І група

Дані позиції сприймаються студентами як такі, що відповідають суспільній потребі у свідомому громадянинові, компетентному і впевненому у своїх починаннях, що не визнає насильства над собою і не припускає його стосовно інших, керується принципами добра і справедливості в своїй життєдіяльності. Вказані об’єкти утворили досить потужній кластер із високими значеннями за першим фактором; оцінки ж за другим фактором знижуються у зворотному напрямку.

“Сьогоднішній народний обранець” (О1) та “представник влади 20 років тому” (О5) – обидва об’єкти сприймаються студентами як такі, що відповідають позиції людини, відчуженої соціально-політичних справ, позиції швидше об’єкта, ніж активного суб’єкта політики. З огляду на зміст прислів’їв, які відносяться до другого фактора, зазначимо, що ці рольові позиції мало виражають справжні політичні мотиви (дотримання інтересів інших, досягнення політичного консенсусу тощо), а швидше відображують мотивацію егоцентриста - кар’єриста, який, з одного боку, не погребує нічим у досягненні своєї мети, а з іншого, - маргінала, який ніколи не буде вести інших за собою.

Наближеність обох образів у семантичному просторі перших двох факторів відображає психологічну їх близькість. Отже, в повсякденних уявленнях студентів влада залишається авторитарною, такою, що не визнає прав і свобод особистості, антипартнерською, антидемократичною.

Окремо виділяється образ “сьогоднішнього громадянина” (О8), який отримав високі оцінки за фактором “Аморальний егоцентризм”, Однак оцінюється як більш моральний і затребуваний суспільством, ніж попередні дві позиції. Порівняно ж з іншими рольовими позиціями, сьогоднішній громадянин і за шкалою моральності, і за відповідальністю у міжособистісних стосунках уявляється, як далекий від ідеалу громадянських чеснот. Ми схильні інтерпретувати цей факт наступним чином: очевидно, повсякденна свідомість молоді вже сьогодні фіксує зміну в ієрархії цінностей суспільства, де на перший план висунуті потреби матеріального благополуччя, здоров’я і успішної кар’єри.

При цьому такі духовні цінності, як добро і справедливість, толерантність і альтруїзм, патріотизм і громадянська відповідальність займають найнижчі щаблі в цій ієрархії. В усякому разі, ми бачимо те, що найсуттєвіші зміни в суспільному житті вже відображені у молодіжній свідомості, отримавши і належну оцінку. Отже, навряд чи влучним для передачі стану повсякденної свідомості студентської молоді є термін “інертність”. Підкреслимо, однак, що демократичні цінності залишаються в реальних владно-підвладних стосунках молоді і влади лише декларованими, віднесеними у майбутнє ідеями – цілями.

Образи “партнера”, “господаря” і “підлеглого” є “склеєними” в політичній свідомості студентів. На нашу думку, це свідчить про те, що студенти важко “поміщають” в заданому вимірі “особистість – влада” (що вимагає від досліджуваного бачити себе у масштабі макросоціальних процесів) такі позиції, які слід сприймати швидше у вимірі міжособистісних стосунків. Отже, в межах двох вказаних факторів для студентів позиції “партнера”, “господаря” і “підлеглого” розвести не представляється можливим.

Принциповим є те, що, системоутворюючими серед позицій найбільш могутнього кластера об’єктів є “ідеал громадянина” і “партнер” як такі, що отримали найвищі оцінки за першим та найнижчі – за другим факторами. Наближеність до них позиції “Я” (і одночасна віддаленість її від позиції “сьогоднішній громадянин”) говорить про те, що студенти схильні приписувати образові “Я” найкращі людські чесноти, разом з тим мало пов’язувати їх із справжнім патріотизмом і нагальною для суспільства потребою виконувати громадянський обов’язок уже сьогодні.

Виявилось, що в семантичному просторі, утвореному третім і першим факторами, ті дві групи образів, що були “склеєними” в просторі перших двох факторів, диференціюються: так, більш високі показники безвідповідальності власної і у міжособистісних стосунках, яка є неприйнятною в соціально-політичному середовищі, мають образи “підлеглого”, “Я”, та “громадянина через 20 років”; найвищих показників за вектором власної відповідальності набули такі політичні рольові позиції, як “ідеал громадянина”, “партнер”, “господар”, “народний обранець через 20 років”.

