- •Передмова
- •Модуль 1
- •2. Конкретні цілі
- •Тема 2. Організація лікуально-профілактичної допомоги дітям в Україні.
- •Критерії здоров’я
- •Робота лікаря-педіатра у стаціонарі:
- •Робота лікаря-педатра дошкільного закладу складається з:
- •Робота лікаря у школі:
- •Робота лікаря дитячого санаторію:
- •Забезпечення санітарно-гігієнічного режиму приміщень дитячих лікарень та дошкільних установ досягається забезпеченням наступних факторів:
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1 Питання для самоконтролю
- •5.2 Тестові завдання
- •Змістовий модуль 2 періоди дитячого віку
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 3. Періоди дитячого віку
- •Тема 4. Особливості періоду новонародженості.
- •Фізіологічні (пограничні) стани новонароджених
- •Оцінка стану новонародженого за шкалою Апгар
- •Догляд за новонародженою дитиною
- •1. Послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною в пологовій залі
- •2. Тепловий ланцюжок.
- •3. Догляд за пуповиною, пуповинним залишком, пупковою ранкою.
- •3.1. Організаційні умови та фізіологічне обґрунтування догляду за пуповиною, пуповинним залишком та пупковою ранкою.
- •3.2. Перетинання та клемування пуповини в пологовій залі (операційній):
- •3.3. Догляд за пуповинним залишком.
- •3.4. Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки з пологового стаціонару.
- •4. Догляд за шкірою
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 3 фізичний та нервово-психічний розвиток дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 5. Фізичний розвиток дітей та антропометрія
- •Тема 6. Оцінка фізичного розвитку дітей.
- •При оцінці фізичного розвитку дітей можна виявити його порушення – відставання у масі, рості, надто високі для віку показники.
- •Режим дня для дітей від 1 місяця до 7 років
- •Тема 7. Психомоторний розвиток дітей.
- •Тема 8. Оцінка психомоторного розвитку дітей.
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •Еталон відповідей
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Модуль 2
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 1. Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження нервової системи у дітей.
- •Обстеження дитини
- •Анамнез захворювання
- •Анамнез життя
- •Об’єктивне обстеження
- •Додаткові методи дослідження
- •Тема 2. Семіотика ураження нервової системи у дітей Загальна семіотика
- •Основні неврологічні симптомокомплекси
- •Менінгеальний синдром
- •Синдром в/черепної гіпертензії
- •Гіпертензійно-гідроцефальний синдром
- •Судомний синдром
- •Дитячий церебральний параліч –
- •Зміни, що виявляються при дослідженні ліквору
- •Догляд за дітьми з патологією нервової системи
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 5 шкіра, підшкірна основа та кістково-м’язова система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 3. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри, підшкірної основи у дітей.
- •Обстеження дитини
- •Тема 4. Семіотика ураження шкіри та підшкірно - жирової клітковини Зміни кольору шкіри
- •Семіотика уражень придатків шкіри
- •Семіотика уражень підшкірної основи
- •Тема 5. Анатомо – фізіологічні особливості, методика обстеження, семіотика ураження кістково - м'язевої системи
- •Обстеження дитини (збір скарг, анамнезу, проведення клінічного обстеження кістково - м'язевої системи, оцінка результатів параклінічних досліджень).
- •Лабораторні дослідження
- •Функціональні дослідження
- •Семіотика уражень кістково-суглобової системи
- •1. Природжені
- •2. Набуті
- •Семіотика уражень м'язової системи
- •Догляд за дитиною при захворюваннях кістково-м'зевої системи
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2.1. Тестові завдання до тем № 3-4
- •Відповіді на тестові завдання до тем № 3 - 4:
- •5.2.2. Тестові завдання до теми № 5
- •Відповідь на тестові завдання до теми № 5:
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 6 система дихання у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •Анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів.
- •Послідовність клінічного обстеження дихальної системи.
- •Тема 7. Семіотика уражень (кашель, задишка та ін.) і основних захворювань органів дихання у дітей. Топографічна та порівняльна перкусія легень у дітей. Семіотика порушень.
