Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Аверьянова монография.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
10.08.2019
Размер:
1.99 Mб
Скачать

Співвідношення показників 5-ї шкали

і профіля подвійного піку 78’’

Т показники

кількість осіб

% відносно всієї вибірки

50-59

15

15,6

60-69

20

20

70-79

19

20

80 і вище

5

5,2

нижче 50

1

1

Зв’язок показників 5-ї шкали із профілем подвійного піку 78’’ в залежності від статі і від віку відображено в таблицях 4.6-7.

Таблиця 4.6

Співвідношення показників 5-ї шкали з профілем

особистості подвійного піку 78’’ в залежності від статі

Т-бали

жіноча стать

чоловіча стать

% відносно жіночої групи

% відносно всієї вибірки

% відносно чоловічої групи

% відносно всієї вибірки

50-59

10

6,3

23,7

9,4

60-69

31

18

5,3

2,1

70-79

19

12

21,1

8,3

Т > 80

3,4

2,1

7,9

3,1

Т < 50

2,6

1

Як видно з таблиць, при співставленні показників 5-ї шкали з профілем подвійного піку 78’’ за віковими і статевими ознаками, яких-небудь суттєвих особливостей не виявлено.

Необхідно звернути увагу на сполучення підвищеного профілю на 5-й шкалі з підвищенням його на 4-й шкалі. 4-а шкала – це шкала імпульсивності. Будучи провідною в профілі, який розташовано в рамках нормативного розкиду, вона виявляє активну особистісну позицію, високу пошукову активність, в структурі мотиваційної спрямованості – перевагу мотивації досягнення, впевненість і швидкість у прийнятті рішень. Сполучення у профілі підвищених показників 4-ї і 5-ї шкали є характерним для осіб, які демонструють свою незгоду з прийнятими у суспільстві звичаями та формами поведінки [52, 53].

В нашому дослідженні виявилось 40 профілів, в яких показники 4- ї шкали підвищені більш як 80 Т, а сполучення 4’’5 – відмічається у 26 профілях, що складає 27 % від всієї вибірки. Виявилось також, що профіль 4’’5 є найбільш характерним для підлітків старшої вікової групи, а також більшою мірою – для підлітків жіночої статі (табл. 4.8). В чоловічій групі ми маємо профілі, що дорівнюють 10 % від усієї кількості опитуваних, в яких підвищення профілю на п’ятій і четвертій шкалі поєднуються з відсутністю виражених підвищень профілю на інших шкалах.

Таблиця 4.7

Співвідношення показників 5-ї шкали з профілем особистості подвійного піку 78’’ в залежності від віку

Т-бали

молодша група

старша група

% відносно групи

% відносно вибірки

% відносно групи

% відносно вибірки

50-59

7

3,1

22,6

12,5

60-69

19

8,3

22,6

12,5

70-79

19

8,3

20,8

11,5

< 80 Т

7

3,1

3,8

2,1

> 50 Т

2,3

1

Такий профіль, як засвідчують дослідники, є характерним для особистостей, що демонструють свою незгоду із звичаями і формами поведінки, прийнятими у суспільстві. У жіночій групі профіль 4’’5 складає більш як 16 %. Цей профіль виявляє протест особистості проти традиційної жіночої ролі. Чим більш виявлені підйоми профілю на 4-ї шкалі, тим більше це виявляється у зміні поведінки в бік маскулінізації. В нашій вибірці серед жінок виявилось 4 профілю з показниками вище 90 Т і 6 профілів – з показниками вище 100 Т.

Таблиця 4.8

Розподіл профілю 4’’5 по групах в залежності від статі і віку опитуваних (% по відношенню до всієї вибірки)

жіноча стать

чоловіча стать

молодші підлітки

старші підлітки

молодші підлітки

старші підлітки

6,3

10,4

1,04

9,4

Отже, виявлення сполучення 4’’5 є важливим для пояснення відхилень від традиційних стереотипних норм маскулінності-фемінності в процесі статеворольової соціалізації підлітків.

Загалом, результати дослідження за методикою ММРІ показали:

  1. У більшості респондентів відмічається підвищення показників 5-ї шкали профілю особистості, що свідчить про відхилення від стереотипних традиційних норм маскулінності-фемінності в статеворольовій ідентифікації підлітків.

  2. Відхилення у профілі 5-ї шкали свідчить про переорієнтацію підлітків із стереотипних традиційних фемінно-маскулінних гендерних схем на андрогінні в процесі статеворольової ідентифікації.

  3. Більше відхилень у статеворольовій ідентифікації виявилось у групах жіночої статі. Це не співпадає з поширеною у вітчизняній літературі думкою про те, що фемінізація хлопчиків переважає маскулінізацію дівчаток.

  4. За нашими результатами динаміка відхилень у статеворольовій ідентифікації у жіночих і чоловічих групах відбувається у протилежних напрямках: у групах дівчаток з віком спостерігається зменшення показників відхилень, у групах хлопчиків – навпаки: від молодшого до старшого віку показники відхилень зростають. Це суперечить поширеній в літературі думці, згідно з якою у хлопчиків в процесі їх розвитку і змужнілості показники їх фемінності мають тенденцію до зниження.

  5. Зменшення відхилень за показниками 5-ї шкали у дівчат і збільшення цих показників у хлопчиків в процесі їх дорослішання пов’язано з адаптацією підлітків до умов сучасності. Остання здійснюється як формування андрогінного гендерного типу зі середніми показниками андрогінності, яка співпадає з тенденцією підвищення фемінності у хлопчиків і зниження маскулінності у дівчат.

  6. Зменшення показників у рівні відхилень 5-ї шкали профілю у старшій жіночій групі пояснюється тенденцією до збалансування маскулінності з фемінністю у дівчат, які в молодшому віці зазнали впливів маскулінізації суспільства.

  7. Збалансування маскулінності з фемінністю, яка йде за андрогінною гендерною схемою, відбувається у старшому підлітковому віці в результаті індивідуалізації гендерної позиції особистості, про що свідчать показники кореляції 5-ї і 8-ї шкали профілю особистості по старшій віковій групі.