В уявленнях студентів, які не беруть активної участі у політичному житті, зафіксована низька самооцінка щодо власних сил на теренах політичних відносин, низька оцінка власної політичної відповідальності, почуття безсилля, невіри в себе, непотрібності для політичної спільноти. Загалом психосемантичне дослідження підтверджує висновки, зроблені нами за результатами методики “Неіснуюча тварина”. За показником безвідповідальності образ “Я” наближається до образу “підлеглого”. Така ж оцінка прогнозується і для “громадянина через 20 років”.

Особливості семантичного простору другого і третього факторів у І групі вказують на те, що в уявленнях студентів представники влади, взяті у ретроспективі і актуальному часі, мотивуються в своїй діяльності прагненням побудувати кар’єру, часто “йдучи по головах” оточуючих (“комусь ніяково, а мені однаково”), демонструючи при цьому значну міру безвідповідальності щодо них.

З метою порівняння семантичних полів політичної свідомості студентів, які не беруть активної участі у політичному житті, і студентської молоді, яка приймає активну участь у політиці, ми застосували метод факторного аналізу до сумарної матриці вихідних даних в ІІ гр. Результатом цього стало виділення чотирьох значущих факторів, які обіймають 25%, 12%, 7%, 6% загальної дисперсії

Перший найбільш могутній фактор (25% загальної дисперсії) включив в себе на одному з полюсів такі прислів’я:

14. Що громада, то і я 7. Справедливого чоловіка Бог любить 31. Він знає, що починає 30. Малі тілом, та великі духом 18. Мудрій голові досить дві слові 27. За рідний край – хоч помирай 32. Сумління – найлуччий порадник 19. Сміливого і куля не бере 15. Що скаже – наче зав’яже 1. Твердий, як скеля, міцний, як дуб 3. До панів пан, а до мужиків мужик 20. Комусь ніяково, а мені однаково

0,82 0,73 0,73 0,72 0,70 0,70 0,65 0,65 0,61 0,60 0,51 - 0,65

Дані прислів’я в більшості своїй є тими ж, що утворюють перший фактор в І групі - виражають принциповість, мудрість, справедливість, толерантність – ознаки активності на благо власне та оточуючих. Це фактор активності, за Осгудом. Серед найбільш навантажених прислів’їв - “що громада, то і я”, “за рідний край хоч помирай”, такі, що виражають патріотизм, політичну толерантність, залученість до справ громади. Протилежний полюс першого фактору представлений одним прислів’ям (“комусь ніяково, а мені однаково”), яке допомагає уточнити зміст фактора. Воно виражає, на нашу думку, позицію відчуженого, байдужого ставлення до загальної справи.

Отже, перший фактор в групі членів молодіжних громадських організацій за змістом дещо схожий на відповідний фактор, виявлений в І групі. Однак означає не тільки активну громадянську позицію, але й акцентує увагу на залученості – відчуженості від справ громади. Смислові інваріанти прислів’їв, що входять до даного фактору в ІІ гр., виражаються у назві фактору “Причетність до справ громади – Відчуженість від справ громади”.

Другий за значущістю фактор (12% загальної дисперсії) є також біполярним, один з полюсів якого представлений такими прислів’ями:

25. Здається і дружить, а гадючку пустив 34. Так мене підвів, як дурну під монастир 26. Тень-тень, аби збути день 10. На двох стільцях сидить 13. Потрібний як діра в мості 17. Я не я і рука не моя 28. Така честь, як на собаці лико 6. Не буде риба раком 2. Одна паршива овечка всю отару поганить 33. Кусь мене вовче, бо я тебе не можу

0,76 0,75 0,70 0,66 0,64 0,62 0,61 0,58 0,55 0,55

Вказані прислів’я виражають соціально заперечувану, неприйнятну підступність, безчестя, самоізоляцію, конформізм, необов’язковість і безвідповідальність особистості у міжособистісних стосунках. На протилежному полюсі знаходиться прислів’я що дозволяє уточнити зміст усього фактору. Воно виражає готовність творити добро людям, орієнтованість на справи оточуючих, винагороджуваний і заохочуваний соціоцентризм. Отже, основний смисл другого фактора, в якому переважає оцінкова складова, можна виразити у назві “Егоцентризм – Соціоцентризм”:

35. Хто людям добра бажає, той і собі має

- 0,73

Третій біполярний фактор (7% загальної дисперсії) включає на одному з полюсів прислів’я, що виражають обережність людини у прийнятті рішень, обачливість, раціоналізм, поміркованість, схильність “перестраховуватись”, а також демагогія, популізм. Протилежний полюс третього фактора утворений прислів’ям, що виражає здатність людини ділитись останнім, здатність до самопожертви (фактор сили):

11. На другого промова, а о собі ні слова 22. Золоті гори обіцяє 4. Береженого всяк береже 29. Коли б і впасти, і не забитися 9. Останню сорочку зніме й оддасть

0,71 0,67 0,65 0,61 - 0,69

Смисл третього фактора можна передати у назві “Обережність – Готовність до самопожертви” .

