- •Монографія
- •Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження закономірностей соціалізації молоді в умовах трансформації суспільства
- •1.1. Загальні положення теорії соціалізації особистості
- •Основні теоретичні напрямки дослідження процесу соціалізації
- •Визначення поняття „соціалізація”
- •Система понять „соціалізація”, „соціальний розвиток”, „формування особистості”, „виховання”, „соціалізованість”, „ресоціалізація” у теорії соціалізації особистості
- •Форми соціалізації
- •Механізми соціалізації
- •1.2. Проблема стадійності процесу соціалізації
- •Концепція стадійності ж. Піаже
- •Проблема стадійності розвитку людини в науці. Концепція стадій розвитоку особистості в психоаналізі
- •Теорія стадій психосоціального розвитку особистості е. Еріксона
- •Теорія стадій розвитку особистості в культурно-історичній теорії. Основні закони розвитку дитини за л.С. Виготським
- •Вікова періодизація д. Ельконіна
- •Концепція д. Фельдштейна
- •Концепція критичних періодів і криз в розвитку особистості
- •„Теорія подій” про вікові періоди особистості
- •1.3. Сучасні теоретичні підходи у вирішенні проблеми соціалізації особистості
- •1.4. Перехідний соціальний тип особистості як результат соціалізації в умовах трансформації суспільства
- •1.5. Проблема виховання в контексті соціалізації особистості
- •Моделі шкіл за сценарієм соціалізації
- •Соціалізація особистості як засвоєння соціального досвіду
- •Скаутська ігрова група як форма організації виховного впливу на особистість
- •Розділ іі. Особливості економічної соціалізації молоді в умовах трансформації суспільства
- •2.1. Визначення поняття «економічна соціалізація» і його cкладових
- •2.2. Психологія грошей та їх соціалізуюча функція
- •Етапи формування уявлень про гроші
- •2.3. Підприємливість як соціалізованість особистості ринкової економіки
- •2.4. Особливості ставлення підлітків до ринкової економіки українського суспільства
- •2.5. Особливості входження підлітків в підприємницьку діяльність
- •2.5.1. Дослідження уявлень підлітків про бізнес
- •Варіанти відповідей на запитання “Чи займались ви бізнесом?”
- •Варіанти відповідей на запитання: "Як ви ставитесь до багатства?”
- •Варіанти відповідей відносно різних способів добування грошей
- •Варіанти відповідей відносно різних способів добування
- •Варіанти відповідей відносно різних способів
- •Варіанти відповідей на запитання анкети, що хорошого дають
- •2.5.2. Гроші як засіб включення підлітків в соціально-економічний простір ринкової економіки
- •Варіанти участі підлітків у економічних справах сім’ї
- •3.2. Політична соціалізація особистості як процес становлення політичності
- •Вагомість окремих агентів соціалізації
- •3. 3. Афективно-оцінковий аспект політичної соціалізації сучасного юнацтва
- •Рівень почуття причетності студентів до політичного життя
- •Ставлення молоді до державної символіки: Прапора, Герба, Гімну України
- •Бажане ідеологічне майбутнє для України
- •3.4. Когнітивний аспект політичної соціалізації сучасного юнацтва
- •3.4.1. Політичні уявлення як когнітивна складова політичної свідомості особистості
- •Рівні політичної поінформованості студентів
- •3.4.2. Семантичні особливості політичних уявлень студентів
- •І група
- •Евклідові відстані між політичними рольовими позиціями, і група
- •Евклідові відстані між політичними рольовими позиціями, іі гр.