- •Тема 8. Порівняльна аускультація легень. Везикулярне, пуерильне, жорстке дихання. Семіотика уражень і основних захворювань органів дихання у дітей.
- •Тема 9. Синдроми дихальних розладів і дихальної недостатності, основні клінічні прояви. Спірографія. Ураження верхніх дихальних шляхів.
- •Ураження нижніх дихальних шляхів.
- •Синдром дихальної недостатності.
- •Основні елементи догляду за дітьми з захворюваннями органів дихання та принципи надання допомоги при невідкладних станах.
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 7 серцево-судинна система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Кровообіг плода і новонародженого
- •Методика обстеження
- •1. Пренатальний анамнез.
- •2. Постнатальний анамнез.
- •3. Спадковий анамнез.
- •Локалізація верхівкового поштовху у здорових дітей
- •Частота пульсу у дітей
- •Тема 11. Перкусія абсолютних та відносних меж серця у дітей, семіотика порушень. Семіотика уражень і основних захворювань серцево-судинної системи у дітей. Перкусія
- •Границі серцевої тупості при перкусії
- •Артеріальний тиск
- •Персентильні значення систолічного тиску (мм рт. Ст.) (середнє значення з трьох вимірів)
- •Персентильні значення діастолічного тиску (мм рт. Ст.) (середнє значення з трьох вимірів)
- •Норми ат (систолічний/діастолічний [середній]) (мм рт.Ст.) у дітей до 5 років
- •Функціональні проби
- •Серцеві тони.
- •Систолічні і діастолічні кліки.
- •Серцеві шуми.
- •3. Систоло-діастолічні шуми.
- •4.Функціональні (акцидентальні) шуми.
- •Функціональні серцеві шуми
- •4. Інтервали і тривалість.
- •5. Амплітуда і тривалість зубця р.
- •7. Сегмент sт і зубець т.
- •1. Ритм
- •Норма чсс/хв в спокої
- •Середні значення і межі електричної осі qrs в нормі
- •6. Інтервали.
- •Рr інтервал залежно від чсс і віку (верхні границі норми)
- •ТривалістьQrs: середнє значення (і верхні границі норми) залежно від віку
- •7. Зубець р: величина і амплітуда.
- •8. Амплітуда комплексуQrs.
- •R і s вольтажі згідно до відведень і віку: середні (верхні межі)*
- •9. Співвідношення r/s.
- •Співвідношення r/s згідно до віку: середні, нижні і верхні границі норми
- •10. Патологічний зубець q.
- •11. St сегмент і зубець т.
- •Гіпертрофія передсердь.
- •Гіпертрофія шлуночків.
- •Деякі порушення провідності.
- •Зміни на екг при перікардитах і міокардитах.
- •Електролітні порушення.
- •Рентгенографія
- •Ехокардіографія (ЕхоКг)
- •Семіотика захворювань серцево-судинної систем
- •Ознаки і ступінь недостатності кровообігу
- •Ііі. Семіотика ввс, які супроводжуються систолічним шумом вверху лівого стернального краю (легенева ділянка)
- •Іv. Семіотика ввс, які супроводжуються систолічним шумом вверху правого стернального краю (ділянка аорти)
- •V. Диференційний діагноз систолічних шумів на верхівці
- •Vі. Семіотика ввс і захворювань, які супроводжуються систолічним шумом внизу лівого стернального краю
- •Vі. Інфекційні захворювання серця
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •Відповіді на тести:
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 8 система травлення у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 13. Анатомо-фізіологічні особливості органів системи травлення, методика дослідження. Ембріогенез органів травлення.
- •Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей.
