Структура образів чоловіка і жінки в уявленнях молодшої і старшої групи підлітків, %

QW	образ жінки		образ чоловіка
	молодша група	старша група	молодша група	старша група
1.	25,8	25,6	25,6	22,4
2.	19,3	21,6	7,6	9,7
3.	13,4	10,4	28,5	28,1
4.	21	22,7	21,3	20,2
5.	9,2	10,2	9,2	13,8
6.	11,3	13,1	7,8	5,8

QW – групи якостей; N – частота називання якостей; % від кількості у віковій групі.

Обидві групи надають першорядного значення традиційно-маскулінним якостям чоловіка. Проте, образ чоловіка в уявленнях підлітків не можна назвати маскулінним по співвідношенню в ньому маскулінних і фемінних якостей: загальноособистісним якостям надається таке ж саме велике значення, як і маскулінним. Теж саме можна сказати стосовно вікових відмінностей у сприйнятті образу жінки, хоча за структурою своїх якостей деякі відмінності існують. У молодших підлітків дещо вище оцінюються загально-особистісні риси і моральні якості у порівнянні зі старшою віковою групою. Але ці відмінності не є суттєвими. Суттєвим для нашого дослідження є те, що і в молодшій і в старшій групі виявляється тенденція формування нестереотипних гендерних образів, в яких маскулінні і фемінні якості гармонійно співвідносяться.

Показники співвідношення маскулінних і фемінних груп якостей, а також домінуюче значення інших груп якостей в структурі образів чоловіка і жінки в нашій виборці дають підставу для висновку про тенденцію формування андрогінного гендерного типу особистості (табл. 4.20, де врахов. % щодо осіб з андрогінними показниками).

Таблиця 4.20

QW	образ жінки		образ чоловіка
	N	%	N	%
1	163	24,6	179	24,2
2	135	20,3	59	8
3	81	12,2	217	29,3
4	149	22,5	151	20,4
5	58	8,7	84	11,4
6	76	11,5	50	6,8

Так, розглядаючи співвідношення групи фемінних і маскулінних якостей в образі жінки, можна стверджувати, що цей образ є андрогінним із середнім значенням андрогінії, а в образі чоловіка хоча й переважає маскулінна група якостей, але, незважаючи на наявність цього маскулінного ядра, маскулінність "розмивається" властивостями інших складових структури образу чоловіка.

Отже, за даними, отриманими в результаті дослідження структури образів чоловіка і жінки в уявленнях підлітків, можна зробити висновки.

1. За змістовними характеристиками особистісних якостей структура образів чоловіка і жінки визначилась через такі групи якостей: загальноособистісні риси характеру; стереотипні якості маскулінності-фемінності; моральні якості; соціально-комунікативні якості; якості, що стосуються зовнішніх даних особистості.

2. Домінуюче місце в структурі образів займають такі три групи якостей: загально-особистісні риси характеру, стереотипні маскулінно-фемінні і моральні якості.

3. Маскулінно-фемінна група якостей складає ядро образів чоловіка і жінки, проте це ядро нечітке, розмите, що дає підставу для висновку, що за гендерними характеристиками образи чоловіка і жінки не є стереотипно-традиційними.

4. Співвідношення маскулінності і фемінності в образах чоловіка і жінки говорить про тенденцію формування андрогінного типу особистості в процесі статеворольової соціалізації. На підлітковій стадії андрогінність виявляється з середніми показниками.

5. Відмінності в образах чоловіка і жінки полягають в тому, що образ чоловіка є більш стереотипним (маскулінна група якостей на першому місці в структурі образу чоловіка), в той час як образ жінки – більш андрогінний (фемінна група якостей на третьому місці в структурі образу жінки).

