Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Аверьянова монография.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
10.08.2019
Размер:
1.99 Mб
Скачать

Розділ іі. Особливості економічної соціалізації молоді в умовах трансформації суспільства

Актуальність дослідження проблеми економічної соціалізації обумовлена декількома моментами. По-перше, необхідністю вирішення задач, які постають в зв’язку із трансформацією суспільства, зокрема тих, що пов’язані з адаптацією людини до нових соціально-економічних умов, включення її в нову економічну діяльність. Проблеми виникають в зв’язку з тим, що це включення відбувається по-різному в залежності від того, до якої групи належать індивіди (вікової, статевої, професійної, національної та ін.). В умовах швидких змін для деяких груп стає необхідною ресоціалізація, тобто вторинне входження індивіда в економічне середовище (напр., для старших поколінь). Сьогодні також фіксується неготовність багатьох молодих людей жити в ситуації швидких змін. Одні з них тягнуться до минулих традицій, що обумовлюють економічний інфантилізм, інші неправильно оцінюють свободу ринкових відносин, підвищену реальність прояву індивідуалізму. Можливі девіації поведінки, такі як кримінал, відхід від дійсності.

У зв’язку з існуванням офіційної і неофіційної економіки і перебуванням молодих людей в двох суперечливих економічних відносинах, в економічній соціалізації виникає дві тенденції: позитивна і негативна (девіації). Деякі молоді люди тягнуться до минулих традицій, які зумовлюють економічний інфантилізм, інші неправильно оцінюють свободу ринкових відносин, підвищену реальність прояву індивідуалізму, що створює можливість девіації поведінки. Існує потреба в наукових дослідженнях цих суперечливих тенденцій в сфері економічної соціалізації.

Необхідність розробки теоретичних і методологічних основ успішної економічної соціалізації зростаючого покоління диктується появою цілого ряду програм економічного розвитку дітей (переважно шкільного віку).

По-друге, актуальність дослідження проблеми економічної соціалізації обумовлена її недостатньою дослідженістю науковцями. Якщо останнє зауваження можна віднести до економіко-психологічних досліджень, то відносно вітчизняної психології можна сказати, що в ній майже зовсім відсутній соціально-психологічний підхід до аналізу цієї проблеми.

2.1. Визначення поняття «економічна соціалізація» і його cкладових

Поняття «соціалізація» з’явилось ще в 1836 році, однак його корелят «економічна соціалізація» виникло порівняно недавно. Вперше як самостійна концепція “економічна соціалізація” стала вживатись у неомарксистських аналізах соціалізації. Незалежно і одночасно це поняття починає вживатись в дослідженнях економічної поведінки школи економічної психології.

В широкому розумінні економічну соціалізацію можна розглядати як процес входження підростаючої людини в економічну сферу суспільства, як формування у неї економічного мислення, як процес інтеріоризації нової реальності, що включає пізнання економічної дійcності, засвоєння економічних знань, набуття навичок економічної поведінки і реалізацію їх в реальній дійсності.

Метою економічної соціалізації є формування адекватних і гармонійних уявлень про економіку, знання економічних категорій, розвиток навичок економічної поведінки. Слід сказати, що цілі і задачі економічної соціалізації у більшості співпадають з цілями і задачами економічного виховання, оскільки вони здійснюються з використанням однакових засобів і методів впливу на економічну свідомість.

Процес економічної соціалізації індивіда пов’язано з його соціальними умовами різного рівня: з соціально-економічними проблемами суспільства, з повсякденним життям, яке відбувається в різних групах, з впливом різноманітних засобів, що здійснюються різними агентами соціалізації.

Аналіз процесу соціалізації повинен здійснюватись з урахуванням всього розмаїття форм його впливу. На думку окремих дослідників [7; 8; 28], провідна роль тут належить включеності дитини в ті чи інші сфери діяльності, в яких засвоюються економічні знання і досвід економічної поведінки. В зв’язку з цим виникає необхідність розрізняти трудову, споживчу і власне економічну соціалізацію.

