2.5.2. Гроші як засіб включення підлітків в соціально-економічний простір ринкової економіки

Як уже відмічалось, розвиток ринкових відносин в економіці сприяє появі нових соціальних норм і цінностей, зміні вимог до людей. Люди по-різному ставляться до бізнесу і комерції. Життєві настановлення молодих людей визначають різне відношення до того позитивного, що може дати заняття бізнесом. Поступово в процесі соціалізації змінюється уявлення про функціональне призначення грошей. Зміни відбуваються у відповідності зі зміною місця індивіда в економіці.

В попередньому розділі ми вже відмічали, що підлітки по-іншому порівняно з молодшими дітьми розуміють функціональне призначення грошей. Новий підхід до оцінки грошей обумовлюється тим новим соціальним статусом, який починає займати підліток в суспільстві, а саме, його більш дорослою позицією. Дорослішання полягає у тому, що підліток поступово із споживача перетворюється в творця соціальної реальності. Нова соціальна позиція не може не позначитись на змінах простору, в якому відбувається включення індивіда в соціально-економічну сферу суспільства, а також на змінах соціальної ролі підлітка в економічній реальності.

Перехід від дитинства до дорослої людини в сфері економіки – це перехід від споживача до творця. Як уже відмічалось, взаємодія людей в економічному просторі відбувається через посередництво грошей. Нова соціальна позиція підлітка в сфері економічної реальності, яка визначається його творчою роллю, позначається також на використанні грошей. В дитинстві, про що вже йшлося, гроші використовуються людиною для численних споживацьких функцій в економічному просторі купівлі-продажу. Підліток починає використовувати гроші у відповідності з тими відносинами, які складаються в економічному просторі, в який переміщується його діяльність, а саме, у відповідності зі сферою підприємницької діяльності.

Використання підлітками грошей суттєво впливає на процес їх економічної соціалізації тому, що входження підлітка в економічну сферу суспільства відбувається через посередництво грошей.

Гроші, що знаходяться у користуванні зростаючої молоді, отримали назву “кишенькових грошей”. Проблема “кишенькових грошей” досліджується економістами, соціологами, істориками, психологами більш як століття. За цей період соціокультурні настановлення щодо функцій грошей, надання дітям кишенькових грошей, використання їх як засобу виховання та ін. змінювались у суспільній свідомості людства.

Так соціолог В.Зелізер, продивляючись педагогічні журнали і видання для батьків початку ХХ ст., відмічає, що в цей період батьків запевнювали в необхідності платити дітям кожний день або тиждень за підтримку порядку в їх кімнатах або за інші домашні справи, цим самим наглядно демонструючи їм зв’язок між роботою і грішми. В 30-ті роки вважалось, що головна функція грошей полягає в тім, що вони сприяють формуванню відчуття цін, і характер їх надання змінився на протилежний – педагоги рекомендували забезпечувати молодших членів сім’ї кишеньковими грішми поза всяких зв’язків з роботою. В публікаціях 50–70-х рр. мова йшла лише про своєчасне придбання однієї з основних навичок, яка необхідна для успішного функціювання людини в суспільстві. Мова йшла про економічні знання, вміння і навички, що дають можливість людині миттєво зорієнтуватись у швидких змінах суспільства, вміння подати себе серед рівних і обійти конкурентів завдяки вмінню вписатись в економічну структуру і відповідати вимогам ситуації.

Про результати такого різного надання кишенькових грошей, про яке йдеться, говорять дані канадських дослідників Р.Абрамович, И.Фридман, П.Плинер. Вони показали, що діти, котрі отримують від батьків кишенькові гроші за певну роботу у домі, значно відстають за рівнем абстрактності і сформованості економічних уявлень від своїх однолітків, які мають “вільні” гроші просто тому, що являються повноправними членами сім’ї, які претендують на частку її прибутку. Останні краще поінформовані про ціни на товари, розуміють смисл кредитної картки, тоді як їх однолітки, що “заробляють” гроші, намагаються більше витрачати за кредитною карткою, бо для них готівкові і безготівкові гроші є нееквівалентними категоріями. Їм важче розпрощатись з тими купюрами, які вони тримають в руках, ніж з тими, які вони уявляють собі лише в думках.

Французький дослідник Д.Лассаре вважає, що смисл виплат батьками кишенькових грошей змінюється у відповідності з віком дитини і повинен бути засобом контролю її зростаючих вимог.

Характер отримання грошей впливає і на оволодіння дитиною етичним змістом праці. Як відмічає російська дослідниця А.В.Бояринцева, “у несприятливому етичному фоні, що виникає в результаті винагороди, формується гіпертрофоване прагнення до успіху як єдиному результатові праці.”

