144 • Частина I. Введення в загальну психологію

(функціональні системи), які були сформовані раніше по інших приводах. Тому якщо при освоєнні нового руху організм встановить необхідність в певного типа перешифровках (що вже є у нього), то він іноді в буквальному розумінні шукає і знаходить їх в своєму «словнику». Бернштейн назвав цей словник «фонотекою». Причому «фоно» розумілося в значенні не звуку, а саме фону, на якому розгортаються рухові процеси. Він вважав, що кожен організм має свою «фонотеку», тобто набір фонів, від об'єму якого залежать його рухові можливості і навіть здібності (мал. 5.5).

Цікавий той факт, що необхідний блок може бути витягнутий з руху, абсолютно не схожого на освоюване. Наприклад, при навчанні їзді на двоколісному велосипеді дуже корисний біг на ковзанах, тому що в обох типах руху є однакові внутрішні елементи.

У останній, третій, період відбувається остаточна шліфовка навику за рахунок стабілізації і стандартизації. Під стабілізацією розуміється досягнення такого рівня виконання руху, при якому воно набуває високої міцності і перешкодостійкості, тобто не руйнується ні за яких обставин.

У свою чергу, під стандартизацією розуміється придбання навиків стереотипності. У цей період при багатократному повторенні руху виходить серія абсолютно однакових копій, що нагадують, по виразу Бернштейна, «гвардійців в строю».

Слід зазначити, що стереотипність крім автоматизації забезпечується механізмом використання реактивних і інерційних сил. Коли рух здійснюється в швидкому темпі, виникають реактивні і інерційні сили. Їх вплив може бути двояким: вони можуть заважати руху або, якщо організм навчиться ефективно їх використовувати, сприяти руху. Тому стійкість досягається і за рахунок знаходження динамічно стійкої траєкторії. Динамічно стійка траєкторія — це особлива, унікальна лінія, при русі по якій розвиваються механічні сили, сприяючі продовженню руху у вибраному напрямі, завдяки чому руху набуває легкість, невимушеність і стереотипність. На думку Бернштейна, після формування динамічно стійкої траєкторії завершується формування навику.

З викладеною вище теорією руху тісно пов'язана розроблена Бернштейном концепція принципу активності. Суть принципу активності полягає в тому, що постулювало визначальної ролі внутрішньої програми в актах життєдіяльності організму. Принцип активності протиставляється принципу реактивності, згідно якому той або інший акт — рух, дія — визначається зовнішнім стимулом

Розглянемо декілька аспектів принципу активності: конкретно-фізіологічний, загальнийбіологічний і філософський. У конкретно-фізіологічному плані принцип активності нерозривно пов'язаний з відкриттям принципу рефлекторного кільцевого управління рухом. Ви вже знаєте, що необхідною умовою функціонування рефлекторного кільця є наявність центральної програми. Без центральної програми і пристрою, що управляє, рефлекторне кільце не функціонуватиме, рух здійснюватиметься по рефлекторній дузі, але по рефлекторній дузі, як було встановлено, доцільне і