Залежність т-показників від статі

Т-бали	дівчата		хлопці
	%		%
	відносно всієї вибірки	відносно статевої групи	відносно всієї вибірки	відносно статевої групи
50-59	14,6	24,1	18,7	47,4
60-69	25	41,4	4,2	10,5
70-79	17,7	29,3	8,3	21
80 і вище	3,1	5,2	3,1	7,9
нижче 50	–	–	5,2	13,2

Наші показники не співпадають з тими дослідженнями, в яких наголошується на загостренні проблеми фемінності серед хлопчиків. Ми погоджуємося з Каганом, що більшу увагу повинна до себе привертати маскулінізація дівчат. На противагу Кагану ми не схильні виказувати з цього приводу будь-яку занепокоєність. За нашими припущеннями відхилення у профілі 5-ї шкали свідчить скоріше за все про тенденцію формування в сучасних умовах андрогінного гендерного типу особистості. Як показують зарубіжні дослідження, ті особистості, які менш жорстко притримуються традиційних стереотипних норм маскулінності-фемінності, є більш адаптованими до сучасних соціальних умов, вони більш вільно переходять від традиційно жіночих занять до чоловічих і т. ін. Виявилось, що максимальна відповідність настановлень і реакцій статевому стереотипові не є гарантією психологічного благополуччя. Висока фемінність у жінок часто корелює з підвищеною тривожністю і зниженою самоповагою, тобто з рисами, які входять в традиційний набір фемінності. В дослідженнях було також простежено такі процеси, коли підліткові хлопчики з високими показниками маскулінності, які поєднувались із впевненістю в собі і задоволенням своїм становищем серед ровесників, ставали після 30 років занадто тривожними, менш впевненими в собі і менш здатними до лідерства [52].

На нашу думку треба звернути увагу на показники , нижчі за 50 Т, що за методикою ММРІ означає занадто високий вияв маскулінності у хлопчиків і фемінності у дівчаток. В нашій виборці показники нижче 50 Т виявились лише у представників чоловічої статі, склавши 13,2 % від загальної чисельності від групи хлопців. Такий типово чоловічий напрямок статеворольової ідентифікації із жорстким настановленням на маскулінні якості особистості не можна однозначно назвати психологічно благополучним. Зарубіжні дослідження (С.Бем) показали, що діти, поведінка яких суворіше відповідає вимогам їх статевої ролі, часто відрізняються більш низьким інтелектом і меншими творчими здібностями. Навпаки, індивіди, більш чи менш вільні від жорсткої статевої типізації, володіють більш багатим поведінковим репертуаром і психологічно є більш благополучними.

Статистичний аналіз показників нашої вибірки показав, що показники 5-ї шкали мають значущий зв'язок із статтю, а не віком. Про це свідчить також аналіз залежності Т-показників 5-ї шкали за віком (див. табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Т-показники залежно від віку

Т-бали	молодший вік		старший вік
	% відносно всієї вибірки	% відносно вікової групи	% відносно всієї вибірки	% відносно вікової групи
50-59	13	28	20,8	37,7
60-69	22	26	17,7	32,1
70-79	14	30	12,5	22,6
80 і вище	4,2	9,4	2,1	3,8
менше 50	3,1	7,9	2,1	3,8

Як показано в таблиці, відмінності між віковими групами за підвищеними показниками 5-ї шкали незначні. Якщо брати показники Т6О і вище, то таке підвищення серед підлітків старшої групи складає 58,5 %, а серед підлітків молодшої групи – 65,1 %. Така різниця не є статистично значущою.. проте, якщо розглядати вікові групи у зв'язку із статтю, то потрібно акцентувати увагу на відмінності між молодшим і старшим віком жіночої підліткової групи (див. табл. 4.3-4).

Таблиця 4.3

Т-показники у підлітків жіночої статі залежно від віку

Т-бали	молодший вік		старший вік
	відносно всієї вибірки	відносно жіночої вікової групи	відносно всієї вибірки	відносно жіночої вікової групи
50-59	4,2	14	10,4	34,5
60-69	10	35	14,6	48,3
70-79	13	41	5,2	17,2
80 і вище	3,1	10	–	–

Як видно з таблиць, підвищені показники (Т 60 і вище) в молодшій групі дівчат складають 86,2 %, в той час як в старшій таке підвищення – 65,5 %. Звертає увагу те, що найбільша відмінність між віковими групами дівчат за профілем, в якому Т-бали 5-ї шкали перевищують 70 Т. Ці показники в молодшій групі на 34,5 % вище за показники старшої групи. У хлопчиків картина протилежна.

Таблиця 4.4

Т-показники у підлітків чоловічої статі залежно від віку

Т-бали	молодший вік		старший вік
	відносно всієї вибірки	відносно чоловічої вікової групи	відносно всієї вибірки	відносно чоловічої вікової групи
50-59	57	8,3	10,4	41,7
60-69	7,1	7	3,1	12,5
70-79	7,2	1	7,3	29,2
80 і вище	7,2	1	2,1	8,3
менше 50	21	3,1	2,1	8,3

Динаміка відхилень у профілі 5-ї шкали характеризується зростанням від молодшого до старшого віку. Ці дані не співпадають з даними інших досліджень, де констатується, що у хлопчиків з віком, в процесі їх змужнілості показники 5-ї шкали мають тенденцію до зниження [53].

