Співвідношення часток ідентичностей різних рівнів у загальногруповій системі ідентичностей

Група	Ідентичності
	Соціє- тальні	Соціального рівня		Особис-тісні	Всього
		Групові	Міжособист.
І	5%	17%	11%	67%**	100%
ІІ	8%	35%**	13%	44%	100%

** - р < 0,01

Очевидно, групові норми та цінності, втілені в політичних уявленнях громадської організації, є більш структурованими у вимірі взаємодії держави і особистості, особистості і політичної влади. Основний сенс уявлень громадської організації – в усвідомленні себе як групового суб’єкта відносин з державою, а для членів цієї групи – усвідомлення себе як відповідального за підтримку, реалізацію цих відносин.

Найменш репрезентованим у колективних системах ідентичностей І гр. та ІІ гр. є рівень соцієтальний. Таким чином, ототожнення молодої людини з суб’єктами політики макросоціальних масштабів (політичні рухи, партії, окремі верстви населення, суспільство в цілому, держава) є досить проблематичною.

На соцієтальному рівні ідентифікаційних систем (табл. 3.4.6) в обох групах констатується переважання громадянської ідентичності (в І групі її частка – 42 % - підтримується додатково патріотичною ідентичністю). Можна стверджувати, що найбільш значущою для студентства на макросоціальному рівні політичних відносин є причетність до держави як найбільш пізнаваного суб’єкта соціальних відносин соцієтального рівня. Серед ідентичностей соціального (групового і міжособистісного) рівня ідентифікаційної системи у студентів, які не беруть активної участі у громадсько-політичній діяльності, переважають (див. табл. 3.4.7) відсоткові частки родинної (самоописи у категоріях дитячих: “син”, “брат”, “племінник”, “онук”) – 25%, освітньої (самоописи у категоріях “студент”, “учень”) – 22% та людська ідентичність (“людина”, “homo sapiens”) – 18%.

Таблиця 3.4.6

Співвідношення часток ідентичностей соцієтального рівня ідентифікаційної системи,

% від кількості ідентичностей соцієтального рівня

Ідентичність	І група	ІІ група
Національна	32%	34%
Громадянська	31%	66% **
Патріотична	10%	-
Суспільна	10%	-
Регіональна ***	17%	-
Всього	100%

*** - представлена планетарною (7 %), всесвітньою (7 %) і міською (3 %); ** - рівень значущості р < 0,01

Наведені дані показують, що найбільш “опуклою”, пізнаваною, близькою за системою норм і цінностей, з якими студенти схильні ототожнювати власні ціннісні орієнтації, є сім’я і студентство. І це не дивно, адже саме сім’я і вищий навчальний заклад сьогодні є найвагомішими агентами соціалізації сучасної молоді.

Такі учасники політичних відносин, як умовні групи, названі нами “управлінськими” (“начальник”, “керівник”, “лідер”, “староста курсу”, “організатор”), відіграють найменшу роль у формуванні соціального рівня ідентифікаційної системи особистості студента, не залученого до політичного життя.

Зовсім інша картина спостерігається у групі студентів-членів громадських організацій. Серед категорій, що виражають соціальний рівень ідентифікації, найбільша частка належить майже в рівній мірі освітній (15%), професійній (15%), позитивному статусові у міжособистісних стосунках (14%), а також людській (14%), родинній (дитяча) (12%) та статевій (13%) ідентичностям. Вищезазначене свідчить про те, що у міжособистісних (сімейних, професійних, міжпоколіннєвих тощо) стосунках студенти не керуються своїми політичними уподобаннями і переконаннями.

Вертикальна ієрархія ідентичностей студентів, які не беруть активної участі у політичному житті (І група), впорядкована тією ідентичністю, яка домінує на цей час у їх колективній ідентифікаційній системі – позитивною самооцінкою, а також такими провідними ідентичностями, як негативна самооцінка, родинна дитяча, освітня, людська. Наявність перших двох ідентичностей як найбільш виражених в ідентифікаційній системі студентів, свідчить про суперечливість, негармонійність внутрішньої організації, а значить – уможливлює кризовий стан у її функціонуванні. Саме ці ідентичності керують розподілом інформації по всій ідентифікаційній вертикалі в І групі. Своїми засобами вони створюють певний фон бачення світу політики, визначають погляд особистості на себе у відносинах із іншими політичними суб’єктами під кутом зору власних позитивних і негативних особистісних якостей, людської унікальності та приналежності до таких спільнот, як родина та студентство. Ці провідні ідентичності зумовлюють відповідну, споглядацьку точку зору на себе як, скоріше, об’єкта політичних відносин, із пасивною політичною позицією особистості. Політична ідентичність відіграє незначну роль у розподілі інформації в ідентифікаційній системі студентів, які не беруть активної участі у політичному житті країни.

Таблиця 3.4.7