Рівні політичної поінформованості студентів

Група	Низький рівень	Середній рівень
І	58%**	42%
ІІ	40%	60%**

Однак жодна з груп не демонструє глибоких знань про політичний процес. Можливо, це є свідченням того, що участь у діяльності певної прополітичної групи дає можливість оволодівати політичною інформацією на рівні буденної свідомості, здорового глузду. Структурована, формалізована інформація про явища і процеси політичного життя, яка збагачує багаж здорового глузду, може бути засвоєна в процесі оволодіння науковим знанням, в процесі системного ознайомлення з різними ідеологіями тощо.

3.4.2. Семантичні особливості політичних уявлень студентів

Емпіричні дані (усереднені результати оцінювання студентами десяти аналізованих об’єктів за 35 дескрипторами – прислів’ями), отримані за методикою семантичного диференціалу, сумувались у загальногрупові матриці відстаней цих об’єктів розміром 35 Х 10 в обох групах відповідно. Порівняємо результати факторизації матриць схожості аналізованих об’єктів (політичних рольових позицій). Застосування методу головних компонент дало можливість виділити найбільш могутні фактори в обох групах для аналізу об’єктів – політичних рольових позицій представниками цих груп.

У І гр. виявлено 3 провідних фактора, які пояснюють 23%, 15% та 7% загальної дисперсії відповідно. Перший найбільш могутній уніполярний фактор включав на одному з полюсів характеристики, втілені в наступних прислів’ях:

1. Твердий, як скеля, міцний, як дуб 3. До панів пан, а до мужиків мужик 4. Береженого всяк береже 5. Працює, як чорний віл 7. Справедливого чоловіка Бог любить 15.Що скаже – наче зав’яже 16.Не дається кожному вітрові повівати 18.Мудрій голові досить дві слові 19.Сміливого і куля не бере 23. Тихо ходить, та густо місить 27.За рідний край – хоч помирай 30.Малі тілом, та великі духом 31.Він знає, що починає 35.Хто людям добра бажає, той і собі має

0,52 0,72 0,62 0,63 0,72 0,71 0,61 0,63 0,76 0,56 0,67 0,66 0,71 0,67

Величини факторних навантажень прислів’їв відповідають проекції вектору прислів’я на вісь фактора і відображують те, наскільки смисл, заданий даним фактором, виражений у даному прислів’ї. На даному полюсі першого фактора зібрані ті прислів’я, які характеризують активну позицію людини щодо проблем спільноти, інтелектуальну активність на користь собі та іншим (“знає, що починає”, “хто людям добра бажає, той і собі має”, “справедливого чоловіка Бог любить”, “мудрій голові досить дві слові”), вагомість такої позиції (“тихо ходить, та густо місить”, “малі тілом, та великі духом”), толерантність (“до панів пан, а до мужиків мужик”). Смисловий інваріант прислів’їв, що утворюють перший фактор, дозволяють інтерпретувати його як фактор “Активна позиція щодо справ громади”. Це фактор активності.

До другого, уніполярного фактора увійшли наступні прислів’я:

25. Здається і дружить, а гадючку пустив 26. Тень-тень, аби збути день 17. Я не я і рука не моя 20. Комусь ніяково, а мені однаково 10. На двох стільцях сидить 11. На другого промова, а о собі ні слова 22. Золоті гори обіцяє 29. Коли б і впасти, і не забитися

0,75 0,67 0,75 0,69 0,64 0,63 0,59 0,66

Другий фактор узагальнює зміст таких особистісних характеристик – моральних якостей, які пов’язані із нечесними способами просування по службових щаблях (“на двох стільцях сидить”), популізмом (“золоті гори обіцяє”), підступністю і безвідповідальністю у міжособистісних стосунках (“на другого промова, а о собі ні слова”, “здається і дружить, а гадючку пустив”), неробством (“тень-тень, аби збути день”), соціальною байдужістю (“комусь ніяково, а мені однаково”) – аморальністю та егоцентризмом. Цей фактор отримав назву “Аморальний егоцентризм“ – фактор оцінки, за Ч. Осгудом.

Третій фактор виявився біполярним, один з полюсів якого утворений такими прислів’ями, що вказують на безсилля, безчестя, невіру у себе, безвідповідальність, безпорадність – якості, неприйнятні в соціумі, соціально заперечувані:

2.Одна паршива овечка всю отару поганить 8. На ворога і собака бреше 13.Потрібний, як діра в мості 28.Така честь, як на собаці лико 33.Кусь мене, вовче, бо я тебе не можу 34. Так мене підвів, як дурну під монастир 21. Бог то бог, та не будь і сам плох

0,55 0,58 0,61 0,70 0,58 0,54 - 0,65

Інший полюс цього фактора утворений одним прислів’ям, яке, тим не менш, уточнює зміст усього фактора – вказує на віру людини у власні сили, покладання на себе відповідальності за власні вчинки: Смисл даного фактора, на нашу думку, втілюється у назві “Соціально заперечувана безвідповідальність – Власна відповідальність” – фактор сили. Взагалі привертає увагу відповідність описаних факторів до тих, які виділяв Ч.Осгуд – активність, сила, оцінка. Очевидно, це три провідні універсальні категорії, крізь призму яких людина в першу чергу оцінює, інтерпретує оточуючий світ.

Якщо представити аналізовані об’єкти в просторі обох перших факторів, а потім повернути їх вісі проти часової стрілки (в нашому випадку використовувався метод обертання Varimax), то отримуємо компонентну діаграму, на якій би кожна змінна мала б значне навантаження для одного фактора і незначне – для іншого (наприклад, рис. 3.4.1).

Виходячи із розміщення об’єктів аналізу відносно осей обох факторів, політичними рольовими позиціями, які найбільш відповідають активній позиції щодо справ громади, сприймаються наступні: “ідеал громадянина” (О4), “партнер” (О2), “народний обранець через 20 років” (О0), “Я” (О3), “господар”(О7), “громадянин через 20 років” (О9), “підлеглий” (О6).

Рис. 3.4.1. Семантичний простір першого і другого факторів,