Теоретичні основи обґрунтування проблеми формування системи знань про основи здоров’я у дітей дошкільного віку

Здоров’я – найважливіша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільства. Щоб людина мала змогу піклуватися про своє здоров’я, про розвиток, вона повинна свідомо ставитися до життя як найважливішого дарунку природи. Тому формувати культуру здоров’я особистості, прищеплювати розуміння пріоритету здорового способу життя, надавати ґрунтовні знання про основи здоров’я потрібно дітям з раннього віку, щоб знання, вміння та навички перейшли в звичні, необхідні потреби.

У вітчизняній психології і педагогіці переконливо доведено, що основою свідомого ставлення до навколишньої дійсності і до самої людини є знання. Поряд зі знаннями про сутність здоров’я, необхідно надавати дітям відомості про біологічну, психічну і соціальну його основи. Не знаючи, на яких процесах і механізмах базується здоров’я, не з’ясувавши, як виникло і формувалося здоров’я в наших далеких предків, ми залишимося лише пасивними спостерігачами, безсилими що-небудь зробити, щоб підняти оздоровчий потенціал людини. І, навпаки, маючи ці знання, зможемо цілеспрямовано, за певними показниками, а тому – й найефективніше, використовувати багатий арсенал оздоровчих засобів.

Поряд з цим зазначається, що не будь-які знання можуть активно використовуватися дитиною в пізнавальній і практичній діяльності. Ось чому до підбору знань, що надаються дітям, повинні висуватися високі вимоги. Дошкільникам необхідні знання, які допоможуть їм підтримувати власне здоров’я, доглядати за тілом, орієнтуватися в фізіологічних змінах свого організму. Такі знання мають бути систематизованими, підводити дітей до формування узагальнених уявлень світоглядного характеру.

Дошкільники ще з раннього віку оволодівають певним обсягом стихійних знань про здоров’я, їх цікавить власний організм, вони намагаються дослідити його як можуть. Малюки несподівано для себе роблять відкриття, наслідуючи дорослих, доглядаючи власне тіло.

Дитина допитливо пізнає все навколо себе. Що таке мило, зубна паста, що з ними потрібно робити. А також пізнає сама себе. Для чого вони, ці допитливі оченята? Цікаво знати, що будемо їсти на сніданок. Найпершим про це дізнався носик, який почув запах із кухні. Так буде завжди, якщо носик у дружбі з носовою хусточкою. До речі, а для чого треба їсти? Щоб вирости сильною і здоровою людиною. Отже, їсти треба гарно, з апетитом і обов’язково подякувати. Бо хороші слова – це теж здоров’я. Малюку хочеться дізнатися, чому дівчатка носять бантики, дідусь – окуляри. Для чого треба вчасно лягати спати, загорати, ходити босоніж, обливатися водою. Що треба робити в разі виникнення болю. Як позбутися різного нездоров’я і бути завжди здоровим.

Щоб дитина знала, що таке здоров’я, що впливає на нього, що для нього корисне, а що – шкідливе, як зберегти і зміцнити своє здоров’я й здоров’я інших людей, мають ретельно подбати дорослі (батьки й педагоги). Головне – правильно дібрати інформацію для подання дітям: щоб вона була наукова, доступна для сприймання дошкільнятами, зорієнтована на формування в них практичних навичок дбайливого ставлення до свого здоров’я, спиратися на традиції українського народу в збереженні та зміцненні здоров’я, а також відповідала б вимогам Базового компонента. Ось чому надання дітям знань про здоров’я та здоровий спосіб життя, становлення їх фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я є необхідним, важливим завданням кожного дошкільного навчального закладу і родин. Основними принципами в роботі мають бути: гуманізація, інтегративність, динамічність, неперервність та практична цілеспрямованість.

Виходячи з вищезгаданих вимог, ми пропонуємо варіативну програму надання дошкільникам знань про основи здоров’я, яка була розроблена в рамках проекту програми “Крок за кроком в Україні” (Крок за кроком в Україні: програма для вихователів / Автор. кол. під кер. Л.В.Артемової. – К.: Всеукраїнський фонд “Крок за кроком”, 1999. – 226 с. (С. 11-49).

Програма з валеології включає вступ, в якому визначається мотивація отримання дітьми знань про основи здоров’я, обґрунтовується зміст цих знань, процесуальність засвоєння їх дітьми. Усі складові здоров’я охарактеризовані в семи розділах програми: “Моє тіло”, “Я – чистенький, я – гарненький”, “Геть, хвороби”, “Сонце, повітря, вода – друзі мого здоров’я”, “Хто режиму дня дотримується, тому здоров’я посміхається”, “Хороші вчинки і слова – помічники здоров’я”, “Здоров’я дитини – з власної родини”. Вступ вміщує їх короткий зміст. Окрім цього, дається опис розміщення іграшок, матеріалів та атрибутів валеологічної тематики, які слід періодично змінювати в навчально-ігровому середовищі дошкільного закладу. Зазначається на необхідності врахування при цьому місцевого (регіонального) компонента. Подаються показники засвоєння дітьми знань про основи здоров’я по різним сферам (фізична, соціально-емоційна, пізнавальна і творча).

