- •Передмова
- •Модуль 1
- •2. Конкретні цілі
- •Тема 2. Організація лікуально-профілактичної допомоги дітям в Україні.
- •Критерії здоров’я
- •Робота лікаря-педіатра у стаціонарі:
- •Робота лікаря-педатра дошкільного закладу складається з:
- •Робота лікаря у школі:
- •Робота лікаря дитячого санаторію:
- •Забезпечення санітарно-гігієнічного режиму приміщень дитячих лікарень та дошкільних установ досягається забезпеченням наступних факторів:
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1 Питання для самоконтролю
- •5.2 Тестові завдання
- •Змістовий модуль 2 періоди дитячого віку
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 3. Періоди дитячого віку
- •Тема 4. Особливості періоду новонародженості.
- •Фізіологічні (пограничні) стани новонароджених
- •Оцінка стану новонародженого за шкалою Апгар
- •Догляд за новонародженою дитиною
- •1. Послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною в пологовій залі
- •2. Тепловий ланцюжок.
- •3. Догляд за пуповиною, пуповинним залишком, пупковою ранкою.
- •3.1. Організаційні умови та фізіологічне обґрунтування догляду за пуповиною, пуповинним залишком та пупковою ранкою.
- •3.2. Перетинання та клемування пуповини в пологовій залі (операційній):
- •3.3. Догляд за пуповинним залишком.
- •3.4. Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки з пологового стаціонару.
- •4. Догляд за шкірою
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 3 фізичний та нервово-психічний розвиток дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 5. Фізичний розвиток дітей та антропометрія
- •Тема 6. Оцінка фізичного розвитку дітей.
- •При оцінці фізичного розвитку дітей можна виявити його порушення – відставання у масі, рості, надто високі для віку показники.
- •Режим дня для дітей від 1 місяця до 7 років
- •Тема 7. Психомоторний розвиток дітей.
- •Тема 8. Оцінка психомоторного розвитку дітей.
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •Еталон відповідей
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Модуль 2
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 1. Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження нервової системи у дітей.
- •Обстеження дитини
- •Анамнез захворювання
- •Анамнез життя
- •Об’єктивне обстеження
- •Додаткові методи дослідження
- •Тема 2. Семіотика ураження нервової системи у дітей Загальна семіотика
- •Основні неврологічні симптомокомплекси
- •Менінгеальний синдром
- •Синдром в/черепної гіпертензії
- •Гіпертензійно-гідроцефальний синдром
- •Судомний синдром
- •Дитячий церебральний параліч –
- •Зміни, що виявляються при дослідженні ліквору
- •Догляд за дітьми з патологією нервової системи
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 5 шкіра, підшкірна основа та кістково-м’язова система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 3. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри, підшкірної основи у дітей.
- •Обстеження дитини
- •Тема 4. Семіотика ураження шкіри та підшкірно - жирової клітковини Зміни кольору шкіри
- •Семіотика уражень придатків шкіри
- •Семіотика уражень підшкірної основи
- •Тема 5. Анатомо – фізіологічні особливості, методика обстеження, семіотика ураження кістково - м'язевої системи
- •Обстеження дитини (збір скарг, анамнезу, проведення клінічного обстеження кістково - м'язевої системи, оцінка результатів параклінічних досліджень).
- •Лабораторні дослідження
- •Функціональні дослідження
- •Семіотика уражень кістково-суглобової системи
- •1. Природжені
- •2. Набуті
- •Семіотика уражень м'язової системи
- •Догляд за дитиною при захворюваннях кістково-м'зевої системи
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2.1. Тестові завдання до тем № 3-4
- •Відповіді на тестові завдання до тем № 3 - 4:
- •5.2.2. Тестові завдання до теми № 5
- •Відповідь на тестові завдання до теми № 5:
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 6 система дихання у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •Анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів.
- •Послідовність клінічного обстеження дихальної системи.
- •Тема 7. Семіотика уражень (кашель, задишка та ін.) і основних захворювань органів дихання у дітей. Топографічна та порівняльна перкусія легень у дітей. Семіотика порушень.
- •Тема 8. Порівняльна аускультація легень. Везикулярне, пуерильне, жорстке дихання. Семіотика уражень і основних захворювань органів дихання у дітей.
- •Тема 9. Синдроми дихальних розладів і дихальної недостатності, основні клінічні прояви. Спірографія. Ураження верхніх дихальних шляхів.
- •Ураження нижніх дихальних шляхів.
