Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Office Word (24).docx
Скачиваний:
13
Добавлен:
08.09.2019
Размер:
690.49 Кб
Скачать

21. Значення води у харчуванні. Оздоровчі і шкідливі напої.

Наш організм на 55-65% складається з води. Доросла людина (65 кг.) – 40 літрів води, з них приблизно 25 літрів знаходиться всередині клітини, 15 – у складі поза-них рідин організму. Вода – є основним середовищем, у якому відбувається багато численні хімічні реакції і фізико – хімічні процеси (асиміляція, дисиміляція, осмос, дифузія, транспорт та ін.). Організм чітко регулює вміст води в кожному органі і в кожній тканині. Постійність внутрішнього середовища організму, в тому числі і певний вміст води – одна з головних умов нормальної життєдіяльності.Вода знаходиться в плодах та овочах у вільному та зв’язаному з колоїдами стані. Вільна вода містить розчинний у ній цукор, кислоти, мінеральні солі. Багато води мають огірки, салат, томати, кабачки, капуста, гарбуз, зелена цибуля, ревінь, кавуни та дині. Прийом соковитих плодів та овочів насичує наш організм найкращою водою, вгамовує спрагу. Тала вода. Мінеральна. Соки, овочі та фруктові. Молоко – правильніше називати їжею. Кава, чай, какао, алкоголь –шкідливі

22. Народні і християнські традиції у харчуванні України.

Найбільш поширеними ш Україні були ті страви, що виготовлялися з рослинних складових. Щоденно їжу можна було розподілити на дві групи: страви з рослин і страви з продуктів тваринного походження. Страви з рослин поділялись на страви з зернових і овочеві; страви з продуктів - тваринного походження поділялись на м'ясні, молочні і рибні.

В Українській кухні властиве пристосування страв переважно способами варіння і тушкування і, меншою мірою, смаження й печіння.

7. Брунька. Будова бруньки,різноманітність бруньок, розвиток пагону із бруньки.

Брунька це вкорочений видозмінений зачатковий пагін. Значення:

1. Захист меристематичних ділянок (апексів).

2. У бруньці йде відчленовування нових метаметрів і їх початковий ріст. Класифікація: 1 По способу розміщення:

а) верхівкові (апікальні) - на кінцях пагонів забезпечується ріст у довжину;

б) бокові - в пазухахлистка (пазушнії)

-поодинокі- коли одна брунька на вузлі

Спіральне- коли 2бруньки один вузол (яблуня); Супротивне ( каштан)

- групеве –коли 3 і більше бруньок:

Серіальне- одна над іншою (грецький горіх); колатеральне в один ряд(хвощ); мутовчате по колу(у сливи)

с) додаткові (адвентивні) ендогенне

закладання не повністю сформованих органах рослин: корені, бульби, стебла. Забезпечують вегетативне розмноження. Вид додаткових вивідкові утворюються на листках, суцвіттях (пшінка, цибуля, часник).

3. За здатністю до перезимівки:

  1. зимуючи на певний час впадають встан спокою (верба, береза, айстра та інші);

  2. не зимуючі - утворюють у однорічних тропічних і субтропічних видів. З бруньок утворюється листкова поверхня - бруньки збагачення (фотосинтез);

  3. сплячі - утворюються у багаторічних представників, регулярно закладаються, але не розвиваються.

4. За вмістом:

  1. вегетативні - складається з конуса наростання, нижче якого закладаються зачатки листків, в пазухах зачаткових листків утворюються горбочки зачатки пазушних бруньок;

  2. генеративні - квіткові, весь конус наростання формує квітку (суцвіття);

  3. змішана - конус наростання утворює декілька вегетативних метамерів і квітку.

5. По захисним утворам: відкриті (незимуючі);

закриті (зимуючі) мають лусочки, опушення.

Головний пагін бере початок з бруньки зародка насінини. До його складу входить гіпокотиль, сім'ядолі і брунечка. Крім верхівкової бруньки, в пазухах листків пагона закладаються пазушні бруньки, з яких формуються бічні

Калій і натрій.Калій і магній відіграють важливу роль у підтримці нормального осмотичного тиску. Вадливе значення має калій для діяльності м’язів, особливо серцевих. Передавачів імпульсів нервової системи до органів – виконавців.Калій має сечогінний ефект, а натрій затримує воду. Співвідношення натрію до калію 1:20.Натрій і калій – елементи лужної дії. Добова потреба натрію – 2-3 г, у вигляді NaCl – 5 г, а калію – 2-3 г.