У власне програмі, матеріал розподілено за такими напрямами: інтереси, потреби і досвід дитини – це ті знання, вміння й навички, які здобуває дошкільник у процесі власного, інколи стихійного, пізнання найближчого довкілля; дитина й родина – обсяг знань, які мають донести дітям батьки, члени сім’ї; дитина й вихователь – зміст навчально-виховної роботи дошкільного закладу, рекомендації як найліпше надавати дітям знання про основи здоров’я; задоволення дитини в дошкіллі – впровадження отриманих знань у різні види дитячої діяльності, основні показники стосовно рівня знань про основи здоров’я, котрі мають бути сформовані під кінець дошкільного дитинства; майбутнє дитини – визначення необхідності здобутих знань, умінь і навичок для подальшого життя, в тому числі й для навчання в школі; минуле в сьогоденні дитини – історична довідка, яка стане в нагоді як дітям, так і дорослим, елементи народної педагогіки у формуванні знань про здоров’я та вмінь його збереження і зміцнення.

Увесь програмовий матеріал поданий за трьома рівнями складності і відповідно розподілений на 1-шу, 2-гу і 3-тю сходинки. Це той об’єм знань про основи здоров’я, яким мають оволодіти діти дошкільного віку.

У даному посібнику запропонована система формування знань про основи здоров’я, розроблена вона згідно поданої програми і методичних рекомендацій. За цими вимогами ми визначили теми, розгляд яких, на нашу думку, буде цікавим для дітей, завдяки їхній доступності й можливій наочності. Розкриваючи тему, ми включили в її зміст інформацію, яка стосується кожного напряму програми. Послідовність подання тем зумовлена характером сприйняття дітьми матеріалу і зафіксована в графіку. На основі графіка складена сітка роботи, де по місяцям і тижням розписані теми занять і супутні види діяльності дітей для закріплення поданих знань.

Спочатку дошкільникам пропонується надати знання про зовнішній вигляд людини, про наявність, назви і функції зовнішніх органів, ознайомити їх з будовою зовнішніх органів, потім вивчати з ними будову і функції внутрішніх органів і систем: “Будова тіла людини”, “Наші руки”, “Будова і функції шкіри”, “Орган зору – очі”, “Орган слуху – вухо”, “Ніс, органи дихання”, “Зуби, рот та органи травлення”, “Серце та кров”. У темі “Наше здоров’я – в наших руках” надається інформація про режим дня (обґрунтовується доцільність зміни режимних моментів), про правила культурної поведінки під час їжі і в повсякденному житті, про важливий вплив на здоров’я людини природних факторів: сонця, повітря, води.

Під час опанування дітьми знаннями про основи здоров’я доцільним є застосування таких методів: наочні (спостереження, досліди, розглядання картин, ілюстрацій), словесні (бесіди, розповіді вихователя, читання художніх творів – зокрема фольклорного жанру, – казок, загадок, прислів’їв), практично-ігрові (вправляння у догляді за органами тіла, валеохвилинки, дидактичні ігри та вправи тощо). Слід практикувати і використання різноманітних форм роботи: розігрування ситуацій на валеологічну тему під час сюжетно-рольових ігор “Лікарні”, “Сім’я”, заняття, екскурсії, валеохвилинки.

До кожної теми розроблені конспекти занять, підібрані прислів’я, приказки, загадки, літературні тексти, рекомендовані для прочитання дітям, поданий матеріал, який можна використовувати під час проведення валеохвилинок, пропонуються для вивчення правила догляду за органами тіла, розкрита правильність виконання гігієнічних процедур, визначена адаптована для сприймання дітьми інформація про хвороби органів тіла і способи запобігання їм, про першу допомогу при пошкодженні органів, методи загартування організму, про вітаміни і продукти харчування, що зміцнюють працездатність органів тіла, про вплив психічного стану на самопочуття людини.

Але валеологічні знання, тоді матимуть практичну цінність, коли будуть трансформовані в навички здорового способу життя, а цей процес відбуватиметься лише за умови активного використання дітьми отриманих знань в ігровій, зображувальній, мовленнєвій, театралізованій, дослідницькій, трудовій і повсякденній діяльності. Тому в даному посібнику пропонується добір сюжетно-рольових, дидактичних ігор та вправ, підібрані досліди, доступні для проведення дошкільниками, планується діяльність дітей валеологічної спрямованості на заняттях з різних розділів програми виховання і навчання дошкільників, під час індивідуальної роботи, а також подані розробки розваг для емоційного усвідомлення дітьми доцільності здорового способу життя. Сформовані в дітей початкові знання про основи здоров’я стануть регулятором їхньої поведінки в повсякденному житті.