6. Виявилась значуща відмінність між дівчатами і хлопцями у сприйнятті образу чоловіка. Ця відмінність полягає в тому, що в уявленнях хлопців образ чоловіка є більш маскулінним, ніж в уявленнях дівчат. У сприйнятті образу жінки хлопчиками і дівчатками теж є деякі відмінності за цими ознаками: жінка в уявленні дівчаток більш фемінна, ніж в уявленні хлопчиків. Цю особливість у сприйнятті підлітками гендерного образу своєї статі важливо враховувати у статевому вихованні підлітків. Якщо в процесі статеворольової соціалізації у хлопчиків і дівчаток сформуються неоднакові погляди на те, яким належно бути чоловікові і якою бути жінці, то це може негативно вплинути на формування їх гетеросоціальності, спричинити навіть міжстатеві конфлікти, а в майбутньому – внутрішньосімейні негаразди. В цілому в групах підлітків спостерігається засвоєння андрогінної моделі гендерної ролі.

В и с н о в к и

Основною тенденцією формування гендерної ідентичності підлітків на сучасному етапі розвитку суспільства є переорієнтація їх із маскулінно-фемінних на андрогінні гендерні ролі, що є свідченням зрілості гендерної ідентичності, ознакою якої є адаптованість до трансформованих умов соціально-економічної сфери суспільства.

Цей процес відбувається суперечливо. Ця суперечність виявляється перш за все у відмінностях між дівчатками і хлопчатками у сприйнятті образу чоловіка: у хлопчиків він більш стереотипно-мускулінний, а у дівчаток андрогінний

Суперечливість процесу статеворольової соціалізації зумовлено способом взаємодії між такими елементами гендерної культури як гендерні ролі і гендерні стереотипи: їх єдністю і протилежністю, консервативністю гендерних стереотипів порівняно з гендерними ролями. Ця суперечність позначається на формуванні зрілої гендерної ідентичності особистості, може завадити формуванню гетеросоціальності як здатності взаємодіяти з індивідами гендерної аутгрупи.

Виявлені в нашому дослідженні відмінності в уявленнях підлітків різної статі про гендерні особливості та їх оцінку, впливаючи на гендерну стратифікацію суспільства, можуть впливати на вирішення проблеми гендерної рівності/нерівності.

Виявлені нами тенденції потребують збільшення акцентів на необхідності організації цілеспрямованих форм статеворольової соціалізації

Л і т е р а т у р а

1. Абраменкова В.В. Половая дифференциация и межличностные отношения в детской группе // Вопр. псих. – 1987.– №5. – С. 70-79.

2. Агеев В.С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопросы психологии. – 1997. – №2. – С. 152-158.

3. Актуальные проблемы социализации девушек-подростков. Сб. научн. статей / Укр. центр службы для молодежи. Под общ. ред. Г.М. Лактионовой. – К., 1995.

4. Алексеева М.И., Лацузбал Т.В. Влияние стиля общения в семье на общительную и коммуникативную активность старшеклассников // Психология педагогического общения. Сб. научн. трудов. Т.1. – Кировоград, 1991. – С. 102-112.

5. Алешина Ю.Е., Волович А.С. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины // Вопросы психологии. – 1991. – №7. – С. 74-82.

6. Али-Заде А. Половой диморфизм и психологические проблемы формирования личных взаимоотношений. Автореф. дис. докт. псих. наук. – Баку, 1974. – 38 с.

7. Белкин А.И. Формирование личности при смене пола // Психология личности. Тексты. – М., 1982. – 303 с.

8. Белавина М.І. Психологічні особливості міжособистісного сприймання в групах дівчаток-підлітків в умовах навчально-виховних закладів різного ступеня закритості. Автореф. дис. канд. псих. наук. – Харків, 1996. – 23 с.

9. Берн Ш. Гендерная психология. – СПб.: Питер, 2001. – 320.

10. Боришевский М.Й. Психологические вопросы воспитания учащихся и их подготовки к семейной жизни // Проблемы преподавания куса «Этика и психология семейной жизни»: Метод. реком. – К.: Рад. школа, 1990. – С. 31-37.

11. Боришевський М.Й. Сімейне виховання як гарант морального становлення особистості // Початкова школа. – 1995. – №4. – С. 4-9.

12. Васютинський В.О. Особливості статеворольового самовизначення хлопчиків-підлітків із неповної сім’ї: Автореф. дис. канд. псих. наук. – К., 1992. – 19 с.

