4. Матеріали для самостійної роботи студента

(зміст теми)

Тема 21. Енергетичний обмін у дітей.

Тема 22. Білковий обмін у дітей.

Тема 23. Вуглеводний обмін у дітей.

Тема 24. Ліпідний обмін у дітей.

Тема 25. Водно-електролітний та кислотно-лужний обмін у дітей.

Тема 26. Вітаміни, їх значення для розвитку дитини.

Обмін речовин основна властивість живої матерії. Ріст і розвиток живого організму, його морфологічне і функціональне формування, проходить в умовах безперервних біохімічних процесів. Процеси обміну речовин можна розділити на:

Ріст, розвиток і самооновлення організму можливе лише при збалансованості і взаємозв'язку усіх цих процесів. Обмін речовин знаходиться під подвійним контролем:

• з одного боку цегенетичний апарат клітин, що визначає видові та індивідуальні характеристики структурних білків та білків-ферментів

• з іншого боку регулююча рольнервової системи, яка адаптує обмін до змінних умов зовнішнього середовища

Зв'язуючою ланкою між ними є гормони.

У дорослих обмін речовин та енергії знаходиться у стані відносної врівноваженості метаболічних процесів між собою та з зовнішнім середовищем і достатньо повно вивчений. Для дітей характерні постійні зміни обмінних процесів, при цьому обмін речовин та енергії зазнає не лише кількісних, але й значних якісних змін.

Особливості обміну білків

Серед органічних речовин найважливішими у біологічному відношенні є білки. Саме вони визначають специфічні риси організму, його індивідуальні характеристики. Біологічне значення білків визначається їх різноманітними функціями в організмі:

• пластичнафункціяучасть у побудові тканин і органів. Як уже згадувалось, потреба дітей у пластичному матеріалі суттєво більша, ніж у дорослих

• каталітична функція забезпечується білками-ферментами. Активність ферментів з віком теж змінюється.

• енергетична функціябілки можуть використовуватися як енергетичний матеріал, наприклад при голодуванні

• ендокринна функціяряд пептидних сполук виконує функцію гормонів (гормони гіпофізу, фактори росту, інсулін)

• гомеостатичнафункція стосується у першу чергу забезпеченняонкотичного тиску, а, значить, руху водизі судинного русла у міжклітинний простір і через клітинні мембрани

• транспортнафункціянаприклад транспорт кисню, вуглекислого газу

• специфічна захисна функція імуноглобуліни

• функція передачі спадкової інформації забезпечується складними білкаминуклеопротеїдами, найважливіші з яких ДНК і РНК.

Для дитячого віку характерний високий рівень синтезу, спрямований на оновлення тканин і ріст. Це визначає не лише високу потребу дітей у білках але й високу їх чутливість до недостатнього поступлення білка. Виходячи з основних функцій білка, реакція у відповідь на його дефіцит розвивається наступним чином:

• порушення неспецифічної резистентності

• порушення синтезу імуноглобулінів, комплементу, тобто зниження специфічної резистентності, місцевого імунітету

• зниження толерантності до вуглеводів через недостатність інсуліну

• порушення синтезу факторів росту, зниження темпів росту

• енергетична недостатність організму, глікогеноліз, ліполіз, виснаження, втрата маси тіла

Надмір білкатеж має негативний вплив на дитячий організм, оскільки приводить до надмірного навантаження на шлунково-кишковий тракт, нирки.

Негативний вплив на дитячий організм може мати як недостаток, так і надмір окремих амінокислот. Дефіцит метіоніну супроводжується гіперглікемією, надмір  може викликати гемоліз. Дефіцит триптофану і лізину веде до дефіциту глобіну і анемії, надмір триптофану і метіоніну  до дистрофічних змін у міокарді.

Однією з суттєвих особливостей обміну речовин внутрішньоутробного періоду є синтез ембріоспецифічних білків  фетопротеїнів. Максимальна їх концентрація у крові плоду спостерігається під кінець І триместру вагітності і складає приблизно 3 г/л. В амніотичній рідині концентрація -фетопротеїну у 100 разів менша. Підвищення його концентрації відмічено при вроджених вадах плоду, що використовується для їх антенатальної діагностики.

Характерні вікові зміни відбуваються зі спектром білків плазми крові. Після народження дитини найбільш інтенсивний синтез альбумінів, знижений- і-глобулінів і низький-глобулінів. IgG новонароджених має материнське походження. Період його піврозпаду складає 25 днів, у зв'язку з чим на 3 міс. життя півень-глобулінів знижується майже у 2 рази. Рівень IgG досягає норми дорослих у 1 – 6 років. На відміну від IgG, IgM синтезується плодом з 5-тижневого віку.