- •Монографія
- •Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження закономірностей соціалізації молоді в умовах трансформації суспільства
- •1.1. Загальні положення теорії соціалізації особистості
- •Основні теоретичні напрямки дослідження процесу соціалізації
- •Визначення поняття „соціалізація”
- •Система понять „соціалізація”, „соціальний розвиток”, „формування особистості”, „виховання”, „соціалізованість”, „ресоціалізація” у теорії соціалізації особистості
- •Форми соціалізації
- •Механізми соціалізації
- •1.2. Проблема стадійності процесу соціалізації
- •Концепція стадійності ж. Піаже
- •Проблема стадійності розвитку людини в науці. Концепція стадій розвитоку особистості в психоаналізі
- •Теорія стадій психосоціального розвитку особистості е. Еріксона
- •Теорія стадій розвитку особистості в культурно-історичній теорії. Основні закони розвитку дитини за л.С. Виготським
- •Вікова періодизація д. Ельконіна
- •Концепція д. Фельдштейна
- •Концепція критичних періодів і криз в розвитку особистості
- •„Теорія подій” про вікові періоди особистості
- •1.3. Сучасні теоретичні підходи у вирішенні проблеми соціалізації особистості
- •1.4. Перехідний соціальний тип особистості як результат соціалізації в умовах трансформації суспільства
- •1.5. Проблема виховання в контексті соціалізації особистості
- •Моделі шкіл за сценарієм соціалізації
- •Соціалізація особистості як засвоєння соціального досвіду
- •Скаутська ігрова група як форма організації виховного впливу на особистість
- •Розділ іі. Особливості економічної соціалізації молоді в умовах трансформації суспільства
- •2.1. Визначення поняття «економічна соціалізація» і його cкладових
- •2.2. Психологія грошей та їх соціалізуюча функція
- •Етапи формування уявлень про гроші
- •2.3. Підприємливість як соціалізованість особистості ринкової економіки
- •2.4. Особливості ставлення підлітків до ринкової економіки українського суспільства
- •2.5. Особливості входження підлітків в підприємницьку діяльність
- •2.5.1. Дослідження уявлень підлітків про бізнес
- •Варіанти відповідей на запитання “Чи займались ви бізнесом?”
- •Варіанти відповідей на запитання: "Як ви ставитесь до багатства?”
- •Варіанти відповідей відносно різних способів добування грошей
- •Варіанти відповідей відносно різних способів добування
- •Варіанти відповідей відносно різних способів
- •Варіанти відповідей на запитання анкети, що хорошого дають
- •2.5.2. Гроші як засіб включення підлітків в соціально-економічний простір ринкової економіки
- •Варіанти участі підлітків у економічних справах сім’ї
- •3.2. Політична соціалізація особистості як процес становлення політичності
- •Вагомість окремих агентів соціалізації
- •3. 3. Афективно-оцінковий аспект політичної соціалізації сучасного юнацтва
- •Рівень почуття причетності студентів до політичного життя
- •Ставлення молоді до державної символіки: Прапора, Герба, Гімну України
- •Бажане ідеологічне майбутнє для України
- •3.4. Когнітивний аспект політичної соціалізації сучасного юнацтва
- •3.4.1. Політичні уявлення як когнітивна складова політичної свідомості особистості
- •Рівні політичної поінформованості студентів
- •3.4.2. Семантичні особливості політичних уявлень студентів
- •І група
- •Евклідові відстані між політичними рольовими позиціями, і група
- •Евклідові відстані між політичними рольовими позиціями, іі гр.