- •Обстеження дитини (збір анамнезу, клінічне обстеження органів травлення)
- •Лабораторні та інструментальні методи обстеження травної системи
- •Тема 14. Семіотика уражень органів травлення у дітей. Основні синдроми ураження травної системи
- •Абдомінальний синдром
- •Диспептичний синдром
- •Синдром дисфагії або порушеного ковтання
- •Синдром блювоти у дітей раннього віку
- •Синдром ураження тонкої кишки
- •Ранні ознаки Пізні ознаки
- •Втрата маси роздутий живіт
- •Синдром ураження товстої кишки
- •Синдром шлунково-кишкової кровотечі
- •Загальні принципи догляду та лікування
- •Перитоніт
- •Синдром печінкової недостатності
- •Синдром ураження жовчовивідних шляхів
- •Синдром ураження підшлункової залози
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •Еталон відповідей
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 9
- •Сечова система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 15. Анатомо-фізіологічні особливості і методика обстеження найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей.
- •Ембріональний розвиток нирок
- •Аномалії видільної системи
- •Розвиток видільної системи після народження. Афо видільної системи.
- •Функціональні особливості утворення сечі у дітей
- •Критичні періоди розвитку сечової системи у дітей.
- •Добовий діурез (середній*) і середня кількість сечевиділень протягом доби
- •Обстеження дитини
- •1. Скарги
- •2. Анамнез захворювання
- •3. Анамнез життя
- •4. Об’єктивне обстеження
- •5. Додаткові методи дослідження
- •Допустимі кількості еритроцитів, лейкоцитів, циліндрів в аналізах сечі за Нечипоренком, Аддіс-Каковським, Амбурже
- •Середні величини кліренсу ендогенного креатиніну у дітей
- •Нормальні величини шкф (мл/хв) у дітей і підлітків
- •Семіотика змін, що виявляються при об’єктивному обстеженні дитини Огляд
- •Пальпація
- •Перкусія
- •Синдроми ураження сечовидільної системи
- •Набряковий синдром
- •Синдром артеріальної гіпер- / гіпотензії а. Артеріальна гіпертензія
- •В. Артеріальна гіпотензія
- •Синдром дизуричних розладів
- •Синдром азотемії
- •Семіотика макро- та мікроскопічних змін сечі
- •І. Протеїнурія -
- •Іі. Циліндрурія -
- •Ііі. Гематурія (еритроцитурія) -
- •Іv. Гемоглобінурія -
- •V. Лейкоцитурія -
- •VI. Салурія, кристалурія -
- •Нефритичний синдром
- •Нефротичний синдром (нс)
- •Первинний нефротичний синдром
- •Гостра ниркова недостатність (гнн) -
- •Хронічна ниркова недостатність (хнн)
- •Догляд за дітьми з патологією органів сечовидільноїсистеми
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 10 ендокринна система у дітей
- •1.Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми. (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 17.Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи.
- •Методика обстеження ендокринної системи у дітей.
- •Методика обстеження.
- •Скарги:
- •Анамнез життя.
- •Клінічне обстеження.
- •Тема 18. Семіотика уражажень ендокринної системи. Гіпоталамо-гіпофізарна система
- •Синдроми гіперфункції гіпофізу
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Підшлункова залоза.
- •Статеві залози
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1 Питання для самоконтролю
- •5.2 Тестові завдання.
- •Відповіді на тести.
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 11 імунна система та система крові у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 19. Анатомо-фізіологічні особливості системи крові, методика дослідження, семіотика уражень.
- •Еритроцитарна система
- •Лейкоцитарна система
- •Тромбоцити
- •Система згортання
- •Методика обстеження
- •1. Групи лімфатичних вузлів:
- •2. Селезінка.
- •Коагулограма
- •Семіотика основних синдромів та захворювань
- •Тема 20. Анатомо-фізіологічні особливості імунної системи, методика дослідження, семіотика уражень. Органи імунної системи
- •Кістковий мозок
- •Селезінка
- •Лімфатичні вузли
- •Лімфоїдна тканина слизових оболонок
- •Система вродженого і набутого імунітету
- •Система вродженого імунітету
- •Система набутого імунітету
- •Імунодефіцити
- •Первинні імунодефіцити
- •Ознаки, які дозволяють запідозрити під
- •Інфекційний синдром при під
- •Методи обстеження при підозрі на під
- •Лейкоцитарна формула у дітей різного віку
- •Рівні Ig (г/л) в сироватці крові, метод радіальної імунодифузії
- •Популяції лімфоцитів
- •Ураження органів і систем у віл-інфікованих дітей
- •Методи діагностики віл - інфекції
- •1. Визначення антитіл до віл – серологічні методи.
