коефіцієнт, коефіцієнт природного освітлення та ін.); давати гігієнічну оцінку.

3. Визначати стан штучного освітлення закритих приміщень (рівень освітленості, рівномірність його, яскравість джерел та відбитих поверхонь та ін.); дати гігієнічну оцінку.

4. Визначати інтенсивність ультрафіолетової радіації біологічним методом, розраховувати її еритемну та профілактичну дозу.

5. Визначати рівень шуму з використанням інспекторського шумоміру, дати гігієнічну оцінку за результатами досліджень.

6. Відбирати проби повітря для лабораторного дослідження на забрудненість пилом, хімічними сполуками аспіраційним методом (з використанням електроаспіраторів, аерозольних фільтрів, алонжів з поглинаючими речовинами), складати супроводжувальний лист в лабораторію.

7. Відбирати проби повітря для лабораторного дослідження на забрудненість мікроорганізмами аспіраційним методом (з використанням приладу Кротова, чашок Петрі з поживним середовищем), складати супроводжувальний лист в лабораторію.

8. Давати гігієнічну оцінку забрудненню повітря пилом, хімічними сполуками, мікроорганізмами за результатами лабораторних досліджень

9. Визначати концентрацію двоокису вуглецю в повітрі закритих приміщень методом Лунге-Цеккендорфа в модифікації Прохорова, давати гієнічну оцінку стану повітряного середовища.

10. Розраховувати і оцінювати необхідний і фактичний об'єм вентиляції (повітряний куб) і кратність її антракометричним методом.

11. Тлумачити метеорологічні, синоптичні і геліогеофізичні показники і погоди, визначати медичний тип її, складати медичний прогноз і давати рекомендації щодо профілактики геліометеотропних реакцій.

12. Давати гігієнічну оцінку якості води на підставі результатів обстеження джерела водопостачання і лабораторного аналізу відібраних проб.

13. Визначати оптимальну концентрацію фтору для фторування води конкретних геохімічних і кліматичних умовах.

14. Оцінювати санітарний стан грунту за результатами обстеження території і бактеріологічного та гельмінтологічного аналізу проби.

Гігієна харчування.

1. Давати гігієнічну оцінку повноцінності харчування за меню-розкладкою, та рекомендації щодо його поліпшення.

2. Розраховувати добові енерговитрати конкретної людини чи організованого колективу та визначати потреби організму в харчових речовинах.

3. Проводити медичний контроль за забезпеченістю організму вітамінами (за клінічними показниками, за меню-розкладкою, за результатами лабораторного аналізу окремих продуктів чи готових страв).

4. Вміти проводити розслідування харчових отруєнь, оформляти відповідну медичну документацію.

Гігієна дітей і підлітків.

1. Давати гігієнічну оцінку фізичному розвитку дітей і підлітків, визначати приналежність конкретної дитини до відповідної групи здоров'я, давати рекомендації по її оздоровленню.

2. Давати гігієнічну оцінку навчальним приміщенням, шкільним меблям, визначати відповідність їх віковим та антропометричним показникам дітей і підлітків.

Гігієна праці.

1. Визначати важкість, напруженість праці за результатами досліджень, давати рекомендації по попередженню перевтоми та оздоровленню умов праці, зокрема медичного персоналу стоматологічних поліклінік (кабінетів).

2. Вміти проводити розслідування професійних отруєнь, оформляти відповідну медичну документацію.

3. Організовувати і складати плани проведення періодичних медичних оглядів і обстежень працівників лікувально-профілактичних закладів, в тому числі стоматологічних закладів (рентгенологів, стоматологів, зубних техніків та ін.), давати рекомендації по їх оздоровленню.

Гігієна лікувально-профілактичних закладів. Радіаційна гігієна.

1. Уміти проводити санітарне обстеження лікувально-профілактичних закладів, зокрема стоматологічних поліклінік і кабінетів, складати.

2. санітарного обстеження, давати гігієнічні рекомендації щодо поліпшення їх санітарного стану та протиепідемічного режиму.

3. Оцінювати дотримання гігієнічних вимог до облаштування, утримання та експлуатації різних функціональних підрозділів стоматологічної поліклініки.

4. Оцінювати радіологічну обстановку в рентгенологічних відділеннях та кабінетах, давати гігієнічні рекомендації по усуненню надмірного опромінення персоналу.

Особиста гігієна.

1. Вміти використовувати засоби особистої гігієни для підтримання здоров’я.

2. Вміти визначити товщину, питому вагу, пористість, капілярність, теплопровідність, стійкість до кислот, лугів, органічних розчинників та походження волокон зразка тканини.

Гігієна надзвичайних ситуацій (для вітчизняних студентів).

1. Проводити гігієнічну оцінку тимчасового розміщення потерпілого населення та рятувальних формувань при надзвичайних ситуаціях.

2. Проводити гігієнічну оцінку харчування потерпілого населення та рятувальних формувань при надзвичайних ситуаціях.

3. Проводити гігієнічну оцінку тимчасового водопостачання потерпілого населення та рятувальних формувань при надзвичайних ситуаціях.

Тропічна гігієна (для іноземних студентів)

1. Вміти провести обстеження джерел водопостачання, відібрати проби води в умовах тропічного клімату.

2. Вміти провести знезараження води в умовах тропічного клімату.

3. Вміти провести знезараження індивідуальних запасів води в умовах тропічного клімату.

4. Вміти провести спеціальні методи покращення якості питної води в умовах тропічного клімату.

5. Вміти провести медичний контроль за повноцінністю і безпечністю харчування населення в умовах тропічного клімату.

158