Тема 2. Вплив забрудненого атмосферного повітря, води та харчування на стоматологічну захворюваність населення. Аліментарна профілактика основних стоматологічних захворювань.

Актуальність теми

Антропогенне забруднення навколишнього середовища негативно впливає на стан здоров΄я населення. Тривалий та інтенсивний вплив несприятливих факторів довкілля на організм людини призводить до виснаження його адаптаційних можливостей і, як наслідок, до зростання захворювань, у тому числі і стоматологічних, особливо серед дитячого населення. Органи і тканини порожнини рота у дітей дуже чутливі до змін екологічної ситуації. Частота гінгівітів, ураженість зубів карієсом значною мірою формується під впливом забрудненго довкілля (Безвушко Е.В. та ін). Встановлено прямий кореляційний зв΄язок між поширеністю карієсу і вмістом у грунті марганцю, заліза, міді та обернений зв΄язок для фтору, стронцію, нікелю (Алексеенко И.В., 1987). Зростанню стоматологічних захворювань також сприяє відхилення раціонів харчування дітей від добових потреб у білках, вітамінах та мінеральних речовинах, надмірне споживання легкозасвоюваних вуглеводів. Здійснення профілактичних заходів, зокрема, аліментарних, є дієвим засобом зниження стоматологічної захворюваності.

Навчальні цілі

Ознайомитися із основними забруднювачами навколишнього середовища та оволодіти знаннями про їх роль у виникненні та розвитку стоматологічних захворювань.

Інтерпретувати вплив харчування на стоматологічне здоров’я.

Засвоїти гігієнічне значення харчових речовин (білків, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів), продуктів харчування у профілактиці стоматологічних захворювань; поняття про біологічно активні добавки.

Базові знання та вміння

Знати значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин у харчуванні здорової людини, рекомендовані величини потреб в енергії і харчових речовинах для різних груп населення України (1999 р.) (фізіологія, біохімія, гігієна та екологія); основні чинники, які шкідливо впливають на тверді тканини зубів. Протикаріозна дія фтору (гігієна та екологія, терапевтична стоматологія). Поняття про біогеохімічні провінції та мікроелементози (лекційний матеріал з гігієни та екології).

Зміст теми

Основні забруднювачі навколишнього середовища. Вплив забрудненого атмосферного повітря, води та продуктів харчування на стоматологічну захворюваність населення.

Зв’язок харчування з виникненням та розвитком основних стоматологічних захворювань, зокрема карієсу та некаріозних порушень зубів. Стоматологічна захворюваність дітей у Львівській області. Гіпоплазія зубної емалі та флюороз у дітей м. Соснівка Сокальського району.

Нутрієнтний склад харчового раціону та його можливий вплив на розвиток стоматологічних захворювань. Гігієнічне значення харчових речовин (білків, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів), продуктів харчування у профілактиці стоматологічних захворювань.

Раціоналізація використання продуктів харчування у відповідності з віковими, професійними, індивідуальними особливостями.

Поняття про біологічно активні добавки.

Дієтичне харчування при лікуванні стоматологічних захворювань.

Рекомендована література:

Основна:

1. Нейко Є.М., Рудько Г.І., Смоляр Н.І. Медико-геологічний аналіз стану довкілля як інструмент оцінки та контролю здоров’я населення. – Івано-Франківськ – Львів. – 2001. – 349 с.

2. Ванханен В.Д., Ванханен В.В., Ципріян В.І. Нутриціологія: Підручник. – Донецьк: Донеччина, 2001. – С. 218-224.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 2004. – С. 86-98.

4. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – 551с.

Додаткова:

1. Кариес: риск-факторы и фториды / Под ред. В. Д. Ванханена и В. Р. Окушко. – Донецк: «Донеччина». 1995 – 96 с.

2. Довкілля та здоров’я. – 2008. – № 1(14). – С. 53-56, 65-68.

3. Ніколішин А.К. Флюороз зубів. – Полтава, 1999. – 136 с.

4. Патогенез, профілактика и лечение фтористой интоксикации / В.Н. Окунев, В.И. Смоляр, Л.Ф. Лаврушенко – К.: Здоров’я. 1987. – 152 с.

5. Р.Д. Габович, Г.Д. Овруцкий. Фтор в стоматологии и гигиене. – 1969, Казань. – 511с.

6. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х., Гигиена.-К.: Вища школа, 1983.- С. 63-64.

Матеріали для самоконтролю та самостійної роботи студентів

Контрольні питання:

1. Основні забруднювачі навколишнього середовища.

2. Визначення поняття гранично допустима концентрація (ГДК). ГДК в атмосферному повітрі, воді, продуктах харчування.

3. Вплив забрудненого атмосферного повітря, води та продуктів харчування на стоматологічну захворюваність населення.

4. Вплив нутрієнтного складу харчового раціону на розвиток стоматологічних захворювань.

5. Гігієнічне значення харчових речовин (білків, вуглеводів, мінеральних речовинах, вітамінів), продуктів харчування у профілактиці стоматологічних захворювань.

6. Поняття про біологічно активні добавки.

7. Дієтичне харчування при лікуванні стоматологічних захворювань.

Контрольні тести:

1. Поширеність та інтенсивність карієсу серед дитячого населення залежить від наступних показників якості питної води:

а) жорсткості; б) вмісту нітратів; в) мікроелементного складу; г) рН; д) вмісту залишкового хлору.

2. Поширеність та інтенсивність карієсу серед дитячого населення залежить від мікроелементного складу питної води, а саме:

а) вмісту фтору та стронцію; б) вмісту йоду; в) вмісту міді; г) вмісту цинку; д) вмісту заліза.

3. У дітей, які мешкають та навчаються на екологічно-забрудненій території інтенсивність карієсу є високою і може бути зумовленою високим вмістом у повітрі: а) сажі; б) формальдегіду; в) вуглекислого газу; г) фтористого водню; д) сірчистого ангідриду.

4. Карієс-протективну дію мають такі солі жорсткості питної води:

а) мідь; б) цинк; в) магній; г) фосфор; д) кальцій.

5. Назвіть геохімічні регіони України із нульовим та низьким вмістом фтору у питній воді:

а) Волинська область; б) Полтавська область; в) Донецька область; г) Львівська область; д) Івано-Франквська область.

6. Назвіть геохімічні регіони України із підвищеним вмістом фтору у питній воді:

а) Рівненська область; б) Полтавська область; в) Дніпропетровська область; г) Чернігівська область; д) Донецька область

7. Назвіть місто Львівської області у якому спостерігаються захворювання дитячого населення на флюороз і гіпоплазію зубів внаслідок техногенного забруднення питних вод:

а) Стрий; б) Городок; в) Соснівка; г) Жидачів; д) Яворів.

8. Яка концентрація фтору утпитній воді вважається оптимальною:

а) від 0,5 мг/дм³ до 1,0 мг/дм³; б) від 0,7 мг/дм³ до 1,2 мг/дм³; в) від 1,0 мг/дм³ до 1,5 мг/дм³; г) від 1,0 мг/дм³ до 1,5 мг/дм³; д) від 1,5 мг/дм³ до 2,0 мг/дм³.

9. Інтенсивне пошкодження зубів карієсом і незадовільний стан порожнини рота спостерігається передусім при дефіциті у навколишньому середовищі:

а) олова; б) срібла; в) цинку; г) йоду; д) кобальту.

10. Зуби стають більш чутливими відносно негативної дії фтору внаслідок дифіциту в раціоні: а) кальцію; б) фосфору; в) олова; г) заліза; д) марганцю.

11. Уведення в раціон харчування яких вітамінів зменшує токсичний прояв фтору:

а) групи В (В_1., В_2, В₆ та РР; б) вітамінів А та С; в) вітамінів Д та К; г) вітамінів Е та В₁₂; д) вітамінів Н та U.

12. Поглинання кальцію з харчових речовин зубною емаллю знижується внаслідок:

а) надлишку заліза; б) надлишку фосфору; в) недостатності цинку; г) недостатності міді; д) надлишку селену.

13. У разі потрапляння в організм радіоактивного стронцію доцільно вживати їжу збагачену на:

а) вітамін РР; б) вітамін К; в) кальцій; г) фосфор; д) вітамін С.

14. Які мікроелементи сповільнюють мінералізацію тканин зуба?

а) мідь; б) цинк; в) селен; г) марганець; д ) олово.

15. Вживання яких нутрієнтів призводить до порушення гомеостазу у порожнині рота?

а) тваринних білків; б) рослинних білків; в) легкозасвоюваних вуглеводів; г) складних вуглеводів; д) жиророзчинних вітамінів.

