9Основні репродуктивні органи насіннєвих рослин.Шишка і квітка, будова, походження і шляхи їх еволюційних змін.

Насіннєві рослини розмножуються не спорами, а насінням, яке розвиваються з насінних зачатків, які є видозміненими в процесі еволюції мегаспорангіями різноспорових папоротей. У голонасінних основний репродуктивний орган – шишка, покритонасінних - квітка.

До основних генеративних органів голонасінних належать: шишка, у квіткових -квітка, плід.

Насіннєві голонасінні виникли у пермському періоді палеозойської ери від насінних .

До плаценти насіннєвий зачаток прикріпляється насіннєвою ніжкою (фунікулюсом). Ззові він покритий одним-двома покривами (інтегумеитами) , які на верхівці не змикаються, залишаючи отвір - мікропіле (пилковхід). Кінець насіннєвого зачатку, протилежний мікропіле, називають халазою. Під інтегумеитами розміщений багатоклітинний нуцелус, який оточує зародковий мішок (жіночий гаметофіт). Зародковий мішок на мікропілярному полюсі має три клітини: велику яйцеклітину і дві синергіди, на халазному - три клітини антиподи, в центрі розміщене вторинне ядро, яке утворилось при зливанні двох

. Один грам білків та один грам вуглеводів дають по чотири кілокалорії тепла, а один грам жирів – дев’ять кілокалорій. Отже, знаючи хімічний склад продуктів, легко підрахувати, скільки енергетичного матеріалу дістає людина на добу.

Закон збереження енергії поширюється і на людський організм. Відтак, якщо йому тривалий час бракує харчування, він витрачає не тільки вуглеводи й жири, що є в організмі про запас, але також білки, і людина худне. Навпаки, надлишок калорійних харчів спричиняє відкладання підшкірного жиру, а отже й повноту.

Щоденне споживання їжі практично може відрізнятися кількісно і якісно. Нема потреби скрупульозно дотримуватись точно визначеного раціону – головне, щоб зберігалась рівновага між споживанням і витратами енергії. Організм людини пристосовується до випадкової нестачі або надлишку жирів. Людина використовує чимало різноманітних продуктів, а ще більше готує з них страви – це різні комбінації білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин і води. В середньому в денному раціоні дорослої людини на 100 г білка повинно міститься близько 80-100 г жирів і 400-500 г вуглеводів.

Велике значення має режим харчування. Практично здорова людина повинна їсти три-чотири рази на день – сніданок, обід, вечеря та склянка кефіру чи кисляку перед сном. Життєві умови можуть вносити в режим харчування свої корективи. Але зміни режиму харчування мають бути не надто різкі.

Дуже поширена помилка: слабенький сніданок (склянка кави або чаю) перед роботою; неповноцінний обід на роботі (здебільшого бутерброди) і досить тривала вечеря після роботи. Коли такий спосіб харчування перетворюється на систему, це вже небезпечно для здоров’я.

надмір їжі увечері істотно наближує інфаркт міокарда, гастрит, виразкову хворобу, гострий панкреатит, ожиріння. До речі, близько чверті працездатного населення нашої країни (особливо жінки) у тій чи іншій мірі потерпають від ожиріння. Неправильно думати, що до цього призводить лише переїдання. Винуватці – ще й малорухомий спосіб життя, незбалансоване харчування, недостатні фізичні навантаження.