- •Класифікація імуносупресії віл-інфекції у дітей
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 12 обмін речовин у дітей
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для самостійної роботи студента
- •Особливості обміну білків
- •Особливістю обміну вуглеводів
- •Особливості обміну жирів
- •Особливості водно-електролітного обміну
- •Водорозчинні вітаміни
- •Вітамін в2 (рибафлавін)
- •Вроджені та спадкові порушення обміну речовин
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •5.2. Питання для самоконтролю
- •5.3. Тестові завдання
- •Змістовий модуль 13
- •Написання історії хвороби
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •IV. Анамнез життя
- •V. Дані об'єктивного обстеження
- •VI. Попередній діагностичний висновок
- •Viі. План додаткових обстежень
- •Viіі результати лабораторних та інструментальних досліджень
- •Іх. Щоденник
- •Х. Температурний листок та листок лікарських призначень
- •Іх. Синдромальний діагноз
- •Модуль 3
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 1. Природне вигодовування немовлят
- •Тема 2. Природне вигодовування немовлят після введення прикорму.
- •Ознаки готовності дитини до введення прикорму:
- •Правила введення прикорму:
- •Орієнтовна схема введення продуктів і страв прикорму при природному вигодовуванні дітей першого року життя.
- •Приклад розв’язання ситуаційних задач:
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 15 штучне вигодовування немовлят
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи cneltynf (зміст теми)
- •Тема 3. Штучне вигодовування немовлят
- •Тема 4. Штучне вигодовування немовлят після введення прикорму.
- •Приклад розв’язання ситуаційних задач
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 16 змішане вигодовування немовлят
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 5. Змішане вигодовування немовлят
- •Приклад розв’язання ситуаційних задач
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 17
- •Кількість харчових інгредієнтів та кілокалорій на 1 кг маси тіла дитини в добовому раціоні
- •Приблизний добовий набір продуктів (г) для дітей в віці 1 – 17 років. (за даними інституту харчування рамн)
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1 Питання для самоконтролю:
- •5.2 Тестові завдання:
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Рекомендована література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
Фізіологічні (пограничні) стани новонароджених
До пограничних станів новонароджених належить фізіологічна жовтяниця, фізіологічний мастит, фізіологічна еритема, токсична еритема, сечокислий інфаркт нирок з анурією, транзиторна гіпотермія чи гіпертермія, фізіологічна диспепсія, відпадіння культі пуповини та ін.
Фізіологічна жовтяниця з'являється переважно на 2-3 день після народження і спостерігається у 60-70% новонароджених. Загальний стан дітей добрий. Жовтіють шкірні покриви, слизові оболонки ротової порожнини, трохи менше - склери. Випорожнення нормального кольору, в сечі немає жовчевих пігментів. Фізіологічна жовтяниця триває декілька днів, поступово зменшується і зникає до 7-10 дня. Лікування не вимагає.
Фізіологічну втрату ваги спостерігають у всіх новонароджених дітей, складає 3-8% маси при народженні. Максимальну втрату маси спостерігають на 3-4 день життя, у більшості дітей вона відновлюється до 10 дня життя. При втраті маси тіла понад 10% від початкової слід уточнити причину цього.
Транзиторна (фізіологічна) еритема проявляється з перших годин життя і триває протягом 3—7 діб. Вона пов'язана з розширенням капілярів у відповідь на подразнення шкірних рецепторів різними зовнішніми чинниками. На зміну еритемі приходить висівкоподібне, рідше - пластинчасте лущення шкіри.
Токсична еритема трапляється у 40— 50 % новонароджених. На 2-гу—5-ту добу життя навколо суглобів, на сідницях, грудях, рідше на животі, з'являються невеличкі щільні папули білуватого кольору, оточені червоним або рожевим віночком. Ця своєрідна алергічна реакція розвивається під дією неспецифічних чинників (охолодження, протеїни, що всмокталися з кишок нерозщепленими, ендотоксини первинної бактеріальної кишкової мікрофлори). Висип утримується протягом 2—3 діб і лікування не потребує.
