3. Характерні особливості основних м'язів тулуба, грудей та живота.

М'язи грудей поділяються на глибокі і поверхневі. До глибоких належать зовнішні і внутрішні, міжреберні, поперечний та діафрагма. До поверхневих - великий і малий грудні та передній зубчастий м'язи.

Зовнішні міжреберні м'язи заповнюють усі міжреберні проміжки від реберних хрящів до хребетного стовпа. При скороченні піднімають ребра сприяють вдихові.

Внутрішні міжреберні починаються від верхнього краю ребра і кріпляться до нижнього краю розміщеного вище ребра. Опускають ребра, звужують грудну клітку і сприяють видиху.

Діафрагма - грудочеревна перетинка. Починаючи від грудини, ребер і поперекових хребців по кільцевій лінії й з'єднується в центрі утворюючи сухожилків центр. Складається з грудної, реберної і поперекової частин. Скорочуючись діафрагма розпрямляється, а грудна клітка збільшується в своєму об'ємі, сприяє, вдихові.

Великий грудний м'яз починається від грудної частини ключиці, від краю грудини і ділянки піхви прямого м'яза живота. Всі волокна сходяться в один сухожилок, який кріпиться до гребня великого горба плечової кістки. Опускає підняту руку, тягне плече і пронує його всередину. Малий грудний м'яз починається від 2-5 пари ребер і прикріплюється до дзьобоподібного відростка лопатки. При скороченні тягне лопатку вверш і вниз, при фіксованій лопатці піднімає ребра й бере участь в акті вдиху. Передній зубчасіин м'яз починається від 7-9 пари ребер і кріпиться до нижнього кута лопатки. Тягне лопатку вперед, а нижній кут назовні, завдяки чому лопатка обертається навколо сагітальної осі. Всі три останні м'язи підіймають ребра і є допоміжними дихальними м'язами.

М'язи животаМ'язи живота утворюють черевні стінки. їх волокна розташовуються у трьох напрямках поздовжньому, поперечному, косому. Ці м'язи утворюють стінку черевної порожнини спереду і частково ззаду, завдяки тонусу утримують органи черевної порожнини, опускають униз ребра й цим зменшують у розмірі грудну клітку, беруть участь у видиху. М'язи черевного пресу приймають участь в спорожненні кишок та сечовою міхура, під час кашлю та родового акту. Крім того згинають тулуб уперед, убік, повертають навколо вертикальної осі.

Прямий м'яз живота починається від 5-7 пари ребер і приєднується до лобкової кістки, лежить у фіброзній піхві, нахиляє тулуб вперед.

Пірамідальний м'яз починається з лобковою симфізу і кріпиться до білої лінії живота, яку натягує. Зовнішній косий м'яз починається від восьми нижніх ребер і приєднується до клубового гребеня. Утворює пахвину. Згинає тулуб убік і тягне таз угору.

Внутрішній косий м'яз утворює піхву прямого м'яза живота у жінок. У чоловіків разом з нижніми пучками внутрішнього косого м'яза відходять волокна, що утворюють подвійний м'яз яєчка. Повертає тулуб і повертає таз.

Поперечний м'яз теж утворює піхву прямою м'яза живота, білу лінію і м'яз, що підвішує яєчко. Квадратний м'яз тягне 12-те ребро донизу, сприяє видихові, а також згинає поперек.

Оскільки черевний прес утворений м'язами живота він виконує допоміжну дихальну функцію.

Тулуб молюсків з боків оточений шкірною складкою – мантією. Між тулубом і мантією порожнина, яка сполучається із зовнішнім середовищем. В мантійній порожнині розміщенні органи дихання і відкриваються анальний отвір і вивідні протоки вивідні протоки видільної і статевої системи. Залозисті клітини мантії виділяють речовину, з якої утворюється захисна раковина. Вторинна порожнина тіла молюсків редукована. Вона має вигляд окремих можжечків навколо серця і статевих залоз. Проміжки між внутрішніми органами заповнені паренхімою.

Травна система: кишківник молюски складається з 3 відділів - переднього, в якому рзнаходяться радулаі в який відкриваєтьсяпротоки слюних залоз, середнього- з шлунком, в який впадають протоки парної травної залози («печінка»), і заднього, який відкривається в мантійну порожнину

Кровоносна система незамкнена. Є серце, яке складається з шлуночка і 1-4 ( частіше 2) предсердя.

Органи дихання Органи дихання ктенідії, або справжні зябра, які лежать у мантійній порожнині. Ктинідії крім дихання здійснюють функції руху та фільтрації води. Органами дихання можуть бути і легені. Дихання може здійснюватись і просто через шкіру.

Органи виділення – Видільна система: парні нирки, внутрішні кінці яких відкриваються війчастою лійкою в перикардій, а зовнішні у мантійну порожнину.

Органи чуття добре розвинені. Пара очей (від простих до очних пухирців з кришталиком і окоподібним тілом) На голові - щупальця (органи дотику). Органи хімічного чуття осфрадії. Органи рівноваги статочисти.

Нервова система молюсків розкидано-вузлового типу. Відповідно відділам тіла, є три парні нервових вузли, з’єднані стовбурами , головні, ножні і тулубні. Найкраще розвинені головні. Органи чуттів. Більшість молюсків мають очі, органи дотику, хімічного чуття, а також органи рівноваги.

Молюски можуть бути роздільностатевими, або гермафродити з зовнішнім або внутрішнім заплідненням. Статеві залози парні, в багатьох є лише одна. Статеві протоки утворюються з целомодуктів, їх складність залежить від способу запліднення. Ембріональний розвиток молюсків: Яйця з помірною кількістю жовтка. Личинки і трохофора, з якої утворюється вилігер. У головоногих яйця багаті на жовток. Розвиток прямий

2.Підтип Саркодові поширеної в морях, прісних водоймах, грунтах, органи руху псевдоподії, форма амебовидна (голі черепашкові амеби).

II. Тип Лмікомплекспі, Споровики Паразитичні, не мають органів руху, швидко розмножуються. Паразитують у кишечнику (кокциді, грегарипи), викликають хвороби.

III. Тип Війчасті або Інфузорії мешкають у воді, с симбіотичні і паразитичні, розмножуються поділом або брунькуванням, статево кон'югація. Тіло вкрите війками, швидко рухаються.

Значення в природі і житті людини.

Прісноводні одноклітинні є харчовою базою для водних тварин, використовуються для визначення санітарного стану водойма. Найпростіші ґрунту, перероблюючи органічні речовини, приймають участь в процесах ґрунтоутворення. Форамініфери радюлярій приймають активну участь в утворення осадочних порід.Небезпечними паразитами людини є дизентерійна амеба, трипаносоми (сонна хвороба, паразитують в крові), лейшманії (вражають шкіру і внутрішні органи), лямблії (порушують функції кишечнику).