- •3.4.3. Особливості становлення політичної ідентичності молоді в процесі соціалізації
- •Співвідношення кількості соціальних і особистісних харатеристик в загальногрупових ідентифікаційних системах студентів
- •Співвідношення часток ідентичностей різних рівнів у загальногруповій системі ідентичностей
- •Співвідношення часток ідентичностей соцієтального рівня ідентифікаційної системи,
- •Співвідношення часток окремих видів ідентичностей соціального рівня ідентифікаційної системи,
- •3.5. Поведінковий аспект політичної соціалізації сучасного юнацтва
- •Мотивація політичної участі студентів
- •Рівень політичного інтересу студентів
- •Розділ іv. Особливості статеворольової соціалізції підлітків в умовах трансформації суспільства
- •4.1. Сутність процесу статеворольової соціалізації. Визначення основних понять дослідження
- •4.2. Стадіальність процесу статеворольової соціалізації
- •4.3. Гендерна культура суспільства та її засвоєння індивідом в процесі соціалізації
- •4.4. Гендерні стереотипи як протиставлення маскулінності і фемінності
- •4.5. Гендерні ролі та їх засвоєння індивідом в процесі соціалізації
- •4.6. Емпіричне дослідження особливостей статеворольової соціалізації підлітків в умовах трансформації суспільства
- •4.6.1. Дослідження стереотипів маскулінності-фемінності в процесі статеворольової соціалізації підлітків
- •Залежність т-показників від статі
- •Співвідношення показників 5-ї шкали
- •Співвідношення показників 5-ї шкали з профілем
- •4.6.2. Дослідження андрогінності в гендерній ідентифікації підлітків
- •Показники is за всією вибіркою
- •Показники is в залежності від статі
- •Показники is в залежності від віку
- •4.6.3. Особливості структури гендерних образів в уявленнях підлітків
- •Спряженість якостей в образах чоловіка і жінки у підлітків за всією вибіркою
- •Спряженість якостей в образі чоловіка в залежності від статі
- •Орієнтовні міри зв'язку
- •Структура образу чоловіка і жінки в уявленнях різних статевих груп, %
- •Структура образів чоловіка і жінки в уявленнях молодшої і старшої групи підлітків, %
- •01015, Київ, вул. Січневого повстання, 21
Варіанти відповідей на запитання “Чи займались ви бізнесом?”
в зв’язку з фактором статі
Стать |
Варіанти відповідей |
|||
I |
II |
III |
IV |
|
% |
% |
% |
% |
|
Чол. |
20 |
– |
60 |
20 |
Жін. |
5 |
– |
45 |
50 |
N – кількість відповідей, I – так, займався і хочу займатися, II – так, але більш не хочу, III–ні, але хочу займатися, IV – ні, і не хочу. |
Так, серед чоловіків вчетверо більше тих, хто займався бізнесом, порівняно з жінками (20% проти 5% – відповідно). Серед чоловіків також більше тих, хто хотів би займатись бізнесом (60% проти 45% – відповідно). Однак серед тих, хто не займався і не хоче займатися бізнесом значно більше жінок (50% проти 20% серед чоловіків). Отже, підлітки чоловічої статі більш орієнтовані на бізнес порівняно з представниками жіночої статі.
Виявлено також тенденцію до зростання з віком підприємницької активності особистості. Про це свідчить і більша кількість серед старшої групи тих, хто займається бізнесом (на 5%), і тих, хто хоче займатися (на 5%), а також менше тих, хто не займається і не хоче займатись (на 10%).
Оскільки одним із стимулів до занять бізнесом є позитивне ставлення до багатства, то одним із завдань дослідження було проаналізувати відповіді підлітків на запитання анкети “Як ви ставитесь до багатства?”. Результати опитування показали позитивне ставлення більшості опитаних підлітків до багатства (див. табл. 2.5.2).
Таблиця 2.5.2
Варіанти відповідей на запитання: "Як ви ставитесь до багатства?”
за всією вибіркою, %
Варіанти відповідей |
||
І |
ІІ |
ІІІ |
88,75 |
3,75 |
7,50 |
І – хочу стати багатим, але тільки законним шляхом, ІІ – хочу стати багатим навіть з ризиком кримінального покарання, ІІІ – ставлюсь байдуже, багатство не є головним в житті. |
Аналіз ставлення підлітків до багатства в зв’язку з факторами “стать” та “вік” не виявив будь-яких суттєвих відмінностей. Між тим можна говорити про наявність тенденції більшого прагнення до багатства у підлітків чоловічої статі. Порівняно з дівчатами, серед хлопців на 6,5% більше тих, хто хоче стати багатим. Серед хлопців більше й тих, хто хоче цього навіть з ризиком кримінального покарання.
Бажання стати багатим будь-якими засобами більшість підлітків не приймає. Це підтверджується даними, що отримані у відповідях підлітків на запитання: “Як ти ставишся до таких способів добування грошей?” (табл.2.5.3). Так, більшість підлітків відкидає будь-які аморальні способи добування грошей. 57,5% опитуваних відкидає такий спосіб добування грошей, як взяти те, що погано лежить. 37,5% підлітків відкидає такий спосіб як “добути хитрістю” і 80% підлітків відкидає такий спосіб як “взяти гроші силою”. Ці дані свідчать про те, що в суспільстві з ринковою економікою переважає позитивна життєва орієнтація – прагнення чесно працювати, сформувати соціальні якості, які є необхідними для безкорисного ставлення до людей та ін.
Таблиця 2.5.3