З нашого дослідження ми можемо зробити висновок, що зафіксоване нами зменшення відхилень за показниками 5-ї шкали у дівчат і збільшення цих показників у хлопчиків в процесі їх дорослішання пов’язано із адаптацією підлітків до умов сучасності. Остання здійснюється як формування андрогінного гендерного типу особистості із середніми показниками андрогінності, яка співпадає із тенденцією підвищення фемінності у хлопчиків і зниження маскулінності у дівчат, про що засвідчили наші дослідження з вимірювання ступені андрогінності методикою С.Бем. Щодо показників рівня відхилень 5-ї шкали профілю у старшій групі, то він досить високий (65,5 %), хоча і менший за показники молодшої жіночої групи. Якщо брати до уваги динаміку між молодшими і старшими дівчатами, то скоріше її можна пояснити тенденцією до збалансування маскулінності з фемінністю у дівчат, які в молодшому віці зазнали впливів маскулінізації суспільства, що було виявлено нами в пілотажному дослідженні і про що вже йшла мова. Це збалансування маскулінності з фемінністю йде за андрогінною гендерною схемою, яка формується у старшому підлітковому віці, якому притаманна нонконформістська позиція, і без якої неможлива соціально-психологічна адаптація до динамічних умов трансформації суспільства. Ця трансформація відбувається як переорієнтація із стереотипних фемінно-маскулінних на андрогінні гендерні схеми в результаті актуалізації особистісної індивідуалізації через гендерні позиції. Саме це засвідчив і кореляційний аналіз по нашій виборці, який показав значущу кореляцію 5-ї шкали із 8-ю шкалою по старшій віковій групі.

Як вже наголошувалось, позитивною стороною методики ММРІ є те, що вона дозволяє розглядати показники тієї чи іншої шкали не відособлено, а в цілісному особистісному профілі, який відображає портрет особистості у всій його цілісності і розмаїтті. В нашому дослідженні ми також зробили спробу подивитись на показники маскулінності-фемінності через основний профіль особистості, який ми отримали по кожному із піддослідних. Інтерпретація отриманих профілів здійснювалась нами в такій послідовності. Спочатку визначався узагальнений тип реагування за провідним піком 5-ої шкали, так званому типові «5». Потім ми виявляли статеворольові особливості і рівень адаптованості респондентів на основі 5 шкали в зв’язку зі значеннями провідних піків інших шкал. Особистостей з профілем «5», тобто з піком на 5-ій шкалі, в нашій вибірці виявилось 9, більшість з яких (8 дівчаток) – молодшого підліткового віку (сер. вік 13 років) і один хлопчик (17 років). З точки зору статистичних закономірностей цей профіль не має ніякого значення, проте ми його виділили не тільки тому, що психологічна значущість – це зовсім інша справа, але й тому, що у вітчизняній літературі на цей тип звертається увага як на такий, що характеризує утруднену статеворольову адаптацію, і як на такий, що може вплинути на подальшу долю людини. Як відмічає Л.М.Собчик, в разі відсутності патології, це може призвести до сублімації примітивно-чуттєвої потреби в соціалізовану активність. У суспільно-культурному житті найбільш активні особистості типу «5» – організатори соціальних рухів за ті чи інші меншості, суфражистки, творчі працівники будинків моделей, особливих шоу і театральних вистав, в яких жіночі ролі виконують чоловіки.

Цілісна оцінка профілів типу «5» по нашій вибірці показує у дівчаток статеворольову поведінку за чоловічим типом, у хлопця – фемінізацію інтересів і поведінки. У відповідності із шкалою Т-балів профілі типу «5» у наших опитуваних займають таке місце на графіку за способом кодування Уелша: 5‑0684/293:17#K‑F/L – у хлопчика, а у дівчаток профілі такі: 59–1026/83:7#KГ/L; 5’78–20/649:13#FL/K; 578’9240–6/3:1#FL/K; 5’43/6902:871#K–F/L; 5*9’480/6237:1#K–F/L; 5490–861/273:F/KL; 5724’369–10/F’KL; 5’480–6/2139:7#F’K/L.

Як бачимо, у більшості профілів показники 5-ї шкали вищі за 76 Т (62,5 %), але ми не схильні тлумачити це підвищення як порушення адаптації. Навпаки, такі профілі, в яких показники інших шкал не є вищими за 75 Т, можна назвати профілями андрогінного типу, тобто профілями соціально-психологічної адаптованості через актуалізацію особистісної гендерної позиції.

Аналіз результатів на основі 5-ї шкали в зв’язку зі значеннями провідних типів інших шкал показав наступне. У 59 випадках виявились профілі з двома піками – за сьомою (шкалою тривожності) і восьмою (шкала індивідуалістичності) шкалами. Подвійний пік вищий за 80 Т (78’’) в нашій вибірці складає 62 %, тобто більше половини опитуваних виявились тривожними, внутрішньо напруженими, нервозними. Як відомо, цим особистостям властива невпевненість, зниження загальної продуктивності, почуття душевного дискомфорту. Профіль з подвійним піком 78’’ разом з підвищеними показниками 5-ї шкали виявився також у значної кількості респондентів (див. табл. 4.5). Звертає на себе увагу профілі з піками 78’’, в яких показники 5-ї шкали перевищують 70 Т: профіль 78’’5’ виявився у 19,8 %, профіль 78’’5’’ – у 5,2 %, що разом складає 25 % до всієї вибірки.

За коефіцієнтами рангової кореляції Кендала і Спірмена показники 5-ї шкали значуще не корелюють з жодною шкалою ММРІ. Це означає, що між піками профілю 78’’ і підвищенням показників 5-ї шкали прямої залежності не існує, проте інформація про відсутність зв’язку між цими залежними є корисною для вивчення особливостей статеворольової соціалізації.

Таблиця 4.5