- •А. Г. Маклаков загальна психологія
- •Короткий зміст
- •Операційно-технічні аспекти діяльності .............. 125
- •Контрольні питання ........................................................ 161 Рекомендована література ................................................ 162
- •Рекомендована література ................................................. 282
- •Рекомендована література ................................................. 435
- •Рекомендована література ................................................. 468
- •Рекомендована література ............................................... 534
- •Рекомендована література ................................................. 551
- •Юнг Карл Густав ......................................................................... 494
- •1.1. Методологічні основи вивчення людини
- •16 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •1.2. Науки про людину і людство
- •18 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •20 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •26 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •28 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •34 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •36 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Короткий зміст
- •2.1. Уявлення античних і середньовічних
- •40 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •42 Часть I. Введение в психологию
- •Розділ 2. Психологія в структурі сучасних наук • 43
- •44 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •46 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •48 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •50 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •52 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •54 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •56 Частина I. Введення в загальну психологію
- •58 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •60 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •62 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •64 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •66 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •68 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Короткий зміст
- •72 • Частина I, Введення в загальну психологію
- •74 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •76 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •78 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •80 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •82 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •84 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •86 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •90 • Частина 1. Введення в загальну психологію
- •92 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •94 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •96 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •98 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •100 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •102 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •104 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •106 • Частина I. Введення а загальну психологію
- •108 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •1 10 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Частина I . Введення в загальну психологію
- •114 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •116 Частина I. Введення в загальну психологію
- •118 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •120 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •124 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •126 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Розділ 5. Психологічна теорія діяльності • 127
- •128 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •130 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •132 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •134 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Розділ 5. Психологічна теорія діяльності • 135
- •138 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •140 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •142 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •144 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Розділ 5. Психологічна теорія діяльності • 145
- •146 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •148 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •150 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •152 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Частина I. Введення в загальну психологію
- •156 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •158 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •Розділ 6. Неусвідомлювані психічні процеси • 159
- •1 60 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •162 • Частина I. Введення в загальну психологію
- •166 • Частина II. Психічні процеси
- •166 • Частина II. Психічні процеси
- •170 • Частина II. Психічні процеси
- •172 • Частина II. Психічні процеси
- •7.3. Основні властивості і
- •174 • Частина II. Психічні процеси
- •176 • Частина II. Психічні процеси
- •178 • Частина II. Психічні процеси
- •180 • Частина II. Психічні процеси
- •7.5. Розвиток відчуттів
- •184 • Частина II. Психічні процеси
- •7.6. Характеристика основних видів відчуттів
- •186 • Частина II. Психічні процеси
- •188 • Частина II. Психічні процеси
- •194 • Частина II. Психічні процеси
- •198 • Частина II. Психічні процеси
- •8.1. Загальна характеристика сприйняття
- •202 • Частина II. Психічні процеси
- •8.2. Фізіологічні основи сприйняття
- •Як людина розпізнає об'єкти!
- •208 • Частина II. Психічні процеси
- •210 • Частина II. Психічні процеси
- •212 • Частина II. Психічні процеси
- •214 • Частина II. Психічні процеси
- •216 • Частина II. Психічні процеси
- •218 • Частина II. Психічні процеси
- •220 • Частина II. Психічні процеси
- •222 • Частина II. Психічні процеси
- •224 • Частина II. Психічні процеси
- •228 • Частина II. Психічні процеси
- •230 • Частина II. Психічні процеси
- •232 • Частина II. Психічні процеси
- •236 • Частина II. Психічні процеси
- •238 • Частина II. Психічні процеси
- •240 • Частина II. Психічні процеси
- •242 • Частина 11. Психічні процеси
- •244 • Частина II. Психічні процеси
- •246 • Частина II. Психічні процеси
- •248 • Частина II. Психічні процеси
- •250 • Частина II. Психічні процеси
- •252 • Частина II. Психічні процеси
- •254 • Частина II. Психічні процеси
- •258 • Частина II. Психічні процеси
- •260 • Частина II. Психічні процеси
- •264 • Частина II. Психічні процеси
- •266 • Частина II. Психічні процеси
- •268 • Частина II. Психічні процеси
- •270 • Частина II. Психічні процеси