Розглядаючи процес економічної соціалізації в зв’язку з проблемою грошей, ми намагались вияснити такі питання, як ставлення підлітків до грошей, джерела надходження грошей, використання грошей та ін. З метою дослідження цих питань ми використали тест-опитувальник “Учнівська молодь в економічному просторі” (розроблено Л.Г.Борисовою), зокрема ті його питання, що стосуються джерел і використання грошей. Дослідження проводилось серед учнів загальноосвітніх шкіл м. Києва. У вибірку ввійшло 80 осіб середнього (13–14 рр.) і старшого (16–17 рр.) підліткового віку жіночої і чоловічої статі в однаковій кількості у групах.

Було встановлено, що більшість підлітків мають “кишенькові гроші”. З 80 опитуваних лише 5 осіб жіночої статі (старша група) на запитання анкети “Чи маєте ви “кишенькові гроші?” відповіли “ні”.

Джерелом кишенькових грошей здебільшого є батьки, родичі. Частина респондентів отримує гроші за надання різних невеликих послуг. Певна кількість наших респондентів отримує гроші, займаючись бізнесом. Як видно з таблиці 2.5.9, основним джерелом “кишенькових грошей” є родичі, батьки (29,4%). Майже чверть опитаних (24%) отримують гроші за надання невеликих послуг, стільки ж підлітків (24%) займаються бізнесом, комерцією. Таких, хто не хоче говорити про свої джерела (“секретні” надходження), теж виявилось досить багато (22,7%). Якщо порівняти дані, що отримані нами, з даними інших досліджень, в яких аналізуються джерела “кишенькових грошей” у дитячому віці (Е.В.Козлова), то не можна не помітити появу у підлітків таких нових джерел грошей, як “заняття бізнесом, комерцією”, “надання різних послуг”, яких не було в дитячому віці.

Таблиця 2.5.9

Джерела “кишенькових грошей” підлітків за всією вибіркою, %

Джерела “кишенькових грошей”
І		ІІ		ІІІ		ІV
а	б	а	б	а	б	а	б
18,7	11	2,7	21,3	5,3	18,7	8	14,7
І – дають родичі, батьки; ІІ – отримують за надання різних невеликих послуг; ІІІ – займаюсь бізнесом, комерцією; ІV – не хотілось би говорити про своє джерело (“секретні” надходження). а – постійно; б – інколи.

Поява цих джерел є свідченням розширення економічного простору підлітків, переорієнтації їх на інші операції з грішми. Ці факти ілюструють перехід підлітків із споживацької в виробничу економічну сферу.

Як показало опитування, гроші з бізнесу і надання послуг підлітки отримають нерегулярно, що говорить про те, що процес їх входження в економічну сферу підприємницької діяльності тільки-но розпочинається. Серед тих, хто займається бізнесом, більшість осіб чоловічої статі (із 18 осіб – 12 чоловічої статі), а з тих, хто постійно займається бізнесом, – всі особи чоловічої статі. Отже, бізнес в підлітковому віці виявляється з “чоловічим обличчям”. Якщо вважати, що ціллю економічної соціалізації є формування у кожної людини підприємницької психології і підприємницького типу мислення, то в цьому ми вбачаємо проблему, бо в економічній соціалізації підлітків жіночої статі послаблюється такий важливий фактор, як особистий досвід.

Серед тих, хто отримує гроші за надання різних невеликих послуг, дівчаток теж менше, ніж хлопців (із 18 осіб – 8 жінок), всі вони отримують гроші – “інколи”. Ці факти говорять про наявність фактору статі в джерелах “кишенькових грошей”, аналіз якого потребує додаткових досліджень.

Звертає на себе увагу той факт, що досить багато виявилось тих, хто не хоче говорити про свої джерела (“секретні надходження”) Можливо, що ці джерела якось пов’язані з тією негативною тенденцією, яка виникає на фоні неформальної економіки з її аморальними засобами отримання грошей. Це факт також потребує додаткових досліджень.

Важливим питанням у дослідженні економічної соціалізації в зв’язку з грішми є питання витрати “кишенькових грошей”. Від того, як і на що витрачає людина гроші, як вона вміє ними розпоряджатись, тобто в якій мірі вона є фінансово грамотною, залежать її успіхи в підприємницькій діяльності, її підприємницька кмітливість. Набуття особистого досвіду у витратах грошей має велике значення в формуванні підприємницьких якостей індивіда.

На основі своїх досліджень американський психолог Р.Саттон зробив висновок, що саме особистий досвід користування грішми здійснює головний вплив на розвиток економічних уявлень дітей.

У дослідженнях А.Фенема встановлено, що більш ранній досвід поводження з власними грішми сприяє більш ранній економічній соціалізації, а також “вписуванню” в традиційні цінності середнього класу, а також конкретно – до кращого застосування грошей, як, наприклад, до їх накопичення і вкладання в різні підприємства.

В своєму дослідженні ми виявляли також, як і на що підлітки витрачають свої “кишенькові гроші”. Це питання ми виясняли у 80 учнів тієї ж самої вибірки. Результати опитування показали, що більшість підлітків накопичує гроші для крупних придбань (див. табл. 2.5.10). 55% опитаних накопичують гроші для крупних придбань. Це позитивний факт, який засвідчує формування фінансової кмітливості підлітків нашої вибірки.