Метою споживчої соціалізації в дитинстві є набуття навичок споживчої (купівельної) і засвоєння знань з економічних понять, що характеризують різні аспекти споживання: гроші, купівля, місце купівлі та ін.

Метою трудової соціалізації дітей стає формування ставлення до праці через поведінкові аспекти в різних сферах (домашня праця, учбова діяльність та ін.).

Власне економічна діяльність в дитинстві спрямована на засвоєння специфіки функціонування і виявлення таких соціоекономічних феноменів, як багатства-бідність, банк, реклама, інвестиції та ін.

Різноманітність конкретних соціальних ситуацій впливає на різноманітність сприйняття економічного світу підростаючою людиною. Об’єктивно існуюча диференціація соціального стану дітей, основою якою є відмінність умов життя, відображається на різноманітності виявів економічної соціалізації підростаючої людини, зокрема, у ставленні до праці і споживчої поведінки. Складність вивчення економічної соціалізації полягає у недостатній прогнозованості направлень цього процесу на індивідуальному рівні. Інша справа, коли розглядаються великі соціальні групи, які об’єднані за різнорідними ознаками у відношенні основних параметрів соціальної ситуації і особистісних особливостей.

Дослідження економічної соціалізації у вітчизняній психології розпочались лише в останні 5 років [2; 3; 52]. В західних країнах історія дослідження економічної соціалізації налічує вже декілька десятків років. Протягом цього періоду західними дослідниками було висунуто декілька гіпотез, завдяки яким вони намагались пояснити причини досягнень дітьми в проведенні економічного аналізу, порівнюючи представників різних соціальних груп і виясняючи внесок навчання, долю в ньому батьківських установок та інших факторів [73; 82]. У вивченні економічної соціалізації дітей дослідники зосередили увагу на таких питаннях: як і коли діти включаються в економічну сферу суспільства. Головним чином звертається увага на стадії, які проходять діти в розумінні економічних реалій суспільства.

Західні психологи активно вивчають економічні уявлення у дітей. Про це свідчить не тільки велика кількість досліджень з даної теми, але й сам факт існування журналу «Економічна психологія», а також окремої галузі психології – вікова економічна психологія, де вивчаються етапи формування економічних уявлень у дітей, стадії економічної соціалізації.

Як відмічає англійській психолог А.Фьонем, який має досить багато робіт з даної теми «вивчення розуміння дітьми економічних понять і законів могло б дати більш реалістичну інформацію про процеси їх мислення, ніж дослідження розуміння ними фізичних законів, які мають до більшості дітей віддалене відношення [81].

Проте власне дослідження сприйняття дітьми економічних відносин розпочалось у 50-ті роки і лише в 80-ті вони отримали серйозний розвиток. Спершу майже всі роботи з даної галузі виконувались в рамках раннього Піаже. В них було зроблено спробу описати різні стадії розвитку, які проходить дитина в процесі набуття економічних знань (А.Страусс, К.Данзигер, Р.Саттон). В цих дослідженнях безпосередньо співставились стадії інтелектуального розвитку і рівні розуміння економічних відносин поза залежністю впливу факторів на даний розвиток. Інші дослідження були присвячені розвиткові мислення дитини в аспекті засвоєння ними таких спеціальних економічних понять, як вигода, власність, майнова нерівність і гроші (Г.Ягода).

За даними зарубіжних дослідників з вікової економічної психології, почуття власності і психологія грошей починає формуватись уже в ранньому дитинстві. Символом власності спочатку є різні предмети, іграшки, значимі дорослі. Гроші не обов’язково є символом підсвідомого накопичення в цьому віці. Замість них можуть бути продукти власної творчості та інші елементи оточення, які мають значення для дитини.

