18. Поняття про популяцію. Роль популяції в еволюції органічного світу. Ознаки популяції.

Популяція - це сукупність особин одного виду, які відтворюють себе протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну територію, функціонуючи і розвиваючись в одному або в ряді біоценозів. Популяція - елементарна еволюційна одиниця, екологічною ознакою якої є щільність, розподіл особин за віком і статтю, характер розміщення в межах екосистеми чи угрупування, тип росту та інші. В біоценозах популяція може мати становище ценопопуляції (сукупність особин одного виду в межах угрупування), поліценотичної популяції (популяції тварин, які переходять з одного біоценозу в інший), інвазійної популяції (популяція, яка нападає на популяції інших організмів (сарана, грибні захворювання).

виключно дерева та куці галуження стебла моноподіальне. Всі листки макрофільні, наявний камбій, наявні смоляні ходи, і радіальні промені. Рослини різноспорові, гаметофіти редуковані. Насінні зачатки видозмінені в макроспори, які і перетворюються в насіння. Мегаспорофіти зібрані в шишку і насінні зачатки розм. Відокремлюють класи:

1. Клас Лігілоптерідосіда (насінні папороті);

2, Саговики (представник саговик звичайний) ;

3. бенетити (предок цикадоїдея);

4. Гінгові (гінго більова);

5. Хвойні (сосна, тис, ялина) ;

6. Тентові.

Клас хвойні поділ на 2 підкласи: кордаїтиі piniidal, клас хвойні - pinopsida.

Біля 650 видів, найбільш багато чисельний клас. До них належать сосна, ялина, модрина, туя, ялівець, тис, кедр, кипарис. Хвойних немає тільки в Арктиці і Антарктиді. Характерною більшості хвойних є верхівковий ріст. Гілки цих рослин розміщуються кільцями, причому щороку утворюється одне кільце. За кількістю цих кілець можна підрахувати вік рослини. Хвої мають один або 2 типи пагонів. Так, у ялини, тису пагони видовжені, а у сосни, кедру є видовжені і укорочені. Внутрішня будова одноманітна. Стовбур представлений в основному деревиною, в якій містяться смоляні ходи. Листки багаторічні, шкірясті, лінійні. Зверху листок прикритий епідермою, а під нею знаходиться шар механічної тканини, який захищає внутрішні тканини листка від висихання, та смоляні ходи. За мех. тканиною розміщена фотосинтезуюча і провідна, мікроспорангій у хвойних зібрані в стробіли, а мегаспорінгії - в шишки. Пилок у хвойних часто має повітряні камери, що сприяє розсіюванню його вітром.

У виконаному етапі хвойні відомі з верхнього картону. У мезозої вони відзначилися великою різноманітністю, третинний період були представлені як у південній, так і в північній півкулі. В Антарктиці хвойні були ще на початку четвертинного періоду. Але різка зміна клімату, що сталося на початку четвертинного періоду, призвела до скорочення ареалів багатьох із них. Значна частина загинула в льодовиковий період,

Практичне значення: дають цінну деревину, що має широке застосування. Деревина хвойних є цінною сировиною для промисловості, з неї добувають скипидар, метиловий і етиловий спирт, оцтову кислоту, дубильний декоративними рослинами.

Розмноження.

У життєвому циклі голонасінних спорофітів є не тільки носієм органів спороношення а й домівкою для гаметофіту. У всіх вищих спорових рослин гаметофіти існують самостійно. У голонасінних гаметофітав розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин. Що ж собою являють гаметофіти голонасінних? Чоловічий гаметофіт формується з 2-х клітин - сифоногенної або клітини пилкової трубки і генеративної, або сперма генної клітини, з якої утворюються статеві клітини. Жіночі гаметофіти формуються з мегаспори, чоловічий: ця щілина називається пилковід або мікропіле.

Чоловічі гаметофіти вітром переносяться не насінні зачатки. Пилкове зерно потрапивши на насінний зачаток проростає. Його сифоногенна клітина починає витягуватись, утворюючи трубку, яка через пилковхід (нуцелус) проникає до архегоніїв. У пилкову трубку входить ядро генеративної клітини (спермагенної), з якого утворюються чоловічі статистичні клітини (спермії) - попадання пилку на насін зачаток і до злиття статевих клітин у голонасінних проходить не лише півроку.