1 Сходинка

Інтереси, потреби і досвід дитини

Любить своїх рідних: маму, тата, бабусю, дідуся. Намагається їм не надокучати, але часто робить це. Цікавиться, чому в них сиве волосся, на шкірі – зморшки, тремтять руки. Замислюється, чи був дідусь, бабуся маленькими. Уявляє їх такої ж зовнішності, але дитячої величини. Розглядає з цікавістю фотоальбом. Впізнає рідних. А інколи – ні. Не вірить, що вони були такими. Запитує: “Це ти?”, “Тоді як ти був молодим, ти не хворів?” Цікавиться, чому тепер став хворіти. Чи завжди, як старієш, то хворієш? Хоче знати, що треба робити, щоб бути здоровим і сильним, як тато. Хоче не старіти і не хворіти. Намагається в усьому наслідувати дії старших членів родини, які є для неї взірцем. “Я – так, як тато”, “Я” – так, як братик”. Деякі діти можуть сміятися з дій і вад старих людей, коли ті щось роблять повільно і незграбно. Інколи, якщо старі люди не вимовляють якихось звуків мови, перекривляють їх, дражнять. Проявляють байдужість до старечих захворювань. Хизуються тим, що сам здорові і можуть все робити швидко, спритно і гарно.

Дитина й родина

У слушну нагоду розповідайте дітям про свою родину. Знайдіть в ній людей різного віку. Усі старші й дорослі родичі були колись маленькими. Про малят піклуються по-особливому. Їх тіло дуже швидко росте і змінюється. Вони потребують ретельного догляду. Малята легко хворіють дитячими хворобами. У залежності від віку, людину називають дитиною, дорослим, старим. Коли виростають стають дорослими, працюють. Поясніть, що наша бабуся чи дідусь постаріли і тому вже не ходять на роботу. Її мучать і знесилюють чимало хвороб. Привчайте дітей помічати хворобливий стан близьких людей. У бабусі хворі ноги, їй важко ходити. Дідусь хворіє на серце, його не можна турбувати. У вашій родині всі покоління міцні, здорові, чи навпаки – хворіють на певні хвороби. Їх можна застерегтись, якщо вести здоровий спосіб життя. Наголошуйте правила здорового способу життя. Учіть співчувати старим людям. Не допускайте, щоб діти кривляли, передражнювали людей похилого віку, їх вади та захворювання. Наголосіть на тому, що всі ми будемо в такому віці, і старість треба поважати.

Дитина й вихователь

З’ясуйте з дітьми, чи знають вони, що всі люди мають родину. Дорослі були дітьми, а народжувалися немовлятами. Запитайте, як ваших дітей називають зараз, коли вони ходять до дитячого садка. Як їх будуть називати тоді, коли підуть до школи, або коли виростуть? Можливо, діти самі розкажуть вам, що хочуть швидше стати дорослими. Дорослі все знають і вміють робити. Чи хотіла б дитина бути старою? Чому? У старої людини погіршується зір. Вона погано чує. Повільно рухається. Наголосіть на тому, що стара людина потребує турботи оточуючих, їх розуміння і підтримки. Чи знає дитина членів родини? Допоможіть їй створити генеалогічне (родинне) дерево, згідно віку. Поцікавтеся, чи знає вона, хто з родичів чим хворів, як почувається зараз. Хай вона дізнається, що деякі хвороби можуть передаватися від бабусі до мами, від мами – до дитини. Це і є сімейні хвороби. Можливо, діти їх самі знають і самі розкажуть вам про них. Разом з дітьми зробіть висновок, що сімейні хвороби не передаються іншим сім’ям. Дорослі лікують їх. Чи знають діти, як треба піклуватися про здоров’я родини? Хто з членів їх сімей потребує найбільшої уваги? Можливо, дехто розповість, як він (вона) це роблять. Наголосіть про необхідність турбуватися як про найменших, так і про найстарших членів родини. Поясніть, що старші можуть хворіти на хвороби дорослих. Якщо в дитинстві не перехворіли, то можуть заразитися хворобами дітей, які в старшому віці важко переносяться і гірше лікуються. Тому-то їх треба оберігати, якщо сам захворів. Поясніть дітям, що з вад і незграбності старих людей сміятися не можна, а навпаки – треба допомогти їм.

