4. Рослинні тканини. Система основних і механічних тканин. Будова особливості розміщення та значення в житті рослин.

Основна тканина (паренхима).Види:

1. Асиміляційна (хлоренхима) – зосереджена переважно в листках.

Функції: фотосинтез; запасаюча; виділення.

2. Запасаюча - накопичення поживних речовин, які містяться у вакуолях, лейкоцитах. Запасні речовини відкладаються у насінні, бульбах, плодах та ін.

3 Водозапасаюча - у сукулентів. Епідерміс багатошаровий, великий об'єм займає вакуоля. Функції:фотосинтез; запасна.

4. Аеренхіма це паренхіма з великими міжклітинниками. Розвинена у болотних і водних рослин.

Функції:газообмін тканин, занурених у воду;транспірація тканин, занурених у воду;

• підтримка рослин у воді. Механічні тканини надають рослині міцності при здавлюванні стовбура кроною, дії вітру, розтяг пагона у товщину, кореня у довжину, розривах, зламах.

Функції: Живі клітини: 1)фотосинтез; 2)запасна. Мертві клітини: 3)захист; 4)опора.

Особливості: 1 Живі клітини виконують механічну функцію в стані тургору, а мертві - завдяки здерев'янінню клітинних стінок. 2 Клітинні стінки потовщені. 3Різноманітні по формі, але у осьових органах видовжені плоди, листки - паренхімні.4Кінці клітин часто скошені.

5. Клітини в своїй сукупності складають скелет рослини, а інші тканини заповнюють його проміжки.

6 Розташовані так, щоб при найменших витратах матеріалу виконувати найкраще функції. У листках дуже економно над жилками, у корені - в центрі, у стеблах - по периферії.

Типи механічних тканин:

1.Коленхіма механічна тканина первинного походження, складається з живих клітин і діє тоді, коли вони знаходяться в тургорі. Найчастіше зустрічається у

В₁ – швидка психічна стимульованість;

В₂ – параноя;

РР – неврастенічний синдром (дратівливість, безсоння, пригніченість);

В₆ – депресії, психічні реакції, дратівливість, безсоння.

Психодієтика – наука про правильне, оздоровче харчування з метою підтримання норми психічного здоров’я – вказує, що в багатьох випадках зміна дієти значно полегшує видужання пацієнтів.

2. Роль фізичної активності.

3. Нормалізація сну.

4. Народні засоби: відвар молодої кропиви, сік сирого буряка, настій молодих весняних листків берези.

5. Обливання, обтирання.

31. Поняття норми і відхилення від неї у валеології. Девіантна поведінка. Соціальні корені різних видів девіацїй.

Алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, тютюноманія - не приклади соціальної поведінки, яка характеризується відхиленням від норми. Така поведінка називається девіантною.

Девіантна поведінка - це система вчинків або окремі вчинки, протиставлені прийнятим у суспільстві правовим або моральним нормам.

Девіантна поведінка має свої корні, у її виникненні має особливе значення дефект правової і моральної свідомості, зміст потреб особистості, особливості характеру, емоційно – вольової сфери. Девіантна поведінка значною мірою визначається недоліками виховання, що призводять до формування більш або менш стійких психологічних якостей, які сприяють скоєні аморальних вчинків. Перші вияви девіації можуть спостерігатися в дитячому або підлітковому віці. Пояснюючи рівнем інтелектуального розвитку, соціальною інфантильністю, негативним впливом сім’ї і оточуючих, залежність підлітків від вимог групи та прийнятих у них цінностях орієнтації. Девіантна поведінка у дітей і підлітків нерідко слугує засобом самоствердження, вияву протесту проти дійсності або упорядженості несправедливості дорослих.

Ця поведінка може поєднуватися з поверхневим усвідомленням моральних норм, що вказує на необхідність формування у дітей моральних норм поведінки