- •Передмова
- •Модуль 1
- •2. Конкретні цілі
- •Тема 2. Організація лікуально-профілактичної допомоги дітям в Україні.
- •Критерії здоров’я
- •Робота лікаря-педіатра у стаціонарі:
- •Робота лікаря-педатра дошкільного закладу складається з:
- •Робота лікаря у школі:
- •Робота лікаря дитячого санаторію:
- •Забезпечення санітарно-гігієнічного режиму приміщень дитячих лікарень та дошкільних установ досягається забезпеченням наступних факторів:
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1 Питання для самоконтролю
- •5.2 Тестові завдання
- •Змістовий модуль 2 періоди дитячого віку
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 3. Періоди дитячого віку
- •Тема 4. Особливості періоду новонародженості.
- •Фізіологічні (пограничні) стани новонароджених
- •Оцінка стану новонародженого за шкалою Апгар
- •Догляд за новонародженою дитиною
- •1. Послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною в пологовій залі
- •2. Тепловий ланцюжок.
- •3. Догляд за пуповиною, пуповинним залишком, пупковою ранкою.
- •3.1. Організаційні умови та фізіологічне обґрунтування догляду за пуповиною, пуповинним залишком та пупковою ранкою.
- •3.2. Перетинання та клемування пуповини в пологовій залі (операційній):
- •3.3. Догляд за пуповинним залишком.
- •3.4. Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки з пологового стаціонару.
- •4. Догляд за шкірою
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 3 фізичний та нервово-психічний розвиток дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 5. Фізичний розвиток дітей та антропометрія
- •Тема 6. Оцінка фізичного розвитку дітей.
- •При оцінці фізичного розвитку дітей можна виявити його порушення – відставання у масі, рості, надто високі для віку показники.
- •Режим дня для дітей від 1 місяця до 7 років
- •Тема 7. Психомоторний розвиток дітей.
- •Тема 8. Оцінка психомоторного розвитку дітей.
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •Еталон відповідей
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Модуль 2
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 1. Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження нервової системи у дітей.
- •Обстеження дитини
- •Анамнез захворювання
- •Анамнез життя
- •Об’єктивне обстеження
- •Додаткові методи дослідження
- •Тема 2. Семіотика ураження нервової системи у дітей Загальна семіотика
- •Основні неврологічні симптомокомплекси
- •Менінгеальний синдром
- •Синдром в/черепної гіпертензії
- •Гіпертензійно-гідроцефальний синдром
- •Судомний синдром
- •Дитячий церебральний параліч –
- •Зміни, що виявляються при дослідженні ліквору
- •Догляд за дітьми з патологією нервової системи
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 5 шкіра, підшкірна основа та кістково-м’язова система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 3. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри, підшкірної основи у дітей.
- •Обстеження дитини
- •Тема 4. Семіотика ураження шкіри та підшкірно - жирової клітковини Зміни кольору шкіри
- •Семіотика уражень придатків шкіри
- •Семіотика уражень підшкірної основи
- •Тема 5. Анатомо – фізіологічні особливості, методика обстеження, семіотика ураження кістково - м'язевої системи
- •Обстеження дитини (збір скарг, анамнезу, проведення клінічного обстеження кістково - м'язевої системи, оцінка результатів параклінічних досліджень).
- •Лабораторні дослідження
- •Функціональні дослідження
- •Семіотика уражень кістково-суглобової системи
- •1. Природжені
- •2. Набуті
- •Семіотика уражень м'язової системи
- •Догляд за дитиною при захворюваннях кістково-м'зевої системи
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2.1. Тестові завдання до тем № 3-4
- •Відповіді на тестові завдання до тем № 3 - 4:
- •5.2.2. Тестові завдання до теми № 5
- •Відповідь на тестові завдання до теми № 5:
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 6 система дихання у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •Анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів.
- •Послідовність клінічного обстеження дихальної системи.
- •Тема 7. Семіотика уражень (кашель, задишка та ін.) і основних захворювань органів дихання у дітей. Топографічна та порівняльна перкусія легень у дітей. Семіотика порушень.
