- •Т.Л. Сироїд Міжнародне публічне право Навчальний посібник
- •Isbn 966-8649-16-8
- •Isbn 966-8649-16-8
- •Глава 1. Поняття й сутність міжнародного публічного права
- •1. Становлення та розвиток міжнародного права. Нормоутворення в міжнародному праві
- •2. Принципи міжнародного права
- •3. Джерела міжнародного права
- •4. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права
- •5. Суб’єкти міжнародного права
- •6. Визнання й міжнародна правосуб’єктність
- •7. Міжнародно-правове регулювання правонаступництва
- •8. Співвідношення міжнародного й внутрішньодержавного права
- •Література
- •Глава 2. Право міжнародних договорів
- •1. Поняття права міжнародних договорів. Джерела. Суб’єкти
- •2. Порядок укладання міжнародних договорів
- •3. Дія договорів, їх застосування й тлумачення
- •4. Недійсність, призупинення й зупинення дії міжнародних договорів
- •Література
- •Глава 3. Відповідальність в міжнародному праві
- •1. Поняття, види й форми відповідальності
- •2. Суб’єкт відповідальності в міжнародному праві
- •3. Юрисдикція міжнародних судових закладів
- •Література
- •Глава 4. Дипломатичне право
- •1. Поняття, джерела дипломатичного права. Структура дипломатичного представництва, порядок функціонування
- •2. Привілеї та імунітети дипломатичного представництва та його персоналу
- •3. Припинення дипломатичної місії
- •Література
- •Глава 5. Консульське право
- •1. Поняття консульського права. Функції консульських установ
- •2. Структура консульських установ, порядок призначення посадових осіб
- •3. Привілеї та імунітети консульських установ і їх персоналу
- •Література
- •Глава 6. Територія в міжнародному праві
- •1. Міжнародно-правова класифікація територій
- •2. Склад і юридична природа державної території
- •3. Державні кордони
- •4. Міжнародні річки та їх правовий режим
- •Література
- •Глава 7. Міжнародно-правова регламентація населення в міжнародному праві
- •1. Правовий режим громадян в міжнародному праві
- •2. Міжнародно-правове регулювання статусу біженців
- •3. Статус іноземців
- •4. Право притулку
- •Література
- •Глава 8. Права людини в міжнародному праві
- •1. Правове регулювання прав людини на універсальному рівні та діяльність органів, які здійснюють контроль за їх дотриманням
- •2. Регіональний рівень співробітництва держав у сфері прав людини
- •Література
- •Глава 9. Міжнародні конференції та міжнародні організації
- •1. Міжнародні конференції
- •2. Поняття та сутність міжнародних організації
- •3. Організація Об’єднаних Націй: компетенція, структура та повноваження органів. Спеціалізовані установи оон
- •4. Регіональні міжнародні організації
- •Література
- •Глава 10. Право міжнародної безпеки
- •1. Поняття права міжнародної безпеки
- •2. Характеристика універсальної міжнародної безпеки
- •3. Регіональна безпека
- •4. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів
- •Література
- •Глава 11. Міжнародне морське право
- •1. Поняття міжнародного морського права. Джерела
- •2. Класифікація морських просторів
- •3. Міжнародні морські організації з освоєння Світового океану
- •Література
- •Глава 12. Міжнародне повітряне право
- •1. Поняття, принципи міжнародного повітряного права. Джерела
- •2. Режим повітряного простору. Міжнародні польоти
- •3. Міжнародні авіаційні організації
- •Література
- •Глава 13. Міжнародне космічне право
- •1. Поняття, сутність міжнародного космічного права. Джерела. Суб’єкти
- •2. Правовий режим космічного простору та небесних тіл
- •3. Правовий статус космічних об’єктів і космонавтів
- •4. Відповідальність в міжнародному космічному праві
- •Література
- •Глава 14. Міжнародне економічне право
- •1. Поняття міжнародного економічного права. Джерела. Суб’єкти
- •2. Міжнародно-правове регулювання торговельного співробітництва між державами
- •3. Міжнародні економічні організації
- •Література
- •Глава 15. Міжнародне екологічне право
- •1. Поняття, предмет міжнародного екологічного права
- •2. Міжнародно-правове регулювання охорони об’єктів міжнародного екологічного права
- •Література
- •Глава 16. Міжнародне кримінальне право
- •1. Поняття міжнародного кримінального права
- •2. Міжнародні організації по боротьбі з міжнародною злочинністю
- •3. Правове регулювання інституту видачі
- •Література
- •Глава 17. Міжнародні стандарти діяльності поліції та права людини
- •1. Загальні положення стосовно діяльності поліцейських органів
- •2. Стандарти стосовно правопорушників
- •3. Статус неповнолітніх осіб, які скоїли злочин
- •4. Правила поводження з жертвами злочинів
- •Література
- •Глава 18. Право збройних конфліктів
- •1. Поняття права збройних конфліктів
- •2. Правова регламентація проведення бойових дій. Статус учасника збройних конфліктів
- •3. Захист прав особистості під час збройних конфліктів
- •Література
- •Т.Л. Сироїд Міжнародне публічне право
- •61080, М. Харків, пр-т Гагаріна, 187
4. Недійсність, призупинення й зупинення дії міжнародних договорів
Виходячи з положень Віденської конвенції 1969 р. (статті 42-72), дійсність міжнародного договору – це його правомірність із погляду змісту й додержання правил укладання. Договір вважається дійсним, поки не доведене інше.