В.Пепа “Моя матуся”; М.Колесников “Бабуся”; П.Воронько “Оленка маленька”, “Малий”; В.Сухомлинський “Іменинний обід”, “Сильний і мужній”; Т.Коломієць “Братик і сестричка”; В.Бродська “Бабуся”; А.Костецький “Бабуся”; Є. Батенко “Петрусь і подарунки”; Л.Орач “Бабуся нездужає”; В.Багірова “Мій дідусь”.

Задоволення дитини в довкіллі

Дитина відчуває, як про її життя і здоров’я піклується вся родина: мама, тато, бабуся, дідусь, братик чи сестричка. Сама дбає про здоров’я. Знає, скільки їй років. У День народження близьких, родичів, членів родини вітає їх, святкує. Найстарші – дідусь і бабуся. Шанобливо і з любов’ю ставиться до них, турбується про їх здоров’я. Надає немовлятам постійну увагу, наслідуючи батьків та рідних. Окремі діти звично носять окуляри, тому що успадкували вади зору близьких родичів. Не соромиться цієї необхідності. Не насміхається з інших дітей, які ходять в окулярах. Співчуває їм. Дбає про здоров’я членів родини. Просить їх не палити та не вживати алкоголю. З осудом ставиться до тих, хто випиває. Відмовляється спробувати, тому що воно: “Гірке й погане”. Підтримує здоров’я сім’ї власною поведінкою – турботою, допомогою, розумінням. Знає, що з часом людина пройде різні вікові етапи. “Буду дорослим”. Поводиться відповідно віку. Захищає молодших від образи, турбується про те, щоб вони не завдавали шкоди власному здоров’ю. Співчутливо ставиться до старих.

Майбутнє дитини

З інтересом розширює свої уявлення про склад родини і довгожителів свого роду. Знає, хто з роду відзначався міцним, чи особливим здоров’ям, або навпаки – слабким. Уміло доглядає новонароджених. Орієнтується в тому, що з розвитком в організмі настають зміни. Протягом дитинства, юності, в дорослому віці поліпшує своє здоров’я. Попереджає родинні захворювання, справляється з ними успішніше, ніж рідня. Завжди приділяє увагу стану здоров’я членів родини. У разі виникнення захворювання, забезпечує своєчасне лікарське обстеження. Контролює прийняття ними медичних препаратів і виконання рекомендацій лікаря. Дбає, щоб в родині всі були здорові: діти і старше покоління. Усвідомлює значення власного здоров’я для майбутніх членів родини, для продовження роду. Для збереження і підтримання здоров’я в нормі здійснює різні профілактичні заходи. Не бажає завчасно старіти і самовільно нищити здоров’я.

Минуле в сьогоденні дитини

Дітям буде цікаво дізнатися, що в українській родині завжди дбали про нормальний розвиток і здоров’я на всіх вікових етапах життєвого шляху людини. Немовля не клали в борозні, щоб не захворіло. На хрестинах новонародженого баба-повитуха роздавала всім букетики з квітучих трав, калини й хлібного колосу. Ці букетики зберігали та використовували для купання та лікування дітей та дорослих. Для довгого і здорового життя у купіль і подушку клади барвінок. Зілля, освячене на Маковія, клали в постіль породіллі як оберіг від зла чи нечистої сили. Зістрижене на постриженах дитини волосся кидали у воду або спалювали, щоб маля, виростаючи, завжди мало здоров’я й “горя не знало”. У віці 3-5 років дівчаток заплітали – символ вступу в новий період життя. Ритуальне постриження хлопчиків у підлітковому віці – символ переходу під опіку батька в новому віковому періоді. У народних піснях оспівана краса юності – парубка і дівчини. Це ж саме знаходимо і в казках. З любов’ю згадують про людей старого віку: “Сидить дід – білий, мов молоко”. Про втрату здоров’я в похилому віці свідчить таке прислів’я: “Горе стихає, а здоров’я – зникає”.