- •1. Рослинна клітина, особливості її будови. Основні структурні компоненти рослинної клітини, їх будова та функції.
- •40. Зумовленість стану здоров’я дітей і дорослих географічними і кліматичними умовами України.
- •2. Рослинні тканини. Система покривних і меристематичних тканин. Будова. Особливості розміщення та значення в житті рослин.
- •39. Біологічна програма людини. Довголіття як валеологічна проблема.
- •37. Алкоголь, тютюн і прянощі у харчуванні.
- •3. Рослинні тканини. Система провідних і видільних тканин. Будова. Особливості розміщення та значення в житті рослин.
- •35. Основні напрямки оздоровчої роботи в школі.
- •36. Харчові волокна, їх значення для здоров’я людини.
- •34. Сім’я, як фактор формування духовного здоров’я людини.
- •33. Поняття “духовного”. Особливості світогляду людини як валеологічна проблема. Роль вчителя у формуванні оздоровчої стратегії й тактики життя людини.
- •32. Снід як захворювання імунної системи. Просвітницька роль вчителя у попередженні сніДу.
- •4. Рослинні тканини. Система основних і механічних тканин. Будова особливості розміщення та значення в житті рослин.
- •31. Поняття норми і відхилення від неї у валеології. Девіантна поведінка. Соціальні корені різних видів девіацїй.
- •29. Саморегуляція діяльності як фактор організації здорового способу життя (зсж).
- •5. Корінь. Зовнішня будова кореня. Тканини кореня, їх взаємне розміщення. Типи кореневих систем. Видозміни кореня. Роль кореня в житті рослин.
- •28. Стрес як неспецифічний адаптивний процес. Дистрес, його профілактика.
- •27. Психічні компоненти здоров’я людини. Поняття психічного здоров’я людини. Фактори ризику порушення психічного здоров’я в епоху нтр.
- •6.Стебло. Особливості морфології та анатомічної будови стебел трав'янистих і деревних рослин. Первинне і вторинне потовщення стебла. Роль стебла в житті рослин.
- •26. Радіаційне забруднення навколишнього середовища, його вплив на здоров’я. Заходи профілактики, подолання променевої хвороби.
- •24. Генетичні наслідки забруднення навколишнього середовища.
- •25. Онкологічні захворювання та їх зв'язок з екологічними особливостями середовища проживання людини. Заходи профілактики.
- •23. Екологічні аспекти здоров’я. Регіональний характер хвороб людини. Антропічне забруднення середовища.
- •21. Значення води у харчуванні. Оздоровчі і шкідливі напої.
- •22. Народні і християнські традиції у харчуванні України.
- •7. Брунька. Будова бруньки,різноманітність бруньок, розвиток пагону із бруньки.
- •8. Листок. Особливості морфологічної і анатомічної будови. Функції листка. Метаморфози листя. Вплив екологічних
- •19. Біологічна роль вітамінів у харчуванні. Гіпо-, гіпер-, і авітамінози: причини виникнення і шляхи профілактики.
- •9Основні репродуктивні органи насіннєвих рослин.Шишка і квітка, будова, походження і шляхи їх еволюційних змін.
- •18. Білки, жири і вуглеводи у харчуванні, та їх роль у забезпеченні оптимального рівня здоров’я людини.
- •17. Основні правила і принципи раціонального харчування.
- •16. Харчування сучасної людини з позиції валеології.
- •15. Сутність фітопрофілактики, її значення у зміцненні здоров’я людини.
- •14. Десинхроноз, його вплив на здоров’я людини і можливості профілактики.
- •10. Суцвіття. Їх біологічне значення і типи.
- •12. Біологічні ритми у живих системах. Біологічні ритми як система адаптації.
- •13. Класифікація ритмічних процесів. Цирладний, тижневі, біоритми. Організація роботи школяра у відповідності з ними.
- •11.Плід, класифікація плодів, їх типи. Вплив факторів серсередовища на квітування і поширення плодів і насіння.
- •11. Природне оздоровлення організму шляхом загартування. Роль оздоровчого тренування у поліпшенні здоров’я сучасної людини.
- •10. Роль оздоровчого тренування у поліпшенні здоров’я сучасної людини.
- •9. Фізичне здоров’я, його сутність та сучасні підходи до його
- •13. Гінецей. Загальна характеристика. Плодолистики їх походження. Маточка. Насіневі зачатки і розвиток жіночого гаметофіту.
- •6. Здоровий спосіб життя у традиціях українського народу.
- •5. Здоровий спосіб життя сутність та спадковість.