У загальних положеннях Віденської конвенції (ст. 42) звертається увага на те, що дійсність договору або згода держави на обов’язковість для неї договору може заперечуватися тільки на основі застосування цієї конвенції. Припинення ж договору, його денонсація або вихід із нього учасника можуть мати місце тільки в результаті застосування положень самого договору або цієї конвенції. Це ж правило застосовується до призупинення дії договору.
Підстави, на яких договір може бути визнаний недійсним, передбачені статтями 46-53 Віденської конвенції. Причому статті 51, 52 (примушування представника держави й примушування держави за допомогою погрози силоміць або її застосування) й ст. 53 (договори, що суперечать імперативній нормі загального міжнародного права) характеризують так звану абсолютну недійсність міжнародних договорів. Вона виникає, якщо: а) укладення договору стало результатом погрози силою або її застосування на порушення принципів міжнародного права; б) в момент укладення договору він суперечить імперативній нормі загального міжнародного права, що приймається й визнається міжнародним співтовариством держав у цілому як норма, відхилення від якої неприпустиме.
Так звана відносна недійсність робить міжнародний договір заперечним. Підставами відносної недійсності договору можуть бути: а) порушення того чи іншого положення внутрішнього права держави, яке стосується компетенції укладати договори; б) помилка, яка стосується факту або ситуації, що, за пропозицією цієї держави, існували при укладанні договору й являли собою істотну підставу для її згоди на обов’язковість для неї даного договору; в) обманні дії іншої держави, яка брала участь у переговорах; г) прямий або непрямий підкуп представника держави іншою державою, яка брала участь у переговорах.
Положення визнаного недійсним договору не мають юридичної сили. Призупинення дії міжнародного договору – це тимчасова перерва в дії договору на якийсь проміжок часу. Дія призупинених міжнародних договорів відновлюється автоматично (після усунення обставин, що спричинили їх призупинення). Призупинення договору за певних умов може перейти в його припинення.
Припинення дії міжнародного договору означає, що такий договір втратив свою обов’язкову силу в відносинах між його учасниками й перестав породжувати для них права та обов’язки. При цьому набуті за договором права, обов’язки або юридичний статус його учасників, що виник у результаті дії договору, зберігаються й після його припинення (якщо ці права не були скасовані згодом іншими договорами і якщо вони випливали з дійсного договору). Іншими словами, припинення дійсного міжнародного договору зворотної сили не має. В цьому розумінні міжнародний договір як джерело міжнародного права зберігає своє юридичне значення й після його припинення.
Припинення договору або вихід із нього учасника мають місце відповідно до положень договору або в будь-який час за згодою всіх учасників, після консультації з іншими договірними сторонами.
Говорячи про можливі способи припинення дії міжнародних договорів, з-поміж них можна виділити:
Денонсація – це відмова держави від договору з попередженням заздалегідь інших його учасників, коли така відмова, її порядок і умови прямо передбачені договором.
Анулювання – це така відмова держави від договору, коли є достатні для того підстави, чітко визначені нормами міжнародного права. Анулювання міжнародного договору, як і денонсація, являє собою односторонню відмову від договору. Відмінність між цими вольовими способами припинення міжнародних договорів полягає в тому, що при реалізації права на денонсацію договору держава-учасниця не зобов’язана пояснювати причини виходу з договору, а при виході з договору за допомогою його анулювання держава-учасниця повинна зазначити ці обставини (причини).
Скасування міжнародного договору це припинення його дії за згодою всіх договірних держав.
Під новацією (заміною) розуміють укладення державами-учасницями нового договору з тих самих питань.