10. Клас Плазуни. Особливості будови і розвитку, зумовлені наземним способом існування.

Значеним в природі і для людини. Охорона. Плазуни (Reptilia) перший клас справжніх первинноназемних хребетних (Amniota). Форми тіла плазунів різноманітніші, ніж в амфібій, що пов'язано з різними способами руху (ящіркоподібні рептилії, змієвидні і т.д.). Шкіра забезпечує гарний захист від втрат води випаровуванням, механічних пошкоджень і проникнення хвороботворних організмів. Одночасно вона втратила здатність до газообміну, випаровування води і видалення продуктів метаболізму. В зв'язку з цим шкіра майже позбавлена залоз, яких дуже багато у амфібій.

Рухова система плазунів ускладнюється, забезпечуючи освоєння всіх наземних місць проживання. Основний напрям еволюції посилення рухливості і маневреності рухів, що розширило можливості добування їжі, пошуку комфортних умов та порятунок від хижаків. Пристосуванням рухатися по піску - є поява на пальцях оторочки із рогових пластинок і -ущільнення тіла (ящірки). Перенесення кінцівок під тулуб дозволяє припідняти його над грунтом і прискорити пересування. При проживанні в густих заростях трав, в кронах дерев, в лісовій

9. Клас Птахи. Особливості будови і розвитку. Класифікація. Значення птахів в екосистемах і господарській діяльності людини. Червонокнижні птахи Полтавщини.

Птахи (Aves) - покриті пір'ям гомойотермні амніоти, передні кінцівки яких перетворилися на крила. По багатьох морфологічних ознаках вони схожі з плавунами. Ця схожість виявляться в наявності ротових лусок на пальцях задніх кінцівок і у роговому покриві дзьоба, майже в повній відсутності шкірних залоз. Череп діансидного виду, але з редукованою верхньою дугою. У кінцівках утворюються інтекарнальні і інтерторзальні з'єднання. Ребра несуть пачковидні відростки.Але завдяки морфологічним перетворенням був підвищений загальний рівень життєдіяльності і створена можливість польоту при збереженні здатності пересуватися по суші, і в кронах дерев, а у частини видів - у воді і на її поверхні.Специфічні риси організації птахів, які відрізняють їх від рептилій, різноманітні. Тіло вкрите пір'ям, яке виконує функцію теплоізоляції і забезпечує обтічність тіла. Перетворення передніх кінцівок в крила супроводжувалось перебудовою скелета і м'язів кінцівок і плечового поясу. Одночасні перетворення скелету і м'язів задніх кінцівок і тазового поясу забезпечили можливість ходити на двох ногах по твердому субстрату і плавати. Пневматизація кісток збільшила їх міцність гетероцильний тип хребців збільшив рухливість шиї і голови. Інтенсифікація зору і слуху, прогресивний розвиток головного мозку розширили можливості орієнтування в просторі, покращили координацію складних рухів, забезпечили ускладнення поведінки, в тому числі і збільшення ролі індивідуального досвіду, який приводить до вироблення складних умовних рефлексів. Формування здатного до складних рухів дзьоба, не дивлячись на редукцію зубів, сприяло різноманітній харчовій спеціалізації і розширило спектр кормів, а перебудова в травній грубці (виокремлення м'язового шлунку, подовження кишечнику) покращили засвоєння їжі. Утворення пов'язаної з легенями системи повітряних мішків, інтенсифікувало дихання повне розділення малого і великою кіл кровообігу сприяло кращому постачанню тканинам кисню і поживних речовин і видалення вуглекислоти і продуктів розпаду.

Інтенсифікація дихання, кровообігу і травлення забезпечили підвищення рівня обміну речовин, що разом з появою теплоізолюючого покриву привело до встановлення гомойотермії; підвищилась стійкість птахів до коливань температури зовнішнього середовища і розширились їх можливості на розселення насиджування яєць і вигодовування пташенят скоротило тривалість ранніх етапів онтогенезу і знизило ембріональну і постембріональну смертність.

воді силосі

11 Здатність насіння зберігати схожість після проходження через стравохід тварин і птахів. Здатність дрібного насіння зберігати схожість при розмолі засміеного зерна на муку.

12.Паразитичний чи напівпаразитичний спосіб життя бур'янів.

13 Активне вегетативне розмноження у різних багаторічників.

14. Здатність до мімікрії ( схожість на культурні рослини)

Всі бур'яни за класифікацією поділяють на З групи:

Незелені рослини-паразити, які беруть поживні речовини не з грунту, а від культурних рослин, присисаючись до тіла рослини спеціальними присосками — гаусторіями, зеленого листя вони не мають.

Зелені рослини напівпаразити, які поєднують у собі властивості паразитів і не паразитів: поживні речовини вони беруть з рослини, але й самі мають зелене листя, за допомогою якого асимілюють вуглекислий газ.

Зелені рослини не паразити, які засвоюють поживні речовини безпосередньо з грунту; вони мають зелене листя.

Бур'яни - не паразити поділ на 2 великі групи:

Малорічні, які за все життя дають насіння лише один раз, живуть не більше 2-ох років, розмножуються, як правило, тільки насінням.

Багаторічні, які протягом життя дають насіння кілька разів, живуть багато років, більшість з них розмножуються і насінням і вегетативними органами, а деякі - тільки насінням.

Серед малорічних бур'янів виділяють 4 біологічних типи. Ярі, у яких спосіб життя такий самий, як і у ярих культур, тобто сходять вони навесні, у цей же рік дають насіння і відмирають. Як при весняних, так і при осінніх сходах йдуть у стрілку, дають насіння, розеток не утворюють. Зимуючі, яким властиві особливості як озимих, так і ярих рослин. Якщо вони дають сходи восени, то розвиваються подібно до озимих, тобто навесні продовжують свій ріст і дають насіння. Якщо ж вони сходять навесні, то дають насіння в цей самий рік, як і ярі культури. Засмічують озимі та ярі культури. Озимі розвиваються подібно до

озимих культур, тобто сходять восени і тоді ж утворюють розетку листя, навесні наступного року продовжують свій ріст, цвітуть і дають насіння. Якщо вони сходять навесні, насіння в перший рік не утворюються.

Дворічні -такі бур'яни, які для свого розвитку потребують двох повних вегетаційних періодів. Серед багаторічних бур'янів залежно від біологічних особливостей, від способів розмноження, виділяють такі біологічні типи:

Стрижнекореневі - мають стрижневі корені, корінням розмножуються слабо (кульбаба, щавель кислий).

Дернові, які не утворюють стовбурового кореня, мають багато дрібного мичкуватого коріння, утворюють дернину (щучник, більвус).

Повзучі, що розмножуються надземними стеблами (жовтець повзучий)

Кореневищні, які мають повзучі підземні стебла, або кореневища, розміщені в землі, за доломогою кореневищ ці бур'яни й розмножуються (пирій, гострець)

Коренепаросткові, що дають паростки, які утворюють з кореневих бруньок. Окремі паростки дають початок новим росткам (осот рожевий і жовтий, бережка польова)

Цибулинні - утворюються цибулини, якими вони розмножуються (цибуля польова, часник польовий).

Бульбові- розмножуються бульбами, які знаходяться в грунті (чистець болотний)