- •Синдром дихальної недостатності.
- •Основні елементи догляду за дітьми з захворюваннями органів дихання та принципи надання допомоги при невідкладних станах.
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 7 серцево-судинна система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Кровообіг плода і новонародженого
- •Методика обстеження
- •1. Пренатальний анамнез.
- •2. Постнатальний анамнез.
- •3. Спадковий анамнез.
- •Локалізація верхівкового поштовху у здорових дітей
- •Частота пульсу у дітей
- •Тема 11. Перкусія абсолютних та відносних меж серця у дітей, семіотика порушень. Семіотика уражень і основних захворювань серцево-судинної системи у дітей. Перкусія
- •Границі серцевої тупості при перкусії
- •Артеріальний тиск
- •Персентильні значення систолічного тиску (мм рт. Ст.) (середнє значення з трьох вимірів)
- •Персентильні значення діастолічного тиску (мм рт. Ст.) (середнє значення з трьох вимірів)
- •Норми ат (систолічний/діастолічний [середній]) (мм рт.Ст.) у дітей до 5 років
- •Функціональні проби
- •Серцеві тони.
- •Систолічні і діастолічні кліки.
- •Серцеві шуми.
- •3. Систоло-діастолічні шуми.
- •4.Функціональні (акцидентальні) шуми.
- •Функціональні серцеві шуми
- •4. Інтервали і тривалість.
- •5. Амплітуда і тривалість зубця р.
- •7. Сегмент sт і зубець т.
- •1. Ритм
- •Норма чсс/хв в спокої
- •Середні значення і межі електричної осі qrs в нормі
- •6. Інтервали.
- •Рr інтервал залежно від чсс і віку (верхні границі норми)
- •ТривалістьQrs: середнє значення (і верхні границі норми) залежно від віку
- •7. Зубець р: величина і амплітуда.
- •8. Амплітуда комплексуQrs.
- •R і s вольтажі згідно до відведень і віку: середні (верхні межі)*
- •9. Співвідношення r/s.
- •Співвідношення r/s згідно до віку: середні, нижні і верхні границі норми
- •10. Патологічний зубець q.
- •11. St сегмент і зубець т.
- •Гіпертрофія передсердь.
- •Гіпертрофія шлуночків.
- •Деякі порушення провідності.
- •Зміни на екг при перікардитах і міокардитах.
- •Електролітні порушення.
- •Рентгенографія
- •Ехокардіографія (ЕхоКг)
- •Семіотика захворювань серцево-судинної систем
- •Ознаки і ступінь недостатності кровообігу
- •Ііі. Семіотика ввс, які супроводжуються систолічним шумом вверху лівого стернального краю (легенева ділянка)
- •Іv. Семіотика ввс, які супроводжуються систолічним шумом вверху правого стернального краю (ділянка аорти)
- •V. Диференційний діагноз систолічних шумів на верхівці
- •Vі. Семіотика ввс і захворювань, які супроводжуються систолічним шумом внизу лівого стернального краю
- •Vі. Інфекційні захворювання серця
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •Відповіді на тести:
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 8 система травлення у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 13. Анатомо-фізіологічні особливості органів системи травлення, методика дослідження. Ембріогенез органів травлення.
- •Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей.
- •Обстеження дитини (збір анамнезу, клінічне обстеження органів травлення)
- •Лабораторні та інструментальні методи обстеження травної системи
- •Тема 14. Семіотика уражень органів травлення у дітей. Основні синдроми ураження травної системи
- •Абдомінальний синдром
- •Диспептичний синдром
- •Синдром дисфагії або порушеного ковтання
- •Синдром блювоти у дітей раннього віку
- •Синдром ураження тонкої кишки
- •Ранні ознаки Пізні ознаки
- •Втрата маси роздутий живіт
- •Синдром ураження товстої кишки
- •Синдром шлунково-кишкової кровотечі
- •Загальні принципи догляду та лікування
- •Перитоніт
- •Синдром печінкової недостатності
- •Синдром ураження жовчовивідних шляхів
- •Синдром ураження підшлункової залози
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •Еталон відповідей
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 9
- •Сечова система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 15. Анатомо-фізіологічні особливості і методика обстеження найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей.
- •Ембріональний розвиток нирок
- •Аномалії видільної системи
- •Розвиток видільної системи після народження. Афо видільної системи.
- •Функціональні особливості утворення сечі у дітей
- •Критичні періоди розвитку сечової системи у дітей.
