18. Анатомо-фізіолоіічні особливості вегетативної нс, її відділів.

ВНС складається з центгральної та переферичної частин. Центральна міститься в головному та спинному мозку і являв собою скупчення нервових клітин. Периферична складається з нервових вузлів та волокон.

Важливою особливістю ВНС є її діяльність поза свідомістю людини. Нервові волокна ВНС відрязняються від волокон соматичної нервової системи. Кожне нервове волокно по всій довжині переривається поділяючись на двоє волокон. Перше відгалудження у вигляді відростків вегетативних центрів виходить із головного та спинного мозку, ці відростки називаються передвузловими. Від них ідуть відростки нейронів - післявузлові. Вони безпосередньо контактують з органом який іннервують.

Морфологічною особливістю ВНС є те, що тіла ефекторних нейронів розміщені не в центральній частині НС, а ближче до органа, що ними іннервуються, в периферичних вузлах. ВНС поділяють на симпатичну і парасимпатичну частини. Внутрішні органи, як правило, іннервуються обома частинами. Так симпатична система прискорює роботу серця, а парасимпатична - її гальмує. Під час збудження симпатичної частини виділяється норадреналін, парасимпатичної - ацетилхолін.

Симпатична частина ВНС, її центри містяться в бічних рогах сірої речовини спинного мозку починаючи від 8 шийного до 3 поперекового сегмента. Периферичний відділ складається з нервових вузлів, які утворюють правий і лівий симпатичні стовбури. Вузли з'єднуються між собою пучками нервових волокон, а крім того, сполучними гілочками зв'язані з передніми гілками соматичних нервів. В шийному відділі кожен стовбур має три шийних вузли ( парні, до них належать верхній, середній і нижній), 10-12 грудних, 5 поперекових, 4 крижових, 1 куприковий.

Парасимпатична частина ВНС: центри містяться в середньому і довгастому мозку, а також в крижовій частині спинного мозку. Від головного мозку нервові волокна йдуть у складі чотирьох пар черепних нервів - 3, 7, 9, 10 пари черепних нервів. Разом із третьою парою черепних нервів, окоруховим нервом відходять парасимпатичні волокна. На своєму шляху прегангліозне волокно заходить у війчастий вузол. Від нього починається постгангліозне волокно.

щілини й встилає їх. Павутинна -тонка, прозора, під павутинні простори заповнені спинномозковою рідиною. Тверда зовнішня, утворює навколо мозку щільний фіброзний мішок, який переходить на корінці та ганглії. Між павутинною й твердою оболонками утворюється субдоральний простір, заповнений спинномозковою рідиною.

До півкуль великого мозку належать частки півкуль, кора великого мозку, базальні ганглії, нюховий мозок і бічні шлуночки. Півкулі мозок розділені поздовжньою щілиною в заглибині якої міститься мозолисте тіло, що їх з'єднує. На кожній півкулі розрізняють такі поверхні: 1) верхньобічну, обернену до внутрішньої поверхні склепіння черепа;2) нижню поверхню, розміщену на внутрішній поверхні основи черепа; 3) медіальну поверхню, якою півкулі з'єднуються між собою. В кожній півкулі є частки, що найбільше виступають спереду -лобовий полюс, ззаду - потиличний полюс, збоку - скроневий полюс. Крім того кожна півкуля розділяється на 4 великі частки: лобову, тім'яну, потиличну та скроневу. Півкуля поділена на частки борознами. Найглибша з них бічна, або латеральна, відділяє скроневу частку від лобової та тім'яної. Від верхнього краю півкуль опускається в низ центральна борозна. Вона відділяє лобову частку мозку від тім'яної.

Крім описаних борозен півкуля має ще менш глибокі борозенки, між якими лежать закрутки мозку. На лобовій частці спереду центральної борозни лежить передцентральна частка. Перпендикулярно до передцепнтральної борозни лежать дві лобових борозни: верхня та нижня, які обмежують верхню, середню та нижню лобові закрутки.

На тім'яній частці паралельно борозні лежить зацентральна борозна, яка відділяє зацентральну закрутку. Перпендикулярно зацентральній борозні проходить внутрішня тім'яна борозна, поділяючи тім'яну частку на верхню та нижню тім' яні часточки.

На потиличній частці борозни й закрутки непостійні і часто неоднакові в обох півкулях. Найбільшого з борозен цієї частки вважають поперечну потиличну.

Скронева частка має найбільш виражені межі й борозни. Бічна борозна відмежовує скроневу частку від лобової, а від стовбура мозку її відділяє борозна морського коника. На скроневій частці є, три борозни: верхня, середня та нижня скроневі та колатеральна борозна. Між цими борознами лежать закрутки: верхня, середня та нижня скроневі, веретоподібна і закрутка біля морського коника.

До складу нюхового мозку, або лімбічної системи, входить нюхова цибулина, нюховий шлях, нюховий трикутник, передня дірчаста речовина, закрутка пояска й закрутка біля морського коника.

Півкуля великого мозку людини ззовні покриті сірою

Епіфіз - непарний утвір, розвивається з проміжного мозку, овальної форми. Виділяє мелатонін, що пригнічує розвиток статевих залоз, попереджає статеве дозрівання.

Гіпофіз овальна залоза масою 0,5-0,7 г. Складається з трьох відділів: передньої частки, яка продукує соматотропні (гормон росту) та пролактин

(лактотропний гормон), задня частка - гормон вазопресин, що викликає скорочення гладеньких м'язів, гормон окситоцин скорочення гладеньких м'язів матки. Проміжна частка продукує меланотропний гормон, завдяки якому утворюється пігмент, що регулює колір шкіри.