- •Тема 8. Порівняльна аускультація легень. Везикулярне, пуерильне, жорстке дихання. Семіотика уражень і основних захворювань органів дихання у дітей.
- •Тема 9. Синдроми дихальних розладів і дихальної недостатності, основні клінічні прояви. Спірографія. Ураження верхніх дихальних шляхів.
- •Ураження нижніх дихальних шляхів.
- •Синдром дихальної недостатності.
- •Основні елементи догляду за дітьми з захворюваннями органів дихання та принципи надання допомоги при невідкладних станах.
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 7 серцево-судинна система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Кровообіг плода і новонародженого
- •Методика обстеження
- •1. Пренатальний анамнез.
- •2. Постнатальний анамнез.
- •3. Спадковий анамнез.
- •Локалізація верхівкового поштовху у здорових дітей
- •Частота пульсу у дітей
- •Тема 11. Перкусія абсолютних та відносних меж серця у дітей, семіотика порушень. Семіотика уражень і основних захворювань серцево-судинної системи у дітей. Перкусія
- •Границі серцевої тупості при перкусії
- •Артеріальний тиск
- •Персентильні значення систолічного тиску (мм рт. Ст.) (середнє значення з трьох вимірів)
- •Персентильні значення діастолічного тиску (мм рт. Ст.) (середнє значення з трьох вимірів)
- •Норми ат (систолічний/діастолічний [середній]) (мм рт.Ст.) у дітей до 5 років
- •Функціональні проби
- •Серцеві тони.
- •Систолічні і діастолічні кліки.
- •Серцеві шуми.
- •3. Систоло-діастолічні шуми.
- •4.Функціональні (акцидентальні) шуми.
- •Функціональні серцеві шуми
- •4. Інтервали і тривалість.
- •5. Амплітуда і тривалість зубця р.
- •7. Сегмент sт і зубець т.
- •1. Ритм
- •Норма чсс/хв в спокої
- •Середні значення і межі електричної осі qrs в нормі
- •6. Інтервали.
- •Рr інтервал залежно від чсс і віку (верхні границі норми)
- •ТривалістьQrs: середнє значення (і верхні границі норми) залежно від віку
- •7. Зубець р: величина і амплітуда.
- •8. Амплітуда комплексуQrs.
- •R і s вольтажі згідно до відведень і віку: середні (верхні межі)*
- •9. Співвідношення r/s.
- •Співвідношення r/s згідно до віку: середні, нижні і верхні границі норми
- •10. Патологічний зубець q.
- •11. St сегмент і зубець т.
- •Гіпертрофія передсердь.
- •Гіпертрофія шлуночків.
- •Деякі порушення провідності.
- •Зміни на екг при перікардитах і міокардитах.
- •Електролітні порушення.
- •Рентгенографія
- •Ехокардіографія (ЕхоКг)
- •Семіотика захворювань серцево-судинної систем
- •Ознаки і ступінь недостатності кровообігу
- •Ііі. Семіотика ввс, які супроводжуються систолічним шумом вверху лівого стернального краю (легенева ділянка)
- •Іv. Семіотика ввс, які супроводжуються систолічним шумом вверху правого стернального краю (ділянка аорти)
- •V. Диференційний діагноз систолічних шумів на верхівці
- •Vі. Семіотика ввс і захворювань, які супроводжуються систолічним шумом внизу лівого стернального краю
- •Vі. Інфекційні захворювання серця
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •Відповіді на тести:
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 8 система травлення у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 13. Анатомо-фізіологічні особливості органів системи травлення, методика дослідження. Ембріогенез органів травлення.
- •Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей.
