23. Екологічні аспекти здоров’я. Регіональний характер хвороб людини. Антропічне забруднення середовища.

Доведено що в системі факторів які визначають процес формування і збереження здоров'я сучасної людини екологічні займають суттєве місце - 17-20%. Екологічні аспекти здоровя визначаються характером дії абіотичних, біотичних і комплексу антропогенних чинників навколишнього середовища на організм людини.

Зовнішнє (навколишнє) середовище

Природне середовище Соціальне середовище

Абіотичний компонент Біотичний компонент Антропічний компонент

- клімато – географічна зона - продукти метаболізму - забруднення повітря, грунтів,

- висота місцевості рослин і мікроорганізмів; води;

- інтенсивність інсоляції - патогенні мікроорганізми - продукти промислового

- атмосферний тиск тощо (віруси, бактерії, гриби, тощо) виробництва;

- отруйні рослини, комахи продукти мікробіологічного

небезпечні для людини синтезу (кормові дріжджі,

тварини амінокислоти, ферментні

препарати, антибіотики,

мікробні та антибактеріальні

інсектициди тощо

Здоров’я індивіда

Еколого-географічна ситуація – це функція дії природних і антропічних факторів у регіоні, що формують якість життя і стан здоровя населення у певний час.

шарах, під епідермісом у вигляді коленхіми або склеренхіми перицикленого походження.

5. Провідні тканини розташовані по колу. Розрізняють первинну (зумовлена роботою первинних меристем) і вторинну будову стебла (зумовлена роботою вторинних бокових меристем камбію та фелогену).

6 У трав'янистих рослин є три тини вторинної будови стебла:

пучковий тканини у вигляді пучків (кірказон, чистотіл);

перехідний утворюється пучковий і міжпучковий камбій, що назовні продукують вторинну флоему, а всередину вторинну ксилему, зливаючись, вони утворюють суцільні масиви, бо міжпучковий камбій утворюється пізніше; непучковий - утворені камбієм вторинні елементи флоема і ксилема відсувають первинні елементи (флоему і ксилему), що утворені суцільним камбіальним кільцем (льон).Анатомічна будова стебла трав'янистих росини (на прикладі кірказони):Зверху - епідерміс, під ним - первинна кора, де чітко виражена коленхіма та хлоринхіма, одношарова ентодерма. Вторинні зміни: осьовий циліндр розпочинається із широкого масиву склеренхіми перициклічного походження, далі - паренхіма з провідними пучками.

Провідні пучки: зовні первинна флоема, далі вторинна флоема, потім пучковий камбій, вторинна ксилема, а за нею - первинна ксилема. Між пучками - міжпучковий камбій. В центрі -серцевина.

Здерев'янілі:

Особливості:

1. Добре виражена діяльність камбію та фелогену.

2. Вторинні структури майже не залишають сліду від первинних в осьовому циліндрі.

3. Робота камбію характеризується сезонністю.

4 Клементів вторинної ксилеми більше, ніж вторинної флоеми.

5. Клітинні стінки більшості тканин здерев'янілі.

6. Непучкова будова стебла.

Основні структурні компоненти стебла здерев'янілих:

1 Покриви: перидерма, кірка із сочевичками. 2 Під покровами: первинна кора (зверху коленхіма, основна коленхіма, ентодерма), 3. Осьовий циліндр:

• луб (вторинна кора) - виконує механічну, провідну, запасаючу, видільну функцію. Має перициклічне походження;

• камбій; -деревина (вторинна ксилема - функції -провідна, механічна, запасаюча, видільна);--серцевина із серцевинними променями.

способами варіння і тушкування і, меншою мірою, смаження й печіння. Дуже поширені були каші, які готувалися з проса, гречки, кукурудзи, ячменю, вівса, пшениці. Поширеною стравою були вареники, їх готували переважно у неділю або святкові дні. Із пшеничних страв найбільше цінувався хліб. Він був не лише предметом їжі але й виконував символічну функцію у багатьох обрядах. Хліб готували раз на тиждень найчастіше у суботу. Українській кухні притаманні овочеві страви. Найбільш популярною та улюбленою стравою був борщ, капусняк 3 напоїв домашнього виробництва найпоширенішими були відварі з фруктів та ягід, кваси, заварювали й пили настої цілющих рослин: м'яти, звіробою, чебрецю, а також липовий цвіт.

Культура і традиція українського народу, складовою частиною яких є харчування і національна кухня, тісно пов'язані з релігійними віруваннями Розвиток народних традицій у харчуванні і релігійному світогляду йшли паралельно, переплітаючись і доповнюючи один одного. Багато харчових обрядів беруть свій початок від древніх звичаїв одних народів і через віки приходять до інших, іноді вже маючи інший релігійний зміст. Варта уваги в цьому відношенні історія традиційних страв Паски.

Релігія, спрямовуючи життя віруючих, змінювала традиції харчування окремих народів. Наприклад: православні пости, які за часом їх дотриманім становили майже півроку призвели до появи в українській кухні багатьох страв з рослинних продуктів і риби, а також до широкого застосування рослинної їжі.

Такті чином, християнські традиції в харчуванні України - це одночасно і народні традиції, які передавалися з покоління в покоління. Тому не можна відривати релігійні харчові приписи й обряди православ’я від народних традицій у харчуванні українців,

У християнстві прийнято дотримуватися таких постів: Великий піст, Піст Святих апостолів (Петрів піст); Успенський піст, Різдвяний піст.

Самі пости розуміються як специфічні методи профілактики і лікування деяких захворювань.

У харчуванні українців великого значення набула так звана народна обрядова їжа. Народна обрядова їжа - святкова, ритуальна або церемоніальна - набула статусу не лише як засоби задоволення життєвої потреби людини, а й як важливої форми соціального спілкування, що несла на собі символічне навантаження. Серед обрядових страв української кухні найбільшого поширення набули такі: калач, коровай, паска, борщ,

Таким чином народні традиції харчування українців мають свої історичні, соціальні, релігійні, економічні та культурологічні корені. Знання їх та дотримання у повсякденному житті може слугувати українцеві сучасному могутнім важелем та зміцненні та його здоров'я.

Таблиця. Добова потреба організму в мікроелементах та джерела їх надходження.

Елемент	Добова потреба	Джерело
Цинк	10-16 мг	Краби, м’ясо, боби, жовток яєць
Кобальт	100-200 мкг	Печінка
Залізо	10-15 мг	М’ясо, печінка, свіжа риба, яйця, сухофрукти, горіхи
Йод	0,15-0,3мг	Йодована кухонна сіль, морепродукти, риб’ячий жир, морська капуста
Мідь	2-5мг	Яйця, печінка, нирки, риба, шпинат, сухі овочі, виноград
Фтор	1мг	Фторована кухонна сіль, фторовані зубні пасти