13. Виноградова Т.В., Семенов В.В. Сравнительное исследование познавательных процессов у мужчин и женщин: роль биологических и социальных факторов // // Вопросы психологии. – 1993. – №2. – С. 63-71.

14. Геодакян В.А. О существовании обратной связи, регулирующей соотношение полов. – Проблемы кибернетики. – 1965. – Вып.13. – С. 5–11.

15. Говорун Т.В., Шарган О.М. Батькам про статеве виховання дітей. – К.: Рад. школа, 1990. – 160 с.

16. Говорун Т., Кікінежді О. Стать та сексуальність: Психологічний ракурс. Навч. посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 1999. – 384 с.

17. Гошовська Д.Т. Психологічні особливості розвитку самоакцентації у дівчаток підліткового віку. Метод. посіб. – К.: Міжнар. фінанс. агенція, 1997. – 187 с.

18. Ильин Е.Н. Дифференциальная психология мужчина и женщины. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с.

19. Исаев Д.Н., Каган В.Е. Половое воспитание детей: Медико-психологические аспекты. Изд. 2-е, перераб. и доп. – Л.: Медицина, 1988. – 160с.

20. Каган В.Е. Семейные и полоролевые установки у подростков // Вопросы психологии. – 1987. – № 2. – С. 44–52.

21. Каган В.Е. Воспитателю о сексологии. – М.: Педагогика, 1991. – 256 с.

22. Келли Гэри Ф. Основы современной сексологии. – СПб.: Питер, 2000. – 890с.

23. Кле М. Психология подростка. Психосексуальное развитие: Пер. с англ. – М.: Педагогика, 1991. – 176 с.

24. Колесов Д.В., Сельверова Н.Б. Физиолого-педагогические аспекты полового созревания. – М.: Педагогика, 1978. – 224 с.

25. Колесов Д.В. Беседы о половом воспитании. Изд. 2-е доп. – М.: Педагогика, 1986. – 166 с.

26. Коломинский Я.Л., Мелтсас М.Х. Ролевая дифференциация пола у дошкольников // Вопросы психологии. – 1985. – №3. – С. 165-170.

27. Кон И.С. Этнография и проблемы пола // Советская этнография. – 1983. – №3. – С. 3-34.

28. Кон И.С. Введение в сексологию. – М.: Медицина, 1988. – 320 с.

29. Кон И.С. Психология половых различий // Вопр. псих. – 1981. – №2. – С. 47-57.

30. Костюк Т.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Під.ред. Л.М. Проколієнко. – К.: Рад.шк., 1989. – 609 с.

31. Кудинов С.И. Полоролевые аспекты любознательности подростков // Психологический журнал. – 1998. – Т.19, №1. – С. 26-37.

32. Лавриненко Н.В. Женщина: самореализация в семье и обществе (гендерный аспект). – К., 1999. – 171 с.

33. Лоренци-Сильоди Ф. Психологическая андрогиния: десубстанциализация понятия (к вопросу о трансформации социального представления). – Oxford, 1996 / РЖ Социальные и гуманитарные науки. Серия 11. Социология. – 1998. – №1. – С. 104-154.

34. Лунин И.И. Культурно-исторические аспекты психологии пола // Психика и пол детей и подростков в норме и патология. Сб. тр. / Под. ред. Д.Н. Исаева. – Л.: ЛПМИ, 1986. – С. 21-26.

35. Майерс Д. Социальная психология. – СПб., 1997. – 694 с.

36. Мид. М. Культура и мир детства // Избр. произв. Пер. с англ.– М.: Педагогика, 1988. – С. 26-140.

37. Москаленко В.В. Социализация личности. – Киев, Вища школа, 1986. – 200с.

38. Москаленко В.В. Культурно-діяльнісна концепція соціалізації особистості (методологічний аспект) // Актуальні проблеми психології. Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. – К., 1999. – Вип. 19. – С. 153-161.

39. Москаленко В.В. Гендерна культура та стереотипи в політиці // Гендерні аспекти професійної та соціально-психологічної підготовки дипломатів (науково-методичний збірник). Дипл. Акад. Укр. при МЗС України. – Київ, 2000. – С. 17-29.