- •Обстеження дитини (збір анамнезу, клінічне обстеження органів травлення)
- •Лабораторні та інструментальні методи обстеження травної системи
- •Тема 14. Семіотика уражень органів травлення у дітей. Основні синдроми ураження травної системи
- •Абдомінальний синдром
- •Диспептичний синдром
- •Синдром дисфагії або порушеного ковтання
- •Синдром блювоти у дітей раннього віку
- •Синдром ураження тонкої кишки
- •Ранні ознаки Пізні ознаки
- •Втрата маси роздутий живіт
- •Синдром ураження товстої кишки
- •Синдром шлунково-кишкової кровотечі
- •Загальні принципи догляду та лікування
- •Перитоніт
- •Синдром печінкової недостатності
- •Синдром ураження жовчовивідних шляхів
- •Синдром ураження підшлункової залози
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •Еталон відповідей
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 9
- •Сечова система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 15. Анатомо-фізіологічні особливості і методика обстеження найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей.
- •Ембріональний розвиток нирок
- •Аномалії видільної системи
- •Розвиток видільної системи після народження. Афо видільної системи.
- •Функціональні особливості утворення сечі у дітей
- •Критичні періоди розвитку сечової системи у дітей.
- •Добовий діурез (середній*) і середня кількість сечевиділень протягом доби
- •Обстеження дитини
- •1. Скарги
- •2. Анамнез захворювання
- •3. Анамнез життя
- •4. Об’єктивне обстеження
- •5. Додаткові методи дослідження
- •Допустимі кількості еритроцитів, лейкоцитів, циліндрів в аналізах сечі за Нечипоренком, Аддіс-Каковським, Амбурже
- •Середні величини кліренсу ендогенного креатиніну у дітей
- •Нормальні величини шкф (мл/хв) у дітей і підлітків
- •Семіотика змін, що виявляються при об’єктивному обстеженні дитини Огляд
- •Пальпація
- •Перкусія
- •Синдроми ураження сечовидільної системи
- •Набряковий синдром
- •Синдром артеріальної гіпер- / гіпотензії а. Артеріальна гіпертензія
- •В. Артеріальна гіпотензія
- •Синдром дизуричних розладів
- •Синдром азотемії
- •Семіотика макро- та мікроскопічних змін сечі
- •І. Протеїнурія -
- •Іі. Циліндрурія -
- •Ііі. Гематурія (еритроцитурія) -
- •Іv. Гемоглобінурія -
- •V. Лейкоцитурія -
- •VI. Салурія, кристалурія -
- •Нефритичний синдром
- •Нефротичний синдром (нс)
- •Первинний нефротичний синдром
- •Гостра ниркова недостатність (гнн) -
- •Хронічна ниркова недостатність (хнн)
- •Догляд за дітьми з патологією органів сечовидільноїсистеми
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 10 ендокринна система у дітей
- •1.Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми. (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 17.Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи.
- •Методика обстеження ендокринної системи у дітей.
- •Методика обстеження.
- •Скарги:
- •Анамнез життя.
- •Клінічне обстеження.
- •Тема 18. Семіотика уражажень ендокринної системи. Гіпоталамо-гіпофізарна система
- •Синдроми гіперфункції гіпофізу
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Підшлункова залоза.
- •Статеві залози
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1 Питання для самоконтролю
- •5.2 Тестові завдання.
- •Відповіді на тести.
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 11 імунна система та система крові у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 19. Анатомо-фізіологічні особливості системи крові, методика дослідження, семіотика уражень.
- •Еритроцитарна система
- •Лейкоцитарна система
- •Тромбоцити
- •Система згортання
- •Методика обстеження
- •1. Групи лімфатичних вузлів:
- •2. Селезінка.
- •Коагулограма
- •Семіотика основних синдромів та захворювань
- •Тема 20. Анатомо-фізіологічні особливості імунної системи, методика дослідження, семіотика уражень. Органи імунної системи
- •Кістковий мозок
- •Селезінка
- •Лімфатичні вузли
- •Лімфоїдна тканина слизових оболонок
- •Система вродженого і набутого імунітету
- •Система вродженого імунітету
- •Система набутого імунітету
- •Імунодефіцити
- •Первинні імунодефіцити
- •Ознаки, які дозволяють запідозрити під
- •Інфекційний синдром при під
- •Методи обстеження при підозрі на під
- •Лейкоцитарна формула у дітей різного віку
- •Рівні Ig (г/л) в сироватці крові, метод радіальної імунодифузії
- •Популяції лімфоцитів
- •Ураження органів і систем у віл-інфікованих дітей
- •Методи діагностики віл - інфекції
- •1. Визначення антитіл до віл – серологічні методи.
