9. Фізичне здоров’я, його сутність та сучасні підходи до його

кількісної діагностики.

На фоні незаперечних успіхів у діагностиці та лікуванні стало швидко погіршуватися здоров’я населення: збільшилася кількість хворих людей, зросли показники смертності, інвалідизації тощо. Зміна умов життя

8. Перевтома як патологічний стан, заходи щодо дії запобігання. Режим дня школяра.

Буває так, що інтенсивність роботи або її об'єм були надмірними (людина через якісь причини не могла припинити роботу), а відпочинок після роботи не відновив фізіологічних можливостей організму. Тоді втома поступово може перейти в патологічний стан - перевтому. Це стан організму між здоров'ям і хворобою. Він виявляється у багатьох порушеннях: у погіршенні психічних функцій (послаблення пам'яті пониження уваги, утруднення мислення, підвищення збудливості, поява байдужості до оточуючого і т. д.); порушення сну (стає не глибоким і тривожним), у пониженні апетиту в загальній слабкості і в’ялості, головних болях тощо. При цьому спостерігається також і зниження стійкості організму до різних захворювань, у першу чергу, до вірусних інфекцій, застуд, до несприятливих факторів зовнішнього середовища. Кожний ступінь перевтоми й (початковий, легкий, виражений, важкий) має свою специфічну симптоматику (Таблиця).

Для запобігання перевтоми у школярів поряд з дотриманням вимог, які відносяться до організації самої роботи (об'єм і складність завдання, темп і ритм виконання, ступінь різноманітності конкретних дій тощо), важливе значення має і забезпечення її умов (чіткий режим дня, повноцінний сон, що відповідає витратам енергії харчування, хороша вентиляція приміщення тощо). Усе це в комплексі складає сукупність валеологічних норм організації розумової праці.

Потрібно пам'ятати, що самостійні навчальні завдання і підготовка уроків займають в учнів усіх класів досить багато часу. У всіх випадках при виконанні однакових за складністю і об'ємом домашніх завдань у другу половину дня, з 16 години, погіршення показників здоров'я виявляються раніше і видаються більш значними, ніж з 9до 13 години.

Виконання домашнього завдання учні починають з уже погіршеною працездатністю. Спостереження за змінами функціонального стану організму школярів під час підготування уроків показали що продуктивність праці коливається в різних межах, а саме: I клас - 45 хвилин;

Якщо тичинки зростаються то такий андроцей наз. – зросший. Розрізняють однобратній андроцей, у якого зростаються усі тичинки ( айстрові); двобратній -, у якого одна тичинка залишається вільною ( бобові); багатобратній – у якого тичинки зростаються у декілька груп (звіробій).

Будова тичинки.

Тичинка складається із тичинкової нитки, в'язальця і пиляка.Тичинки які не мають пиляка і представлин лише тичинковою ниткою наз – стамінодіями

( льон)

Тичинкова нитка:

• проста

• складна (розгалуджена) (береза, ліщина)

Вона покрита епідермісом, на ній можуть бути волоски, є хлоенхіносна паренхіма. Функція: провідна, фотосинтезуюча, приваблювання.

В'язелець – до нього кріпиться пиляк.

Пиляки можуть бути сидячи, коли тичинкова нитка відсутня (фіалка).

Пиляк складається з двох половинок – тек, з'єднані в'язальцем. Кожна з тек, в свою чергу, включа два гнізда ( пилькові мішки), які є гомологами мікроспорангіїв, де утворюються мікроспори, а потім пилок.

Будова: зверху одношаровий епідерміс, під нею лежить субепітеліальний шар (фібронозний ), який складається з одного або декількох рядів великих клітин, що мають сітчасте або спіральне потовщення. Фіброзний шар сприяє розкриванню пиляка. За ним розміщується шар дегенеруючих клітин. Самий внутрішній шар стінки пиляка – вистилаючий або тапетум. Клітини його великі, з густою цитоплазмоюдекількома ядрами. По мірі дозрівання пиляка клітини тапетума і дегенеруючого шару втрачають свою форму і ідуть на живлення мікроспор. Коли пиляк молодий, то в середені знаходяться клітини археоспорію

( спорогенної тканини), якщо дозрілий – пилок.

Чоловічий гаметофіт. Пилок зверху вкритий товстою оболонкою зкзиною, яка може мати різні вирости у вигляді шипів, горбиків, нерівностей. На поверхні екзини можуть розміщуватися пори, щілини; однощілинні характерні для голонасіних і примітивних покритонасінних, трьохщілинні- тільки для покритонасінних, переважно дводольних; багатопорові – для примітивних дводольних і однодольних, тощо. Під екзимою розміщується тоненька інтина, яка ніби чохлом охвачує внутрішній вміст. В середені розміщенні дві клітини: вегетативна і генеративна. Вегетативна клітина більша з великою кількістю поживних речовин, служать для утворення пилкової трубки при проростанні пилку. Генеративна клітина менша, з великою кількістю хроматину, з неї на далі утворюються дві чоловічі гамети – спермії.