40. Москаленко В.В. Романова В.Г. Особливості структури гендерних образів в уявленнях підлітків // Психология. Зб.наук.праць НПУ ім. М.Драгоманова. – Вип. 14. – К.: НПУ ім. Драгоманова, 2001. – С. 138 – 153.

41. Палій А.А. Особливості статеворолових уявлень дітей дошкільного віку. Дис... канд. псих. наук. – Київ, 1996. – 180 с.

42. Прихожан А.М. Изучение «образа Я» у подростков и юношей в аспекте их подготовки к семейной жизни // Псих.-пед. проблемы воспитания детей в семье и подготовка к семейной жизни: Сб. научн. Трудов / Под ред. И.В. Дубровиной. – М., 1980. – С. 79-85.

43. Психология современного подростка / Под ред. Д.И. Фельдштейна. – М.: Педагогика, 1987. – 240 с.

44. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. – СПб.: Питер, 2000. – 624 с.

45. Райх В. Сексуальная революция. – СПБ.: Университетская книга; М.: АСТ, 1997. – 352 с.

46. Реан А.А. Психология изучения личности: Учебное пособие. – СПб: Издательство Михайлова В.А., 1999. – 288 с.

47. Романова В.Г. Дослідження андрогінності в гендерній ідентифікації підлітків // Психологія. Зб.наук.праць НПУ ім.Драгоманова. Вип. 13. – К.: НПУ ім. Драгоманова, 2001. – С. 292 – 309.

48. Романова В.Г. Особливості статеворольових стереотипів підлітків //Практична психологія та соціальна робота. – 2000 - № 8. – С 39 – 43.

49. Романова В.Г. Особливості статеворольової соціалізації підлітків // Психологія. Зб.наук.праць НПУ ім. М.П.Драгоманова. Вип. 3 (10). – К.: 2000. – С. 244 – 257.

50. Репина Т.А. Особенности общения мальчиков и девочек в детском саду // Вопросы психологии. – 1984. - № 4. – С. 158 – 165.

51. Репина Т.А. Анализ теорий полоролевой социализации в современной западной психологии // // Вопросы психологии. – !987. – №2. – С. 158-165.

52. Собчик Л.Н. Стандартизованный многофакторный метод исследования личности СМИЛ. Методическое руководство. – М.: ВНИИМТ, 1990. – 76 с.

53. Собчик Л.Н. Введение в психологию индивидуальности. – М.: Институт прикладной психологии, 1998. – 512 с.

54. Титаренко Т.М. Такие разные дети. – К.: Рад. школа, 1989. – 144 с.

55. Титаренко Т.М. Хлопчики і дівчатка: Психологічне становлення індивідуальності. – К.: Знання УРСР, 1989. – 48 с.

56. Фрейд А. Норма и патология детского развития: Пер. с нем. – М.: СЭВ, 1990. – 126 с.

57. Фрейд З. Очерки по психологии сексуальности: Пер. с нем. – Минск: Белорусская сов. энциклопедия, 1990. – 166 с.

58. Хасам Б.И., Тюменева Ю.А. Особенности присвоения социальных норм детьми разного пола // Вопросы психологии. – 1997. – №3. – С. 32-39.

59. Хогарт М. Женский вопрос и стереотипы в средствах массовой информации // Вы и Мы. – 1997. – №1(3). – С. 37-39.

60. Хорни К. Женская психология. – СПб., 1993. – 382 с.

61. Эриксон Э. Детство и общество: Пер. с англ. – М.: Педагогика, 1992. – 264 с.

62. Юферева Т.И. Образы мужчин и женщин в сознании подростков // Вопросы психологии. – 1985. – №3. – С. 84-90.

63. Юферева Т.И. Формирование психологического пола // Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту. – М.: Педагогика, 1987. – С. 68-75.

64. Юферева Т.И. Особенности формирования психологического пола у подростков, воспитание в семье и в интернате // Возрастные особенности психологического развития детей: Сб. науч. трудов / Общ. ред. Дубровина И.В., Лисина М.И. – М., 1982. – С. 93–107.