- •3.4.3. Особливості становлення політичної ідентичності молоді в процесі соціалізації
- •Співвідношення кількості соціальних і особистісних харатеристик в загальногрупових ідентифікаційних системах студентів
- •Співвідношення часток ідентичностей різних рівнів у загальногруповій системі ідентичностей
- •Співвідношення часток ідентичностей соцієтального рівня ідентифікаційної системи,
- •Співвідношення часток окремих видів ідентичностей соціального рівня ідентифікаційної системи,
- •3.5. Поведінковий аспект політичної соціалізації сучасного юнацтва
- •Мотивація політичної участі студентів
- •Рівень політичного інтересу студентів
- •Розділ іv. Особливості статеворольової соціалізції підлітків в умовах трансформації суспільства
- •4.1. Сутність процесу статеворольової соціалізації. Визначення основних понять дослідження
- •4.2. Стадіальність процесу статеворольової соціалізації
- •4.3. Гендерна культура суспільства та її засвоєння індивідом в процесі соціалізації
- •4.4. Гендерні стереотипи як протиставлення маскулінності і фемінності
- •4.5. Гендерні ролі та їх засвоєння індивідом в процесі соціалізації
- •4.6. Емпіричне дослідження особливостей статеворольової соціалізації підлітків в умовах трансформації суспільства
- •4.6.1. Дослідження стереотипів маскулінності-фемінності в процесі статеворольової соціалізації підлітків
- •Залежність т-показників від статі
- •Співвідношення показників 5-ї шкали
- •Співвідношення показників 5-ї шкали з профілем
- •4.6.2. Дослідження андрогінності в гендерній ідентифікації підлітків
- •Показники is за всією вибіркою
- •Показники is в залежності від статі
- •Показники is в залежності від віку
- •4.6.3. Особливості структури гендерних образів в уявленнях підлітків
- •Спряженість якостей в образах чоловіка і жінки у підлітків за всією вибіркою
- •Спряженість якостей в образі чоловіка в залежності від статі
- •Орієнтовні міри зв'язку
- •Структура образу чоловіка і жінки в уявленнях різних статевих груп, %
- •Структура образів чоловіка і жінки в уявленнях молодшої і старшої групи підлітків, %
- •01015, Київ, вул. Січневого повстання, 21
4.6.1. Дослідження стереотипів маскулінності-фемінності в процесі статеворольової соціалізації підлітків
На основі даних, отриманих за допомогою опитувальника ММРІ, було створено 120 профілів особистості за 10 базовими і трьома додатковими шкалами. Для вимірювання маскулінності-фемінності особлива увага приділялася аналізові даних 5-ї шкали, які розглядалися в системі цілісного особистісного профілю.
Рівень профілю за п’ятою шкалою і для чоловіків і для жінок виражає ступінь ідентифікації з традиційною культурною і соціальною роллю чоловіка або жінки. Виразне підвищення профілю за п'ятою шкалою означає зниження або відсутність такої ідентифікації. Занижений профіль за шкалою свідчить про її високий рівень. Ідентифікація виражається в характері життєвого досвіду, естетичних і культурних інтересах, професійних прагненнях. Зниження профілю п’ятої шкали у чоловіків свідчить про те, що домінування таких рис, як прагнення до подолання перешкод, підприємливість, велика вибірковість і обмеженість кола інтересів, менша чутливість до естетичних тонкощів і відтінків людських взаємин. Значне зниження профілю за п’ятою шкалою свідчить про домінантність і схильність до суперництва у міжособистісних взаєминах. Особи з таким типом профілю можуть демонструвати підкреслено чоловічий стиль життя, який характеризується демонстрацією сили, витривалості, нехтування дрібницями. Підвищення профілю п’ятої шкали у чоловіків пов’язується із збільшенням сентиментальності, розширенням інтересів, зменшенням домінантності і грубості. Для чоловіків з вираженим піком на п’ятій шкалі характерні сенситивність і низький рівень гетероагресивності.
Підвищений профіль на п’ятій шкалі у жінок виражає наростання тих тенденцій, котрі у чоловіків супроводжуються зниженням рівня профілю на цій шкалі. Підвищення профілю на п’ятій шкалі означає зростання домінантної гетероагресивності, появу підприємництва і впевненість у собі [52, 53]. Жінкам з яскраво вираженими підвищеннями профілю на п’ятій шкалі властиві диференційовані інтереси у сфері науки і техніки, рішучість і низька сензитивність. За дослідженнями Г.Х. Єфремової, підвищення профілю на п’ятій шкалі було, зокрема, відмічено у жінок – активних членів народної дружини по охороні громадського порядку. А за даними Р.М. Калітіної, таке ж підвищення було відмічено у диспетчерів флоту [там же]. Підвищення профілю на п’ятій шкалі є властивим для дівчаток з хлопчачими формами поведінки, а також недостатньо диференційованою сексуальністю. Зниження рівня профілю на п’ятій шкалі у жінок означає сентиментальність, примхливість, мрійливість, підвищену чутливість до різних відтінків емоцій, стосунків. Жінки із заниженим профілем п’ятої шкали відрізняються м’якістю, сердечністю, прагненням до захисту, деякою пасивністю, схильністю підкорятись керівництву, трохи стриманою поведінкою. Отже, показники п’ятої шкали відображають рівень вираження маскулінності-фемінності в традиційно-стереотипному розумінні.