- •Добовий діурез (середній*) і середня кількість сечевиділень протягом доби
- •Обстеження дитини
- •1. Скарги
- •2. Анамнез захворювання
- •3. Анамнез життя
- •4. Об’єктивне обстеження
- •5. Додаткові методи дослідження
- •Допустимі кількості еритроцитів, лейкоцитів, циліндрів в аналізах сечі за Нечипоренком, Аддіс-Каковським, Амбурже
- •Середні величини кліренсу ендогенного креатиніну у дітей
- •Нормальні величини шкф (мл/хв) у дітей і підлітків
- •Семіотика змін, що виявляються при об’єктивному обстеженні дитини Огляд
- •Пальпація
- •Перкусія
- •Синдроми ураження сечовидільної системи
- •Набряковий синдром
- •Синдром артеріальної гіпер- / гіпотензії а. Артеріальна гіпертензія
- •В. Артеріальна гіпотензія
- •Синдром дизуричних розладів
- •Синдром азотемії
- •Семіотика макро- та мікроскопічних змін сечі
- •І. Протеїнурія -
- •Іі. Циліндрурія -
- •Ііі. Гематурія (еритроцитурія) -
- •Іv. Гемоглобінурія -
- •V. Лейкоцитурія -
- •VI. Салурія, кристалурія -
- •Нефритичний синдром
- •Нефротичний синдром (нс)
- •Первинний нефротичний синдром
- •Гостра ниркова недостатність (гнн) -
- •Хронічна ниркова недостатність (хнн)
- •Догляд за дітьми з патологією органів сечовидільноїсистеми
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 10 ендокринна система у дітей
- •1.Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми. (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 17.Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи.
- •Методика обстеження ендокринної системи у дітей.
- •Методика обстеження.
- •Скарги:
- •Анамнез життя.
- •Клінічне обстеження.
- •Тема 18. Семіотика уражажень ендокринної системи. Гіпоталамо-гіпофізарна система
- •Синдроми гіперфункції гіпофізу
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Підшлункова залоза.
- •Статеві залози
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1 Питання для самоконтролю
- •5.2 Тестові завдання.
- •Відповіді на тести.
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 11 імунна система та система крові у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 19. Анатомо-фізіологічні особливості системи крові, методика дослідження, семіотика уражень.
- •Еритроцитарна система
- •Лейкоцитарна система
- •Тромбоцити
- •Система згортання
- •Методика обстеження
- •1. Групи лімфатичних вузлів:
- •2. Селезінка.
- •Коагулограма
- •Семіотика основних синдромів та захворювань
- •Тема 20. Анатомо-фізіологічні особливості імунної системи, методика дослідження, семіотика уражень. Органи імунної системи
- •Кістковий мозок
- •Селезінка
- •Лімфатичні вузли
- •Лімфоїдна тканина слизових оболонок
- •Система вродженого і набутого імунітету
- •Система вродженого імунітету
- •Система набутого імунітету
- •Імунодефіцити
- •Первинні імунодефіцити
- •Ознаки, які дозволяють запідозрити під
- •Інфекційний синдром при під
- •Методи обстеження при підозрі на під
- •Лейкоцитарна формула у дітей різного віку
- •Рівні Ig (г/л) в сироватці крові, метод радіальної імунодифузії
- •Популяції лімфоцитів
- •Ураження органів і систем у віл-інфікованих дітей
- •Методи діагностики віл - інфекції
- •1. Визначення антитіл до віл – серологічні методи.
- •Класифікація імуносупресії віл-інфекції у дітей
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 12 обмін речовин у дітей
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для самостійної роботи студента
- •Особливості обміну білків
- •Особливістю обміну вуглеводів
- •Особливості обміну жирів
- •Особливості водно-електролітного обміну
- •Водорозчинні вітаміни
- •Вітамін в2 (рибафлавін)
- •Вроджені та спадкові порушення обміну речовин
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •5.2. Питання для самоконтролю
- •5.3. Тестові завдання
- •Змістовий модуль 13
- •Написання історії хвороби
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •IV. Анамнез життя
- •V. Дані об'єктивного обстеження
- •VI. Попередній діагностичний висновок
- •Viі. План додаткових обстежень
- •Viіі результати лабораторних та інструментальних досліджень
- •Іх. Щоденник
- •Х. Температурний листок та листок лікарських призначень
- •Іх. Синдромальний діагноз
- •Модуль 3
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 1. Природне вигодовування немовлят
- •Тема 2. Природне вигодовування немовлят після введення прикорму.