Фосфор.В організмі людини є 600-900 г фосфору, основна його частина зосереджена в кістках. Фосфору належить провідна роль у діяльності ЦНС. Сполуки фосфору беруть участь у всіх обмінних процесах. Обмін фосфору і кальцію тісно взаємопов’язані. Співвідношення Са:Р – 1:1,7. Добова потреба у фосфорові – у межах 0,7 – 0,8 г (в полуниці і волоських горіхах).

Перераховані 4 елементи входять до складу організму у великій кількості, тому їх називають, ще макроелементами.

Мікроелементи – це велика група хімічних речовин, які знаходяться в організмі людини в надзвичайно низьких концентраціях, але характеризуються вираженими біологічними властивостями.

Мікроелементи накопичуються вибірково в таких органах: цинк – у статевих і підшлунковій залозі, гіпофізі; мідь – у печінці; нікель – у підшлункові залозі; літій – у легенях; стронцій – у кістках; хром і марганець – у гіпофізі. Головними джерелами мікроелементів для організму людини є органічні сполуки, які синтезуються рослинами. Згідно з сучасними даними, вони можуть накопичувати в середньому 21-23 елементи. Добова потреба у найважливіших мікроелементах та джерела їх надходження подані в таблиці (добова потреба організму в мікроелементах та джерела їх надходження).

Щоб повністю набирати норму елементів, потрібно використовувати в раціоні близько 100 рослин. Є кілька способів збагачення організму людини мікроелементами. Харчування за сезоном:

1) ранньою весною (потрібно вживати першу зелень: редиску, земляну грушу, зелень кульбаби, кропиву тощо);

2) кінець квітня – на початок травня (ранні огірки, зелень петрушки, зелень цибулі, цілющі трави);

3) влітку (полуницю, черешню, помідори, салат, абрикоси, вишні);

4) взимку (потрібно вживати сушені фрукти, коренеплоди, горіхи, поросле зерно, фрукти тощо.

Гіперавітаміноз - стан, який розвився внаслідок вживання надмірної кількості вітамінів.

А (ретинол) - хвороба - куряча сліпота (провітамін А, каротиноїд - морква, зелені листові овочі).

D (рахіт)- риба, печінка, дріжджі.

С (аскорбінова кислота) - чорна смородина, шипшина, лимон.

В1 (тіамін) - бері-бері (порушення функцій нервової системи) - чорний хліб, картопля, печінка.

20. Макроелементи і мікроелементи та їх значення для здоров’я.

Існують такі головні макроелементи в харчуванні людини: кальцій, магній, калій і натрій, фосфор, сірка, хлор та інші. Перераховані елементи входять до складу організму у великій кількості, тому їх називають макроелементами.

Кальцій. Серед елементів які входять у склад нашого тіла, кальцій займає 5-е місце після чотирьох головних елементів: вуглецю, кисню, водню та азоту. В організмі містяться в нормі близько 1200г кальцію, 90% цієї кількості зосереджено в кістках. Мінеральний компонент кісткової тканини знаходиться у ткані постійного оновлення. Кісткова тканина, крім опорної функції, грає роль депо кальцію і фосфору, звідки організм вилучає їх при нестачі надходження з їжею. Кальцій нейтралізує шкідливі кислоти. Чим менше в їжі продуктів, які дають кислу реакцію крові (м’яса, сира, виробів з білого борошна), тим менша потреба в кальції і тим кращий стан зубів і кісток. Хороший резерв кальцію в молоді роки надовго підтримує організм молодим. Чим вища концентрація кальцію в сироватці крові, тим більше у хворого шансів видужати. Засвоєння кальцію проходить при співвідношенні кальцію і фосфору 1:1,3, потребу в кальції визначили 0,8 г на добу. Щоб кальцій засвоювався організмом ефективно, потрібно насичувати організм киснем і вуглеводами. Забезпечити організм вітаміном D і мати здорові нирки. Вживати в їжу достатню кількість каротину. Кальцій – елемент лужної дії.

Магній. В організмі дорослої людини є 25 мг магнію. Максимальна його кількість міститься в мозку, тімусі, наднирниках, статевих залозах, червоних кров’яних тільцях м’язів. За участю магнію відбувається розслаблення м’язів, він володіє судиннорозширюючими властивостями, стимулює перистальтику кишечника і підвищує відділення жовчі.Нестача магнію спричиняє збільшення складу кальцію в стінках великих судин.Найкращі джерела магнію – овочі, фрукти, зернові. Це елемент лужної дії. Добова потреба в магнії – 250-300мг.

пагони, за рахунок яких і галузиться головний пагін.