Евклідові відстані між політичними рольовими позиціями, і група

Найбільш віддаленими відносно образу “Я” в уявленнях досліджуваних виявились образи “сьогоднішнього народного обранця”, “представника влади 20 років тому” та (що було неочікуваним) “сьогоднішнього громадянина”. Таким чином, студентство схильне дистанціюватись від позиції “сьогоднішній громадянин”. Інтерпретувати цей факт дуже важко. Він може означати відсутність почуття громадянського обов’язку, небажання приписувати собі характеристики громадянина в нашій державі, в якій навіть представники влади в уявленнях студентів далекі від взірців громадянськості. Про це свідчать наведені нижче відстані образу “сьогоднішній народній обранець” від інших образів. Таке неусвідомлюване прагнення студентської молоді дистанціюватись від образу “сьогоднішнього громадянина” може пояснюватись наступним чином (до чого і схиляється автор). Оскільки у психосемантика досліджує значенням образів, які є продуктами політичної культури суспільства, і є результатом конвенцій, які вже сьогодні втілюють не лише наявну політичну реальність, а й політичні потенції, можливості розвитку політичних відносин, то виявлена тенденція відображує підсвідоме відчуття і схоплювання напрямку змін у об’єктивних значеннях тих чи інших політичних об’єктів. Ці зміни, швидше всього, відображаються поки що в буферній зоні політичних уявлень молоді, не зачіпаючи ядерних, центральних категорій. Однак з огляду на кардинальність змін в самій політичній сфері, припускаємо, що трансформація периферійної зони політичних уявлень студентів в напрямку включення до категоріальної сітки політичної свідомості нових, прогромадянських інтенцій (що виражається у ідентифікації із образами “ідеального громадянина” та “партнера”) є показником прогресивних трансформацій в колективних уявленнях підростаючих поколінь українців.

Представники сучасної політичної влади, очевидно, не виправдовують декларованих ними, але не втілених у реальні стосунки з молоддю, демократичних принципів. Це доводять великі відстані між образом “сьогоднішній народний обранець” (О1) та такими, що втілюють в собі найвищі громадянські чесноти (по осі першого фактора) - “ідеал громадянина” (О4), “партнер” (О2).

Показовим стосовно наявного статусу сьогоднішнього громадянина є його наближеність до образу “підлеглого” (О6). Отже, наш сучасник в уявленнях студентів втілює в собі ті риси, що були притаманними попереднім поколінням громадян, які ідентифікували себе у відносинах і політичною владою з позицією “під”, позицією керованого і підконтрольного об’єкта політичних відносин. Очевидно, такий смисл образ громадянина – сучасника не втратив і сьогодні. Але у студентської молоді вже немає бажання ідентифікувати себе з ним.

Наближеність образів “партнера”, “господаря”, “народного обранця через 20 років” і “Я” в уявленнях студентів є свідченням справді оптимістичних прогнозів щодо розвитку відносин “особистість – влада” в майбутньому. Адже це може свідчити про те, що молодь готова сприймати особистісні свободи в демократичній державі в прийнятних для суспільства межах. Ми вважаємо, що на рівні неусвідомлюваному молодь уявляє ці відносини як побудовані на паритетних началах, так і визнає необхідність делегувати певні контрольні функції державі як запоруку соціально-політичного консенсусу. Окрім того, уявлення виражають сподівання на те, що майбутня влада у своїй діяльності керуватиметься і принципами соціального партнерства, виконуючи при цьому функцію контролю.

Результати кластеризації вихідної матриці 35 Х10 даних, отриманих при опитуванні членів громадських організацій, представлені в таблиці 3.4.3. Найбільш близькими до образу “Я” (О3) є рольові позиції, втілені в наступних образах (подаються в порядку збільшення евклідової дистанції): “партнер” (О2), “ідеал громадянина” (О4), “господар” (О7), “громадянин через 20 років” (О9). Найбільші відстані образ “Я” має із образами, “представник влади 20 років тому” (О5), “господар” (О7) та “сьогоднішній народний обранець” (О1).

Таблиця 3.4.3