- •Ознаки готовності дитини до введення прикорму:
- •Правила введення прикорму:
- •Орієнтовна схема введення продуктів і страв прикорму при природному вигодовуванні дітей першого року життя.
- •Приклад розв’язання ситуаційних задач:
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 15 штучне вигодовування немовлят
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи cneltynf (зміст теми)
- •Тема 3. Штучне вигодовування немовлят
- •Тема 4. Штучне вигодовування немовлят після введення прикорму.
- •Приклад розв’язання ситуаційних задач
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 16 змішане вигодовування немовлят
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 5. Змішане вигодовування немовлят
- •Приклад розв’язання ситуаційних задач
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 17
- •Кількість харчових інгредієнтів та кілокалорій на 1 кг маси тіла дитини в добовому раціоні
- •Приблизний добовий набір продуктів (г) для дітей в віці 1 – 17 років. (за даними інституту харчування рамн)
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1 Питання для самоконтролю:
- •5.2 Тестові завдання:
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Рекомендована література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
Методика обстеження.
Методика обстеження ендокринної системи складається із збирання анамнезу, огляду хворого, пальпації, перкусії, аускультації, лабораторно -інструментальних методів дослідження як загальних, так і спеціальних.
При виявленні ендокринної патології у дитини, ретельний анамнез відіграє чи не найважливішу роль.
Скарги:
загальна слабість, адинамія, м’язова слабість –характерні при хронічній недостатності кори наднирників, гіпопітуітаризмі, хворобі Іценко-Кушинга;
підвищена нервова збудливість – при тиреотоксикозі;
біль голови – при пухлинах гіпофізу, феохромоцитомі, хворобі Іценко-Кушинга, тиреотоксикозі;
болі в ногах, парестезії, судоми гомілкових м’язів – при гіпопаратиреозі, акромегалії, синдромі Іценко -Кушинга;
спрага, поліфагія, поліурія – при цукровому і нецукровому діабеті;
артеріальна гіпертензія характерна для феохромоцитоми, гіперпаратиреозу, хвороби Іценко-Кушинга;
артеріальна гіпотензія – при хронічній недостатності кори наднирників;
відчуття голоду з загальною слабістю, тремором характерне для гіперінсулінізму, тиреотоксикозу, цукрового діабету;
болі в животі, нудота, блювання – часті прояви діабетичного кетоацидозу, гіперпаратиреозу;
проноси з безперервним блюванням і зневодненням характерні для сільвтрачаючої форми вродженої дисфункції наднирників;
анорексія буває при хронічній недостатності наднирників, гіперпаратиреозі, гіпопітуітаризмі;
пізнє прорізування зубів, грубий, сиплий голос, млявість характерні для гіпотиреозу.
Анамнез захворювання.
Слід детально розпитати хворого про можливі причини захворювання; ними можуть бути інфекційні хвороби, психічна чи фізична травма, початок пубертатного періоду, зміна місця проживання. Необхідно в хронологічному порядку простежити динаміку захворювання, уточнити обстеження, які були проведені на догоспітальному етапі, яке проводилось лікування і його ефективність.
Анамнез життя.
Великий вплив на розвиток плоду мають прийом майбутньою матір’ю гормональних препаратів, різні ендокринні захворювання під час вагітності. Важливо уточнити характер пологів , стан новонародженого, показники маси і довжини тіла. Надалі з’ясовують темпи росту та приросту маси тіла, психомоторний розвиток дитини. Велике значення має вивчення сімейного анамнезу – чи не було серед родичів обстежуваної дитини хворих з ендокринними захворюваннями (цукровий діабет, ожиріння, гігантизм чи навпаки карликовість, тощо). Важливо встановити, чи не проживали діти та їх батьки в районах зобної ендемії.
Клінічне обстеження.
Огляд.
Оцінюють:
фізичний розвиток дитини за показниками антропометричних вимірів; пропорційність розвитку;
стан шкіри: колір, підвищену пітливість або сухість, свербіж, наявність гіпер- чи гіпопігментацій, стрій, вугрів, гнійничкових елементів; характер оволосіння (гірсутизм, гіпертрихоз), стан нігтів, зубів;
розвиток підшкірно - жирової клітковини: ступінь розвитку, рівномірність розподілу;
форму голови, грудної клітки, кінцівок;
вираз обличчя, стан очей: блиск, екзофтальм, мікрофтальм, одутловатість, тремтіння закритих повік, с-м Грефе ;
форму шиї, симетричність, наявність пульсації, випинань в ділянці щитовидної залози;
У дитини хворої на зоб можна виявити збільшення щитовидної залози :
І ступінь –збільшення перешийка, що помітно при ковтанні.