Четвертий фактор виявився уніполярним, охоплював 6% загальної дисперсії і включав наступні прислів’я:

16. Не дається кожному вітрові повівати 24. Січе, як ціпом 21. Бог то бог, та не будь і сам плох

0,75 0,65 0,52

Наведені прислів’я виражають, на нашу думку, здатність людини протистояти зовнішньому тискові, вміння самому орієнтуватись у ситуації і приймати рішення – виражають також певною мірою силу суб’єкта. Даний фактор отримав назву “Нонконформізм” .

Представимо взаємне розташування образів аналізованих політичних об’єктів у просторі найбільш могутніх першого і другого факторів для ІІ гр. Виявлено, що семантичний простір перших двох факторів у цій групі майже ідентичний семантичному просторові аполітичних студентів, і обидва фактори в обох групах несуть в собі близький смисл. Цей факт переконує у тому, що семантичні значення аналізованих образів політичних об’єктів носять універсальний характер, покладені в основу тих конвенцій, якими утворений соціально-політичний контекст. В найбільшій мірі почуття причетності до громадських справ приписується таким образам, як “партнер”, “громадянин через 20 років”, “Я”, “народний обранець через 20 років” та “підлеглий”– вони є психологічно близькими ідеалові громадянина. Найменш виражене це почуття, як і найвищі людські чесноти, у образів “господар”, “сьогоднішній народний обранець”, “представник влади 20 років тому”.

Доброчинство у міжособистісних стосунках, порядність, дружелюбність найбільш притаманні образам “ідеальний громадянин”, “партнер”, “громадянин через 20 років”, “Я”, “народний обранець через 20 років” та “підлеглий”. Їм протистоять образи “господаря” та “сьогоднішнього громадянина”.

Образи “представник влади 20 років тому ” і “господар” наближені один до одного за вектором “Нонконформізм”, за яким мають більш високі оцінки, ніж образ “сьогоднішній народний обранець”. На цій підставі можна стверджувати, що студенти, які мають досвід політичної діяльності, уявляють теперішню владу набагато конформнішою, ніж 20 років тому, отже, такою, що легко піддається зовнішньому тискові, маніпулюванню з боку третіх сил.

Дещо іншим виявився розподіл аналізованих об’єктів у просторі третього і четвертого факторів. За рівнем готовності до самопожертви (третій фактор) найвищих оцінок у студентів отримали образи “сьогоднішнього громадянина” та “підлеглого”. Найбільш не конформними, індивідуалістичними, здатними протистояти тискові політичного оточення (за четвертим фактором) виявились образи “господаря” та “представника влади 20 років тому”.

Слід також зазначити, що із фактом членства у прополітичній групі пов’язаний вищий ступінь когнітивної складності політичної свідомості студентів. Дійсно, у студентів - членів громадських організацій виявлено чотири вагомих фактора, за якими організований основний зміст їх політичної свідомості. Це означає, що вони більш точно ідентифікують об’єкти політичної реальності, що в свою чергу зумовлює і більш широкі можливості орієнтуватись в цій реальності, приймати більш зважені рішення, активніше виявляти суб’єктність щодо політичної влади.

Для того, щоб виявити ті політичні рольові позиції, які утворюють умовні групи на основі схожості значень, застосовано метод кластерного аналізу. При цьому об’єкти, що входять до різних груп (кластерів), характеризуватимуться різними (далекими) особливостями. Після кластеризації вихідної матриці даних 35 Х 10 в І гр. отримано наступні показники близькості рольових позицій (табл. 3.4.2). За характеристиками, найбільш близькими до образу “Я” у свідомості студентів, є наступні образи (подано у порядку зростання дистанції): “партнер”, “ідеал громадянина”, “господар”, “громадянин через 20 років”.

Таблиця 3.4.2