Початок сучасним дослідженням покладено роботами А.Страусса (A.Strauss), в яких показано стадіальність у засвоєнні концепцій грошей у дитинстві. А.Страусс виявив 9 стадій, вивчаючи cтавлення дітей до грошей (вік 4,5–11,5 років). Це дослідження мало пошуково-констатуючий характер, без аналізу факторів, які впливають на просування від однієї стадії до іншої. Пізніше К.Данзінгер виділив 4 стадії розвитку уявлень дитини в галузі економіки. Правда, їм охоплено лише незначний віковий діапазон: вік від 5 до 8 років. Як і А.Страусс, К.Данзінгер вважав, що розвиток економічних уявлень у дітей є наслідком не просто біологічного дорослішання, але залежить і від досвіду поводження з грошима. Р.Саттон виділив шість стадій, а Г.Ферт – п’ять.

У 1982 році Б.Стейсі (B.Stacey) зробив облік основних досліджень в цьому напрямку за попередній період, визначив основні галузі дослідження (гроші, власність, соціальні відмінності, соціально-економічні поняття), виділивши вікові стадії економічної соціалізації дітей і підкресливши умовність розподілу в залежності від дії різних факторів.

Хронологічний вік досліджуваних становить від 4 до 15 років. Більшість робіт, що вивчали рівні розуміння економічних понять охоплювали віковий діапазон від 4–5 до 12–13 років, тобто саме шкільний період.

Крім робіт, в яких вивчалась стадіальність економічної соціалізації, існує багато досліджень, присвячених вивченню факторів, які впливають на даний процес. Особливо цікавими є роботи, в яких розглядаються такі фактори, як класова належність, регіональні і національні особливості, вік, стать. Як відмічає О.Б.Щедріна, в дослідженнях Г.Маршалла і Л.Магрудера було встановлено залежність розуміння дітьми функцій грошей від безпосереднього досвіду розуміння грошей в сім’ях з різним соціально-економічним статусом. Автори роблять висновок, що діти з робочих сімей засвоюють прямий асоціативний зв’язок між грошима і задоволенням, тоді як діти із середнього класу здебільше накопичують гроші на майбутні трати. Інші автори (А.Фенем, П.Томас) показали, що, як правило, батьки з середнього класу починають видавати гроші дітям меншого віку, ніж батьки із робітничого класу. Автори зробили припущення, що більш ранній досвід поводження із власними грішми повинен приводити до більш ранньої соціалізації, до кращого застосування грошей. Проте в дослідженнях цих авторів суттєвих відмінностей в економічних уявленнях дітей не було виявлено. Було зроблено висновок, що класові відмінності мають місце, але вони немов би, розмиваються і навчанням, і різнорідністю складу шкільних класів у загальноосвітніх школах.

Ще одна змінна, яка впливає на формування економічних уявлень у дитини, яка вивчалась в західних дослідженнях, – це її стать. Було виявлено (А.Фенем, П.Томас), що дочкам будь-якого віку батьки видають гроші на кишенькові витрати менше, ніж синам. Виявлення сутності економічних уявлень у дітей дозволило встановити статеві відмінності і у рівні сформованості окремих економічних понять. Було виявлено, що хлопчики декілька краще розуміють призначення страйків і те, звідки беруться гроші для видачі зарплати. У хлопчиків також сильніше виявляється тенденція вважати, що здібна людина повинна отримувати за свою роботу більше грошей. В уявленнях про працю і способах отримання грошей у хлопчиків теж було виявлено більшу обізнаність і варіативність ніж у дівчат (Олпорт).

Для виявлення впливу національно-територіальних особливостей формування у дітей економічних уявлень проводились кросс-культурні дослідження. Результати чисельних досліджень (М.Сігал, Д.Швальб, А.Фенем, Г.Ягода та ін.) показали суттєві відмінності в уявленнях дітей, що мешкають в країнах з різним рівнем економіки. Так, діти, які мешкають в південноазіатському районі (Японія, Китай, Гонконг) і південноафриканських країнах, вважають, що потрібно більше платити тим, у кого є численна сім’я (за рівних можливостей) і схильні притримуватись традиційних цінностей. Між тим діти із названих регіонів раніше, ніж діти із європейських країн засвоюють поняття вигоди. Останнє пояснюється тим, що ці діти значно раніше за європейців включаються в сферу бізнесу.

