- •Т.Л. Сироїд Міжнародне публічне право Навчальний посібник
- •Isbn 966-8649-16-8
- •Isbn 966-8649-16-8
- •Глава 1. Поняття й сутність міжнародного публічного права
- •1. Становлення та розвиток міжнародного права. Нормоутворення в міжнародному праві
- •2. Принципи міжнародного права
- •3. Джерела міжнародного права
- •4. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права
- •5. Суб’єкти міжнародного права
- •6. Визнання й міжнародна правосуб’єктність
- •7. Міжнародно-правове регулювання правонаступництва
- •8. Співвідношення міжнародного й внутрішньодержавного права
- •Література
- •Глава 2. Право міжнародних договорів
- •1. Поняття права міжнародних договорів. Джерела. Суб’єкти
- •2. Порядок укладання міжнародних договорів
- •3. Дія договорів, їх застосування й тлумачення
- •4. Недійсність, призупинення й зупинення дії міжнародних договорів
- •Література
- •Глава 3. Відповідальність в міжнародному праві
- •1. Поняття, види й форми відповідальності
- •2. Суб’єкт відповідальності в міжнародному праві
- •3. Юрисдикція міжнародних судових закладів
- •Література
- •Глава 4. Дипломатичне право
- •1. Поняття, джерела дипломатичного права. Структура дипломатичного представництва, порядок функціонування
- •2. Привілеї та імунітети дипломатичного представництва та його персоналу
- •3. Припинення дипломатичної місії
- •Література
- •Глава 5. Консульське право
- •1. Поняття консульського права. Функції консульських установ
- •2. Структура консульських установ, порядок призначення посадових осіб
- •3. Привілеї та імунітети консульських установ і їх персоналу
- •Література
- •Глава 6. Територія в міжнародному праві
- •1. Міжнародно-правова класифікація територій
- •2. Склад і юридична природа державної території
- •3. Державні кордони
- •4. Міжнародні річки та їх правовий режим
- •Література
- •Глава 7. Міжнародно-правова регламентація населення в міжнародному праві
- •1. Правовий режим громадян в міжнародному праві
- •2. Міжнародно-правове регулювання статусу біженців
- •3. Статус іноземців
- •4. Право притулку
- •Література
- •Глава 8. Права людини в міжнародному праві
- •1. Правове регулювання прав людини на універсальному рівні та діяльність органів, які здійснюють контроль за їх дотриманням
- •2. Регіональний рівень співробітництва держав у сфері прав людини
- •Література
- •Глава 9. Міжнародні конференції та міжнародні організації
- •1. Міжнародні конференції
- •2. Поняття та сутність міжнародних організації
- •3. Організація Об’єднаних Націй: компетенція, структура та повноваження органів. Спеціалізовані установи оон
- •4. Регіональні міжнародні організації
- •Література
- •Глава 10. Право міжнародної безпеки
- •1. Поняття права міжнародної безпеки
- •2. Характеристика універсальної міжнародної безпеки
- •3. Регіональна безпека
- •4. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів
- •Література
- •Глава 11. Міжнародне морське право
- •1. Поняття міжнародного морського права. Джерела
- •2. Класифікація морських просторів
- •3. Міжнародні морські організації з освоєння Світового океану
- •Література
- •Глава 12. Міжнародне повітряне право
- •1. Поняття, принципи міжнародного повітряного права. Джерела
- •2. Режим повітряного простору. Міжнародні польоти
- •3. Міжнародні авіаційні організації
- •Література
- •Глава 13. Міжнародне космічне право
- •1. Поняття, сутність міжнародного космічного права. Джерела. Суб’єкти
- •2. Правовий режим космічного простору та небесних тіл
- •3. Правовий статус космічних об’єктів і космонавтів
- •4. Відповідальність в міжнародному космічному праві
- •Література
- •Глава 14. Міжнародне економічне право
- •1. Поняття міжнародного економічного права. Джерела. Суб’єкти
- •2. Міжнародно-правове регулювання торговельного співробітництва між державами
- •3. Міжнародні економічні організації
- •Література
- •Глава 15. Міжнародне екологічне право
- •1. Поняття, предмет міжнародного екологічного права
- •2. Міжнародно-правове регулювання охорони об’єктів міжнародного екологічного права
- •Література
- •Глава 16. Міжнародне кримінальне право
- •1. Поняття міжнародного кримінального права
- •2. Міжнародні організації по боротьбі з міжнародною злочинністю
- •3. Правове регулювання інституту видачі
- •Література
- •Глава 17. Міжнародні стандарти діяльності поліції та права людини
- •1. Загальні положення стосовно діяльності поліцейських органів
- •2. Стандарти стосовно правопорушників
- •3. Статус неповнолітніх осіб, які скоїли злочин
- •4. Правила поводження з жертвами злочинів
- •Література
- •Глава 18. Право збройних конфліктів
- •1. Поняття права збройних конфліктів
- •2. Правова регламентація проведення бойових дій. Статус учасника збройних конфліктів
- •3. Захист прав особистості під час збройних конфліктів
- •Література
- •Т.Л. Сироїд Міжнародне публічне право
- •61080, М. Харків, пр-т Гагаріна, 187
3. Міжнародні авіаційні організації
Чиказька конвенція 1944 р. поклала початок Міжнародній організації цивільної авіації ІКАО – спеціалізованій інституції ООН, якій доручено технічні завдання (безпека повітряної навігації, характеристики матеріалів тощо). Під егідою цієї організації були укладені важливі конвенції стосовно, наприклад, фінансування послуг допомоги під час повітряних польотів або боротьби проти повітряного піратства (Конвенції укладені в Токіо 1963 р. та в Монреалі 1971 р.).