- •3. Предмет, об’єкт, основні категорії та теоретичні положення валеології.
- •1. Причини та передумови виникнення валеології. Валеологія як наука і як навчальний предмет.
- •15. Подвійне запліднення та його еволюційне значення.
- •37. Біосфера, як глобальна система. Охорона екосистем та біосфери Землі.
- •38. Поняття екологічної ніші. Приклади.
- •36. Екосистема, її будова, типи. Види взаємозв’язків між компонентами екосистем. Потік енергії в екосистемі.
- •35. Фітоценоз, його структура, ознаки, участь конкретних видів рослин у фітоценозі.
- •34. Еколого біоморфологічна класифікація життєвих форм рослин.
- •1. Розвиток рослинного світу на Землі. Роль факторів зовнішнього середовища в процесі еволюції рослин. Нижчі і Вищі рослини, таксономічні одиниці.
- •28. Екологічні групи рослин по відношенню до вологи. Приклади.
- •2. Надцарство. Прокаріоти. Підцарство бактерії. Загальна характеристика будови, розмноження. Класифікація. Участь бактерій у кругообігу речовин. Значення в природі і в житті людини.
- •25. Температура як екологічний фактор у житті рослин . Адаптація рослин до низьких температур. Екологічні групи рослин по відношенню до низьких температур. Приклади.
- •26. Роль тепла у розподілі рослин та земної кулі. Адаптації рослин до високих температур. Екологічні групи рослин по відношенню до високих температур.
- •3. Відділ водорості. Класифікація, загальна характеристика, екологыя, розповсюдження. Розмноження. Одноклытинні і багатоклітинні водорості. Роль водоростей у природі. Охорона водоростей.
- •24. Закон оптимуму. Екологічна валентність виду. Еврибіонтні та стенобіонтні види.
- •4.Надцарство еукаріоти. Царство гриби. Класифікація будова і живлення. Розмноження. Рольгрибів у біоцинозах і житт людиниі.
- •23. Закономірності дії екологічних факторів на рослини.
- •22. Етапи розвитку екології. Структура сучасної екології.
- •21. Динаміка біоценозу. Поняття про сукцесії їх типи. Приклади.
- •20. Видова та екологічна структура біоценозу. Роль видів в угрупуваннях.
- •8.. Відділ Голонасінні.Класифікація. Клас хвойні Поширення, основні риси геологічної історії. Будова і розмноження Значення в природі і народному господарстві, шляхи еволюції, охорони.
- •19. Динаміка популяцій, типи динаміки популяції. Механізми регуляції чисельності популяції.
- •17. Вікова структура популяцій. Вікові піраміди.
- •18. Поняття про популяцію. Роль популяції в еволюції органічного світу. Ознаки популяції.
- •9. Відділ покритонасінні, як вищий етап еволюції наземних рослин. Різноманітність, загальна характеристика. Єкологія, охорона, використання.
- •16. Статева структура популяції.
- •14. Просторова структура популяції
- •10. . Спороношення і статевий процес у рослин, їх взаємозв’язок. Спори і їх утворення. Гамети і зигота. Оогамія як основний тип статевого процесу у вищих рослин. Антеридії і архегонії.
- •11. Клас Дводольні. Родина бобові. Загальна характеристика. Значення в пририді і народному господарстві.
- •13. Позитивні зв'язки в екосистемах: коменсалізм, мутуалізм та протокооперація. Їх значення.
- •12. Клас дводольні. Родина Розові. Загальна характеристика. Значення в природі і народному господарстві.
- •10. Організм як середовище існування, специфічність цього явища.
- •11. Конкуренція як біотичний фактор. Міжвидова та внутрішньовидова конкуренція. Приклади.
- •13. Клас Однодольні. Родина Злакові. Загальна характеристика. Значення в природі і народному господарстві.
- •14. Клас Дводольні. Родина Айстрові. Загальна характеристика. Значення в природі і народному господарстві.
- •9. Грунт, як середовище існування. Характеристика основних абіотичних факторів цього середовища.
- •8. Наземно - повітряне середовище життя. Характеристика основних абіотичних факторів цього середовища.
- •15. Клас Дводольні. Родина Пасльонові. Загальна характеристика. Значення в природі і народному господарстві.
- •6. Спільна дія температури та вологи на організм тварин.
- •7. Характеристика водного середовища існування. Густина води, кисневий, мінеральний, термічний режими та їх вплив на гідробіонтів.
- •16. Клас Дводольні. Родина Капустові. Загальна характеристика. Значення в природі і народному господарстві.
