11. Особливості будови венозної системи людини.

двома найбільшим венами - верхньою та нижньою порожнистими венами.

Система верхньої порожнистої вени. Верхня порожниста вена - широка судина діаметром 20-22мм, довжиною 7-8см., утворюється з плечових вен, розміщена у верхньому відділі переднього середостіння. Збирає венозну кров від голови, шиї, верхніх кінцівок та стінок грудної порожнини. Глибокі вени голови та шиї, а також синуси твердої оболонки утворюють внутрішню яремну вену, яка починається верхньою цибулиною яремної вени в яремному отворі черепа. По шляху вени в неї вливаються загальна лицева, та нижньощелепна, язикова глоткова та верхня щитоподібна вени. Внутрішня яремна вена разом із зовнішньою яремною веною несе кров від головного мозку до пазух твердої мозкової оболонки, шкіри і підшкірної основи голови та шиї глотки гортані й щитоподібної залози. Поверхневі вени збирають кров зі шкіри та підшкірної основи в зовнішню яремну вену. Виділяють також підключичну вену, розташовану на верхній поверхні першого ребра, плечоголовну - парна, утворюється в результаті злиття внутрішньо яремної та підключичної, непарну вену та напівпарпу вену.

Вени верхньої кінцівки поділяються на глибокі і поверхневі. Глибокі супроводжують артерії і мають назви. На долонній поверхні кисті є дві венозні дуги, розміщені навколо артеріальних дуг. Головним венозним джерелом кисті є глибока венозна дуга. Починаючи від дуг кисті підіймаються догори вени передпліччя променеві і ліктьові. Однойменні вени зливаються, утворюючи плечові вени. У паховій ямці дві плечові вени зливаються, утворюючи пахову вену, яка впадає в підключичну вену. Поверхневі вени представлені; головною веною, яка починається від глибокої венозної дуги на долоні, а також сплетіння тилу кисті і вливається в ліктьову підшкірну вену - її використовують для ін'єкцій, із неї беруть кров, ця вена впадає в одну з плечових вен.

Система нижньої порожнистої вени. Нижня порожниста вена утворюється на рівні четвертого поперекового хребця злиттям двох

спільних клубових вен. У неї впадають пристінкові внутряні гілки нижньої порожнистої вени. До неї, несуть кров від внутрішніх органів: ниркові, надниркові, печінкові, яєчникові і яєчкові. Ворітна вена невелика, утворюється при злитті верхньої та нижньої брижових вен і селезінкової, позаду головки підшлункової залози. Вона збирає кров з непарних органів черевної порожнини за винятком верхньої частини шлунка та нижньої частини прямої кишки. Вени таза та нижньої неклітинний шар (мезоглея). Це – драглиста проміжна речовина, продукт виділення обох шарів, в неї можуть мігрувати окремі клітини.

1)зовнішня оболонка поділяється на склеру та рогівку. Склера побудована з колагенових волокон. Рогівка складається з прозорих сполучнотканинних волокон й багатошарового епітелію;

2)судинна оболонка складається з трьох частий: задня - власне судинна оболонка, середня - війкове тіло, передня - райдужка.

додаткові органи ока - це повіки, вії, брови, слізний апарат, сполучна оболонка та м'язи.

-зоровий нерв.

Слуховий аналізатор. Орган слуху складається з трьох відділів: зовнішнього, середньою та внутрішнього вуха. Зовнішнє вухо - це вушна раковина (розмішена у скроневій ділянці й утворена вушним хрящем) і зовнішній слуховий прохід (починається в глибині вушної раковини слуховим отвором). Середнє вухо складається : з барабанної порожнини - це невеликий простір у порожнині скроневої кістки. У барабанній порожнині виділяють три слухових кістки: молоточок, коваделко і стремінце. Внутрішнє вухо лежить у порожнині скроневої кістки, складається з кісткового й перетинчастого лабіринтів. Кістковий лабіринт складається з присїнка, завитка та кісткових півколових каналів.