65. Ядов В.А. К вопросу о теории «стереотипизации» в социологии // Филос. науки, 1960. – № 2. – С. 17–25.

66. Bem, S.Z. 1974. The measurement of psychological androgyny. Journal of Consulting and Clinical Psychology 42 (2), P. 155-162.

67. Bem S.Z. The lenses of gender. New Haven, C.T.: Yale University Press. 1993.

68. Bem S. Sex role adaptability – one consequence of psychological androgyny // J. of Pers. & Soc. Psychol. – 1975. – N 31. – P. 634-643.

69. Bem S. Theory and measurement of androgyny // J. of Pers. & Soc. Psychol. – 1979. – N 37. – P. 1047-1054.

П і с л я м о в а

Роблячи загальні висновки з дослідження закономірностей соціалізації в умовах трансформації суспільства, можна констатувати наступне: Одним з нових підходів у дослідженні процесу соціалізації є тенденція розглядати його не з точки зору загальної теорії, в якій аналізуються процесуальні закономірності, що характерно для традиційного підходу вивчення соціалізації, а з точки зору окремих моделей соціалізації, в яких знаходять відображення особливості формування особистісних якостей, що зумовлені засвоєнням культурно-нормативної системи цінностей певної соціальної інституції.

Окрема модель (вид) соціалізації є процесом входження людини в певну соціальну інституцію, в результаті чого у неї формуються особливі якості особистості, що визначаються специфікою нормативно-ціннісної системи цієї сфери суспільства і адаптують до неї. Процес соціалізації особистості в цьому аспекті виглядає як такий, що складається з окремих видів соціалізації, результатом якого є набуття індивідом системи різних ідентичностей: політичної, економічної, статеворольової, релігійної та ін.

Перехід до дослідження окремих моделей соціалізації зумовлено логікою розвитку науки, яка характеризується тенденцією переходу від кількісної парадигми (накопичення фактів) до якісної (розкриття сутності явища в загальній теорії) і далі – знову виток “заземлення” на емпіричні факти (кількісна парадигма) на більш високому рівні. Дослідження процесу соціалізації як сутності окремих його видів базується на загальнотеоретичних знаннях про сутність, механізми, стадії, фактори і умови процесу соціалізації, і є більш глибоким його пізнанням, побудованим як теоретико-емпіричні теорії. Так рухається наука, так з’являються окремі моделі соціалізації, завдяки яким вдається визначити особливості формування особистості в умовах трансформації.

Як показали дослідження економічної, політичної, статеворольової соціалізації, цей процес в умовах трансформації суспільства відбувається суперечливо.

Суперечливість процесу соціалізації зумовлює формування перехідного типу особистості, у якого, з одного боку, домінують нові ринкові інтереси, цінності, прагнення, а з іншого – підсвідомо існують архетипи старого суспільства, які регулюють життєвий простір особистості.

Емпіричне дослідження процесу економічної соціалізації підтвердило наші теоретичні обґрунтування відносно суперечності цього процесу в умовах трансформації суспільства. Про це, зокрема, зазначили такі отримані наші дані:

1. біля половини опитуваних підлітків схвалюють економічні реформи (46,6%), проте 41,7 % – не схвалює, 11,7% – не визначились;

2. в ставленнях підлітків до ринкової економіки домінує настановлення на можливість займатись приватним бізнесом (79,4% поділяють це настановлення). Проте уявлення підлітків про бізнес характеризується мозаїчністю, немасштабністю (55% пов’язують бізнес з торгівлею);

3. визначилась суперечність у ставленнях до ринкової економіки підлітків старшої вікової групи: високий рівень переконань у ринкових принципах супроводжується негативним ставленням до проведення економічних реформ в нашій країні;

4. визначилось, що участь в економічних справах сім’ї є важливим фактором економічної соціалізації. Однак 21,25% опитуваних не приймає ніякої участі в економічних справах сім’ї;

5. в основній масі підлітки позитивно ставляться до накопичення грошей і використовують їх в економічному просторі, який сприяє входженню їх в ринкову економіку суспільства. Нами не виявлено будь-яких недозволених способів отримання підлітками грошей, проте ми зафіксували негативну тенденцію, яка виявляється у схваленні деякими підлітками аморальних способів добування грошей.

