Співвідношення кількості соціальних і особистісних харатеристик в загальногрупових ідентифікаційних системах студентів

Група	Загальна сума характеристик	Сума об’єктивних характеристик	Сума суб’єктивних характеристик
І	522	172 (33 %)	350 (67 % **)
ІІ	726	406 (56 %)**	320 (44 %)

** - рівень значущості р < 0,01

Так, представники І гр. демонстрували достовірно вищий рівень (у 1,7 рази, φ = 3.27, p < 0.01) суб’єктивної та достовірно нижчий рівень (у 1,5 рази, φ = 3.74, p < 0.01) об’єктивної ідентифікації порівняно із представниками ІІ гр. Привертає увагу те, що і внутрішньогрупові системи ідентичностей зберігають таке ж співвідношення соціальних та особистісних самохарактеристик: в І гр. особистісних самохарактеристик в 2 рази більше, ніж соціальних. У ІІ гр., навпаки, соціальних самохарактеристик приблизно в 1,3 рази більше, ніж особистісних.

Наведені дані свідчать про наступні тенденції у розвитку політичної самосвідомості студентів. В умовах соціально-політичної кризи і невизначеності структури, функцій провідних політичних інституцій молодій людині важко орієнтуватись у хаотичній, ще невпорядкованій системі нових соціальних норм і настанов, ускладнюється процес усвідомлення свого місця серед тих суб’єктів політики, які їх сповідують. В результаті – складнощі із характеризуванням себе у об’єктивних, соціально-політичних категоріях. Студентам легше характеризувати власне Я у категоріях особистісних, через посередництво яких виражається самооцінка власних унікальних індивідуальних якостей. На цей факт можна поглянути з іншого боку: в умовах стагнації процесу соціально-політичної ідентифікації саме через усвідомлення власних можливостей і внутрішньоособистісних резервів молодь намагається будувати систему ідентичностей. У цьому ми вбачаємо психологічні підвалини індивідуалістичних орієнтацій молоді, які виражають нові тенденції у процесі політичної соціалізації сучасної молоді, відмінні від тенденцій до колективізму в добу адміністративно-командної політичної системи. Щоправда слід підкреслити: однією з умов і показником ефективності політичної соціалізації у когнітивній сфері самосвідомості підростаючого покоління слід вважати рівень її об’єктивної ідентифікації, що означає успішний пошук особистістю свого місця у тому спектрі соціальних груп, який існує в суспільстві, наявність позитивних уявлень про більшість соціальних, в тому числі політичних, груп.

Процес політичної ідентифікації серед студентів, які не беруть активної участі у політичному житті, ускладнений тим, що, очевидно, більшість соціальних категорій, через посередництво яких молода людина визначає себе і своє місце у суспільстві, здаються такими, що втратили свої межі і свою цінність. Це демонструють наведені результати опитування і це співпадає з висновками, які роблять російські психологи, досліджуючи феномен ідентичності в умовах трансформації суспільства [2, 324 - 325].

Для групи студентів – членів молодіжних громадських організацій характерна зворотна тенденція у розвитку політичної самосвідомості, що ще раз підтверджує тезу про те, що розширення соціальних зв’язків збагачує в першу чергу соціальний досвід індивіда, на рівні ментальному – розширює діапазон кодів соціальних ролей, втілених у соціальних уявленнях. Все це, в свою чергу, зумовлює ширші адаптаційні можливості суб’єкта [2; 3; 13; 14; 30; 51; 53].

Згідно із завданням дослідити місце і роль політичної ідентифікації у формуванні системи ідентичностей особистості студента важливим було виявити, чи включає загальногрупова система ідентичностей політичні самохарактеристики. Це стало б показником включеності механізму політичної ідентифікації, дозволило б з’ясувати місце і роль політичних ідентичностей як у вертикальній ієрархії ідентифікаційної системи, так і по всіх її горизонталях (індивідуально-особистісній, соціальній, соцієтальній).

Розглянемо співвідношення часток ідентичностей різних рівнів соціально-політичної взаємодії у колективній системі ідентичностей студентів (табл. 3.4.5). Можемо стверджувати, що для представників І гр. достовірно характерний в 2 рази нижчий рівень групової ідентифікації порівняно з ІІ гр. (φ = 3.1, р < 0,01), хоча в обох групах групова ідентичність домінує серед об’єктивних ідентичностей. У групі студентів, що має членство у громадській організації, ідентифікація себе з державою в два рази (р < 0,01) актуальніша, ніж серед студентства, яке не причетне до громадсько-політичної діяльності.

Таблиця 3.4.5