Контрольні задачі

Задача 1. Для підвищення функції захисних механізмів ротової порожнини застосовують різні біологічно активні речовини: спіруліну, зародки пшениці, пектини, сою, еламін та ін. Зокрема, пластівці із зародків пшениці, характеризуються значним вмістом вітамінів групи В, А, Е, К, С, макро- та мікроелементів. Напишіть значення перелічених біологічно активних речовин та нутрієнтів для ротової порожнини, у тому числі зубів.

Задача 2. При медичному огляді дітей одного з населених пунктів у них виявлено косметичні дефекти зубів верхньої та нижньої щелепи; на вестибулярній поверхні різців верхньої та нижньої щелепи, а також на молярах обох щелеп - численні плями білого кольору, симетрично розташовані, безболісні під час зондування; набряк та кровоточивість ясен, неприємний запах з ротової порожнини. Установлено, що у питній воді концентрація фтору коливається в межах від 2,0 мг/дм³ до 3,9 мг/дм³, концентрація кальцію вище 500 мг/дм³, концентрація свинцю, кадмію, арсену перевищує у 2 – 3 рази їхні ГДК. У атмосферному повітрі перевищено ГДК сірководню, у грунті – ртуті, свинцю, ванадію, міді, торію, кобальту, стронцію. У раціонах харчування дітей виявлено дефіцит кальцію, фосфору, цинку, вітаміну С, вітамінів групи В, недостатнє надходження білків тваринного походження.

Обгрунтуйте діагноз.

1. Поясніть причини захворювання.

2. Як впливає на порожнину рота свинець, ртуть?

3. Які заходи профілактики цього захворювання необхідно провести?

4. Аліментарна профілактика захворювання.

Тестові завдання

1. При обстеженні 6-ти річних дітей перед поступленням до школи лікарем –стоматологом, у більшості із них було виявлено кровоточивість ясен, розхитування зубів. Дефіцит якого нутрієнту у раціоні дітей найбільш імовірно призвів до таких симптомів?

А. Вітаміну Д, В. Кальцію С. Фосфору,

D. Вітаміну С, Е. Цинку

2. При проведенні токсикологічного експерименту на лабораторних тваринах, у раціонах яких було недостатньо вітамінів, спостерігали вогнищеве розсмоктування кісткової тканини щелеп і ровиток білкової дистрофії. Недостатність яких вітамінів у раціоні піддослідних тварин призвела до таких наслідків?

А. Групи В, В. Ретинолу і токоферолу,

С. Вітамінів С і РР, D. Вітамінів Д і К, Е. Вітамінів Н і U.

3. Під час профілактичного огляду школяра лікарем-стоматологом було запідозрено зниження засвоєння кальцію зубною емаллю. Чим це могло бути зумовлено?

А. Недостатністю фосфору у раціоні,

В. Недостатністю заліза у питній воді,

С. Надлишком фосфору у раціоні,

D. Недостатністю білків у раціоні,

Е. Недостатністю фтору у питній воді

4. Мешканці промислового міста звернулися до лікаря-стоматолога зі скаргами на руйнування зубів, перш за все різців, появою на них зеленуватого нальоту. Вияснилося, що атмосферне повітря у районі проживання пацієнтів сильно забруднене викидами автомобільного палива, оксидом азоту, сажею, оксидом сірки, вуглекислим газом. Який із перелічених забруднювачів міг спричинити появу таких симптомів?

А. Пил, В. Оксид азоту, С. Сажа,

Д. Оксид сірки, Е. Вуглекислий газ

5. Під час консультації дитини у лікаря стоматолога з приводу карієсу зубів було виявлено ряд причин, що призвели до захворювавння: надлишок у раціоні рафінованих продуктів; рахіт в анмнезі; недотримання правил гігієни порожнини рота; патологічний прикус; проживання у місцевості із недостатнім вмістом фтору у воді та грунті. Вкажіть, яка із перелічених причин відноситься до популяційних екзогенних факторів ризику карієсу зубів:

А. Надлишок у раціоні рафінованих продуктів,

В. Рахіт в анмнезі, С. Патологічний прикус,

Д. Недотримання правил гігєни порожнини рота,

Е. Проживання у місцевості із недостатнім вмістом фтору у воді та грунті

Додаток 1