Суперечність як основна характеристика соціалізації в умовах трансформації суспільства виявилась також у дослідженні політичної соціалізації. На основі отриманих емпіричних даних виявлено специфіку уявлень студентів про відносини особистості і політичної влади, яка полягає в неузгодженості, суперечливості їх змісту. Так, символічний рівень політичних уявлень репрезентує пасивну, індиферентну позицію особистості студента стосовно політичної влади, позбавлену ознак партнерства і конструктивної взаємодії. Така позиція означає формальну частину особистості у політичному житті, притаманна громадянинові за умови авторитарного режиму. Разом з тим, семантичний простір політичних уявлень репрезентує партнерську з рисами ідеального громадянина позицію особистості студента щодо влади демократичної.

В уявленнях студентів рольової позиції суб’єктів політичних відносин (авторитарна, партнерська та потуральницька) не диференціюються. Власну політичну позицію студенти ідентифікують одночасно з трьома цими позиціями. Система рольових приписів для суб’єктів політичної взаємодії як на рівні макросоціальному, так і на рівні особистісному є розмитою. Образ сьогоднішнього громадянина, сформований в свідомості студентів, втілює в собі невизначену позицію щодо політичної влади, не ідентифікується з ідеалом громадянина та власним “Я” студента.

Взаємні позиції політичної влади і особистості репрезентовані в уявленнях як асиметричні, нерівноцінні. Взаємовідносини між ними базуються на принципі домінування-підлеглості відповідно, із гіпертрофованою функцією контролю та застосування насильства з боку влади. Сьогоднішня політична влада репрезентована в уявленнях студентів як влада 20 років тому, позбавлена потенціалу партнерства і конструктивізму у відносинах з особистістю і суперечить ідеалові громадянина. Вона уявляється антидемократичною.

Нами було доведено також, що процес статеворольової соціалізації теж протікає суперечливо. Під впливом трансформаційних процесів формується андрогінний гендерний тип особистості. Суперечність полягає в тім, що у формуванні гендерних образів між хлопчиками і дівчатками існують відмінності: образ чоловіка у хлопчиків є більш стереотипно-маскулінний, а у дівчаток – андрогінний. Така різниця в гендерних уявленнях може негативно вплинути на формування гетеросоціальності особистостей.

Загалом же для статеворольової соціалізації характерні ті ж самі особливості, які притаманні процесам інших видів соціалізації – їх суперечливість. Основною тенденцією формування гендерної ідентичності підлітків в умовах трансформації суспільства є переорієнтація їх зі стереотипно-традиційних маскулінно-фемінних на андрогінні гендерні ролі, що є свідченням становлення гендерної ідентичності, ознакою якої є адаптованість до трансформованих умов соціально-економічної сфери суспільства.

Отже, трансформовані процеси в суспільстві задають нових параметрів протіканню соціалізації. Суперечність соціальної системи перехідного періоду віддзеркалюється в соціалізації, зумовлюючи формування перехідного суперечливого типу особистості. Своєчасне виявлення двох протилежних сторін з метою нейтралізації негативних феноменів сприятиме підвищенню ефективності соціалізації, формуванню соціалізованої особистості.

Наукове видання

Авер’янова Ганна Михайлівна

Дембицька Наталія Миколаївна

Москаленко Валентина Володимирівна

Особливості

соціалізації молоді

в умовах

трансформації суспільства

Монографія

Редактор П.О.Гончарук

Комп’ютерна верстка О.О.Тищенко

Дизайн обкладинки А.С.Коваленко

Підписано до друку 29.03.2005. Формат 60х84 1/16.

Папір офсетний №1. Друк офсетний.

Обліково-видавничих аркушів 18, 83.

Замовлення № 48. Наклад 500.

Видавець Позднишев Є.В.

(E-mail:[e-mail])

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи ДК № 1929 від 07.09.2004 р., м.Київ.

_____________________________________

Друкарня ДАКККіМ