Особливістю обміну вуглеводів

У дітей раннього віку є переважання анаеробного розпаду вуглеводів над аеробним. В ембріональній тканині активність ферментів анаеробного гліколізу превалює над ферментами аеробного. Пов'язано це з тим, що анаеробний гліколіз у філогенетичному плані більш “старий”, а умови внутрішньоутробного розвитку характеризуються відносно низьким поступленням кисню. Наприкінці першого місяця життя починає поступово наростати активність аеробного гліколізу. Суттєвою особливістю є малі запаси глікогену у новонароджених, що підвищує загрозу виникнення у нихгіпоглікемії.

Толерантність до глюкози, тобто здатність її утилізувати при навантаженні, у новонароджених суттєво нижча ніж у дорослих період напіввиведення в 2 рази довший у дітей перших 10 днів життя, далі зростає і у дітей грудного віку навпаки, у 2 рази менший ніж у дорослих. Інтенсивність утилізації глюкози досягає рівня дорослих приблизно у 7 – 14 років.

Особливості обміну жирів

Увнутрішньоутробному періоді – жири використовуються в основномуякпластичний матеріал для побудови тканин, і мало використовуються на енергетичні потреби. Утворення жирової тканини проходить в основному за рахунок синтезу жиру самим плодом. Перехід жирів через плаценту обмежений. Протягом першого року життяпроходить максимальне наростання кількості і розмірів адипоцитів. Ріст жирових депо проходить нелінійно (періоди витягування і заокруглення). Особливістю регуляторних механізмів є висока чутливість адипоцитів до адреналіну і глюкагону у дітей раннього віку.

Недостатнє накопичення підшкірно-жирової клітковини (гіпотрофія І, ІІ, ІІІ ступенів) може виникати на фоні різноманітних причин.

Отже, в обміні білків, жирів і вуглеводів у дітей є цілий ряд суттєвих особливостей. Затрати енергії, яка продукується у результаті обмінних процесів, також розподіляються у дітей дещо інакше, ніж у дорослих. На відміну від дорослих, у дитини багато енергії витрачається напластичний обмін тобто ріст і набирання маси тіла.

Істотною є частка енергії, що затрачається на підтримання постійної температури тіла. Для цього необхідний баланс між теплопродукцією ітепловіддачею. Однак механізми підтримання постійної температури, суттєво відрізняється від дорослих.

Фактори теплопродукції

Підвищення теплопродукції можливе через підвищення обміну речовин, що, у свою чергу, реалізується трьома механізмами:

• м'язове тремтінняцей шлях підвищення теплопродукції відіграє суттєву роль у дорослих, тоді як у дітей раннього віку виражений слабо, у недоношених і незрілих новонароджених практично відсутній

• розпад глікогену шлях через швидку мобілізацію запасів вуглеводів. Оскільки про накопичення достатньої кількості глікогену можна говорити, починаючи від 36 – 37 тижня внутрішньоутробного розвитку, і цей шлях підвищення теплопродукції відіграє у недоношених дітей мінімальну роль

• бурий жир запас енергії, специфічний для новонароджених. Бура жирова клітковина не містить якихось специфічних жирів, клітини цієї тканини містять велику кількість мітохондрій, завдяки чому можлива швидка мобілізація жиру. Гідроліз бурої жирової клітковини активується катехоламінами. І цей резерв енергії недостатній у недоношених дітей і незрілих новонароджених.

Фактори тепловіддачі

• конвекція тепловіддача через оточуюче повітря. При фізіологічних умовах частка тепловіддачі через оточуюче повітря складає біля 50%. На величину конвекції впливають різниця температур між шкірою і оточуючим повітрям. Для максимального зменшення втрат тепла через конвекцію дитині слід створити оптимальну температуру оточуючого середовища. Оптимальна температура є різною для дітей різного вікутак, для глибоко недоношених дітей оптимальна у плані зменшення втрат тепла температура середовища складає 35 - 36С, тоді як для доношених новонароджених30С. Передача тепла від теплішого тіла до холоднішого через безпосередній контакт кондукціяяк механізм тепловіддачі не має особливого значення, однак кондукція у зворотному напрямку використовується для зігрівання дитини (столики, матраци з підігрівом)

• випромінювання тепла відбувається в основному через інфрачервоні промені. Шляхом випромінювання може втрачатися значна частка тепла при умові, що дитина роздягнена. Тому при підвищеній температурі перш за все слід роздягнути дитину, що суттєво збільшує тепловіддачу. Інфрачервоні промені використовують і для зігрівання дитинитак звані лампи “сухого тепла”

• випаровуваннядля випаровування 1 г води необхідно 560 калорій, тому таким шляхом можуть втрачатись великі кількості тепла. Однак при фізіологічних умовах тепловіддача через випаровування у дітей раннього віку не відіграє ведучої роліхоча у дітей припадає більша площа поверхні тіла на одиницю маси, функція потових залоз виражена недостатньо. У новонароджених, крім цього, площа поверхні тіла функціонально зменшена через гіпертонус згиначів.

Таким чином, механізми терморегуляції у дітей є недосконалими, особливо у дітей раннього віку, новонароджених і недоношених. Дисбаланс між теплопродукцією і тепловіддачею може швидко привести до переохолодження гіпотермії.Захист дитинивід надмірних втрат теплареалізується через згаданий вище гіпертонус згиначів, що суттєво зменшує площу поверхні тіла і, відповідно, втрати тепла через конвекцію і випромінювання. У будь-якому віці суттєву роль відіграє рефлекторний спазм судин шкіри у відповідь на дію холоду.