2.2. Психологія грошей та їх соціалізуюча функція

Гроші займають особливе місце серед речей-символів, що оточують людину. В обігові гроші виступають не тільки в якості символічного вираження власності, але й як символічний посередник людських відносин. Символічний характер грошей (у їх опосередкуванні людських відносин) дозволяє застосувати ідеї Т.Парсонса про гроші як системи «загальноприйнятих символів». «Знаки і символи, особливо там, де існує соціальна взаємодія, набувають загального значення і служать засобом комунікації між діючими особами». Таке розуміння грошей як посередників людських відносин дозволяє говорити про формування специфічної «грошової культурі», властивої всьому суспільству.

Загальна психологія вивчає людину саму по собі або у взаємодії з іншими людьми. Проте в реальній дійсності людина знаходиться у двох сферах – духовній і речовій. Людина взаємодіє з об’єктивним світом, який сприймається у всій сукупності своїх особливостей і у свідомості людей. Наявність різних речей у різних людей встановлює між ними певну ієрархію, яку вони сприймають природно. Гроші є узагальненою формалізованою стороною речового світу. Окрім чисто економічних функцій (міра вартості, засіб обертання, платежу, накопичення) гроші є фактором формування психіки людей, створюючи і задовольняючи потреби у виживанні, існуванні, самозадоволенні, занятті певної страти в суспільстві.

Психологія грошей – розділ економічної психології, в якому вивчаються зміни психіки людей і як наслідок, їх поведінка під впливом грошей. Тема психології грошей не є новою в науці. Думки з психології грошей можна знайти майже у всіх класичних школах психології. Наприклад, представники біхевіористських теорій особистості пояснюють закономірності ринкової поведінки людей «законом ефекту» Л.Торндайка, згідно з яким зв’язок між стимулом і реакцією буде підсилюватися, якщо роль підсилення будуть відігравати гроші. Значимість у житті людини її ставлення до грошей підкреслював В.М.Бехтерєв в «Колективній рефлексології». У вітчизняній психології існують окремі дослідження сприйняття грошей людьми, впливу грошей на установки і поведінку людей, встановлення кореляції між ціннісним ставленням до грошей і образом життя людини, дослідження ставлення до грошей чоловіків і жінок. Проте єдиної теорії або всеохоплюючої роботи з психології грошей поки що немає. Тема грошей в економічній соціалізації розроблена недостатньо. Без дослідження ролі грошей в психологічному розвитку людини неможливо розкрити механізми реалізації особистих інтересів, які прямо впливають на установки і мотивацію економічної діяльності людей. Як підкреслює сучасний економіст В.С.Автономов, гроші поряд з іншими речами можна вважати ціллю економічної поведінки, через гроші людина задовольняє свої потреби, зокрема, таку сутнісну людську потребу як потребу в свободі [5].

В літературі є спроби аналізу механізмів особистих інтересів і потреб через дослідження ставлення людини до грошей. Психолог О.А.Дейнека, розглядаючи структуру економічної свідомості, вважає важливим компонентом цієї структури ставлення до грошей, який (компонент) вона відносить до перцептивної сфери економічної поведінки. Без розуміння ставлення людини до грошей важко зрозуміти механізм економічної поведінки, яка є важливим компонентом процесу економічної соціалізації [14, 15].

Вивчаючи особливості поведінки людей, які виявляються в зв’язку з відношенням до грошей, психологи роблять співставлення їх з категоріями, детермінованими зовнішніми соціальними механізмами – цінностями, установками, соціальними уявленнями, бо співставлення особливостей ставлення до грошей з такими особистісними внутрішніми, психофізіологічними якостями, як, наприклад, темперамент, не є простим. Попри все, аналізуючи індивідуальні і групові відмінності поведінки людей, які виявляються в зв’язку з відношенням до грошей, психологи отримують цікаві результати. Зокрема, у тестуванні учнів, які ще не включені у всі стадії виробництва, було отримано цікаві дані про домінування певних особистісних якостей в окремих економічних зв’язках. За допомогою методики Р.Кеттелла виявилось, що діти з високою самооцінкою надають меншого значення факторам престижу, грошам, а з низькою – ховаються за гроші, прагнуть з їх допомогою закріпити своє становище хоча б у власних очах. Соціальна сміливість виявляється у більшій схильності до ризику, високий самоконтроль виявляється у більш сильному фінансовому самоконтролі. Тривожність знаходить відображення і в занепокоєнні з приводу витрат, економії і великому фантазуванні на тему грошей.

Новим явищем в економічній поведінці сучасної молоді є підвищення ролі грошової мотивації. Гроші стають вагомим фактором у порівнянні людей, з'явилась фрустрація, що пов’язана з деформацією сімейних фінансових відносин (наприклад, коли працює лише мати, а батько безробітний. Володіння грішми обумовлює різну поведінку, яка пов’язана із самоствердженням особистості. Буває, що гроші є єдиним засобом закріпити своє становище, свій статус в суспільстві або сприйняття самого себе, змінити «образ Я». Особиста власність, можливості матеріального забезпечення впливають на сприйняття однієї людини іншою. Іноді для самозадоволення індивіда важливим є сам факт володіння грішми. Коли людина попадає в умови тривалої відсутності грошей, недостатку їх навіть на харчі, її психіка починає деградувати. По-перше, нерідко (безробіття, розорення, стихійні лиха) втрачаються трудові навички, кваліфікація, спрощується образ життя. Людина поступово стає маргіналом. По-друге, оскільки соціальний простір не терпить пустошу, таких людей легко втягнути в різного роду асоціальні акції.