- •Класифікація імуносупресії віл-інфекції у дітей
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 12 обмін речовин у дітей
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для самостійної роботи студента
- •Особливості обміну білків
- •Особливістю обміну вуглеводів
- •Особливості обміну жирів
- •Особливості водно-електролітного обміну
- •Водорозчинні вітаміни
- •Вітамін в2 (рибафлавін)
- •Вроджені та спадкові порушення обміну речовин
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •5.2. Питання для самоконтролю
- •5.3. Тестові завдання
- •Змістовий модуль 13
- •Написання історії хвороби
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •IV. Анамнез життя
- •V. Дані об'єктивного обстеження
- •VI. Попередній діагностичний висновок
- •Viі. План додаткових обстежень
- •Viіі результати лабораторних та інструментальних досліджень
- •Іх. Щоденник
- •Х. Температурний листок та листок лікарських призначень
- •Іх. Синдромальний діагноз
- •Модуль 3
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 1. Природне вигодовування немовлят
- •Тема 2. Природне вигодовування немовлят після введення прикорму.
- •Ознаки готовності дитини до введення прикорму:
- •Правила введення прикорму:
- •Орієнтовна схема введення продуктів і страв прикорму при природному вигодовуванні дітей першого року життя.
- •Приклад розв’язання ситуаційних задач:
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 15 штучне вигодовування немовлят
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи cneltynf (зміст теми)
- •Тема 3. Штучне вигодовування немовлят
- •Тема 4. Штучне вигодовування немовлят після введення прикорму.
- •Приклад розв’язання ситуаційних задач
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 16 змішане вигодовування немовлят
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 5. Змішане вигодовування немовлят
- •Приклад розв’язання ситуаційних задач
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 17
- •Кількість харчових інгредієнтів та кілокалорій на 1 кг маси тіла дитини в добовому раціоні
- •Приблизний добовий набір продуктів (г) для дітей в віці 1 – 17 років. (за даними інституту харчування рамн)
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1 Питання для самоконтролю:
- •5.2 Тестові завдання:
- •Відповіді на тестові завдання
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Рекомендована література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
Основні елементи догляду за дітьми з захворюваннями органів дихання та принципи надання допомоги при невідкладних станах.
Нежить. Перед годуванням проводять туалет носа, очищуючи носові ходи за допомогою ватних джгутиків, змочених вазеліновим маслом. В окремих випадках слиз з дихальних шляхів і порожнини рота можна видалити за допомогою електровідсмоктувача. При потребі після очищення носових ходів закапують лікарські засоби.
Краплі в нісвводять піпеткою. Маленькій дитині закапування здійснюють в лежачому положенні. Старшим дітям можна вводити краплі в ніс в сидячому положенні, при закиненій назад і нахиленій вбік голові. Переважно закапують 1-2 краплі. Піпетку в ніс вводити не можна.
Сухий кашель. Дають тепле пиття, наприклад молоко з гідрокарбонатом натрію (питна сода на кінчику ножа на склянку теплого молока), застосовують содові інгаляції, відволікаючі процедури (гірчичники, ніжні гірчичні ванни і ін.).
Вологий кашель. Для покращення виділення харкотиння застосовують поступальний дренаж: хворому надають вимушеного положення з опущеним головним кінцем (на животі при двобічному ураженні, на здоровому боці при ураженні з одного боку); дають настої трав, які мають муколітичні властивості (наприклад девясил, чебрець, підбіл, триколірна фіалка, алтей, термопсис). Старшим дітям пропонують харкотиння спльовувати у спеціальну пляшечку. Маленьким дітям при потребі харкотиння відсмоктують електровідсмоктувачем.