Транзиторна зміна теплового балансу пов'язана з особливостями терморегуляції у немовлят. Це перевага тепловіддачі над теплопродукцією, обмеженість здатності збільшувати при перегріванні тепловіддачу, а при охолодженні — теплопродукцію. Типовим проявом цього є транзиторна гарячка, що трапляється у 0,3—0,5 % новонароджених. Вона виникає на 3-тю—4-ту добу і характеризується підвищенням температури тіла новонародженого до 39—40 °С, часто збігається з максимальним зменшенням початкової маси тіла немовляти. Загальний стан дитини порушується: вона стає неспокійною, жадібно п'є, з'являються сухість слизових оболонок, гіперемія шкіри, тремор кінцівок. Підвищення температури тіла триває протягом 3—4 год. Виникненню транзиторної гарячки сприяють перегрівання, дефіцит рідини в організмі. Лікування: слід усунути дефекти догляду, перегрівання. Дитину слід розповити, досхочу напоїти 5 % розчином глюкози і розчином Рінгера (1:1) з розрахунку 80—100 мл на 1 кг маси тіла на добу.
Статеві кризи виникають унаслідок дії естрогенних гормонів, що надходять в організм дитини від матері в останні тижні внутрішньоутробного розвитку та в перші дні життя. Незалежно від статі дитини спостерігаються набухання, збільшення грудних залоз, у дівчаток можуть з'являтися кров'янисто-слизові виділення зі статевої щілини (десквамативний вульвовагініт), у хлопчиків — набряк калитки і статевого члена. Фізіологічне нагрубання молочних залоз(фізіологічний мастит) відбувається на 5-ту—7-му, іноді на 10-ту добу життя. Залози збільшуються до розмірів горошини або великого лісового горіха. При натискуванні з них виділяється рідина молочного кольору, яка за складом нагадує молозиво. Особливого лікування це не потребує. Видавлювання секрету протипоказано, оскільки можливе інфікування та розвиток маститу. Доцільним є використання сухої стерильної тугої пов'язки. З 2—3-го тижня залози знову зменшуються і до кінця першого місяця нагрубання зникає.
Сечокислий інфаркт нирок — відкладання сечової кислоти у вигляді кристалів в отворі збиральних трубочок і в ductus papillaris. Цьому сприяє олігурія, типова для перших днів життя, а також посилене утворення сечової кислоти при розпаді ядер лейкоцитів. У всіх новонароджених, померлих на 5—10-ту добу життя, кристали сечової кислоти видимі, вони мають вигляд тонких жовтогарячих смуг, що променеподібно розходяться від ниркових мисок. "Інфарктна" сеча жовтувато-цегляного кольору, каламутна, має високу оптичну густину, залишає на пелюшках значний червонястий осад. Загальний стан дитини при цьому не погіршується і лікування не потребує. Необхідним є дотримання питного режиму.
Транзиторний катар кишок (фізіологічна диспепсія). Протягом перших 2 діб життя виділяється першорідний кал (меконій) — густа, клейка маса темно-зеленого кольору. Потім випорожнення стають частішими (7—8 разів на добу), а кал рідшим, зеленувато-жовтого кольору з домішками білих грудочок і слизу. При копроскопії виявляють слиз, лейкоцити — до 30 у полі зору, жирні кислоти. Такі випорожнення називають перехідними, а стан — транзиторним катаром кишок. Через 5—7 діб кал стає жовтим, кашкоподібним, частота випорожнень зменшується до 5— 6, а з 3-го тижня — до 2—4 на добу. Виникнення транзиторного катару кишок пов'язане з дисбактеріозом, зміною харчування (на лактотрофне) і з подразненням кишок білками та жирами материнського молока, що потрапили до них уперше. При транзиторному катарі кишок дитина не потребує лікування.