Інтереси міжнародних повітряних сполучень, в першу чергу їх безпека та ефективність, вимагають уніфікації й стандартизації національних норм і правил. Таким видом нормотворчості ІКАО займається з самого початку своєї діяльності. Розроблені Радою уніфіковані правила, що мають назву міжнародних стандартів та рекомендацій, складають додатки до Чиказької конвенції. Тексти міжнародних стандартів розсилаються державам-членам ІКАО. Якщо держава-член протягом трьох місяців (ст. 90 Чиказької конвенції) не заявить про своє неприйняття цих правил, вони стають обов’язковими для даної держави.
Один з напрямків діяльності ІКАО – надання допомоги країнам, які розвиваються. Допомога здійснюється в трьох основних формах: командирування експертів, надання стипендій для підготовки спеціалістів в галузі цивільної авіації, постачання обладнання для аеропортів.
Структура Організації традиційна для спеціалізованих установ, вона складається з Асамблеї, Ради (очолюється Президентом), Секретаріату, Генерального секретаря. Поряд с цими основними органами в рамках ІКАО функціонує ще низка комітетів із спеціальних питань, наприклад, Комітет із незаконного втручання у справи цивільної авіації тощо.
Окрім ІКАО, яка є універсальною організацією, існує низка регіональних міжнародних організацій та органів, що діють у сфері цивільної авіації, з якими ІКАО здійснює співробітництво.
В 1954 році західноєвропейські держави створили Європейську конференцію цивільної авіації (ЄКАК). Цілі: вивчення проблем європейського повітряного транспорту, координація його роботи, підвищення ефективності його використання, сприяння його розвитку, співробітництво з ІКАО. В рамках ЄКАК була розроблена низка угод у галузі розвитку міжнародного повітряного права.
В 1960 р. була заснована Європейська організація по забезпеченню безпеки аеронавігації (Євроконтроль). Головна мета організації – забезпечення безпеки польотів цивільних і військових суден.
В 1991 р. дванадцять держав СРСР створили на підставі Угоди про цивільну авіацію й про використання повітряного простору Міждержавну раду з авіації й використанню повітряного простору.
Відповідно до Угоди повітряний простір, над яким держави-учасниці володіють повним і винятковим суверенітетом, а також райони відкритого повітряного простору, в межах якого відповідно міжнародних угод обслуговування повітряного руху покладалося на СРСР, розглядається як єдиний повітряний простір у цілях організації здійснення польотів і управління рухом повітряних суден.
До компетенції загального введення й регулювання держав-членів Міждержавної ради входять: розробка міждержавних нормативних актів і стандартів із урахуванням вимог ІКАО; сертифікації міжнародних експлуатантів повітряних суден, міжнародних повітряних трас, аеродромів, повітряних суден, систем управління повітряним рухом, навігації й зв’язку, льотного й диспетчерського складу; розслідування авіапригод; організація розробки й здійснення міждержавних наукових програм; розробка й координація узгодженої політики в галузі міжнародних повітряних сполучень, участь у роботі ІКАО; розвиток єдиних систем аеронавігації, зв’язку, аеронавігаційної інформації, регулювання потоків повітряного руху; координація міждержавного розкладу повітряного руху; координація загальної політики в галузі авіаційних тарифів і зборів.
Виконавчим органом міждержавної ради є Міждержавний авіаційний комітет (МАК).