- •17. Значення рослин у створені атмосфери Землі. Рослини і клімат. Санітарно-гігієнічна роль рослин. Естетичне значення. Охорона рослин.
- •5. Вологість як абіотичний екологічний фактор. Різноманітність пристосувань у тварин. Способи регуляції водного балансу.
- •3. Температура як абіотичний фактор. Специфіка теплообміну у тварин.
- •4. Адаптації тварин до екстремальних температурних умов. Приклади.
- •1 Факторії життя сільськогосподарських рослин. Закони землеробства.
- •2. Світло, як абіотичний фактор. Адаптація тварин до світла.
- •1. Екологія як наука, .Її предмет, об'єкт та основні завдання завдання.
- •10. Клас Плазуни. Особливості будови і розвитку, зумовлені наземним способом існування.
- •9. Клас Птахи. Особливості будови і розвитку. Класифікація. Значення птахів в екосистемах і господарській діяльності людини. Червонокнижні птахи Полтавщини.
- •3Системи землеробства, їх класифікацій. Характеристика основних систем землеробства.
- •8.Клас ссавців. Класифікація. Характеристика основних рядів. Значення ссавців в екосистемах і господарській діяльності людини.
- •4. Поняття про сівозміну. Класифікація сівозмін. Поняття про ротацію сівозмін. Введення і освоєння сівозмін.
- •7. Характеристика хребетних із зародковими оболонками. Особливості дихання та розмноження зумовлені наземним способом життя.
- •6. Клас земноводні. Особливості будови і розвитку, зумовленіводно-наземним існуванням. Класифікація. Значення в біоценозах і для людини.
- •5.Культурні рослини і їх положення. Класифікація культурних рослин. Праці м.І.Вавилова.
- •5. Найважливіші особливості організму надкласу Четвероногі зумовлені легеневим диханням і пересуванням по суші.
- •4. Загальна характеристика надкласу Риби. Класифікація. Знамення в біоценозах і для людини.
- •1. Загальна характеристика підтипу Хребетні.
- •2. Систематика та екологія Круглоротих. Ряд Міного подібні.
- •7.Бульбоплоди. Морфологічні та біологічні особливості корнеплодів. Будова бульби. Характеристика районованих сортів, агротехніка вирощування.
- •10. Тип членистоногі. Класифікація (підтипи, класи). Загальна характеристика. Особливості організації членистоногих як високоорганізованих безхребетних тварин.
- •9. Тип Круглі черві. Прогресивні риси організації в порівнянні з плоскими червами. Особливості будови. Аскарида, гострики, тріхінелла – паразити людини. Засоби профілактики і боротьби.
- •4.Топінамбур (земляна груша)
- •1. Будова, склад, ріст і розвиток кісток. Вікові особливості хімічного складу кісгки.
- •3. Характерні особливості основних м'язів тулуба, грудей та живота.
- •6. Тип молюски. Особливості організації. Розмноження. Систематика, різновидність молюсків, їх значення в природі та житті людини. Фауна молюсків водойм Полтавської області.
- •4. Характеристика основних жувальних та мімічних м'язів.
- •5. Відміності в будові хребців різних відділів хребта.
- •5.Найпростіші. Особливості будови, руху, живлення, розмноження. Сучасне уявлення про їх класифікацію. Значення найпростіших у природі та житті людини.
- •6. Особливості будови різних відділів травної системи у зв'язку з їх функціями.
- •7. Топографія, та особливості будови травних залоз людини.
- •8.Особливості будови дихальної системи людини.
- •3. Комахи — вищі трахейнодишні членистоногі Особливості їх морфо-антомо-фізіологічної організації. Класифікація (класи, підкласи, ряди). Народногосподарське значення комах.
- •9. Будова, кровопостачання та іннервація серця людини, вплив на їх стан фізичних тренувань.
- •10. Особливості будови артеріальної системи людини.
- •1. Тип Кишкопорожнинні Загальна характеристика. Особливості будови і розвитку. Класифікація. Значення в екосистемах і господарській діяльності людини.
- •11. Особливості будови венозної системи людини.
- •20. Характеристика, основних нисхідих трактів головного мозку людини.
- •19. Поняття про аналізатори характеристика особливостей будови_ основних _аналізаторів_ людини.
- •12. Особливості зовнішньої та мікроскопічної будови нирки людини.
- •13. Особливості будови залоз внутрішньої секреції різного походження.
- •18. Анатомо-фізіолоіічні особливості вегетативної нс, її відділів.
- •14. Характерні риси зовнішньої та внутрішньої будови спинного мозку людини.