Дослідження показують, що люди довше зберігають своє здоров’я, залишаються психічно урівноваженими і фізично міцними, якщо не відмовляють собі у задоволенні витрачати гроші. У людей, які відмовляють собі у всьому, більш низькі показники в особистих, фінансових досягненнях, песимістичність.

Незадоволеність матеріальним статусом має психологічні наслідки. Нереалізовані потреби, борги, малі заощадження, невтішні порівняння себе з іншими, втрата фінансового контролю над життям здатні викликати тривожність, депресію, обурення, безпомічність і навіть серйозні захворювання.

Гроші, як атрибут ринкового господарства, приймають участь в експансії речового світу, змушуючи людей заробляти все більше, і заради «своєї» ніші ставати рабами грошей. Це породжує, як писав Е.Фромм, тенденцію переважання поверхневого, багатоманітного гнучкого мислення, а в сфері формування особистості – пластичного, гнучкого «ринкового» характеру. Першим розробив найпростішу грошову типологію особистості Н.Фромм [74]. З його даними добре узгоджуються відомості Х.Голберга і Р.Левиса. Типологія легко доповнюється новими типами, що виявлені в процесі життєвих спостережень і спеціальних досліджень [82].

Як показано в таблиці 2.2.1, психологічний економічний тип особистості здебільше визначається ставленням людини до грошей. Ставлення до грошей визначається характером їх використання. Деяким людям гроші потрібні для самоствердження. Відчуття себе багатим або бідним впливає на формування спрямованості і професійного вибору особистості. Як засвідчують дослідження зарубіжних психологів, відсутність грошей у молодих представників бідних сімей спонукає їх вибирати професію з великими заробітками, організовувати комерційну або виробничу діяльність [81].

Таблиця  2.2.1

Грошові типи особистості

Тип особис-тості	Характеристика
Скнара	Приваблює накопичення грошей само по собі. Відчуває страх втрати, підозри до оточуючих. Гроші надають йому захищеність.
Марно-трат	Безконтрольно витрачає гроші, особливо в періоді депресії, з’являються відчуття своєї незначущості. Часто це люди з низькою самооцінкою, впевнені в тому, що гроші її підвищують. Задоволення від володіння грішми є тимчасовим.
Грошовий мішок	Захоплений грішми, які розглядає як кращий спосіб доcягти високого статусу і схвалення оточуючих. Гроші для нього – джерело сили, влади.
Торгаш	Відчуває власну вищість над іншими, коли вдається купити речі за меншу суму, Дратується, коли потрібно платити ціну, яку правлять.
Гравець	Бадьорий, оптиміст, коли приймає виклик, отримує виграш або програє гру. Гроші для нього – символ свободи.
Колекці-онер	Гроші являють собою цінність як предмет мистецтва. Добре розуміє їх вартість в цьому смислі. За типом діяльності ближче за все до «торгаша». За професією може бути ким завгодно.
Абстрак-ціоніст	Байдужий до грошей, накопиченню, покупкам. Охоче доручає розпоряджатись заробленими грішми близьким людям, звільняючи час для роботи. Часто зустрічаються серед діячів творчої праці.
Конкре-тик	Людина, для якої гроші являють собою цілком усвідомлену і визначену річ. Нестачу грошей сприймає трагічно. Притримується етики накопичення.
Заздріс-ник	Заздрить тим, хто досяг великих успіхів, не здатен взяти на себе відповідальність за свої невдачі. У випадку грошової вдачі чваниться перед тими, хто має менше грошей.
Паразит	Готовий жити за рахунок подачок, не несе відповідальності ні за кого і ні за що. Представник соціальних низів.
Фальши-вомонет-ник	Яскраво виражена схильність до отримання вигоди шляхом обману. Не обов’язково багата людина.

Коли вони завойовують певний статус в суспільстві, то у них формується суворий, не схильний до емпатії характер. У багатої людини є зовсім інші можливості. Теоретично вони є різноманітнішими і більш пов’язаними з особистісними нахилами людини, на противагу тим обставинам, коли комерційна діяльність вибирається дітьми з бідних сімей всупереч їх задатків і здібностей. Цілком природно, що можливість варіацій вибору впливає на формування особистості. Як стверджував У.Джемс, особистість в широкому розумінні – це «Я» плюс капітал і готівка, зміни яких впливають на трансформацію «Я».

Отже, гроші є важливим фактором економічної соціалізації особистості на всіх вікових етапах її розвитку, через гроші людина зв’язана з іншими людьми в єдину економічну реальність. Як було уже зазначено, особливу роль як фактор соціалізації відіграють вони на етапі дитинства.

Як уже зазначалось, формування перших економічних уявлень тісно пов’язано з використанням дітьми грошей, через посередництво з якими відбувається ознайомлення з іншими соціально-економічними явищами і інститутами.

Починаючи з 4–6 років, діти розуміють призначення грошей, вони знають, що за них можна купити, а також те, що гроші можуть змінити їх статус серед однолітків.

Зарубіжними і вітчизняними психологами у дослідженні економічної соціалізації були визначені етапи формування ставлення до грошей у дітей. Як приклад, приводимо таблицю за дослідженнями Б.Стасі (див. табл. 2.2.2).

Таблиця 2.2.2