Таблиця 2.5.10

Витрати “кишенькових грошей” підлітками за всією вибіркою, %

Варіанти витрат
І	ІІ	ІІІ
15,0	30,0	55,0
І–Витрачають на дрібниці відразу, як отримують гроші; ІІ – Витрачають на дрібниці, розподіляючи гроші рівномірно до наступного надходження; ІІІ – Накопичують гроші для крупних придбань.

Розглядаючи варіанти витрат “кишенькових грошей” в залежності від віку і статі, ми виявили значення цих факторів в економічній соціалізації підлітків (див. табл. 2.5.11-12). Як виявилось, найкраще витрачають підлітки жіночої статі. 65% з них накопичують гроші для крупних придбань. Найбільш вдало витрачають гроші старші підлітки: 70% з них накопичує гроші для крупних придбань. Взагалі більшість молодих підлітків (60%) витрачає гроші на дрібниці, що свідчить про їх недостатню фінансову грамотність.

Таблиця 2.5.11

Витрати “кишенькових грошей” в залежності від статі, %

Стать	Варіанти витрат
	І	ІІ	ІІІ
Чол.	15,0	40,0	45,0
Жін.	15,0	20,0	65,0

Таблиця 2.5.12

Витрати “кишенькових грошей” в залежності від віку? %

Вік	Варіанти витрат
	І	ІІ	ІІІ
Молодші	25,0	35,0	40,0
Старші	5,0	25,0	70,0

Зарубіжні дослідники Дж. і Е. Ньюсоні вивчали практику витрат дітьми кишенькових грошей і виявили цікаві відмінності у практиці виділення і витрат кишенькових грошей: діти із сімей середнього класу отримували в півтора-два рази менше грошей, ніж діти із робітничих сімей, проте, накопичували вдвічі більше. Більше половини дітей некваліфікованих робітників і тільки 10% дітей спеціалістів із вищою освітою витрачали всю суму кишенькових грошей на протязі тижня.

Спостереження російських педагогів підтверджують цю закономірність: у дітей із бідних сімей частіше з’являються відносно великі суми грошей, які їм подаровано кимсь із родичів. Іноді діти із бідних сімей самі шукають собі різні способи заробітку [73].

Французький дослідник Д.Лассаре вважає, що система кишенькових грошей є ефективною тоді, коли вона поєднується із обговоренням фінансових питань в сім’ї. Приєднуючись до цієї думки, ми в своєму дослідженні намагались виявити, яку участь приймають підлітки в економічних справах сім’ї. Нашим респондентам було запропоновано дати відповідь на запитання: “Яку участь Ви приймаєте у економічних справах сім’ї?”. Як показано в таблиці 2.5.13, найбільш значна частака опитаних підлітків бере участь у економічних справах сім’ї у формі виконання дорученнь у різних закупках (45%), 13,75% допомагає своїм сім’ям фінансово. Звертає на себе увагу досить невелика частка сімей, в яких обговорюються фінансові справи (тільки 20%). Негативним явищем, що несприятливо відбивається на економічній соціалізації підлітків, є те, що 21,25% з них не приймає ніякої участі у економічних справах сім’ї.

Таблиця 2.5.13

Варіанти участі підлітків у економічних справах сім’ї

( за всією вибіркою)

Варіанти відповідей
I	II	III	IV
20,00	45,00	13,75	21,25
I–обговорюю з членами сім’ї, II–мені доручають робити різні закупки, III–я допомагаю сім’ї фінансово своїми заробітками, IV – ніяку.

Аналіз варіантів участі підлітків у економічних справах сім’ї за факторами “стать” і “вік” виявив їх значущість (див. табл. 2.5.14-15). Серед жіночої статі більш тих, хто залучається до обговорення з членами сім’ї фінансових сімейних справ (25% проти 17,5% у чоловіків), проте менше тих, хто допомагає сім’ї фінансово (12,5% проти 15% у чоловіків). Окрім того, серед підлітків-дівчат є такі, хто не приймає ніякої участі в економічних справах сім’ї (17,7%).

Таблиця 2.5.14

Варіанти участі підлітків у економічних справах сім’ї в залежності від статі

Стать	Варіанти відповідей
	I	II	III	IV
Чол.	18	45	15	25
Жін.	25	45	12,5	17,5

Хоча суттєвих відмінностей між чоловіками і жінками в участі у економічних справах сім’ї не виявлено, можна все-таки говорити про існування тенденції більш активної участі жінок в цих справах.

Отже в участі підлітків у економічних справах сім’ї, фактор віку має суттєве значення. Це виявляється в тому, що серед молодших підлітків менше тих, хто обговорюють з членами сім’ї фінансові справи (15% проти 25% у старших), більше тих, хто не приймає ніякої участі (37,5% проти 5% у старших). Серед молодших підлітків немає нікого, хто б допомагав сім’ї своїми заробітками, а серед старших підлітків таких 27,5%. Можна зробити висновок, що старші підлітки більш активно включаються у економічні справи сім’ї

Таблиця 2.5.15