- •15.Особливості кровопостачання головного мозку людини.
- •17. Характеристика особливостей будови основних відділів головного мозку людини.
- •16. Особливості будови поверхні півкуль переднього мозку людини.
21. Значення води у харчуванні. Оздоровчі і шкідливі напої.
Наш організм на 55-65% складається з води. Доросла людина (65 кг.) – 40 літрів води, з них приблизно 25 літрів знаходиться всередині клітини, 15 – у складі поза-них рідин організму. Вода – є основним середовищем, у якому відбувається багато численні хімічні реакції і фізико – хімічні процеси (асиміляція, дисиміляція, осмос, дифузія, транспорт та ін.). Організм чітко регулює вміст води в кожному органі і в кожній тканині. Постійність внутрішнього середовища організму, в тому числі і певний вміст води – одна з головних умов нормальної життєдіяльності.Вода знаходиться в плодах та овочах у вільному та зв’язаному з колоїдами стані. Вільна вода містить розчинний у ній цукор, кислоти, мінеральні солі. Багато води мають огірки, салат, томати, кабачки, капуста, гарбуз, зелена цибуля, ревінь, кавуни та дині. Прийом соковитих плодів та овочів насичує наш організм найкращою водою, вгамовує спрагу. Тала вода. Мінеральна. Соки, овочі та фруктові. Молоко – правильніше називати їжею. Кава, чай, какао, алкоголь –шкідливі
22. Народні і християнські традиції у харчуванні України.
Найбільш поширеними ш Україні були ті страви, що виготовлялися з рослинних складових. Щоденно їжу можна було розподілити на дві групи: страви з рослин і страви з продуктів тваринного походження. Страви з рослин поділялись на страви з зернових і овочеві; страви з продуктів - тваринного походження поділялись на м'ясні, молочні і рибні.
В Українській кухні властиве пристосування страв переважно способами варіння і тушкування і, меншою мірою, смаження й печіння.
7. Брунька. Будова бруньки,різноманітність бруньок, розвиток пагону із бруньки.
Брунька це вкорочений видозмінений зачатковий пагін. Значення:
1. Захист меристематичних ділянок (апексів).
2. У бруньці йде відчленовування нових метаметрів і їх початковий ріст. Класифікація: 1 По способу розміщення:
а) верхівкові (апікальні) - на кінцях пагонів забезпечується ріст у довжину;
б) бокові - в пазухахлистка (пазушнії)
-поодинокі- коли одна брунька на вузлі
Спіральне- коли 2бруньки один вузол (яблуня); Супротивне ( каштан)
- групеве –коли 3 і більше бруньок:
Серіальне- одна над іншою (грецький горіх); колатеральне в один ряд(хвощ); мутовчате по колу(у сливи)
с) додаткові (адвентивні) ендогенне
закладання не повністю сформованих органах рослин: корені, бульби, стебла. Забезпечують вегетативне розмноження. Вид додаткових вивідкові утворюються на листках, суцвіттях (пшінка, цибуля, часник).
3. За здатністю до перезимівки:
зимуючи на певний час впадають встан спокою (верба, береза, айстра та інші);
не зимуючі - утворюють у однорічних тропічних і субтропічних видів. З бруньок утворюється листкова поверхня - бруньки збагачення (фотосинтез);
сплячі - утворюються у багаторічних представників, регулярно закладаються, але не розвиваються.
4. За вмістом:
вегетативні - складається з конуса наростання, нижче якого закладаються зачатки листків, в пазухах зачаткових листків утворюються горбочки зачатки пазушних бруньок;
генеративні - квіткові, весь конус наростання формує квітку (суцвіття);
змішана - конус наростання утворює декілька вегетативних метамерів і квітку.
5. По захисним утворам: відкриті (незимуючі);
закриті (зимуючі) мають лусочки, опушення.
Головний пагін бере початок з бруньки зародка насінини. До його складу входить гіпокотиль, сім'ядолі і брунечка. Крім верхівкової бруньки, в пазухах листків пагона закладаються пазушні бруньки, з яких формуються бічні
Калій і натрій.Калій і магній відіграють важливу роль у підтримці нормального осмотичного тиску. Вадливе значення має калій для діяльності м’язів, особливо серцевих. Передавачів імпульсів нервової системи до органів – виконавців.Калій має сечогінний ефект, а натрій затримує воду. Співвідношення натрію до калію 1:20.Натрій і калій – елементи лужної дії. Добова потреба натрію – 2-3 г, у вигляді NaCl – 5 г, а калію – 2-3 г.