Оцінка профілів здійснювалась нами на основі кількісного підрахування Т-балів з урахуванням таких показників: Середня стандартизована величина дорівнює 50 Т. Відхилення від середньої лінії 50 Т частіше виявляються в сторону підвищення, ніж зниження. Підвищення показників по 5-й шкалі в будь-якому профілі означає відхилення від типової для даної статі рольової поведінки і ускладнення статеворольової міжособистісної адаптації. Пік профілю на 5 шкалі може свідчити про недостатню ідентифікацію з чоловічою або жіночою роллю, яка обумовлена культурною традицією. Аналіз результатів нашого дослідження здійснювався за такими градаціями:
Показники в межах 50-59 Т визначаються нами як нормативний середній профіль. Такі показники є характерними для особистостей, у яких статеворольова ідентифікація відбувається без відхилень від традиційних стереотипних норм маскулінності-фемінності.
Показники 60-69 Т визначаються нами як середні відхилення від традиційних стереотипних показників маскулінності-фемінності.
Показники 70-79 Т визначаються як високі показники в оцінці відхилень від традиційних стереотипних норм маскулінності-фемінності і можуть означати акцентуйовані риси відповідного гендерного типу.
Показники 80 Т і вище свідчать про тенденції статеворольової ідентифікації у протилежному біологічній статі напрямку.
Інтерпретація отриманих профілів особистості здійснювалась на основі визначення показників 5-ї шкали, оцінки їх рівня з урахуванням зв'язків 5-ї шкали з показниками інших шкал. В результаті підрахування Т-балів 5-ї шкали виявилось підвищення показників у більшості респондентів.
У більшості опитуваних (61,5 %) показники 5-ї шкали підвищені, що свідчить про те, що статеворольова ідентифікація здійснюється з відхиленням від традиційних стереотипних норм маскулінності-фемінності. За нашими даними лише у 33,3 % опитуваних статеворольова ідентифікація відбувається без таких відхилень. У 29,2 % показники 5-ї шкали виявляють помірні відхилення від традиційних стереотипних показників маскулінності-фемінності, а у 26 % опитуваних показники 5-ї шкали свідчать про акцентуації у статеворольових характеристиках, що свідчить, що статеворольова ідентифікація відбувається за нетрадиційними схемами маскулінності-фемінності. 6,3 % опитуваних виявились з ознаками відхилень від біологічної статі в результаті порушення статеворольової ідентифікації. Осіб з низькими показниками 5-ї шкали виявилось небагато – всього 5 осіб чоловічої статі. В цілому ж, якості, що вимірюються 5-ою шкалою, це жіночність. В дослідженнях взагалі дуже часто зустрічається підвищена 5 шкала в профілях підлітків, що свідчить про недиференційованість статеворольової поведінки і м'який, несформований характер. В цьому відношенні наші висновки співпадають з дослідженнями інших авторів. Результати статистичного аналізу показали, що в показниках 5-ї шкали є відмінності в залежності від статі досліджуваних. Це можна проілюструвати таблицею залежності Т-показників від статі (див. табл. 4.1). Як показано в таблиці, більшість відхилень за показниками 5-ї шкали фіксується у дівчат. Якщо серед хлопців ці відхилення у бік зменшення маскулінності складають 15,6 % по відношенню до всієї вибірки і 39,4 % по відношенню до своєї статевої групи, то у дівчат відхилення у бік підвищення маскулінності-фемінності – відповідно 45,8 % і 75,9 %.
Таблиця 4.1