Болі в грудній клітці. Слід хворого заспокоїти і допомогти йому зайняти найзручніше положення (найчастіше на ураженому боці). Дихати хворий повинен поверхнево (цим зменшується тертя листків плеври). При сильних болях застосовують протикашлеві середники, анальгетики, відволікаючі процедури (гірчичники).
Постановка гірчичників. Придатний для ужитку гірчичник пахне гірчицею і не обсипається. В глибоку тарілку або лоток наливають теплу воду, змочують в ній гірчичник і прикладають до шкіри боком, покритим гірчицею, на 10-15 хв (у маленьких дітей 3-5 хв). Зверху кладуть рушник, а хворого накривають ковдрою. Слідкують щоб не було опіку. Після зняття гірчичників залишки гірчиці змивають і змазують шкіру вазеліновим маслом. Дітям раннього віку слід ставити гірчичники через шар марлі, щоб уникнути опіку. Після зняття гірчичників хворого добре закутують.
Інгаляції. В домашніх умовах можна зробити інгаляцію кількома способами. Найпростіший спосіб: на 1 л киплячої води додають одну столову ложку натрію гідрокарбонату, хворий дихає парою цієї води. З цією ж метою можна використати чайник. Після закипання його ставлять на найменший вогонь, на носик чайника одягають трубку зі згорнутого листка паперу і через неї дихають парою. Промисловість випускає парові інгалятори. Вода підігрівається з допомогою вбудованого електричного елемента. Пара виходить через сопло і попадає на скляний мундштук, який бере в рот хворий. Мундштуки кип’ятять після кожного використання. Якщо потрібно провести содову інгаляцію, то в мензурку, встановлену перед соплом, наливають 3% розчин натрію гідрокарбонату і потік пари засмоктує її через капіляр. В мензурку можна наливати і будь-який інший розчин. Процедура (від моменту закипання води) займає 10-15 хв, її призначають по 3-4 рази на день.
Оксигенотерапія. Інгаляції кисню здійснюються за допомогою кисневих палаток, масок або носових катетерів. Кисень може подаватися централізовано (з кисневої станції) або безпосередньо з балону, обладнаного редуктором (стиснений кисень вибухонебезпечний, тому слід строго дотримуватися правил користування кисневим балоном). Обов’язковою умовою проведення інгаляційної оксигенотерапії є зволоження кисневого струменю, що поступає в дихальні шляхи дитини. Для цього кисень попередньо пропускають через товщу води (напр. апарат Боброва).
Ларингоспазм. Сприснути обличчя холодною водою, поплескати по щоках, дати доступ свіжого повітря, застосувати місцеві відволікаючі процедури (ніжні теплі ванни, гірчичники на верхню частину грудної клітки та гортань).
Стенозуючий ларингіт. Дитину слід заспокоїти, забезпечити доступ свіжого повітря, дати тепле лужне пиття, провести місцеві відволікаючі процедури (ніжні ванни, гірчичники на верхню половину грудної клітки), інгаляції теплого вологого повітря. Показана негайна госпіталізація.
Приступ бронхіальної астми. Потрібно звільнити груди хворого від тісного одягу, надати йому положення напівсидячи, забезпечити максимальний доступ свіжого повітря або розпочати оксигенотерапію. Лікарські засоби вводяться ін’єкційним способом або у вигляді інгаляцій аерозолю (сальбутамол) (хворому потрібно пояснити правила користування інгалятором: обернути інгалятор догори дном і зняти з нього захисний ковпачок; балончик з аерозолем добре струсити; зробити глибокий видих; щільно захопити губами мундштук інгалятора; натиснути на дно інгалятора і одночасно зробити глибокий вдих: в цей момент видається доза аерозолю; затримати дихання на декілька секунд; вийняти мундштук з рота і зробити повільних видих).
Стороннє тіло дихальних шляхів. Дитину грудного віку обертають вниз головою, тримаючи за ноги; дитину старшого віку кладуть животом на зігнене коліно, низько опускають голову і легко постукують рукою по спині. При відсутності ефекту дитина госпіталізується у спеціалізоване відділення для проведення бронхоскопії.
