6. Здоровий спосіб життя у традиціях українського народу.

Традиції та звичаї українського народу пропонують усі компоненти здорового способу життя, що засвідчує високу культуру; волю, силу духу ваших батьків і прадідів. Так, важливим компонентом здорового способу життя є раціональне харчування, за допомогою якого людина задовольняє потреби свого організму в енергії та життєво важливих речовинах відповідно до конкретних умов її життєдіяльності. Основними принципами такого харчування українців завжди були збалансованість різноманітність, висока біологічна цінність, дотриманні певного режиму, простора у приготуванні. Прикладом того є харчу запорізьких козаків. На стіл звичайно ставили соломаху (густо зварене на воді житнє борошно), тетерю (не дуже густо зварене на квасі житнє борошно та пшоно), щербу “рідко” зварене на риб'ячий юшці борошно). Круту тетерю їли з риб'ячою юшкою, жиром, молоком чи водою. Ласували козаки й м'ясом, зокрема дичиною, свининою та рибою. Не відмовлялись від вареників, сирників, гречаних галушок із часником. Специфічною козацькою стравою були загреби - коржі, що їх клали в накалену піч і загрібали попелом та гарячим вугіллям. Простота і різноманітність козацької їжі забезпечувала їм високу працездатність і міцне здоров’я. Важливим компонентом здорового способу життя українців завжди була культура руху. Дбаючи про фізичний розвиток і здоровий спосіб життя дитини, наші предки всіляко заохочували її до рухів. Чим більше дитина рухається, вважали вони, тим краще росте і розвивається: „Як дитина бігає та грається, то й здоров’я усміхається". Усім відомі традиційні для українців рухливі ігри: „гуси-лебеді", „піжмурки", „третій-зайвий”, „квач" та ін, Ці ігри були спрямовані на розвиток фізичної витривалості дітей, виховання спритності, рішучості, ініціативи, товариської взаємовиручки, привчали долати психічні навантаження, створювали бадьорий настрій. Фізичне навантаження, рухливий спосіб життя, м'язова активність були постійними супутниками наших предків. Навіть під час відпочинку, у свята вони уникали пасивності. Ігрища, розваги супроводжувались різноманітними фізичними вправами (перестрибування через вогонь на купальські свята, весняні га хороводи, ритуальні кусання „калити" в стрибках на свято Св. Андрія в грудні тощо). А українські танці - своєрідні високо інтенсивні тренувальні та фізичні вправи. Так, козацький гопак містить у собі елементи козацького бою й боротьби. Якщо згадати персонажів казок, легенд, дум, то всі вони наділені надзвичайною фізичною силою: Кирило Кожум'яка, Байда

Кутове - плаценти розміщуються на внутрішніх кутах зав'язі синкарпного гінецею (лілійні);

Колончасте - плаценти розміщуються на колонці, яка знаходиться в центрі зав'язі лізикарпного гінецею (гвоздичні). Насінний зачаток, що до плаценти насіннєвий зачаток прикріпляється насіннєвою ніжкою (фунікулюсом). Ззові він покритий одним-двома покривами (інтегумеитами) , які на верхівці не змикаються, залишаючи отвір - мікропіле (пилковхід). Кінець насіннєвого зачатку, протилежний мікропіле, називають халазою. Під інтегумеитами розміщений багатоклітинний нуцелус, який оточує зародковий мішок (жіночий гаметофіт). Зародковий мішок на мікропілярному полюсі має три клітини: велику яйцеклітину і дві синергіди, на халазальному - три клітини антиподи, в центрі розміщене вторинне ядро, яке утворилось при зливанні двох полярних ядер і тому диплоїднє. Всі інші клітини зародкового мішка гаплоїдні. Часто біля мікропіле утворюється особлива тканина - обтуратор, яка сприяє проростанню пилку до зародкового мішка. На халазальному кінці насіннєвого зачатку міститься гіпостаза. Це особлива тканина, що не дає зростатися зародковому мішку в цьому напрямку і постачає його фізіологічно активними речовинами.

Насінні зачатки формуються за рахунок клітин дерматогену і переблеми стінок зав'язі. Будова насінного зачатка покритонасінних дещо подібна до голонасінних дерматогену і проблеми стінок зав'язі. Будова насінного зачатка покритонасінних дещо подібна до голонасінних. Головну масу його становить нуцелус або мегаспорангій, і покрив. У нуцелусі формується зародковий мішок, або мегаспори. Мегаспораінгій прикриває і живить мегаспору з її внутрішніми структурами. В основі нуцелуса багатьох покритонасінних формується багатонасінна тканина - гіпостаза (роль цієї тканини остаточно нез'ясована). До інших утворень нуцелуса належать обтюратори. Це своєрідні утворення, які складаються з соків або ділянок тканини, Вони розвиваються під нуцелусом, заходячи у мікропіле. Їх роль пов'язана з забезпеченням більш успішного проходження пилкової трубочки. Обтюратори можуть виникати з ніжки насінного зачатка з внутрішнього інтуменга або внутрішньої стінки зав'язі. Функціонують вони недовго, після запліднення зникають. Насінний зачаток сидить на ніжці, якого прикріплюється до плаценти. У нижній частині насінного зачатка знаходиться також рубчик, його добре видно на насінні. Рубчиком мегаспорінгій з'єднується з його ніжкою (за напрямком росту насінні зачатки бувають: прямі, обернені, зігнуті).

Розвиток жіночого гамет офіту.

Жіночій гаметофіт представлений – ядерним зародковим мішком.

Початок жіночому гамет офіту дає халазальна мегаспора. В результаті першого поділу її ядра утворюють два ядра, які відходять до полюсів. Потім кожне з цих ядер двічі ділиться, в результаті чого виникає по 4 ядра на кожному полюсі. Потім від кожного полюсу відходить по одному ядру у центр зародкового мішка. Це так звані полярні ядра. В результаті їх злиття утворюється центральне ядро з диплоїдним набором хромосом.

Виховання культури міжстатевих стосунків можна розглядати як соціальне замовлення загальноосвітній школі. Воно передбачає вивчення змісту, структури факторів і механізмів їх формування, створення певних соціально-педагогічних і соціально-психологічних умов, науково-методичне обґрунтування видів, типів і рівнів цих стосунків як динамічної системи, визначення закономірностей їх функціонування і розвитку.