9. Відділ покритонасінні, як вищий етап еволюції наземних рослин. Різноманітність, загальна характеристика. Єкологія, охорона, використання.

Покритонасінні - це найбільший за обсягом відділ вищих рослин, до якого належить 390 тисяч видів. Рослини цього відділу поширені всюди і на всіх континентах, в усіх кліматичних зонах в найрізноманітніших кліматичних умовах.

Покритонасінні, на відміну від голонасінних, характеризуються насамперед тим, що в них насінні зачатки містяться в зав'язі, яка є частішою маточки; остання утворюється внаслідок зростання країв одного або кількох плодолистиків. Маточка з зав'яззю й іншими частинами (ставичиком і приймочкою), а також плід, який розвивається із зав'язі, є новими органами властивими тільки покритонасінним. У покритонасінних добре розвинута ацвітина і квітка, тому їх називають ще квітковими.

З інших характеристик для покритонасінних особливостей слід назвати наявність восьмиядерного (восьми клітинною) зародкового мішка, в якому відбувається подвійне запліднення - процес, що в точності не повторюється в жодному з інших відділів рослинного світу. Внаслідок подвійного запліднення з одній зиготи розвивається заросток; а з другої - триплоїдний (вторинний ендосперм). У голонасінних ендосперм є первинним. Статеве покоління (гаметофіт) покритонасінних зазнало ще більшої редукції порівняно з голонасінними. Чоловічий заросток складається з 3-х клітин з яких 2 є гаметами, отже, спрощений до мінімуму. Жіночий заросток представлений 8-клітинним зародковим мішком. Квітки в більшості покритонасінних мають оцвітину, просту або подвійну, часто яскраво забарвлену, тичинки і маточку або маточка. Запилюється більшість покритонасінних комахами (ентомофілія), а також вітром (анемофілія), або водою (гідрофіт), рідше птахами(в тропіках).

Ієрархія - це система поведінкових зв'язків між особинами в зграї, сім'ї або табуні, яка визначає черговість їхнього доступу до корму, парування. Зокрема в зграях і табунах визначаються лідери – ватажки, дії яких спрямовані на керування угрупуванням, підпорядкування собі інших особин. Завдяки цьому зграя чи табун функціонує як єдине ціле.

Спільне існування організмів у вигляді родин, колоній, зграй табунів дає можливість краще пристосуватись до умов існування. У групах тварин ефективніші наслідки так званого навчання, тобто вироблення необхідних умовних рефлексів молодими тваринами за допомогою старших особин

16. Статева структура популяції.

Співвідношення чоловічої і жіночої статей в популяції має важливе екологічне значення, тому що безпосередньо пов'язане із потенціалом її розмноження, а отже впливом на життєдіяльність усієї екосистеми. У популяціях розрізняють одностатеві і двостатеві структури. Одностатеві популяції складаються лише з жіночих особин і розмножуються партеногенезом (розвиток яйцеклітини відбувається без запліднення: бджоли, тлі, коловертки, багато спорових і насіннєвих рослин). У природі поширені двостатеві популяції. У тваринному світі переважають роздільностатеві види, зрідка трапляються і в рослин (тополі, мохи). Гермафродитизм (наявність в одного організму чоловічих і жіночих органів розмноження) характерний для безхребетних та вищих рослин.

У ссавців, в яких один самець може запліднити декілька самок, більше значення має чисельність самок, ніж сумарна кількість особин. Це пов'язане з тим, що лише поодинокі види утворюють на період розмноження окрему пару, яка може зберігатися до кінця життя одного з партнерів.

Співвідношення статей - це відношення кількості самців до кількості самок, або кількості самці загальної кількості самців і самок. Завдяки генетичній детермінації кількість самців і самок майже однаково (1:1).

Співвідношення статей у вищих тварин має практичне значення (свійські тварини, кури, олені). Європі популяція благородного оленя так швидко розростається, що доводиться відстрілювати не лише самців, а й самок. Для характеристики статевої структури популяції застосовують ряд показників, зокрема відношення кількості жіночих особин до певної кількості чоловічих особин (у частинах або відсотках). Показник статі подають у вигляді десяткового дробу, наприклад 0,40. Вихідний показник статей найчастіше виражається як (1:1), але з віком він відхиляється від цього показника, що пов'язано з неоднаковою смертністю у групах чоловічих і жіночих особин.