Фосфор.В організмі людини є 600-900 г фосфору, основна його частина зосереджена в кістках. Фосфору належить провідна роль у діяльності ЦНС. Сполуки фосфору беруть участь у всіх обмінних процесах. Обмін фосфору і кальцію тісно взаємопов’язані. Співвідношення Са:Р – 1:1,7. Добова потреба у фосфорові – у межах 0,7 – 0,8 г (в полуниці і волоських горіхах).
Перераховані 4 елементи входять до складу організму у великій кількості, тому їх називають, ще макроелементами.
Мікроелементи – це велика група хімічних речовин, які знаходяться в організмі людини в надзвичайно низьких концентраціях, але характеризуються вираженими біологічними властивостями.
Мікроелементи накопичуються вибірково в таких органах: цинк – у статевих і підшлунковій залозі, гіпофізі; мідь – у печінці; нікель – у підшлункові залозі; літій – у легенях; стронцій – у кістках; хром і марганець – у гіпофізі. Головними джерелами мікроелементів для організму людини є органічні сполуки, які синтезуються рослинами. Згідно з сучасними даними, вони можуть накопичувати в середньому 21-23 елементи. Добова потреба у найважливіших мікроелементах та джерела їх надходження подані в таблиці (добова потреба організму в мікроелементах та джерела їх надходження).
Щоб повністю набирати норму елементів, потрібно використовувати в раціоні близько 100 рослин. Є кілька способів збагачення організму людини мікроелементами. Харчування за сезоном:
1) ранньою весною (потрібно вживати першу зелень: редиску, земляну грушу, зелень кульбаби, кропиву тощо);
2) кінець квітня – на початок травня (ранні огірки, зелень петрушки, зелень цибулі, цілющі трави);
3) влітку (полуницю, черешню, помідори, салат, абрикоси, вишні);
4) взимку (потрібно вживати сушені фрукти, коренеплоди, горіхи, поросле зерно, фрукти тощо.
Гіперавітаміноз - стан, який розвився внаслідок вживання надмірної кількості вітамінів.
А (ретинол) - хвороба - куряча сліпота (провітамін А, каротиноїд - морква, зелені листові овочі).
D (рахіт)- риба, печінка, дріжджі.
С (аскорбінова кислота) - чорна смородина, шипшина, лимон.
В1 (тіамін) - бері-бері (порушення функцій нервової системи) - чорний хліб, картопля, печінка.
20. Макроелементи і мікроелементи та їх значення для здоров’я.
Існують такі головні макроелементи в харчуванні людини: кальцій, магній, калій і натрій, фосфор, сірка, хлор та інші. Перераховані елементи входять до складу організму у великій кількості, тому їх називають макроелементами.
Кальцій. Серед елементів які входять у склад нашого тіла, кальцій займає 5-е місце після чотирьох головних елементів: вуглецю, кисню, водню та азоту. В організмі містяться в нормі близько 1200г кальцію, 90% цієї кількості зосереджено в кістках. Мінеральний компонент кісткової тканини знаходиться у ткані постійного оновлення. Кісткова тканина, крім опорної функції, грає роль депо кальцію і фосфору, звідки організм вилучає їх при нестачі надходження з їжею. Кальцій нейтралізує шкідливі кислоти. Чим менше в їжі продуктів, які дають кислу реакцію крові (м’яса, сира, виробів з білого борошна), тим менша потреба в кальції і тим кращий стан зубів і кісток. Хороший резерв кальцію в молоді роки надовго підтримує організм молодим. Чим вища концентрація кальцію в сироватці крові, тим більше у хворого шансів видужати. Засвоєння кальцію проходить при співвідношенні кальцію і фосфору 1:1,3, потребу в кальції визначили 0,8 г на добу. Щоб кальцій засвоювався організмом ефективно, потрібно насичувати організм киснем і вуглеводами. Забезпечити організм вітаміном D і мати здорові нирки. Вживати в їжу достатню кількість каротину. Кальцій – елемент лужної дії.
Магній. В організмі дорослої людини є 25 мг магнію. Максимальна його кількість міститься в мозку, тімусі, наднирниках, статевих залозах, червоних кров’яних тільцях м’язів. За участю магнію відбувається розслаблення м’язів, він володіє судиннорозширюючими властивостями, стимулює перистальтику кишечника і підвищує відділення жовчі.Нестача магнію спричиняє збільшення складу кальцію в стінках великих судин.Найкращі джерела магнію – овочі, фрукти, зернові. Це елемент лужної дії. Добова потреба в магнії – 250-300мг.
пагони, за рахунок яких і галузиться головний пагін.