ІІ ступінь – збільшення перешийка і часток.
ІІІ ступінь – «товста шия».
IV ступінь – виражене збільшення (зоб, що різко змінює конфігурацію шиї).
Vступінь – зоб величезних розмірів.
Слід зазначити, що на відміну від інших утворень на шиї, щитовидна залоза переміщується разом з трахеєю при ковтанні.
Дуже важливим елементом огляду є оцінка статевого розвитку дитини.
При оцінці статевого розвитку дівчаток визначають:
- ступінь розвитку вторинних статевих ознак та характер менструальної функції,
- ступінь оволосіння підпахвинних ямок і лона,
- розвиток грудних залоз,
- конфігурацію тіла зажіночим типом,
- розподіл підшкірно-жирового шару, характерного для жінок,
- час появи менструацій, їх регулярність.
Шкала оцінки статевого розвитку дівчаток (зап'ятибальноюсистемою).
І. Ступінь розвитку оволосіння підпахвинної ямки:
А0- оволосіння відсутнє.
А1 - поодиноке волосся.
А2 – оволосіння в центрі підпахвинної ямки.
А3 – оволосіння на периферії підпахвинної ямки.
А4 – виражене оволосіння підпахвинної ямки.
ІІ. Ступінь розвитку оволосіння лона.
Р0- оволосіння відсутнє.
Р1 - поодиноке волосся.
Р2 – оволосіння по центру лона.
Р4 – виражене оволосіння лона.
ІІІ. Ступінь розвитку молочних залоз.
М0- ознак розвитку молочних залоз немає.
М1 - соски дещо виступають.
М2 – стадія «пуп’янка» - на фоні розширеного пігментованого навколососкового кружельця спостерігається випинання останнього разом з соском у вигляді «пуп’янка».
М3 – збільшення молочних залоз та їх виступання над рівнем шкіри.
М4 – зкінчений розвиток молочної залози.
Послідовність появи статевих ознак у дівчаток можна представити таким чином:
а) 10 років – ріст костей тазу, значне випинаня сосків;
б) 10 – 11 років – розвиток молочних залоз до стадії «пуп’янка», поява поодиного оволосіння на лоні (Р1);
в) 11 – 12 років – розвиток молочних залоз (М2,- М3); ріст волосся на лоні (Р3);
г) 12 – 13 років – розвиток молочних залоз (М2,- М3); ріст волосся на лоні (Р3); поява оволосіня в підпахвинних ямках (А1), появі перших менструацій;
д) 13 – 14 років ріст волосся в підпахвинних ямках, менструації можуть бути нерегулярними;
е) 14 - 15 років – виражене заокруглення сідниць, оволосіння лона (Р4), оволосіння підпахвинних ямок (А3 - А4), розвиток молочних залоз (М4), менструації регулярні, припиняється ріст скелету (17 – 18 років).
При оцінці розвитку статевих органів дівчинки досліджують стан великих та малих статевих губ, клітора, піхви.
При оцінці статевого розвитку хлопчиківзвертають увагу на стан первинних ознак (яєчок, калитки, статевого члену), вторинних статевих ознак (оволосіння лона, підпахвинних ямок, обличчя, розвиток сосків, грудних залоз, мутація голосу, вираженість кадика), час появи полюцій. Приймають до уваги антропометричні дані (масса тіла, зріст, окружність грудної клітки, діаметр плеча та тазу, розмах рук, довжина ноги, ступінь розвитку м’язів).
Весь процесс статевого розвитку чоловічого організму ділять на 3 періоди:
І – препубертатний період або початкова фаза починається із збільшення яєчок і закінчується початком росту волосся на лоні в 12 – 13 років,
ІІ – пубертатна або фаза правдивого статевого дозрівання (13 – 17 років) починається із появи вторинних статевих ознак до досягнення зрілої стадії їх розвитку;
ІІІ – постпубертатний період або фаза закінчення статевого дозрівання (18 – 20 років).
Розвиток вторинних статевих ознак оцінюється за п’ятибальною системою:
І. Ступінь розвитку оволосіння лона.
Р0- оволосіння відсутнє;
Р1 - рідкий покрив із пряого волосся переважно біля кореня статевого члена;
Р2 – волосяний покрив темніє, стає хвилястим, локалізується біля кореня статевого члена;.