- •272 • Частина II. Психічні процеси
- •274 • Частина II. Психічні процеси
- •276 • Частина II. Психічні процеси
- •Феноменальна пам'ять
- •282 • Частина II. Психічні процеси
- •284 • Частина II. Психічні процеси
- •286 • Частина II. Психічні процеси
- •290 • Частина II. Психічні процеси
- •292 • Частина II. Психічні процеси
- •294 • Частина II. Психічні процеси
- •296 • Частина II. Психічні процеси
- •300 • Частина II. Психічні процеси
- •304 • Частина II. Психічні процеси
- •306 • Частина II. Психічні процеси
- •308 • Частина II. Психічні процеси
- •310 • Частина II. Психічні процеси
- •314 • Частина II. Психічні процеси
- •316 • Частина II. Психічні процеси
- •318 • Частина II. Психічні процеси
- •320 • Частина II. Психічні процеси
- •322 • Частина II. Психічні процеси
- •324 • Частина II. Психічні процеси
- •326 • Частина II. Психічні процеси
- •330 • Частина II. Психічні процеси
- •332 • Частина II. Психічні процеси
- •334 • Частина II. Психічні процеси
- •336 • Частина II. Психічні процеси
- •340 • Частина II. Психічні процеси
- •344 • Частина II. Психічні процеси
- •346 • Частина II. Психічні процеси
- •348 • Частина II. Психічні процеси
- •350 • Частина II. Психічні процеси
- •352 • Частина II. Психічні процеси
- •358 • Частина II. Психічні процеси
- •362 • Частина II. Психічні процеси
- •364 • Частина II. Психічні процеси
- •366 • Частина II. Психічні процеси
- •368 • Частина II. Психічні процеси
- •370 • Частина II. Психічні процеси
- •372 • Частина II. Психічні процеси
- •374 • Частина II. Психічні процеси
- •376 • Частина II. Психічні процеси
- •378 • Частина II. Психічні процеси
- •380 • Частина II. Психічні процеси
- •384 • Частина II. Психічні процеси
- •386 • Частина II. Психічні процеси
- •388 • Частина II. Психічні процеси
- •394 • Частина II. Психічні процеси
- •396 • Частина II. Психічні процеси
- •398 • Частина II. Психічні процеси
- •400 • Частина II. Психічні процеси
- •402 • Частина II. Психічні процеси
- •404 • Частина II. Психічні процеси
- •408 • Частина II. Психічні процеси
- •410 • Частина II. Психічні процеси
- •412 • Частина II. Психічні процеси
- •414 • Частина II. Психічні процеси
- •18 • Частина II. Психічні процеси
- •420 • Частина II. Психічні процеси
- •422 • Частина II. Психічні процеси
- •424 • Частина II. Психічні процеси
- •426 • Частина II. Психічні процеси
- •428 • Частина II. Психічні процеси
- •430 • Частина II. Психічні процеси
- •432 • Частина II. Психічні процеси
- •434 • Частина II. Психічні процеси
- •436 • Частина II. Психічні процеси
- •442 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •444 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •446 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •448 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •450 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •452 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •454 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •458 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •460 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •462 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •464 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •466 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •468 • Частина III. Психічні стани і їх регуляція
- •472 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •476 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •478 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •480 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •482 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •484 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •486 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •Стійкість деяких особових якостей в часі (по Дж. Блоку)*
- •488 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •492 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •494 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •496 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •498 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •500 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •502 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •504 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •506 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •508 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •510 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •512 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •514 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •516 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •518 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •520 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •522 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •524 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •526 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •528 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •532 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •534 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •536 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •538 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •540 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •542 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •544 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •546 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •548 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •550 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •552 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •554 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •556 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •558 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •560 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •562 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •564 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •566 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •568 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •570 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •572 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •574 • Частина IV, Психічні властивості особи
- •576 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •578 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •580 • Частина IV. Психічні властивості особи
- •582 • Частина IV. Психічні властивості особи
Як людина розпізнає об'єкти!
З практичної точки зору головна функція сприйняття полягає в забезпеченні розпізнавання об'єктів, тобто їх віднесенні до тієї або іншої категорії: це — сорочка, це — кішка, це — ромашка і т.д. Аналогічно відбувається розпізнавання. Що таке розпізнавання і які його механізми?
