5. Вологість як абіотичний екологічний фактор. Різноманітність пристосувань у тварин. Способи регуляції водного балансу.

Перебіг всіх біохімічних процесів у клітинах і нормальне функціонування організму в цілому можливі лише при достатньому забезпеченні його водою - необхідною умовою життя. Підтримання водного балансу має велике значення для всіх живих організмів. Проблему водозабезпечення особливо важливі для тих організмів, які живуть на суші. Особливості підтримання водного балансу залежать від того в яких екологічних умовах вони живуть, який спосіб життя ведуть, наскільки можуть використовувати різні джерела вологи і затримують воду в тілі.

Тварини дістають воду трьома основними шляхами: через пиття, разом із соковитим кормом і внаслідок метаболізму, тобто за рахунок окислення і розщеплення жирів, білків та вуглеводів. Деякі тварини можуть вбирати воду через покрови з вологою субстрату або повітря (личинки деяких комах — борошняного хрущака і жуків лускунів тощо).

Види, котрі через пиття, дуже залежать від наявності водопоїв. Це особливо характерно для великих осавців, у яких втрати води не можуть компенсуватися надходженням її з кормом.

Питної води потребують і багато птахів. Ластівки і стрижі п'ють на льоту, проносячись над поверхнею водойм. Самці рябків використовують винятковий в своєму роді спосіб перенесення води - вони промочують нею оперення на грудях, а пташенята віджимають дзьобами просякнуте водою пір’я.

3. Температура як абіотичний фактор. Специфіка теплообміну у тварин.

Температура відображає середньо кінетичну шкідливість атомів і молекул у якій-небудь системі. Від температури навколишнього середовища залежить температура організмів, а отже і швидкість усіх хімічних реакцій, що становлять обмін речовин. Межі існування життя - це температури, при яких можлива нормальна будова і функціонування білків, в середньому від 0 до +50°С. Однак цілий ряд організмів має спеціалізовані ферментні системи і пристосований до активного існування при температурі тіла, яка виходить за вказані межі. Види, які віддають перевагу холодові відносяться до групи кріофілів. Вони можуть зберігати активність при температурі клітин до -8, -10°С, коли рідини їх тіла перебувають у прохолодженому стані, (бактерії, гриби, членистоногі, молюски, риби, які живуть в природі в умовах низьких температур - тундрах, арктичних і антарктичних пустелях, холодних морях.

Термофіли—види, які живуть в умовах високих температур.

Термофілія характерна для багатьох груп мікроорганізмів, які зустрічаються в гарячих джерелах, на поверхні ґрунту в арідних районах, в органічних рештках, що розкладаються.

В ході еволюції у живих організмів виробились різноманітні пристосування, що дають змогу регулювати обмін речовин при змінах температури навколишнього середовища. Це досягається двома шляхами:

1) різними біохімічними перебудовами; 2) підтриманням температури тіла на стабільнішому, ніж температури середовища рівні.

Терморегуляція - це фізична реакція, яка забезпечує підтримання оптимальної для даного виду температури тіла в умовах мінливої температури навколишнього середовища.

Виділяють 3 групи механізмів терморегуляції:

1) фізична - зміна рівня тепловіддачі і здатність утримувати тепло, або розсіювати йогоздійснювання завдяки волосяному і пір'яному покривам;

2) хімічна - активна зміна величини теплопродукції у відповідь на зміну температурисередовища;

3) екологічна - виражається адаптаційними поведінковими реакціями тепловіддачі (використання тіні).