Отже, економічна соціалізація – це процес входження підростаючої людини в економічну сферу суспільства завдяки формуванню у неї економічного мислення і економічної культури через засвоєння економічних знань, набуття навичок економічної поведінки і реалізації їх в реальній дійсності.

Порівнюючи результати досліджень особливостей економічної соціалізації, які проводяться зарубіжними і вітчизняними авторами, можна виділити декілька вікових стадій економічної соціалізації. У більшості робіт з економічної соціалізації, в яких підкреслюється стадійність цього процесу, описуються різні етапи, що проходить дитина в процесі набуття економічних знань, завдяки яким вона включається поетапно в економічний простір. Дослідники виділяють різну кількість стадій економічної соціалізації. Більшість авторів підкреслює те, що процес економічної соціалізації відбувається із значними якісними відмінностями на двох вікових періодах: дитинстві і підлітковому етапі. Ці два періоди визначаються особливостями провідного фактора, через який здійснюється входження людини в економічну сферу суспільства: в дитинстві економічна реальність засвоюється через посередництво грошей; у підлітків входження в економічну реальність відбувається завдяки дорослій економічній діяльності, особливості якої визначаються сутністю соціально-економічних відносин суспільства.

Детальний аналіз особливостей економічної соціалізації дітей здійснено психологом Е.В. Козловою у її дисертаційному дослідженні «Психологічні особливості економічної соціалізації на різних етапах дитинства» [28], в якому вікові стадії розглядаються на основі співвідношення когнітивного, поведінкового і емоційного компонентів економічної соціалізації.

Когнітивний компонент включає в себе загальні економічні знання, норми і цінності, які діти засвоюють в ході соціалізації. Поведінковий компонент відображає зразки економічної поведінки, які дитина засвоїла і присвоїла на даному віковому етапі. Емоційний компонент являє собою емоційне ставлення дитини до економічної реальності. Загальний вигляд системи компонентів економічної соціалізації можна представити у вигляді наведеної нижче схеми:

Когнітивна змінна економічної соціалізації в дитинстві характеризується наступними рисами:

– поінформованість дітей знаходиться в прямій залежності від складності того чи іншого економічного поняття і можливості безпосереднього знайомства з його виявленнями у реальності;

– адекватність економічних уявлень визначається здебільше розвитком дитини.

Поведінкова змінна економічної соціалізації в дитинстві характеризується через виділення таких елементів: споживацької і трудової поведінки.

Елементи споживацької поведінки:

– рівень споживацьких ресурсів є обмеженим;

– значна зовнішня залежність купівельних спроможностей;

– придбання дітьми типових продуктів/послуг – солодощі, ігри, розваги;

– планування покупок є ситуативним.

Характеристики трудової поведінки:

– традиційна трудова діяльність: домашня праця, самообслуговування;

– відсутність професійних навичок;

– фінансовий доход не планується, але є можливість фіксованого мінімуму (кишенькові гроші).

Емоційна змінна економічної соціалізації дітей являє собою емоційне ставлення дитини до економічної реальності.

Отже, процес економічної соціалізації має стадійний характер. Стадійність здебільше детермінована віком і ступенем втягнення дітей в економічний світ дорослих. Враховуючи співвідношення когнітивного, поведінкового і емоційного компонентів економічних уявлень дітей, стадійність процесу економічної соціалізації на ранніх етапах формування особистості можна представити таблицею 2.1.1.

Отже, спостерігаючи за засвоєнням дітьми деяких базових економічних понять, можна відмітити, що на цьому віковому етапі відбувається уточнення і диференціація тих знань, що дитина отримала в більш ранньому віці, і до початку вступу в школу у дітей уже є сформованими елементарні уявлення про деякі соціально-економічні явища. Усвідомлення дітьми ролі грошей, роботи і їх взаємозв’язку відбувається у відповідності зі ступенем зростання їх контактів з економічним світом дорослих, бесід з батьками, впливу засобів масової інформації. І уже до 10–11 років формуються уявлення, які мало відрізняються від уявлень дітей 13–14 років.

