Ставлення молоді до державної символіки: Прапора, Герба, Гімну України

Ставлення	Студенти	Учні
Шанобливе	68%*	71%
Зневажливе	25%**	20%

* - р < 0,05; ** - р < 0,01.

Очевидно, такі дані свідчать про те, що процес політичної соціалізації студентства в більшій мірі, ніж в учнівства, носить суперечливий характер. Можливою причиною є те, що сьогоднішні студенти – це ті, чия політична свідомість почала формуватись ще на початку так званого “перехідного” періоду, в умовах не тільки політичної, скільки, що головне, - кризи цінностей. Підтверджують такі суперечливі особливості політичних орієнтацій студентства і наступні дані: третина студентів (33%) не підтримують самостійний шлях розвитку України поза всякими об’єднаннями держав, 32% - за блокування з Росією і Білоруссю в єдиній державі (тобто, незалежний шлях розвитку державності відкидають разом 65 % опитаних студентів), лише 35% - підтримують вступ до Європейського союзу. Разом з тим, студентська вибірка порівняно з учнівською демонструє в два рази достовірно більше бажання жити в Україні, розбудованій за демократичною ідеологією країн Європи (див.табл. 3.3.6).

Таблиця 3.3.6

Бажане ідеологічне майбутнє для України

	Студенти	Учні
Бажання жити в Україні, розбудованій за демократичною ідеологією країн Європи	92%**	48%
Бажання жити в Україні, розбудованій за комуністичною ідеологією колишнього СРСР	8%	52%**

3.4. Когнітивний аспект політичної соціалізації сучасного юнацтва

Політичні якості особистості зумовлені усім комплексом зовнішніх та внутрішньоособистісних детермінант її політичної соціалізації на попередніх етапах розвитку. Велику роль на юнацькій стадії становлення політичності особистості вчені [2; 3; 6; 7; 11; 35; 39] схильні пов’язувати саме з особливостями когнітивних процесів. Найбільш суттєві зміни в структурі психічних когнітивних процесів в юнацькому віці спостерігаються перш за все в інтелектуальній сфері. Останні найчастіше пов’язуються (Г.Г.Дилігенський, Г.Я.Гозман, О.Б.Шестопал) із розвитком можливостей особистості аналізувати політичну інформацію на основі формування навичок теоретичного мислення. Закономірності зміни мислення в студентські роки виражаються у поступовому переході від дуалістичного способу інтерпретації світу через формування здатності оцінити усю багатоманітність існуючих точок зору залежно від контексту, до формування самостійно обраної світоглядної позиції, яка базується на прийнятті відповідальності за вибір власних цінностей і свого образу життя.

Не лише тривалі якісні зміни в процесах мислення індивіда, а й розвиток його Я-концепції виражають когнітивний аспект політичної соціалізації. З одного боку, по досягненню студентського віку індивід здатний до складних форм рефлексії – може легко абстрагуватись від конкретного матеріалу; в кінці юнацького періоду він здатен робити цілком виважені і обґрунтовані умовиводи, що свідчить про пріоритетний розвиток логічного мислення. Таким чином, у віці вступу до вузу індивід володіє уміннями та навичками для інтелектуального осягнення усіх суспільних процесів, в тому числі політичних. Оскільки він може аналізувати абстрактні ідеї, відшукувати помилки та логічні протиріччя в абстрактних судженнях, можна сказати, що індивід в юнацькому віці уже інтелектуально готовий до глибокого і узагальненого відображення світу політики, до сприйняття певних політичних ідей, які можуть стати основою його світогляду.

З іншого боку, особливості розвитку самосвідомості в юнацькому віці сприяють цілісному, несуперечливому відображенню, інтерпретації політичної реальності, уможливлює вироблення відповідних стратегій політичної поведінки.

Теоретичним фундаментом аналізу процесу визрівання політичного мислення і самосвідомості є психологічні дослідження генезису мислення, основи яких викладені у працях видатного швейцарського психолога Ж.Піаже. Саме готовність когнітивної сфери особистості студента до критичного сприйняття політичної реальності є чи не одним з центральних моментів його політичної соціалізації. Дійсно, картина політичного світу, усвідомлення власного “Я” у полі відносин із інститутом політичної влади формується ще до набуття формального статусу громадянина, який має право брати участь у виборах (за Конституцією України право голосу на виборах до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та референдумах мають громадяни, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років).

Таким чином, когнітивна сфера особистості в даний період зазнає фундаментальних змін щодо пізнання й осягнення світу політики. Особливості так званого “політичного пізнання” проявляються як у формуванні в свідомості особистості більш-менш цілісної (порівняно з попередніми етапами політичної соціалізації) картини політичного світу, так і у формуванні власної системи еталонів самооцінювання і самоставлення, виражених у системі ідентичностей особистості.