Р3 – оволосіння таке ж, як у дорослих, але займає меншу площу і не поширюється на внутрішню поверхню стегон;
Р4 – волосяний покрив ромбовидої форми, частково поширюється на стегна, не відрізняється від покриву у дорослих.
ІІ. Ступінь розвитку оволосіння підпахвинної ямки:
А0- волосяний покрив відсутній;.
А1 - наявність окремого прямого волосся;
А2 – рідке волосся;
А3 – помірне оволосіння легка хвилястість волосся;
А4 – густе оволосіння, кучерявее волосся, пігментація передньої складки.
ІІІ. Ступені оволосіння обличчя:
0 – волосяний покрив відсутній;
1 – рідкі, слабо пігментовані волосини над кутами верхньої губи;
2 – оволосіння поширюється у напрямку до середньої лінії, волосся пігментоване;
3 – оволосіння охоплює верхнюю частину щік, добре виражене над верхньою губою, є під нижньою губою;
4 – оволосіння обличчя таке ж, як у дорослих.
ІV. Ступені розвитку сосків грудних залоз:
С0- навколососкове кружальце рожеве, сосок не збільшений;
С1 - починається пігментація навколососкового кружальця, воно припідняте, сосок збільшений;
C2 – збільшується молочна залоза до 2 см (транзиторна гінекомастія, наявна навколососкова складка);
C3 – сосок сплощується (фаза інволюції);
C4 – сосок конічної фоми, пігменований, навкруги поодиноке волосся.
Пальпаціямає важливе значення для діагностики уражень ендокринних залоз, однак не всі залози доступні для пальпаторного дослідження. Пальпація проводиться за загальноприйнятими правилами (теплі, чисті руки, правильне положення лікаря і хворого; спочатку проводиться поверхнева, а потім глибока).
Для обстеження щитовидної залози проводять пальпацію шиї в спокої і при ковтанні (особливо важливо при низькому розташуванні щитовидної залози); визначають її консистенцію (м’яка, щільна), характер поверхні (гладка, горбиста), болючість і рухомість.
Пальпація перешийка щитовидної залози проводиться ковзаючими рухами великого, вказівного і середнього пальців правої руки вгору від ручки грудини.
Для пальпації правої і лівої часток щитовидної залози необхідно 2-5-й зігнуті пальці обох рук завести за задні краї, а великий палець – за передні краї грудино-ключично-соскових м’язів. Після цього дитину просять зробити ковток, під час якого щитовидна залоза буде рухатися разом з гортанню. Права і ліва частки щитовидної залози пальпуються без відчуття болю, у вигляді м’яких утворень з гладкою поверхнею.
За допомогою пальпації уточнюють характеристику статевих органів. Пальпаторно оцінюють вологість, температуру шкіри; товщину підшкірно-жирового шару; тонус і силу м’язів. Обов’язково проводиться пальпація живота: можна виявити великі пухлини наднирників, збільшення печінки, підшлункової залози.
Перкусія. Перкуторно у дітей з захворюванням ендокринної системи можна виявити біль в кістках (при гіперпаратиреозі), зменшення розмірів відносної тупості серця (при гіпогонадизмі), збільшення розмірів печінки (при цукровому діабеті).
Аускультація. У хворих з тиреотоксикозом можна вислухати судинний шум над поверхнею залози. При аускультації серця виявляють ослаблені тони і систолічний шум на верхівці при недостатності наднирникових залоз; тахікардію чи брадикардію при ураженні щитовидної залози.
Схема протоколу обстеження ендокринної системи дитини
1. Паспортні дані.
2. Скарги, анамнез захворювання, анамнез життя, сімейний анамнез.
3. Оцінка фізичного розвитку, пропорцій тіла.
4. Оцінка психо-моторного розвитку.
5. Клінічне обстеження хворого і його оцінка.
- огляд і пальпація шкіри;
- ступінь розвитку і розподіл підшкірно-жирової клітковини;
- огляд обличчя, шиї, грудної клітки, живота, кінцівок;
- пальпація щитовидної залози, живота, статевих органів;
- вимірювання артеріального тиску;
- перкусія серця, печінки, кісток;
- аускультація;
- оцінка статевого розвитку.
6. План параклінічних досліджень, або їх оцінка, якщо вони є.
7. Виділити і обгрунтувати основний синдром ураження ендокринної системи.