Носова кровотеча.Для зупинки носової кровотечі притискають пальцем відповідне крило носа до носової перегородки на 3-5 хвилин. Хворому надають положення напівсидячи, щоб він не заковтував кров. На ділянку носа кладуть холодний компрес або міхур з льодом. При відсутності ефекту проводять передню тампонажу носа. Пінцетом в носові ходи на максимальну глибину вводять смужки вузького стерильного бинта, змочені 3% розчином перекису водню. Тампонують всю порожнину носа. Тампони можна залишати в порожнині носа на 24 год.
Легенева кровотеча.При появі домішок крові в харкотинні (кровохаркання) дитину слід заспокоїти, звільнити від тісного одягу, забезпечити притік свіжого повітря. Виділення значної кількості крові з дихальних шляхів свідчить про легеневу кровотечу. Хворого потрібно посадити, заборонити рухатися, розмовляти, напружуватися. До грудної клітки прикладають міхур з льодом, на кінцівки накладаються джгути. Потрібна негайна госпіталізація. Навіть після того, коли кровотеча зупиниться, хворий повинен дотримуватися суворого ліжкового режиму і займати положення напівсидячи. Годувати такого хворого слід невеликими порціями напіврідкої холодної їжі, багатої на вітаміни. Рекомендується холодне пиття. Категорично забороняється ставити гірчичники і банки.
Зупинка дихання.Проводиться штучна вентиляція легень (ШВЛ). Дитину кладуть на спину з закиненою назад головою, звільняють грудну клітку від тісного одягу. Вміст порожнини рота та ротоглотки (блювотні маси, слиз) забирають пальцем, серветкою або за допомогою електровідсмоктувача. Одну руку підкладають під шию, другу кладуть на чоло і проводять ШВЛ способом “з рота в рот” або “з рота в ніс”. При ШВЛ першим способом роблять глибокий вдих, рот щільно притискають до рота дитини (через хустинку або марлю), ніс затискають І і ІІ пальцями і вдувають повітря. При другому способі повітря вдувають через носові ходи. Частота ШВЛ повинна становити не менше 40 вдувань на хвилину у новонароджених і 20 – у дітей старшого віку.
Схема протоколу обстеження дихальної системи дитини
Скарги.
Анамнез.
Об’єктивне обстеження
Характер голосу.
Кашель, його характер (сухий, вологий), денний, нічний, постійний.
Колір шкірних покривів і слизових оболонок.
Дихання носом (вільне, утруднене), характер виділень з носа.
Кількість дихань за одну хвилину, співвідношення частоти пульсу і дихання.
Задишка (інспіраторна, експіраторна, змішана).
Ритм (ритмічне, Чейн-Стокса, Біота, Куссмауля).
Характер дихання (поверхневе, глибоке).
Тип дихання (черевний, грудний, змішаний).
Форма грудної клітки, симетричність, участь допоміжної мускулатури в акті дихання.
Пальпація: ригідність, болючість, голосове тремтіння, товщина складки з обох боків.
Перкусія:
Топографічна.
Границі нижніх країв легень
Серед-ньоклю-чична
Перед-ньоакси-лярна
Середньо-аксилярна
Задньо-аксилярна
Лопат-кова
Пара-вертеб-ральна
Справа
Зліва
Рухомість нижнього краю легені справа см, зліва см.
Ширина полів Креніга справа см, зліва см.
Порівняльна перкусія – звук ясний легеневий, коробковий, тимпанічний, вкорочений, тупий (вказати локалізацію виявлених змін).
Аускультація:
Характер дихання, хрипи (які, локалізація), крепітація, шум тертя плеври (локалізація змін).
Бронхофонія.
Симптоми збільшення внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (Коран’ї, Аркавіна, чаші Філософова, д’Еспіна).
Інтерпретація даних допоміжного лабораторно-інструментального обстеження.
Висновок.