25. Температура як екологічний фактор у житті рослин . Адаптація рослин до низьких температур. Екологічні групи рослин по відношенню до низьких температур. Приклади.

Сонячна енергія не лише забезпечує рослини світлом, але й створює такі температурні умови, які необхідні для їх життєдіяльності. Як світловий, так і температурний режим змінюється на Землі протягом року, доби. Вони залежать від широти місцевості, висоти над рівнем моря, а також місцевих факторів - характеру вітрів, близькості теплоти чи холодних течій, льодовиків, кольору ґрунтів тощо.

За ступенем адаптації виділяється:

1. Не "холодостійкі - сильно пошкоджуються” або гинуть при температурі, вищих за точку замерзання води. Загибель пов'язана з інактивацією ферментів, порушенням обміну нуклеїнових кислот і білків, руйнування мембран і припинення дії асиміляторів. Це рослини дощових тропічних лісів, водорості теплих морів.

2. Неморозостійкі – переносять низькі температури, але гинуть як тільки у тканинах починає утворюватись лід. При настанні холодного періоду року в них підвищується концентрація осмотично-активних речовин, у клітинному соці і цитоплазмі, що знижує точку замерзання до -5 - -7°С. Переохолоджений стан нестійкий і триває до кількох годин, що дає змогу рослинам переносити приморозки (вічнозелені субтропічні види) у період вегетації всі ці листяні рослини неморозостійкі.

3. Морозостійкі, або льодовикові — ростуть у регіонах з сезонним кліматом і холодними зимами, під час сильних морозів наземні органи дерев і чагарників промерзають, але зберігають життєвість. Ці рослини готуючись до морозів, поступово проходять попереднє загартування (нагромадження у клітинах цукрів (до 20-30%), похідних вуглеводнів, деяких амінокислот та інших захисних речовин. Після закінчення зимового спокою загартування втрачається.

26. Роль тепла у розподілі рослин та земної кулі. Адаптації рослин до високих температур. Екологічні групи рослин по відношенню до високих температур.

Сонячна енергія не лише забезпечує рослини світом, а створює умови (температурні), необхідні для їх життєдіяльності. Залежно від температур на Землі, починаючи від екватора, виділяють декілька кліматичних зон:

порожнині, в товстому кишечнику. Вони оберігають нас від різних інфекцій, витісняючи інші хвороботворні бактерії.

Ціанобактерії (синьо-зелені водорості) - це група фото синтезуючих бактерій. Роль у синтезі поживних речовин в океані та прісних водоймах. Але їхні токсини здатні сприйняти загибель риби і робити воду непридатною для пиття. Спіруліна - вирощується для отримання з неї білкових добавок в їжу людини і тварин. Із деяких отримують антибіотики. Хвороботворні бактерії приводять до небезпечних хвороб людини (сальмонели, збудники ботулізму).

Бактеріальна клітина зверху вкрита капсулою або слизовим шаром. Капсула виконує захисну функцію, а слиз сприяє об'єднанню бактерій у колонії. Клітинна стінка надає форму і перешкоджає розриву. Пересуваються за допомогою джгутиків. Клітина оточена клітинною мембраною. Зовнішня мембрана має всередині - мезосоми (на них здійснюється дихання, участь в поділі клітини) з фотосинтезуючих бактерій вчені зовн. мембрани - фотосинтетичних мембран. За формою всі бактерії поділяються на 4 групи: коки - сферичні; бацили -паличкоподібні; спірили - спіральні; вібріони - вигнуті у вигляді коми.

Розмножуються бактерії переважно нестатевим способом - поділом клітини навпіл. Нове покоління з’являється через 20 хв. при сприятливих умовах. Відоме у бактерій і статеве розмноження у найпростішій формі. У них не утворюються гамети, а відбувається лише обмін спадковим матеріалом між 2-ма клітинами. Різноманітні способи живлення сапрофіти вилучають пожнивні речовини з мертвих організмів. Автотрофи - (мала кількість видів) самостійно утворює органічні речовини. Інші паразити. Симбіонти – клубінькові бактерії.