Економічна соціалізація

Когнітивна змінна

Поведінкова змінна

Емоційна змінна

Інформаційний блок

Споживацька

поведінка

Позитивне сприйняття економічної реальності

Ставлення до праці

Трудова поведінка

Негативне сприйняття економічної реальності

Знання соціально-економічних понять

Головне в розвиткові економічних уявлень в дитинстві - встановлення прямої залежності знань від досвіду, включення дитини в економічні відносини. У формуванні економічних уявлень дошкільнят провідним є поведінковий компонент, а на початку навчання в школі – підсилюється роль когнітивного компоненту.

Таблиця 2.1.1

Характеристика стадійності економічної соціалізації в дитинстві

Вік

Розвиток

Когнітивний

Поведінковий

Емоційний

3 – 4 роки

Економічні об’єкти називаються, але з мінімальним розумінням економічного значення. Починають розвиватися деякі елементарні поняття про гроші і придбання

Можливості для шопінгу та іншого поведінкового досвіду обмежена. З’являється перший трудовий досвід.

Панує позитивне сприйняття економічної реальності.

5 – 6 років

Економічні поняття пояснюються через ізольовані дії, що не мають економічного смислу. Розвиваються поняття про числову цінність монет. Робота розуміється як джерело грошей

З’являється можливість для самостійного досвіду в економічному світі «дорослих» (шопінг, споглядання реклами). Починають з’являтись «кишенькові гроші» і відповідно – вибір дії з ними. З’являється перший досвід накопичення з метою купівлі коштовних речей

Починають з’являтися негативні оцінки в судженнях про економічну реальність, яка пізнається з власного досвіду.

7 – 8 років

Усвідомлюється взаємодія в економічній системі окремих подій відокремлених від інших. Завершується розуміння кількісної вартості грошей, відмінностей між бідністю і багатством. Робота вже не усвідомлюється як єдине джерело грошей

Стають звичайними «економічні обов’язки» в домі (прибирання, дрібні закупки). Розширюються можливості для більш різноманітної «економічної діяльності». Все більше дітей починає відкладати «кишенькові гроші» на дорогі покупки.

Починає домінувати критична оцінка економічної реальності, що грунтується як на власному досвіді, так і на думці батьків.

9 – 10 років

Економічна взаємодія розглядається в системі і з конкретними цілями. Починає розвиватись здатність конструювати економічні зв’язки і прогнозувати їх результат. З’являється знання про «кримінальні» джерела грошей

З’являється одиничний досвід трудової діяльності, яка оплачується. Гроші витрачаються, як правило, на власні потреби.

Одним з провідних джерел негативних оцінок економічної реальності починають ставати ЗМІ

Згідно з результатами досліджень, отриманих Е.В.Козловою, економічна соціалізація як спеціальний вид соціалізації починається з трьох років. Це підтверджується наступним:

– саме в цьому віці з’являється перший трудовий досвід;

– виділення дітьми грошей як особливих знако-символів у відносинах людей (продаж, купівля);

– виділення магазина як місця купівлі-продажу.

Отже, неможливо недооцінювати важливість раннього формування економічних уявлень у дітей, бо основи економічних знань, економічного мислення і поведінки починають закладатися ще в дошкільному дитинстві. Вивчаючи зміст економічної соціалізації у дітей 3–10 років, Е.В.Козлова показала, що такі економічні категорії як «робота», «гроші», «магазин», «соціальна нерівність», «реклама», «банк» є основними категоріями, через які відображається дітьми цього віку економічна реальність. Провідним фактором у включенні дитини в економічну реальність є особиста діяльність у сфері купівлі-продажу, яка здійснюється за допомогою використання грошей. Через гроші відбувається ознайомлення дітей з іншими соціально-економічними явищами і інститутами.