По суті, розпізнає об'єкти, ми робимо висновки про безліч прихованих властивостей об'єкту. Наприклад, якщо це сорочка або костюм, то вони зроблені з тканини, вони призначені для того, щоб їх носити. Якщо це собака, то вона може виконувати охоронні функції, а отже, може накинутися на нас у разі наших невірних дій і т.д. Таким чином, розпізнавання — це те, що дозволяє вийти за межі плотського відображення властивостей предметі. Які ж властивості об'єкту необхідні для його розпізнавання?
Будь-який об'єкт володіє певною формою, величиною, кольором і т.д. Всі ці властивості важливі для його розпізнавання. Проте чашку ми дізнаємося незалежно від того, велика вона або маленька, біла або коричнева, гладка або з рельєфом. Тоді виникає питання: як ці властивості використовуються в розпізнаванні?
Це цікаво Ймовірно, ці мережі складні по своїй структурі, але поки ми знаємо про них ще дуже мало. Разом з тим наявні експериментальні дані дозволяють говорити про те, що форма природних об'єктів (наприклад, обличчя людини) складається з складніших ознак, ніж лінії і криві, і скоріше нагадує прості геометричні фігури. Ці ознаки такі, що їх комбінація дозволяє створити форму будь-якого впізнанного об'єкту Одне з припущень полягало в тому, що до складу ознак об'єктів входять деякі геометричні фігури, такі як циліндри, конуси, паралелепіпеди і клини. Такі ознаки можна назвати геонами (неологізм від «геометричні іони»). Це припущення було висловлене Бідерманом в 1987 р. Він вважає, що набір з 36 геонов у поєднанні з невеликим набором просторових відносин буде досить для опису форми всіх об'єктів, які людина здатна пізнати. Відмітьте, що всього з двох геонов можна скласти 36 х 36 різних об'єктів (сформувати об'єкт можна з будь-яких два геонов, а з трьох геонов — 36 х 36 х 36 об'єктів. Ці числа дають в сумі вже близько 30 000, а ще треба врахувати можливі об'єкти з чотирьох і більш геонов. Крім того, геоны, показані на мал. 1, розрізняються тільки своїми простими ознаками. Наприклад, геон 2 (куб) відрізняється від геону 3 (циліндра) тим, що у куба прямі краї, а у циліндра — зігнуті; прямі і зігнуті лінії є простими ознаками. Те, що геоны є пізнавальними ознаками об'єктів, підтвердилося в експериментах, в яких випробовуваним пропонували розпізнати намальовані об'єкти, що пред'являються на короткий час. Загальний результат був такий, що об'єкт розпізнається настільки добре, наскільки добре сприймаються його геоны. Є значно більше інформації про принципи здійснення процесу розпізнавання. Зокрема, відомо, що розпізнавання природних об'єктів здійснюється за принципом «зверху-вниз», а також відомо, що контекст, в якому ми сприймаємо об'єкт, істотно впливає на характер його розпізнавання. Чому це відбувається саме так? Річ у тому, що в сприйнятті є принципова відмінність між процесами обробки, протікаючими «снизу—вверх» або «зверху-вниз». Процеси «знизу-вгору» управляються тільки вхідними сигналами, а процеси «сверху—вниз»— знаннями
|
Мал. 1 Пояснення в тексті
206 • Частина II. Психічні процеси
Це цікаво і очікуваннями людини. Наприклад, коли на основі тільки геонного описи об'єкту останній пізнається як лампа, то тут беруть участь тільки процеси «снизу—вверх»; все починається з появи на вході простих ознак цього об'єкту, далі визначається геонная конфігурація вхідних даних, і потім цей опис порівнюється з описами форм, що зберігаються в пам'яті. Навпаки, якщо ми дізнаємося в деякому об'єкті лампу частково тому, що вона знаходиться на нічному столику поряд з ліжком, то в цьому беруть участь процеси «сверху—вниз»; тут притягується не тільки та інформація, яка поступила на сенсорний вхід, але і контекст, в якому сприймається той або інший об'єкт. Саме принцип обробки «сверху—вниз обумовлює сильний вплив контексту на наше сприйняття предметів і людей. Прикладом такого механізму є подвійні зображення. Цей ефект тимчасового контексту видно на прикладі зображень, представлених на мал. 2. Дивитеся на них, як при читанні розповіді в картинках — зліва направо і зверху вниз. Картинки в середині цієї послідовності неоднозначні. Якщо ви дивилися на ці зображення в запропонованій послідовності, то швидше за все побачили в них чоловіче обличчя. Якщо ви подивитеся на них в зворотному порядку, то в подвійних картинках швидше за все побачите молоду жінку |
природою, агенти як умовні подразники то виділялися півкулями для організму у вигляді крайніх дрібних елементів (аналізувалися), то зливалися в багатообразні комплекси (синтезувалися)». Аналіз і синтез забезпечують виділення об'єкту сприйняття з навколишнього середовища, і на цій основі всі його властивості об'єднуються в цілісний образ.
