Водорозчинні вітаміни

Вітамін В₁

Декарбоксилювання α-кетокислот, запобігаючи їх накопиченню в організмі.

Клініка гіповітамінозу:

• поліневрит (болі в ногах, руках, м’язова слабість)

• кардіопатія (болі у серці, зниження АТ)

• ураження шлунково-кишкового тракту – проноси, закрепи

Гіпервітаміноз

• нудота блювота

• головокружіння, шум у вухах, біль голови, тахікардія

• збудження, безсоння, тривога страх

• швидке введення внутрішньовенно – зниження АТ, різка брадикардія аж до зупинки серцевої діяльності, міотонія дихальних м’язів – апное

Вітамін в2 (рибафлавін)

Виступає у якості кофактора оксидаз.

Гіповітаміноз

• кон’юнктивіз з фотофобією, помутніння і набряк рогівки

• стоматит, атрофія сосочків язика, хейліт

• шкірні захворювання – себорейний дерматит, порушення процесів регенерації.

У зв’язку з нетоксичністю речовини гіпервітамінозу клінічній практиці не зустрічається.

Вітамін В₆

Коензим трансамінування, декарбоксилювання, коензим амінооксидази.

Гіповітаміноз

• гіперактивність, судоми

• стоматит, хейліт

• страждає функція кровотворення – знижується кількість лейкоцитів, розвивається гіпохромна мікроцитарна анемія.

Потреба у вітаміні B₆ півищується при захворюваннях, стресових ситуаціях. Лікування потребує великих доз витамину В₆.

Гіпервітаміноз – при швидкому, внутрішньовенному введенні

• судоми (піридоксинзалежні), колапс

• можливе виникнення м’язової дистрофії

Вітамін В₁₂

Перетворення фолієвої кислоти у тетрагідрофолат

Гіповітаміноз

• мегалобластична анемія

• ураження нервової системи (поліневрити з порушенням пропріоцепції)

• ураження шлунково-кишкового тракту

Гіповітаміноз у клінічній практиці не зустрічається.

Вітамін С

Участь в окисно-відновних реакціях (гідроксилювання проліну, норадреналіну). Участь в утилізації заліза, вплив на рівень комплементу, сприяє синтезу інтерферону, впливає на холесториновий обмін. Підвищує антитоксичну функцію печінки. Приймає участь у синтезі основної речовини сполучної тканини – колагену, зменшує проникність судин, сприяє загоєнню ран.

Гіповітаміноз виникає досить часто, що зумовлено високою потребою у вітаміні

• у дітей раннього віку – відставання у рості, анемія, часті респіраторні захворювання

• дратівливість, слабість

• кровоточивість ясен, при важкому перебігу – крововиливи під шкіру, у суглоби

Діагноз гіповітамінозу ставиться на основі типової клінічної картини та вмісту вітаміну С у крові та сечі.

З метою профілактики харчовий раціон дитини повинен включати достатню кількість овочів, фруктів, ягід, зелень, цитрусові, шипшина. Добре зберігається вітамін С при швидкому заморожуванні. Вітамін С дуже нестійкий при нагріванні, на повітрі легко окислюється і руйнується. Тому дуже важливо правильно проводити обробку продуктів, що містять цей вітамін.

Гіпервітаміноз – при швидкому, внутрішньовенному введенні

• порушення трофіки міокарду, нудота блювота, пронос

• при тривалому застосуванні – сечокам’яна хвороба, зниження толерантності до глюкози (діабет)

Вітамін PP

В організмі з нього утворюється нікотиамід, який є складовою частиною коферментів.

Гіповітаміноз – дерматит (симетричний), проноси, розлади психічної діяльності.

Гіпервітаміноз– посилення шлункової секреції, почервоніння шкіри, зниження артеріального тиску аж до колапсу. При тривалому застосуванні – жовтяниця, гепатомегалія.

Слід зазначити, що при гіповітамінозах у дітей, крім специфічних ознак дефіциту того чи іншого вітаміну для дітей характерні неспецифічні ознаки, притаманні будь-якому гіповітамінозу – затримка росту і розвитку дитини.