Тимчасові нервові зв'язки, що забезпечують процес сприйняття, можуть бути двох видів: утворювані в межах одного аналізатора і міжаналізатори. Перший вигляд має місце при дії на організм комплексного подразника однієї модальності. Наприклад, таким подразником є мелодія, що є своєрідним поєднанням окремих звуків, що впливають на слуховий аналізатор. Важ цей комплекс діє як один складний подразник. При цьому нервові зв'язки утворюються не тільки у відповідь на самі подразники, але і на їх відношення — тимчасове, просторове і ін. (так званий рефлекс на відношення). В результаті в корі великих півкуль відбувається процес інтеграції, або складного синтезу.
Другий вид нервових зв'язків, що утворюються при дії комплексного подразника, — це зв'язки в межах різних аналізаторів, виникнення яких И. М. Сеченов пояснював існуванням асоціацій (зрительных, кинестетических, дотикових і т. д.). Ці асоціації у людини обов'язково сопровожда-
Розділ 8. Сприйняття • 207
ются слуховим чином слова, завдяки якому сприйняття набуває цілісний характер. Наприклад, якщо вам зав'язати очі і дати в руки кулястий предмет, заздалегідь сказавши, що це їстівний предмет, і при цьому ви можете відчути його своєрідний запах, спробувати його смак, то ви без зусиль зрозумієте, з чим маєте справу. В процесі роботи з цим знайомим, але невидимим для вас в даний момент предметом ви обов'язково в думках назвете його, тобто відбудеться відтворення слухового образу, який за своєю суттю є своєрідним узагальненням властивостей предмету. В результаті ви зможете описати навіть те, що в даний момент не спостерігаєте. Отже, завдяки зв'язкам, що утворюються між аналізаторами, ми відображаємо в сприйнятті такі властивості предметів або явищ, для сприйняття яких немає спеціально пристосованих аналізаторів (наприклад, величина предмету, питома вага і ін.).
Таким чином, в основі складного процесу побудови образу сприйняття лежать системи зв'язків внутрішньоаналізаторів і міжаналізаторів, що забезпечують якнайкращі умови бачення подразників і облік взаємодії властивостей предмету як складного цілого.
8.3. Основні властивості і види сприйняття
З'ясувавши суть поняття «сприйняття» і розібравши його фізіологічні механізми, ми приступаємо до розгляду основних властивостей сприйняття як пізнавального психічного процесу. До основних властивостей сприйняття слід віднести наступні: наочність, цілісність, структурна, константна, свідомість, апперцепція, активність.
Наочність сприйняття — це здатність відображати об'єкти і явища реального миру не у вигляді набору не пов'язаних один з одним відчуттів, а у формі окремих предметів. Слід зазначити, що наочність не є природженою властивістю сприйняття. Виникнення і вдосконалення цієї властивості відбувається в процесі онтогенезу, починаючи з першого року життя дитини. И. М. Сеченов вважав, що наочність формується на основі рухів, що забезпечують контакт дитини з предметом. Без участі руху образи сприйняття не володіли б якістю наочності, тобто отнесенности до об'єктів зовнішнього світу.
Заговоривши про роль руху в забезпеченні наочності сприйняття, ми не можемо не зупинитися на детальнішому розгляді моторного компоненту сприйняття. До моторних компонентів відносяться: рух руки, що обмацує предмет; рухи ока, що простежує видимий контур; рухи гортані, відтворюючі звук, і т.д.
Взагалі, слід зазначити, що в роботі очей і рук є багато загального. Так, очі, як і руки, послідовно оглядають, або «обмацують», контури малюнка і предмету. Рухи очей різноманітні і виконують багато функцій. При зоровому сприйнятті мають місце мікро- і макрорухи очей. Якщо спостерігач пильно дивиться в яку-небудь точку нерухомого предмету, то суб'єктивно у нього виникає уявлення, що він фіксує цю крапку нерухомим